"В основному в Телеграмі користувачі звертають увагу на новинні агрегатори та блоги, тоді як офіційні редакційні канали залишаються поза увагою", -- Наталія Романишин, "Тексти".

У цьому випуску ми розглянемо, які методи маніпуляції застосовують різні телеграм-канали та чому певні з них можуть бути небезпечними для інформаційної безпеки України.

Редакція видання "Тексти" провела дослідження "Карусель емоцій", яке розкриває рівень маніпуляцій у найпопулярніших телеграм-каналах, що читають українці.

Як штучний інтелект навчений розпізнавати маніпулятивні техніки? Чому чимало телеграм-каналів віддають перевагу емоційно насиченому та агресивному стилю спілкування, а їхня аудиторія із задоволенням сприймає цей контент? Чи можемо ми беззастережно довіряти всьому, що бачимо в телеграмі? Про всі ці питання у подкасті "Медіуми" ведуча Наталя Соколенко обговорила з Наталією Романишин, дослідницею в галузі NLP з видання "Тексти".

Підписатися на подкаст "Медіуми" можна на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших подкастингових платформах.

00:00 "Велика частина контенту в інтернеті представлена англійською мовою, а матеріалів українською практично немає. Це призводить до того, що ШІ-моделі мають обмежене сприйняття нашого українського контексту."

03:18 "Ми надали мовній моделі дані, щоб вона змогла навчитися виявляти маніпуляції."

04:55 "У нашій команді переважна частина співробітників володіє навичками програмування, оскільки нашою основною діяльністю є дата-журналістика.";

06:13 У Телеграмі більшість користувачів здебільшого віддають перевагу новинним агрегаторам та блогам, тоді як офіційні редакційні канали залишають без уваги.;

10:25 "Стиль спілкування в телеграм-каналах суттєво відрізняється від мови, що використовується в інтернет-ЗМІ. Він більш агресивний та емоційний."

12:43 "Індивідууми частіше реагують на емоційно насичений контент, аніж на фактичний та безбарвний."

14:43 "Труха" часто використовує емоційно заряджену мову, щоб відволікти нас від теми, яку прагне приховати.

19:29 "У телеграм-каналах, які підтримують проросійську позицію, маніпулятивність варіюється від 70 до 100% — це надзвичайно високий рівень."

21:32 "В певних ситуаціях застосування емоційного забарвлення є обґрунтованим. Це відображає справжню суть війни."

23:40 "Методи маніпуляцій, ймовірно, стають дедалі складнішими. Це гра на витривалість."

Коли людям повідомляють, що канал займається маніпуляцією або поширенням неправдивої інформації, вони продовжують слухати і читати, адже вважають, що можуть самостійно оцінити ситуацію.

Велика частина інформації в інтернеті представлена англійською мовою, а українських ресурсів вкрай недостатньо. Це призводить до того, що штучні інтелектуальні моделі мають лише поверхневе розуміння нашого українського контексту.

Наталя Соколенко: Редакція "Текстів" опублікувала велике дослідження про те, як вони натренували штучний інтелект, щоб виявляти різні прийоми маніпуляцій? і проаналізувала на предмет маніпулятивності 100 найпопулярніших телеграм-каналів в Україні. Зрозуміло, що ці канали ведуть не лише українські автори. Бо це телеграм-канали, які з різних причин найбільше читають українці. Поговорімо про те, як ви "дресирували" штучний інтелект для цього завдання -- дослідити маніпуляції та рівень маніпулятивності телеграм-каналів. Чи можете пояснити, що означає "натренувати штучний інтелект"?

Наталія Романишин: Перш за все розповім, навіщо взагалі нам потрібно було тренувати власну модель штучного інтелекту, а не використовувати готові моделі, як-от ChatGPT або Gemini від Google тощо. Такі моделі мають великі здібності, вміють виконувати велику кількість задач, якісно спілкуються українською та іншими мовами. Проте вони натреновані на великій кількості даних, по суті, їм "згодували" весь інтернет, і вони мають загальне уявлення про ситуацію у світі. Але основна проблема -- це їх англоцентричність. Більшість інтернету -- англомовна, українських матеріалів дуже мало. Через це моделі мають обмежене уявлення про наш український контекст. Відтак, такі моделі не можуть якісно розв'язувати поставлені перед ними завдання для української аудиторії.

"Ми "згодували" дані мовній моделі, щоб вона навчилася виявляти маніпуляції"

Наталя Соколенко: Отже, ви надали штучному інтелекту дані про 100 найпопулярніших телеграм-каналів в Україні?

Наталія Романишин: Це вже відбулося на етапі застосування моделі. Проте перед тим, як навчити модель, необхідно було зібрати датасет — набір даних із визначеними мітками. Наприклад, для кожного повідомлення в телеграм-каналі потрібно було вказати, чи є воно маніпулятивним, а також які саме техніки маніпуляцій в ньому використовуються. Для цього ми розпочали процес анотування повідомлень: зібрали команду анотаторів, провели їхнє навчання, організували тренінги, перевірили якість їхніх анотацій і розробили відповідну методологію. Цей етап зайняв найбільше часу у нашій роботі. Після того як ми отримали якісно анотовані дані, ми "згодували" їх мовній моделі, щоб вона навчилась ідентифікувати ці маніпуляції.

Наталя Соколенко: На якій платформі ви виконували свою роботу?

Наталія Романишин: Ми використовували мову програмування Python і різні відкриті платформи, які дозволяють орендувати обчислювальні ресурси. Адже для тренування таких моделей потрібні потужні обчислювальні ресурси. Наприклад, ми використовували найменшу з сучасних моделей, яка налічує 8 мільярдів параметрів. Це потребує значного обсягу оперативної пам'яті комп'ютера. Тому ми використовували відкриті платформи, де можна за невелику плату орендувати ці ресурси, щоб запустити чи "натренувати" модель.

"У нашій команді переважна частина співробітників володіє навичками програмування, оскільки нашою основною діяльністю є дата-журналістика."

Наталя Соколенко: Щоб досягти цього, редакція повинна мати не лише кваліфікованих журналістів, а й програмістів. Які ще фахівці можуть бути корисними?

Наталія Романишин: Я працюю в редакції як дослідниця в галузі обробки природної мови (NLP). Це спеціаліст, який володіє значними знаннями в програмуванні. Моя освіта пов'язана з комп'ютерними науками, і мені цікаво використовувати ці знання для створення суспільно корисних проєктів. У нашій редакції більшість колег також мають навички програмування, оскільки ми займаємося дата-журналістикою. Це означає, що наші фахівці вміють не лише писати, але й завантажувати, аналізувати дані, а також створювати інфографіку та інші візуалізації.

Наталя Соколенко: Давайте розглянемо, що означає абревіатура NLP.

Наталія Романишин: NLP -- це обробка природної мови, підгалузь штучного інтелекту. Вона дозволяє машинам розуміти, інтерпретувати та генерувати людську мову. Це застосунки на кшталт Grammarly, перекладачів DeepL, Google Translate чи ChatGPT і Gemini. Це все продукти, які розробляють NLP-дослідники.

У Телеграмі більшість користувачів здебільшого віддають перевагу новинним агрегаторам та блогам, тоді як офіційні редакційні канали залишають без уваги.

Наталя Соколенко: Які висновки ви зробили після навчання штучного інтелекту та аналізу контенту 100 найбільш популярних українських телеграм-каналів? Мені було б цікаво, якщо б ви могли представити список цих каналів, вказуючи авторів, які є українцями, а також тих, хто не має українського походження.

Наталія Романишин: Ми провели аналіз ста найпопулярніших каналів в Україні, розділивши їх на дві категорії: "Новини та медіа" та "Політичні блоги" – по 50 каналів в кожній з них. Для нашого дослідження ми скористалися даними аналітичного сервісу Telemetrio, станом на 1 вересня, який публікує рейтинги найбільш популярних каналів за різними критеріями. Ми зосередилися на кількості підписників. У нашій вибірці опинилися новинні агрегатори, такі як "Труха", "Доброго вечора, ми з України" та "Київ Оперативний". Також ми включили державні інформаційні джерела, зокрема канал президента Зеленського, СБУ, Офіс Президента, а також канали голів ОДА/ОВА. Таким чином, переважна більшість у нашій вибірці складається з новинних агрегаторів і блогерських каналів, тоді як державних каналів суттєво менше, а також помітна частка проросійських ресурсів.

Як ми знаємо, що вони проросійські? Ми їх визначали за списком, який опублікував Кібердепартамент СБУ разом із Центром протидії дезінформації. Це, наприклад, канали "Резидент", канал Дубінського тощо. Хоч Telemetrio визначає їх за локацією як український канал, але якщо зайти на канал -- одразу видно, що йде російська повістка, проросійські наративи, російською мовою. Інколи вони пропонують рекламу в рублях -- очевидно, що це російський канал.

У нашому списку 100 найпопулярніших телеграм-каналів фігурує невелика кількість справжніх медіа, які прагнуть дотримуватись журналістських стандартів, мають редакційний склад і чітко визначене керівництво. На жаль, серед них лише три канали. Це підкреслює існуючу проблему: більшість користувачів обирають новинні агрегатори і блоги, а офіційні редакційні джерела залишаються поза увагою. Хотілося б бачити більше таких каналів, але реалії інші. До нашої добірки потрапило "Суспільне" — справжній "золотий стандарт", і це підтверджує його якість. Також до списку увійшли канали "ТСН" та "УНІАН". Цей вибір відображає ситуацію з офіційними медіа. Важливо зазначити, що кількість читачів у справжніх медіа значно нижча, ніж у великих агрегаторів. Наприклад, "Труха" має 2,5 мільйона підписників, що робить її найпопулярнішим каналом у категорії "новинні агрегатори", тоді як "Суспільне Новини" налічує лише 290 тисяч (без врахування мережі місцевих телеграм-каналів Суспільного — "ДМ").

Наталя Соколенко: Я маю ще одне запитання стосовно числа підписників. Хоча це може не входити до теми нашого дослідження, мені цікаво дізнатися вашу думку. Чи вважаєте ви, що ці дані можуть бути сфальсифіковані?

Наталія Романишин: Безумовно, здатні. Адже ніхто не може з упевненістю стверджувати, як саме користувачі взаємодіють з цими каналами, і чи присутні там справжні люди, чи ж є певна кількість ботів. Ми не маємо можливості точно визначити, скільки з читачів є якісними, можемо лише спиратися на загальні статистичні дані.

"Мовлення в телеграм-каналах суттєво контрастує з мовою інтернет-ЗМІ. Воно має більш виражений емоційний заряд і гостроту."

Наталія Соколенко: Загалом, статистика виглядає досить невтішно. У списку з 100 каналів, які користуються популярністю серед українців, лише три з них мають редакційний склад. І ви абсолютно праві, "Суспільне" дійсно є "золотим стандартом". Що стосується телеграм-каналів "ТСН" та "УНІАН", які публікують астрологічні прогнози, виникає безліч запитань. Чи не може бути так, що такий розподіл у рейтингу, де лише три канали мають редакції, а решта — це блогери та агрегатори, які застосовують маніпулятивну мову для досягнення лідерства, є однією з причин? Або ж ви вважаєте, що існують інші фактори, які впливають на цю ситуацію?

Наталія Романишин зазначає, що це має безумовний вплив. Ми усвідомлюємо, що стиль спілкування в телеграм-каналах суттєво відрізняється від того, що ми спостерігаємо в інтернет-ЗМІ. Тут мова є більш агресивною та емоційною, а самі повідомлення значно коротші, що часто призводить до браку контексту і підтверджень. Коли люди споживають інформацію в такому форматі, у них виникає відчуття, немов вони ведуть розмову з близьким другом під час сімейної вечері. Це стимулює бажання підписатися та продовжувати читати новини в подібному стилі, оскільки вони сприймаються легше і не вимагають значних зусиль для аналізу. На відміну від стриманих та нейтральних повідомлень, які вимагають самостійного формулювання висновків, тут читач отримує емоційно насичене повідомлення та автоматично сприймає точку зору, закладену автором. В результаті ця думка переноситься в його подальші дії.

Звісно, ці маніпулятивні техніки часто допомагають блогерам збільшувати аудиторію. І це не завжди погано, але читач має усвідомлювати, що може піддаватися подібним маніпуляціям, і продовжувати критично мислити.

Люди більше реагують на емоційно насичений контент, ніж на безбарвний і нейтральний.

Наталя Соколенко: Я ознайомлююсь з результатами вашого дослідження. Якщо вже ви згадали про "Труху", то варто відзначити, що вона опублікувала 3408 дописів за останні три місяці. І майже половина з цих матеріалів, а саме 45%, містила щонайменше один вид маніпуляції. Це означає, що в кожному другому повідомленні присутня маніпулятивна інформація. Я вважаю, що це викликає занепокоєння. Як ви думаєте, чому читачі не реагують на це, не усвідомлюють, що їх намагаються маніпулювати, і не відмовляються від підписки на телеграм-канал?

Наталія Романишин: Важко визначити, чому кожен індивід обирає певний контент, але це часто зумовлено тим, що сприймати такі новини простіше: не потрібно витрачати час на формування власної думки щодо комплексних питань, які порушуються. Люди також більше реагують на емоційно забарвлений матеріал, ніж на суху та нейтральну інформацію. Коли я відвідую той же ресурс "Труха" і читаю коментарі, то помічаю, що серед аудиторії є багато адекватних користувачів, які вказують на маніпуляції та неправдиву інформацію. Проте, чомусь вони продовжують залишатися частиною цієї спільноти. Можливо, деякі шукають різноманітні погляди і саме тому звертаються до каналів з різним контентом — це також цілком вірогідний варіант.

Інша можливість полягає в тому, що багато людей не усвідомлюють серйозності загрози, яку становлять дезінформація та маніпуляції. Вони вважають, що здатні розрізнити правду від брехні і продовжують залишатися в цій впевненості. Хоча на певному рівні їм це вдається, на більш складному та глибокому рівні така стратегія не спрацьовує. Саме в ці "прогалини" в їхньому сприйнятті можуть просочитися пропагандистські наративи.

"Труха" часто використовує емоційно насичену мову, щоб відвести нашу увагу від тем, які прагне приховати.

Наталя Соколенко: Пропоную глибше зануритися в приклад "Трухи", який ви дослідили. Ви класифікували публікації на три категорії: нейтральні, емоційно насичені та такі, що викликають як позитивні, так і негативні реакції. Далі йдуть "блискучі узагальнення" та "ейфорія", які здатні активізувати аудиторію та підштовхнути її до необґрунтованого оптимізму. Ще одна важлива категорія — це апеляція до страху та сумнівів, що є особливо вигідним прийомом для Росії, оскільки підриває довіру до українських інституцій. Сіяти страх і сумніви серед українців дійсно вигідно для Росії. Варто зазначити, що "Труха" була запрошена на пресконференцію президента України Володимира Зеленського. Проте в нашому подкасті "Медіуми" ми обговорювали це з Дмитром Литвином, радником президента з комунікацій, який визнав, що це була помилка — з'єднувати професійних журналістів і представників телеграм-каналів на одному заході, де мали б бути лише журналісти з професійним досвідом.

Повернімося до цієї градації, прокоментуйте ці висновки: що люди читають на телеграм-каналі "Труха"?

Наталія Романишин: Хочу зауважити, що ми початково навчали нашу модель штучного інтелекту виявляти десять технік маніпуляції. Однак, наприклад, в аналізі цієї групи включено лише три. Основні десять технік, які ми обрали, поділяються на два підтипи: маніпуляції емоціями та маніпуляції аргументами.

Маніпуляції емоціями легше розпізнати та використовувати. Серед них можна виділити: навантажену мову, яскраві узагальнення, ейфорію, апеляцію до страху, а також до сумнівів. Натомість техніки маніпуляцій аргументами є менш поширеними, оскільки їх виявлено у тренувальних даних в обмеженій кількості, і вони рідше з'являються у нашій розмові в телеграмі. Через це моделі стикаються з труднощами в їх виявленні. У цій статті ми не наводимо конкретні приклади таких технік. До них належать вибіркова правда і "репікінг", що означає однобічне подання інформації без врахування контраргументів. Хоча ця тактика активно використовується, для її розпізнавання потрібен контекст та інша точка зору. Під час роботи над проєктом ми вирішили об'єднати подібні техніки для аналізу. Наприклад, "яскраве узагальнення" можна поєднати з "ейфорією", адже обидві стратегії апелюють до позитивних емоцій, використовуючи події для підняття бойового духу або експлуатуючи абстрактні поняття, такі як "свобода", "демократія", "істина", "порядок", щоб викликати потужні емоційні реакції, зокрема солідарність, характерну для "яскравого узагальнення". Також ми об'єднали "апеляцію до страху" з "неспокоєм, невпевненістю та сумнівами", оскільки це є різновидом техніки "апеляції до страху", яка використовує наявні страхи та упередження для досягнення своїх цілей.

Серед трьох груп технік, які розглядаються, найбільш руйнівною є апеляція до страху. Цю методику активно використовує російська пропаганда, щоб посіяти страх і сумніви щодо влади, Збройних Сил та підтримки з боку міжнародних партнерів. Водночас "Труха" не так часто вдається до цієї техніки, оскільки її цілі відрізняються і не орієнтовані на російську пропаганду. Натомість, вона частіше маніпулює емоційно зарядженими висловлюваннями, щоб відвернути увагу від тем, які не хоче висвітлювати. Також "блискуче узагальнення" та "ейфорія" у їхній практиці використовуються рідше, оскільки ці техніки більше характерні для державних каналів, які застосовують їх для підвищення морального та бойового духу населення.

"У проросійських телеграм-каналах рівень маніпулятивності складає від 70 до 100% -- це дуже високий показник"

Наталя Соколенко: Я погоджуюсь з вашою думкою, що статистичні дані показують, що "Труха" значно рідше звертається до тем страху та невпевненості, особливо у порівнянні з контентом, який споживають українці на російських каналах, часто не усвідомлюючи їх походження. Наприклад, ваше дослідження містить детальний аналіз каналу "Резидент", де використання страху та сумнівів є значно вищим: 67% публікацій спрямовані на те, щоб викликати у українців тривогу та недовіру. Розкажіть, будь ласка, про рівень маніпуляцій, які ви виявили в проросійських телеграм-каналах, що, на жаль, продовжують читати українці?

Наталія Романишин: Якщо дивитися на наш матеріал, там є графік, де показано рівень маніпулятивності цих каналів. На осі X відображено рівень маніпулятивності, кожна точка -- це окремий канал. Ми бачимо, що проросійські телеграм-канали чітко групуються в правому кутку графіка, де рівень маніпулятивності складає від 70 до 100% -- це дуже високий показник. Українські телеграм-канали, навіть новинні агрегатори, не перевищують 55% маніпулятивності. Тобто насиченість зовсім інша.

Проте є канал "Политика Страны" -- канал, який належить заблокованому в Україні проросійського медіа "Страна.UA". У нього рівень маніпулятивності становить 20%, що дуже мало. Але чи робить це його адекватним медіа? Звісно, що ні. Видно, що "Страна" намагається мімікрувати під виважене українське медіа, менше використовує маніпулятивної лексики. Однак це не означає, що канал не поширює проросійські наративи чи дезінформацію. Наша модель шукає саме маніпулятивні мовні техніки, але вона не аналізує конкретну дезінформацію чи наративи.

"У деяких випадках використання емоційного забарвлення виправдане. Це відповідає реаліям війни"

Наталя Соколенко: Поговорімо ще про Суспільне. Тут є дуже цікава інфографіка, яка показує, що абсолютна більшість дописів є нейтральними щодо маніпуляцій. І лише 2% з 2800 дописів містять маніпулятивні елементи. Що ви думаєте про ці два відсотки? Це в межах статистичної похибки чи авторам телеграм-каналу варто над цим працювати?

Наталія Романишин зазначає, що емоційні мовні маніпуляції, які ми аналізуємо, не завжди мають негативний підтекст. Наприклад, ті, що застосовуються державою, не завжди є ознаками пропаганди чи дезінформації. Це скоріше засоби впливу на сприйняття інформації, які можуть трохи спотворювати дійсність. Часто вживаються яскраві, оптимістичні узагальнення, які здатні формувати завищені очікування. Пригадаємо, наприклад, обіцянки "перемоги за два-три тижні" або сподівання, пов'язані з минулорічним контрнаступом. Люди покладали великі надії, але реальність виявилася іншою, що призвело до певного розчарування та депресивних настроїв у суспільстві.

Проте в окремих ситуаціях застосування емоційного забарвлення може бути обґрунтованим. Наприклад, термін "знищено", коли мова йде про ворожу техніку, несе в собі емоційний відтінок, але це цілком відповідає умовам війни. Тому в контексті Суспільного можна говорити про 2% маніпулятивних елементів, оскільки використовуються слова з підвищеним емоційним навантаженням, що логічно вписуються в опис військових реалій.

"Методи маніпуляцій, ймовірно, здобудуть більшу складність. Це стратегічна гра на витривалість."

Наталія Соколенко: Давайте обговоримо тему медіаграмотності. Як на вашу думку, чи стане медіаграмотність українців вищою завдяки програмам у середній та вищій освіті, а також іншим ініціативам, спрямованим на різні соціальні групи та вікові категорії? Чи зможуть українці ефективніше виявляти маніпуляції і, відповідно, зменшити використання сумнівних телеграм-каналів?

Наталія Романишин: Тут важлива ремарка, що такі маніпуляції можуть використовувати не тільки телеграм-канали. Це просто техніка, яку можна застосувати на іншій платформі, наприклад, у фейсбуці. У нас рівень маніпулятивних дописів зашкалює, і це стосується також твіттеру чи навіть ютубу, де люди під час розмови теж застосовують такі техніки. Тому це не залежить від платформи, але від того, наскільки людина обізнана з тим, що такі речі застосовуються, і як вона здатна їх виявляти. Якщо порівнювати, як про ту саму новину пишуть різні групи каналів, це вже допомагає побачити, де є сильне емоційне навантаження, де прихована думка чи навіть доказ. І так, люди, використовуючи цей простий метод, зможуть чіткіше це бачити.

Мені здається, що підвищення медіаграмотності може полегшити ситуацію. Однак, ймовірно, методи маніпуляцій стануть більш хитромудрими. Це означає, що можуть впроваджуватися нові, більш складні техніки, які важче виявити. Це довготривала гра, тому важливо постійно слідкувати за новими методами та наративами, щоб уникнути їхньої пастки. Іншими словами, пройти один курс медіаграмотності недостатньо — цим потрібно займатися регулярно.

Наталя Соколенко: Освіта протягом життя -- це західний підхід, що стосується не лише медіаграмотності, а загалом принципу навчання протягом життя, щоб іти в ногу з часом.

"Коли людям кажуть, що канал маніпулює або дезінформує, вони чують і далі читають, бо думають, що здатні самостійно це визначити"

Наталя Соколенко: А кому насправді було б цікаво, крім нашої медійної спільноти, ознайомитися з цим дослідженням і різними рейтингами, які ви подаєте? Наприклад, рейтинг маніпулятивності за технікою "апеляції до страху і сумнівів", перше місце займає телеграм-канал "Женщина с косой" -- апеляція до страху 89%. На четвертому місці канал "Dubinsky.pro" -- 60% публікацій містять апеляцію до страху. І я думаю, якби цей матеріал роздати сімейним лікарям, невропатологам, психотерапевтам, які б питали своїх пацієнтів: "А ви читаєте телеграм-канали? Ага, читаєте. А ви знаєте, що там навіювання страху замість опори на об'єктивні факти, новини, професійні медіа? То, може, ви би це припинили?" Як вам така ідея?

Наталія Романишин: Це дійсно оригінальний підхід. На жаль, ми постійно переживаємо тривогу та страх за власне існування. Саме ці емоції можуть бути легко використані російськими пропагандистами для своїх цілей.

Наталя Соколенко: А загалом, на яку аудиторію ви розраховували цей матеріал?

Наталія Романишин: Нам було важливо підвищити загальний рівень усвідомлення серед аудиторії та сприяти критичному сприйняттю інформації. Коли людям повідомляють, що певний канал маніпулює чи дезінформує, вони часто просто ігнорують це і продовжують читати, вважаючи, що здатні самостійно оцінити ситуацію. У такій інформації читач може дізнатися про техніки, на які раніше не звертав уваги, що дозволить йому краще їх розпізнавати. Окрім того, демонструючи масштаби проблеми, як, наприклад, через графіки, що ілюструють рівень маніпулятивності, ми надаємо читачам більш чітке уявлення про загальну ситуацію, що може вплинути на їхнє рішення щодо вибору каналів для читання.

Наталя Соколенко: Видання "Тексти" відкриває нову еру в журналістиці, де штучний інтелект застосовується не для створення безглуздих матеріалів, а, навпаки, для викриття таких маніпуляцій та нісенітниць. На мою думку, ми стаємо свідками появи надзвичайно цікавого жанру.

Нагадаємо, що в попередніх епізодах подкасту "Медіуми" ми обговорювали з Дмитром Литвином теми, пов'язані з "Укрінформом", "УП", телемарафоном та викликами для журналістів. Тетяна Лебедєва ділилася за лаштунками журналістського конкурсу "Честь професії" та діяльності Комісії з журналістської етики. Крістина Гаврилюк з Мінцифри розповіла про потенційний вплив DMA і DSA на європейський ринок цифрових послуг. Олександр Педан поділився інформацією про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість "УніверCheck" та інші ініціативи свого бюро. Катерина Котвіцька з MEGOGO Audio провела аналіз актуальних трендів у дистрибуції аудіоконтенту. Філ Пухарєв обговорив феномен фільму "Яремчук. Незрівнянний світ краси", а Кирило Передрій розповів про підготовку наймолодшого журналіста України до інтерв'ю з ключовими політиками. Гала Котова з Viber поділилася досвідом команди Rakuten Viber, яка зросла завдяки викликам пандемії та широкомасштабного вторгнення. Дмитро Хоркін висвітлив, як війна вплинула на розвиток радіо в Україні.

Ми також радимо вам звернути увагу на подкаст "Детектор медіа говорить". У ньому ми озвучуємо найцікавіші статті та рецензії з нашої мережі онлайн-видань. Якщо у вас бракує часу на читання, ви можете насолоджуватися нашою аудіоверсією. Підписуйтеся на подкаст, щоб отримувати доступ до найзахоплюючіших матеріалів "Детектора медіа" в зручному для вас форматі.