Значущі законодавчі ініціативи, що були розглянуті в другій половині жовтня 2024 року.

За цей період було зареєстровано 38 законопроєктів: шість урядових і 32 від народних депутатів. Один із ключових - реформа залізничних перевезень, зокрема розділення операторів колій та перевізників. Інший законопроєкт спрощує доступ іноземних операторів до ринку електронних комунікацій. Крім того, парламентарі планують поліпшити роботу індустріальних парків завдяки розвитку в них "зелених" проєктів. А у сфері соціальних послуг пропонують запровадити мультидисциплінарні команди для допомоги вразливим групам населення. Про ці та інші законодавчі ініціативи читайте в огляді.

НОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО РИНКУ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ: СПРИЯННЯ КОНКУРЕНЦІЇ ТА ГАРАНТІЯ БЕЗПЕКИ

Законопроєкт №12142 має на меті замінити діючий законодавчий акт, що регулює залізничний транспорт, і впровадити європейську модель, в якій оператор колій (зазвичай державне підприємство) буде відокремлений від перевізників, серед яких можуть бути також приватні компанії. Це дозволить ввести елементи конкуренції в умовах природної монополії. Наразі Укрзалізниця виконує як функції оператора колій, так і перевізника, хоча на ринку вже присутні деякі приватні перевізники. Після набуття чинності закону (через 5 років після завершення воєнного стану) операторам колій заборонять надавати послуги з перевезення. Перевезення можуть здійснювати будь-які ліцензовані компанії, які також можуть виконувати функції операторів рухомого складу, тобто володіти тепловозами та вагонами і пропонувати їх в оренду.

Оператори залізничних колій зобов'язані надавати перевізникам доступ до інфраструктури на засадах недискримінації. Тарифи на ці послуги будуть затверджуватися новоствореною Національною комісією з регулювання транспорту. Ця комісія також контролюватиме дотримання операторів встановлених тарифів та надання обов'язкових послуг. У складі тарифів передбачено інвестиційний компонент для модернізації інфраструктури, при цьому вони не можуть перевищувати обґрунтовані витрати на її утримання. Наразі тарифи на перевезення визначає Міністерство інфраструктури: вантажні перевезення узгоджуються з Міністерством фінансів, пасажирські — з Мінекономіки, а приміські — з місцевими органами влади. Це призводить до політичних торгів навколо тарифів. Для запобігання такій ситуації планується створення незалежного регулятора.

Законопроєкт передбачає підвищення стандартів безпеки на залізничному транспорті: встановлює жорсткі умови для машиністів та зобов'язує операторів та перевізників запровадити систему управління ризиками, пов'язаними з експлуатацією залізничної інфраструктури та рухомого складу.

Непрофільні активи, такі як дитячі садки, медичні заклади та інші соціальні об'єкти, більше не будуть частиною підприємств залізничного транспорту. Вони можуть бути передані іншим власникам або ж ліквідовані. В свою чергу, навчальні та дослідницькі заклади, що займаються підготовкою фахівців для залізничної галузі, залишаться в структурі транспортної інфраструктури, оскільки вони сприяють підвищенню кваліфікації працівників.

СПРОЩЕННЯ ДОСТУПУ ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ ОПЕРАТОРОВ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ ЗВ'ЯЗКІВ

Україна зобов'язалась імплементувати положення Регламенту Європейського Союзу 2022/612 про роумінг у мобільних мережах ЄС. Цей регламент зобов'язує операторів із країн-членів ЄС забезпечувати доступ і взаємоз'єднання їхніх мереж (регулюється Європейським кодексом електронних комунікацій - Директивою 2018/1972). Законопроєкт №12150 імплементує Директиву в українське законодавство. Він пропонує, щоб постачальники електронних комунікаційних мереж та послуг із ЄС, які не планують працювати в Україні, однак звертаються до українських операторів щодо доступу та фізичного або логічного з'єднання мереж, не проходили процедуру загальної авторизації. Якщо ж європейська компанія буде надавати послуги в Україні, їй доведеться пройти авторизацію, тобто надіслати до Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК) повідомлення про початок діяльності у сфері електронних комунікацій. НКЕК вносить таку компанію до Реєстру.

До групи постачальників електронних комунікаційних мереж і послуг входять оператори мобільного зв'язку, провайдери інтернету, компанії, що спеціалізуються на телекомунікаційних послугах, а також організації, які пропонують послуги цифрового радіо та телебачення.

Законопроєкт надає більше повноважень регулятору. Зокрема, НКЕК зможе зобов'язувати операторів надавати доступ до своїх мереж, якщо це допоможе підтримати зв'язок і взаємодію між різними постачальниками послуг. Коли електронні комунікаційні мережі певних операторів не сумісні, регулятор зможе зобов'язати їх адаптувати свої системи, щоб між користувачами був стабільний зв'язок. Проєкт також зобов'яже постачальників електронних комунікаційних мереж або власників абонентських ліній та кабелів надавати НКЕК доступ до розподільчих точок у будинках, якщо ці точки належать не операторам, а іншим власникам (наприклад, ОСББ). Такі точки часто є критичними для забезпечення послуг зв'язку в багатоквартирних будинках, і їхня відкритість підвищить доступність мережі для жителів. Нарешті, регулятор зможе самостійно визначати кінцеві точки для різних типів мереж (наприклад, мобільних, оптоволоконних), що допоможе ефективніше керувати інфраструктурою зв'язку в Україні.

Що це означає? Уявіть собі ситуацію, коли великий інтернет-провайдер створив мережу, яка охоплює численні райони міста. Інші, менш масштабні провайдери, прагнуть надавати свої послуги в цих же зонах, але для них будівництво власної інфраструктури є надто витратним або технічно складним рішенням (з точки зору суспільства, створення паралельної мережі також є недоцільним). У такому випадку, регулятор може ухвалити рішення про надання дозволу великій компанії на підключення менших провайдерів до її мережі в тих місцях, де це можливо. Це відкриє шлях для менш великих компаній, щоб вони могли пропонувати свої послуги, а споживачі зможуть скористатися більшою кількістю варіантів.

ПЕРЕТВОРЕННЯ У ФУНКЦІОНУВАННІ ПРОМИСЛОВИХ ПАРКІВ В УКРАЇНІ

Законопроєкт №12117 пропонує запровадити новий вид індустріального парку - екоіндустріальний парк, у межах якого буде "промисловий симбіоз", тобто виробництво продукції та водночас перероблення відходів (окрім захоронення), створених у ході виготовлення цієї продукції. Для решти індустріальних парків законопроєкт пропонує зняти обмеження, що їхня діяльність має бути лише в галузі переробної промисловості, зокрема дозволити учасникам парку надавати ІТ- та наукові послуги, виробляти та зберігати електроенергію (обмеження на виробництво інших підакцизних товарів зберігаються). Також законопроєкт пропонує дозволити відкривати на території парку заклади харчування, готелі та гостели.

Сьогодні індустріальні парки формуються державними або місцевими органами влади, які обирають керівну компанію через конкурс. Пропонований законопроєкт надає можливість підприємствам, що орендують відповідні земельні ділянки, самостійно створювати та управляти індустріальними парками. У такому випадку, ця компанія виступатиме як ініціатор парку та його керівник. Крім того, законопроєкт скасовує обмеження на максимальну площу парку, яка раніше становила 1000 га. Однак, він вводить нові умови для виключення парку з реєстру: скорочення площі до менш ніж 10 га, здійснення незаконних видів діяльності, закінчення терміну для створення парку або ініціатива з боку його засновника.

Якщо право власності або користування земельними ділянками в межах індустріального парку переходить від його ініціатора до іншої особи (яка не є керівною компанією, учасником чи іншим суб'єктом парку), ця нова особа автоматично отримує всі права та обов'язки ініціатора. Протягом 10 робочих днів вона повинна письмово повідомити уповноважений державний орган для оновлення інформації в Реєстрі індустріальних парків.

Законопроект забороняє присутність у парках підприємств, які мають зв'язки з Росією, Білоруссю чи Іраном.

Запропоновані зміни в законопроєкті можуть виглядати привабливо, оскільки приватні компанії часто ефективніше ініціюють та реалізують проєкти, ніж державні органи. Однак існує серйозний ризик, що прийняття цього законопроєкту призведе до виникнення нових "податкових лазівок". Це може статися, оскільки будь-яка компанія зможе визначити певну ділянку як індустріальний парк та вимагати відповідної підтримки з боку держави чи податкових пільг. Як вже зазначалося раніше, індустріальні парки зазвичай не приносять прибутків, тому їх створення повинно бути узгоджене з органами влади, які відповідають за розвиток конкретної території і готові покрити супутні витрати.

Впровадження інноваційної системи надання соціальних послуг

Законопроєкт 12124 пропонує новий підхід, за яким підтримка надається конкретним особам або сім'ям відповідно до їхніх унікальних потреб. Це означає, що родинам не потрібно буде звертатися до численних фахівців або організацій, таких як соціальні служби, психологи або служби зайнятості. Натомість, людям і сім’ям, які опинилися в складних життєвих ситуаціях або мають підвищений ризик їх виникнення, допомогу забезпечуватимуть мультидисциплінарні команди. У складі цих команд можуть бути різні спеціалісти: соціальні працівники, психологи, медики, педагоги, фахівці з реабілітації та інші, що дозволяє надавати всебічну підтримку.

Цей підхід передбачає тривалу співпрацю соціального працівника з кожним клієнтом або сім'єю. На початковому етапі спеціаліст проводить оцінку ситуації, виявляючи потреби особи чи родини. На основі цієї інформації складається індивідуальний план підтримки, в якому зазначаються необхідні послуги для вирішення виявлених проблем. Протягом всього процесу здійснюється регулярний моніторинг прогресу в досягненні запланованих цілей та оцінка ефективності наданих послуг.

Законопроєкт також розширює коло постачальників соціальних послуг. Тепер підприємства будь-якої форми власності, включаючи приватні, можуть стати надавачами цих послуг (раніше вони належали лише державному та комунальному секторам). Державні та комунальні установи, що надають послуги, отримують можливість змінити свій статус з бюджетних організацій на неприбуткові підприємства. Це дозволить їм ефективніше розпоряджатися фінансами, оскільки їм більше не потрібно буде погоджувати кожну транзакцію з Казначейством.

Також законопроєкт запроваджує можливість отримувати соціальні послуги дистанційно та підписувати договір про надання послуг в електронній формі з використанням електронного підпису, що особливо корисно для людей з обмеженою мобільністю або тих, хто перебуває у складних умовах.

ЗАКОНОПРОЄКТИ ПРО НОВІ ПРАВИЛА ОПІКИ ТА РОЗЛУЧЕННЯ: ЯК ЗМІНЯТЬСЯ ПРАВА БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Три нові законодавчі ініціативи пропонують внесення змін до Сімейного кодексу, які стосуються питання опіки над дітьми після розлучення, а також права на розірвання шлюбу в специфічних ситуаціях.

Законопроєкт 12123 пропонує новий, більш адаптивний підхід до питань опіки над дітьми. Згідно з чинним законодавством, коли батьки, що проживають окремо, не можуть домовитися щодо місця проживання своєї дитини, вирішення конфлікту може взяти на себе орган опіки або суд. Однак, новий законопроєкт передбачає, що суд або орган опіки можуть або визначити одного з батьків, з яким буде проживати дитина, або встановити режим чергового проживання, в якому дитина буде час від часу жити з кожним із батьків. Основною метою цього підходу є врахування потреб та інтересів дитини, таких як освіта, розвиток і безпека. При цьому спільна опіка вважається оптимальним варіантом, але лише за умови відсутності доказів насильства або неналежної поведінки одного з батьків.

Законопроєкт 12132 пропонує, щоб органи опіки та піклування за запитом батьків встановлювали спільну опіку над дитиною, визначаючи порядок і умови її проживання з кожним із батьків. Дитина повинна проводити однакову кількість часу з обома батьками (наприклад, тиждень з матір'ю, тиждень з батьком). У випадку, якщо один із батьків заважає іншому контактувати з дитиною, суд може ухвалити рішення про передачу опіки тому з батьків, кому було обмежено право на зустрічі. Законопроєкт також зберігає існуючі вимоги до фінансового становища батьків, і якщо один із них не має стабільного доходу чи житла, суд може відмовити у встановленні спільної опіки.

На сьогоднішній день розлучення не можуть бути здійснені під час вагітності або протягом року після появи дитини на світ, за винятком ситуацій, пов'язаних із злочинною поведінкою одного з батьків щодо іншого або дитини. Законопроєкт 12137 спрощує процес розірвання шлюбу у випадках, коли подружжя не живе разом, і один із партнерів не бере участі у фінансовій підтримці сім'ї.

Зміцнення відповідальності за неналежне отримання пенсій та скасування пільг для прокурорів з інвалідністю.

Законопроєкт №12149 пропонує розширити список причин, на підставі яких можуть бути повернені надміру виплачені пенсії. Згідно з новими правилами, стягнення пенсій, призначених на основі підроблених документів або медичних висновків, можливе незалежно від результатів розслідування чи наявності обвинувального вироку. Пенсіонери несуть відповідальність, якщо вони знали або могли знати про неправомірність отриманих виплат через фальшиві дані про інвалідність. Крім того, законопроєкт передбачає скасування положення в Законі України "Про прокуратуру", що дозволяє прокурорам з інвалідністю I або II групи отримувати пенсію за інвалідністю, якщо у них є не менше 10 років стажу. Однак, через нечіткість формулювань у законопроєкті, його ефективна реалізація викликає сумніви.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ПІДПАЛ ВОЛОНТЕРСЬКИХ АВТО

Законопроєкт 12122 вводить нове кримінальне покарання за підпал або навмисне пошкодження машин, які під час війни або надзвичайного стану використовують для волонтерської роботи, гуманітарної допомоги чи підтримки Збройних сил. Це можуть бути як приватні авто, так і громадських організацій. Якщо хтось вчинив такий злочин, йому загрожують від 10 до 15 років тюрми і конфіскація майна. Відповідальність за цей злочин починається з 14 років.

Уряд вносить пропозицію щодо легалізації примусового вилучення земельних ділянок для зведення військових об'єктів.

Законопроєкт №12130 передбачає, що власників та користувачів землі можуть тимчасово (на період воєнного стану) позбавити права на неї для будівництва військових споруд (окопів, укріплень тощо). Протягом 90 днів після скасування воєнного стану військове командування вирішить, чи залишати цю землю у своїй власності (тоді попередній власник отримає компенсацію), чи повернути попередньому власникові, спершу демонтувавши захисні споруди.

Якщо для будівництва знадобиться більше 75% земельної ділянки, власник втрачає право на користування нею повністю. У випадку, коли необхідно менше 75%, буде вилучено лише ту частину, що потрібна. Процес вилучення землі може здійснюватися навіть без присутності її власника; у такому випадку документи з інформацією про вилучення надійдуть йому рекомендованим листом або кур'єрською доставкою за місцем його реєстрації.

У законопроєкті не передбачено надання компенсацій для власників земель під час воєнного стану, що викликало негативну реакцію з боку Міністерства аграрної політики. Згідно з Пояснювальною запискою, Мінагро пропонувало встановити щорічну компенсацію на рівні 12% від нормативної грошової оцінки ріллі, яка б розраховувалася пропорційно до площі, що використовується. За попередніми оцінками, це вимагало б більше 1,1 млрд грн щороку. Проте Міністерство фінансів відмовилося підтримати цю ініціативу через брак фінансових ресурсів.

ПРИЗУПИНЕННЯ КРЕДИТНИХ І ЛІЗИНГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ У УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Законопроєкт №12148 надає можливість тимчасово зупинити виконання фінансових зобов'язань за кредитами та договорами лізингу малим і середнім підприємствам, які мали кредит, що забезпечувався майном, яке знищене, перебуває в зоні бойових дій чи на окупованих територіях.

Позичальники та лізингоодержувачі можуть подати заяву про зупинку нарахування і припинення сплати основної суми кредиту, відсотків, комісій, штрафів та інших платежів на час дії воєнного стану та протягом року після його завершення. Водночас термін дії кредитних та лізингових договорів продовжується на час призупинення платежів.

Проєкт передбачає заборону на примусове стягнення боргів і звернення стягнення на заставлене майно для всіх позичальників, а також примусову відповідальність поручителів на час дії воєнного стану та ще рік після його завершення.

Як і інші такі законопроєкти, ухвалювати цей законопроєкт недоцільно, оскільки банки та позичальники ефективно вирішують ситуації, коли позичальник не може повернути кредит. Послаблення захисту прав кредиторів державою може призвести до проблем у банківському секторі.

НОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ДЛЯ КОМПАНІЙ У БОРОТЬБІ ЗА ЧИСТЕ АТМОСФЕРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Законопроєкт №12144 передбачає обов'язок для підприємств, які викидають забруднюючі речовини в атмосферу, висаджувати одне листяне дерево на кожні три тонни викидів. Місця для висадки будуть встановлені місцевими органами влади. Інший законопроєкт (№12145) має на меті збільшити штрафи за недотримання екологічних норм, зокрема за невиконання вимог щодо висадження дерев, з діючих 85-122 грн (5-8 неоподатковуваних мінімумів) до 510000-765000 грн (30000-45000 неоподатковуваних мінімумів).

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ З ОБМЕЖЕНИМ ФІЗИЧНИМ СТАНОМ ЗА ЗДОРОВ'ЯМ

Законопроєкт 12147 передбачає, що під час воєнних дій мобілізовані військові, які не досягли 25-річного віку, можуть за власним бажанням бути звільнені в запас. Ця норма стосується чоловіків, які були призвані до служби до 25 років через юридичну колізію, що дозволяє мобілізацію молодих чоловіків, визнаних непридатними до військової служби в мирний час або обмежено придатними під час війни.

РОЗШИРЕННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДСТРОЧКИ В УМОВАХ МОБІЛІЗАЦІЇ

Законопроєкт №12133 вносить уточнення до деяких положень, що стосуються звільнення з військової служби та можливостей для відстрочки під час мобілізації. Зокрема, чинне законодавство не передбачає звільнення для цивільних осіб, які пережили полон. Цей законопроєкт рівняє права цивільних полонених з правами військовополонених, надаючи їм можливість отримати звільнення з військової служби після їх повернення з полону.

Проєкт також передбачає розширення умов для звільнення військовослужбовців з огляду на сімейні обставини. Це стосується осіб, які опікуються хворими членами родини, такими як діти або батьки, що потребують постійної підтримки. На сьогодні така можливість існує лише як підстава для отсрочки. Окрім того, законопроєкт пропонує, щоб під час мобілізації не підлягали призову особи, чиї родичі загинули, зникли безвісти або отримали інвалідність під час виконання військових обов'язків.

Законопроект передбачає полегшення процесу отримання відстрочки для батьків дітей з інвалідністю. Відтепер відстрочка не буде надаватись у випадках, коли є інші члени родини, здатні піклуватися про дитину. Однак законопроект також пропонує встановити можливість звільнення від військової служби для батьків таких дітей, незалежно від наявності інших родичів, які б могли виконувати обов'язки по догляду за дитиною.

Раніше поняття "неповнорідний" (брат / сестра) вилучили з норм про звільнення та відстрочку. Законопроєкт повертає цю категорію, щоб уникнути дискримінації між повнорідними та неповнорідними братами і сестрами.

Проект закону також передбачає, що українські дипломатичні та консульські представництва зобов'язані вести реєстрацію громадян, які знаходяться за кордоном на тимчасовій основі, а також допомагати їм у поверненні в Україні в умовах мобілізації. При цьому, реєстрація осіб, які постійно мешкають за межами країни, не планується.