Освітня система потребує реформ, або Чому співпраця бізнесу та держави є ключем до підготовки кваліфікованих фахівців.

Кожному 16-му працівнику до 2030 року, можливо, доведеться змінити професію. Це один з висновків дослідження McKinsey "Майбутнє роботи після COVID-19". Це стає очевидно, якщо проаналізувати зміни на ринку праці за останні роки.

Згода, коли ви обирали свою професію десять років тому, навряд чи у вашому переліку були такі спеціальності, як SMM-спеціаліст, Data Scientist або ML Engineer. Через десять років ми побачимо новий список професій, які стануть звичними, але наразі лише починають набирати популярність або ще не існують.

Напевно, нам доведеться протягом життя опанувати кілька професій. Часто зустрічаються люди, які радикально змінюють свою кар'єру.

Як наслідок, концепція lifelong learning стає необхідністю, а не вибором. Та й підхід до класичної освіти вимагатиме змін, якщо вищі освітні заклади хочуть випускати спеціалістів, потрібних ринку, а бізнес - бачити їх у своїх командах.

Вищі навчальні заклади та професійно-технічні училища вже сьогодні не можуть встигнути за змінами, що відбуваються в ряді професій. Це цілком зрозуміло, зважаючи на ту швидкість, з якою прогресують технології та автоматизуються різноманітні процеси.

Безперечно, створення, погодження і реалізація навчальної програми є складним і тривалим завданням. Однак навіть річна затримка може призвести до значного відставання між знаннями, які отримуються, і тими, що актуальні на даний момент. Довіртеся моєму багаторічному досвіду.

Поки програма навчання буде впроваджуватись, деякі інструменти можуть змінитися, а певні робочі методи будуть замінені на нові, більш ефективні. У світлі швидкого розвитку технологій та їх потенційного впливу на майже всі сфери, розрив між навичками, отриманими в навчальних закладах, і потребами бізнесу лише зростатиме.

Ще кілька років тому університети вчили майбутніх системних адміністраторів класичних мов програмування: Java або C++. Проте за цей час індустрія розвинулася і стандартом стали нові DevOps-практики - Kubernetes чи Docker (два популярні інструменти для управління контейнерами, які допомагають розгортати, масштабувати та керувати додатками в хмарних середовищах). У фіналі очікування та реальність не збіглися ні у випускників, ні в компаній.

Ті, хто займався вивченням аналізу даних або бізнес-аналітики, знайомилися з традиційними методами, такими як регресійний аналіз, кореляційний аналіз та різні стандартні статистичні моделі. Проте з появою штучного інтелекту та машинного навчання (ML) в сучасних аналітичних рішеннях стали активно використовувати такі інструменти, як TensorFlow, PyTorch, а також автоматизовані платформи для машинного навчання.

Один із наслідків полягає в тому, що деяким фахівцям після здобуття диплома необхідно проходити додаткове навчання, щоб влаштуватися на першу роботу. У свою чергу, компанії витрачають значну кількість часу та ресурсів на повну адаптацію нових працівників. Саме тому державі та бізнес-сектору слід почати активно співпрацювати вже сьогодні, щоб зменшити цей розрив.

Держава повинна прагнути до підготовки фахівців, які відповідають потребам ринку. Бізнес, у свою чергу, зацікавлений у зміцненні своїх команд кваліфікованими працівниками і чітко розуміє, які спеціалісти йому потрібні. Оскільки наші цілі збігаються, є сенс об'єднати зусилля. Існує безліч причин для цього. Я зосереджусь на найважливіших аспектах для мене та на тих форматах співпраці, які найбільше сприяють вирішенню конкретних викликів.

Ніхто, крім бізнесу, не розуміє, які спеціалісти йому необхідні. Таким чином, було засновано SET University. Цей навчальний заклад фокусується на кібербезпеці та штучному інтелекті — професіях, які стануть основними факторами збільшення кількості вакансій у майбутньому.

У 1996 році була заснована Київська школа економіки, яка виникла з усвідомлення необхідності в фахівцях, здатних стати інтелектуальним фундаментом для сильної та інноваційної економіки незалежної України. Український католицький університет також функціонує без державної підтримки. Після початку великої війни університет оновив свою стратегію, адаптуючись до нових викликів, які постануть перед Україною в повоєнний період: відбудова, модернізація та потреба в лідерах нового покоління.

Більш спрощений спосіб формування запиту на певних спеціалістів полягає в наданні підтримки навчальним закладам у розробці сучасних навчальних програм. Діліться відомими методологіями та підходами, які використовуються у вашій сфері, а також інструментами і технологіями, що є необхідними. Не забудьте також зазначити м'які навички, яких ви очікуєте від кандидатів у відповідних галузях.

Вимоги до фахівців постійно еволюціонують. Хоча жорсткі навички залишаються фундаментом, саме м'які навички стануть вирішальними у виборі кандидатів для моєї команди. Я надаю перевагу креативності та інноваційності, умінню працювати в команді, комунікативним здібностям, критичному мисленню, а також адаптивності й гнучкості. Подібні критерії висувають і інші підприємці.

М'які навички - це та частина, якою навчальні заклади можуть посилити бізнес. Вони мають ідеальне для цього середовище - спільноти, де прямо чи опосередковано студенти вчаться комунікації та вміння знаходити підхід до різних людей, публічних промов, вміння аргументувати свою думку. Потрібно розширити список м'яких навичок і додати важливі для побудови кар'єри та зростання.

Навчання не є одноразовим процесом, що триває все життя. Це не говорить про те, що автоматизація та інструменти штучного інтелекту виключать вас з робочого процесу. Однак важливо опановувати ці технології, щоб підвищити свою ефективність та зменшити обсяг рутинних завдань.

Цей бізнес-виклик можна подолати, розробивши власні освітні програми. Ви можете здійснити підбір фахівців із певною професійною підготовкою, навчити їх найсучаснішим методам, а потім залучити найкращих до своєї команди. Інший підхід полягає в пошуку новачків, які прагнуть освоїти нову спеціалізацію. Наприклад, кілька українських компаній, таких як Genesis Academy та EPAM Campus, обрали саме цей шлях.

Університети акцентують увагу на наукових дослідженнях, однак студентам також необхідно здобувати практичний досвід. Хоча вищі навчальні заклади є науковими інститутами, не всі випускники прагнуть продовжити освіту до рівня PhD. Більшість з них після отримання диплома бажає знайти роботу у своїй професійній сфері.

У цьому контексті необхідно звернути увагу на концепцію дуального навчання. Суть полягає в тому, що освітній заклад надає теоретичні знання, які потім застосовуються на практиці під час стажувань у різних компаніях. У сфері інформаційних технологій даний формат співпраці реалізується, наприклад, між SoftServe та Львівською політехнікою, а також GlobalLogic та Львівським національним університетом імені Івана Франка.

Цей метод приносить численні вигоди для підприємства: він допомагає зекономити ресурси на перенавчання, скорочує час адаптації, а найголовніше - дає можливість оцінити кандидатів у процесі їхньої роботи. Ні одне тестове завдання чи технічна співбесіда не можуть дати стільки інформації про потенційного співробітника, як його участь у вирішенні реальних ситуацій.

Професійно-технічні навчальні заклади не повною мірою реалізують свої можливості. Варто визнати: "профтехи" як бренд істотно поступаються університетам, хоча їхня мета полягає в тому, щоб зосередитися не на наукових дослідженнях, а на практичних навичках своїх випускників.

Багато сучасних професій можна освоїти на практиці всього за один-два роки, а не чотири. Логічно було б, якби професійно-технічні навчальні заклади готували спеціалістів, таких як розробники, веб-дизайнери та ілюстратори, з необхідними навичками для старту кар'єри. Особливо враховуючи, що Міністерство освіти активно працює над реформуванням професійно-технічної освіти, щоб залучити більше абітурієнтів. Співпраця з бізнесом є однією з основних цілей на 2025 рік.

Якщо ви прагнете заохотити когось до інвестування, важливо продемонструвати переваги та результативність таких вкладень. Але існує ще одна, більш стратегічна мета – велика ідея. Автоматизація, швидкий розвиток технологій та впровадження штучного інтелекту відкривають безліч нових, досі не зайнятих ніш. Це створює величезні можливості. Сподіваюся, що українці зможуть максимально ефективно скористатися цими шансами.

Згадаємо про Google. Протягом багатьох років він залишався безсумнівним лідером серед пошукових систем, не маючи серйозних конкурентів. Але поява ChatGPT та подібних інструментів змусила технологічного гіганта занепокоїтися і терміново розробити власну модель генеративного штучного інтелекту. Адже йдеться не лише про звичну конкуренцію з іншими платформами, а про принципово нові способи пошуку інформації в мережі.