"На Харківщині наш завод опинився під окупацією, росіяни приховували боєприпаси у ковші екскаватора..."

Розповідь про переміщення харківської меблевої фабрики до міста Копичинці у Тернопільській області

Третій рік у Копичинецькій територіальній громаді Тернопільщини працює релоковане з села Руська Лозова Харківської області підприємство (село за шістнадцять кілометрів від кордону з рф). Це "Меблі Техностиль", що спеціалізується на виробництві меблів для дитячих садочків, шкіл та офісів. Про історію релокації цього меблевого підприємства на Тернопільщину журналістка "ВЗ" дізнавалася в рамках престуру Харківського пресклубу.

П'ятнадцять років тому Олександр Сідельник, підприємець з Харківщини, заснував меблеве виробництво у селі Руська Лозова. Проте через повномасштабне вторгнення рф він був змушений перенести свій бізнес до Тернопільської області. Разом із своїм бізнес-партнером пошуки відповідного місця для релокації велися по всьому заходу України. Багато приміщень не відповідали вимогам, оскільки меблеве виробництво потребує дотримання певних стандартів. Необхідно було знайти просторий ангар для розміщення великих кранів-балок та іншого виробничого обладнання.

"На Харківщині ми мали виробництво площею п'ять тисяч метрів квадратних, -- розповідає начальник меблевого виробництва релокованого з Харківщини підприємства Юрій Слісенко. -- Працювало шістдесят людей. Ми входили у трійку найбільших виробників шкільних меблів по всій Україні. Був також налагоджений експорт до Литви, Румунії, Молодови. Успішно працювали до 22 лютого 2022 року. Зараз з виробництва на Харківщині нічого не залишилося, все зруйновано. Наше підприємство потрапило під окупацію. Спершу не розуміли, що робити, чекали. Після деокупації Руської Лозової ми наважилися на вивіз залишків нашого виробництва в безпечний регіон. Мер Копичинецької громади Богдан Келічавий допоміг придбати ділянку під нове виробництво. Почали переїжджати на нове місце в серпні 2022 року".

Три місяці бізнесмени витратили на ремонт приміщення у Копичинцях, яке придбали у власність. Це старе автотранспортне підприємство, де за радянських часів ремонтували автобуси. Згодом приміщення АТП перейшло в приватну власність агрохолдингу "Мрія", але приміщення пустувало та заростало деревами. Копичинецька громада допомогла з продажем приміщення, оскільки власники -- громадяни Саудівської Аравії та Німеччини.

З Харкова до Копичинецької територіальної громади переїхали лише п'ятеро працівників — фахівців у галузі технології та конструювання меблів. Інших працівників набрали вже на місці. Наразі на переміщеному меблевому підприємстві працюють сорок осіб. Їхня заробітна плата становить понад 8 тисяч гривень, що є мінімальним рівнем. Першим замовленням на новому місці стали лавочки для укриттів.

"Не досягли обсягів виробництва та прибутків, які ми мали на Харківщині, -- каже Юрій Слісенко. -- У 2023 році заробили 70 мільйонів гривень, з них сплатили 2 мільйони податків. До війни на Харківщині - понад сто мільйонів гривень (станом на 2021 рік). Сплачуємо податки у бюджет Копичинецької громади, де ми зареєстровані. Не все обладнання вціліло. В одному з наших цехів повністю згоріло обладнання. Для придбання нового отримали грант".

Власники бізнесу оцінюють свої втрати через війну в 10 мільйонів доларів. Їм вдалося відновити компанію практично з нуля. Наразі 10% вироблених меблів експортують до Румунії та Молдови, решта реалізується на українському ринку. У майбутньому планують повернутися до Харківщини, де у їхній власності є 4 гектари землі.

Олександр Сідельник показав вивезений екскаватор, який в період окупації на Харківщині вкрали рашисти, аби рити ним окопи... Після деокупації знайшли цю техніку та привезли на Тернопільщину. І раптом знайшли у ковші екскаватора гранати та набої, які сховали рашисти... На іншому вивезеному обладнанні окупанти залишили написи "путін -- наш президент"...