На кого саме вплине підвищення податків, якщо глава держави затвердить новий закон?

Які наслідки матиме впровадження закону про збільшення податків для доходів українців, яким чином це може призвести до зменшення кількості доступних АЗС в Україні та чому цей законопроект викликає суперечки щодо своєї конституційності?

Президент Володимир Зеленський з дня на день може підписати так званий закон про підвищення податків. Верхова Рада розблокувала законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" і 15 жовтня він очікує на підпис президента. Якщо президент Зеленський таки підпише документ, який критикують з усіх боків, то він набуде чинності з наступного дня після його опублікування, а частину нововведень почнуть застосовувати з 1 жовтня, тобто заднім числом.

Основне нововведення законопроєкту - збільшення військового збору з доходів українців з 1,5% до 5%. Цю норму почнуть застосовувати з 1 січня 2025 року.

Згідно з даними Державної служби статистики, середня заробітна плата за другий квартал цього року складала 20 964 грн. Це означає, що кожен працівник сплачував в середньому 3 777,52 грн податку на доходи фізичних осіб (18%) та 314,46 грн військового збору (1,5%). З новими ставками при такій самій заробітній платі військовий збір зросте до 1 048,2 грн. Водночас військовий збір не буде підвищено для грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Головного управління розвідки, Національної гвардії та інших силових структур. Крім того, військовослужбовці, які знаходяться в зоні бойових дій, взагалі не зобов’язані сплачувати військовий збір.

"Будь-яке підвищення податкового навантаження на фонд заробітної плати матиме негативні наслідки для нашої економіки буде мати негативні наслідки", - каже у коментарі "Еспресо" народна депутатка Ніна Южаніна. - До того ж маємо яскраву несправедливість, коли і з мінімальної, і з величезної зарплати вираховується один і той же відсоток. Тому вплив підвищення ставки військового збору податків для людини з і зарплатою 12 тисяч гривень і зарплатою 100 тисяч гривень буде різний. Для того, хто рахує кожну копійку, це буде відчутне скорочення доходів".

В Європейській Бізнес Асоціації вважають, що підвищення податкового тягаря, зокрема військового збору, вплине на всі компанії, які виплачують офіційні зарплати.

Це особливо відчують ті галузі, де витрати на заробітну плату становлять значну частину загальних витрат, такі як IT, креативні індустрії, консалтинг та сфера послуг. Згідно з опитуванням, проведеним Європейською Бізнес Асоціацією, 55% компаній не зможуть покрити підвищення військового збору для своїх співробітників, що призведе до зниження реальних доходів населення, - зазначає Наталія Артемчук, менеджерка податкового комітету ЄБА. - У той же час, через збільшення податкового навантаження (ЄСВ, військовий збір) 11% підприємств змушені будуть частково скорочувати свою діяльність чи виробництво через підвищення податків, а 56% — зменшити інші важливі витрати.

Підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, тепер також будуть зобов'язані сплачувати військовий збір, хоча раніше це стосувалося лише зарплат їхніх найманих працівників. Ця зміна набиратиме чинності з 1 жовтня.

Підприємці, які належать до І, ІІ та ІV груп спрощеної системи оподаткування, зобов'язані сплачувати військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, що визначена на 1 січня поточного року. Це становитиме 710 гривень щомісяця. Таким чином, кожен підприємець сплачуватиме військовий збір з зарплати своїх працівників, а також додатково 710 гривень за себе.

Для фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб групи III ставка військового збору складе 1% від загального доходу. Таким чином, якщо раніше до них застосовувалася ставка єдиного податку в розмірі 5% від доходу, тепер ця сума зросте до 6%.

Для підприємців, які вже намагаються знайти своє місце під час військових конфліктів, нові фінансові навантаження стають ще одним важким випробуванням, що може призвести до закриття їхніх бізнесів. Це, в свою чергу, зменшить кількість робочих місць, знизить надходження до державного бюджету у довгостроковій перспективі та сприятиме зростанню безробіття, - зауважує Ростислав Пшемінський, голова Національної асоціації підприємців. - У таких умовах значна частина бізнесу, що вже функціонує в складних ситуаціях, ризикує перейти в "тінь" або зовсім зупинити свою діяльність. Це лише посилить тінізацію економіки та створить серйозні загрози для стабільності державних фінансів.

Ростислав Пшемінський, який нещодавно став військовослужбовцем, вважає, що підвищення військового збору навряд чи суттєво вплине на покращення умов для військових. Натомість це може негативно позначитися на волонтерських внесках.

"Підвищення податкових ставок фактично стримає активність волонтерів, які беруть на себе вирішення багатьох потреб армії," - зазначає Ростислав Пшемінський.

Згідно з новим законопроєктом, кожна АЗС зобов'язана буде сплачувати авансовий податок на прибуток.

- 30 тисяч гривень щомісяця з кожної автозаправної станції, що пропонує виключно скраплений газ;

- 45 тисяч гривень при умові продажу різних видів пального, за умови, що частка скрапленого газу становить не менше 50%.

- у розмірі 60 тис. грн в усіх інших випадках.

"Сутність проблеми авансового платежу полягає в тому, що існує незмінна сума податку, яка не залежить від обсягу продажів на конкретній АЗС. Однак прибуток безпосередньо корелює з обсягами реалізації. Таким чином, заправки, розташовані на жвавих перехрестях, та ті, що знаходяться між селами, вимушені сплачувати однакову суму - 60 тисяч гривень авансу. Найпарадоксальніше те, що переплачена сума податку не повертається платнику і не зараховується на майбутні платежі," - зазначає експерт паливного ринку Леонід Косянчук.

Він вважає, що в Україні фактично відсутні автозаправні станції, які відповідали б умовам для сплати 30 або 45 тисяч гривень податку на прибуток. Це означає, що всі АЗС будуть змушені сплачувати 60 тисяч гривень щомісяця. Якщо ж на станціях реалізуються алкогольні напої та тютюнові вироби, ця сума зросте до 80 тисяч гривень.

Вважаю, що пан Гетманцев просунув цю норму на замовлення великих преміум-мереж, які експлуатують в Україні понад 300 автозаправних станцій. Вони проаналізували, скільки в середньому сплачують податку на прибуток з кожної АЗС, і лобіювали саме ці цифри, - зазначає експерт. - Зазвичай, ціни у великих мережах вищі на 6-8 гривень у порівнянні з іншими. І тепер у них нарешті з'явилася можливість реалізувати свою давню мету - за допомогою держави усунути конкурентів. Що ж відбувається зараз? Більшість автозаправок з числа дисконтних, які пропонують помірні ціни, з 1 жовтня (а якщо президент підпише, то закон буде мати зворотну силу - з 1 жовтня) працюватимуть зі збитками. Вже сьогодні багато АЗС планують повернути свої ліцензії державі, закрити шланги і припинити торгівлю, оскільки це виявиться для них вигідніше.

Експерт вважає, що це може призвести до того, що великі гравці ринку здобудуть нерентабельні автозаправні станції за мінімальні кошти і почнуть працювати під власними брендами. У той же час, малі АЗС, які не викликають інтересу з боку цих мереж, можуть бути закриті, що створить ризик, що в деяких віддалених районах, на відстані до ста кілометрів від міст, не залишиться жодної заправки.

Законопроєкт встановлює рекордні ставки податку на прибуток для банків - у розмірі 50% за 2024 рік. Для небанківських фінансових установ (ломбарди, кредитні спілки, інвестфонди) ставка податку становитиме 25% з 2025 року.

Очевидно таку рекордну ставку податку на прибуток банків встановили з огляду на інформацію НБУ про рекордні прибутки українських банків під час війни. За підсумками січня-травня цього року, чистий прибуток після утримання податків з платоспроможних українських банків склав 67,968 млрд гривень, що на 26,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це при тому, що і за 2023 рік банки отримали рекордно високі прибутки.

При цьому на заході Європейської бізнес асоціації "Глобальний прогноз. Зміцнення єдності" голова НБУ Андрій Пишний розкритикував пункт про підняття податку для банків до 50%. "Ризики від такого кроку (підвищення податку на прибуток до 50% - ІФ-У) для розв'язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь... Баланс досить крихкий і його треба підтримати", - цитує голову НБУ "Interfax-Україна".

Цього року для банків запровадили підвищений податок на прибуток у розмірі 25%. Проте існує ще одна дуже прибуткова галузь, для якої підвищення податків виявилося занадто ризикованим.

"Наповнювати бюджет можна, якщо не займатися лобізмом певних секторів економіки, які навіть важко назвати господарським видом діяльності. Маю на увазі гральний бізнес, - каже Ніна Южаніна. - Можна ж було використати європейські підходи до оподаткування цієї галузі, натомість у нас гральний бізнес оподатковується на рівні звичайної пекарні. В усіх країнах вони сплачують 50% податку на прибуток. Наші ж не спромоглися навіть до 25% підняти, що дало б такий же ресурс для бюджету, як підняття військового збору для людей".

Однією з ключових причин, чому цей законопроєкт піддається критиці, є нестача механізмів для протидії тіньовій економіці. Такі інструменти були вкрай потрібні тим, хто веде свою діяльність легально та виконує свої податкові зобов'язання.

Бізнес усвідомлює важливість отримання додаткових фінансових ресурсів для зміцнення обороноздатності країни, тому продовжить інвестувати в оборонні потреби через податкові внески. Водночас представники бізнес-спільноти наполягатимуть на тому, що з підвищенням податків для добросовісних підприємств має супроводжуватися прозорістю у боротьбі з тіньовими економічними практиками, контрабандою, "сірими" ринками та виплатами зарплат "в конвертах", - зазначає Наталія Артемчук. - Додатковий фінансовий тягар знову покладається на тих, хто вже сумлінно виконує свої податкові зобов'язання.

"За різними оцінками, в тіньовому секторі наразі приховано близько 400-500 млрд гривень, які уряд прагне знайти для фінансування оборонних потреб", - зазначає Наталія Артемчук.

Ростислав Пшемінський вважає, що підвищення податкового тягаря на легальний бізнес в умовах значної тіньової економіки може не лише не збільшити бюджетні надходження, а й навіть викликати їх скорочення.

Законопроєкт №11416-д може мати наслідки, які кардинально відрізняються від тих, на які розраховує уряд. Замість очікуваного збільшення фінансових надходжень, ми ризикуємо стикнутися з новою хвилею банкрутств, закриттям підприємств та розширенням тіньового сектора економіки. Це негативно позначиться на громадянах, бізнесменах і державі, - зазначає він. - Нам слід бути обережними і уважно стежити за процесом ухвалення таких рішень, щоб вони не стали знаряддям на користь ворога, що призведе до ослаблення економіки та внутрішньої дестабілізації країни.

Цей закон також вважає шкідливим Ніна Южаніна.

Вперше в українській історії спостерігається такий широкий фронт невдоволення: від малих асоціацій та простих громадян до великих роботодавців, які забезпечують найбільшу кількість робочих місць, усі висловлюють негативне ставлення до цього проєкту. Вони підкреслюють відсутність довіри до влади та інвесторів у країні, - зазначає депутатка. - Більше того, даний документ суперечить як Конституції, так і Податковому кодексу. Однак усі намагаються виправдати це "особливим періодом у житті держави", заявляючи, що немає сенсу обговорювати питання законності.

Головна критика документа полягає в тому, що його положення планують реалізувати зворотною силою. Податковий кодекс чітко зазначає, що "зміни до будь-яких елементів оподаткування і зборів не можуть бути внесені пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому набудуть чинності нові правила та ставки". Згідно з пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу, податки, збори, їх ставки, а також податкові пільги не підлягають змінам протягом бюджетного року. Таким чином, якщо зміни в оподаткуванні ухвалені після 1 липня цього року, вони мали б набути чинності не з 1 січня 2025 року, а лише з 2026 року.

Головне юридичне управління Верховної Ради також вказало на те, що деякі положення документа суперечать Конституції, не відповідають українським законам та ігнорують правову позицію Конституційного Суду України. Зокрема, зазначено, що документ порушує статтю 58 Конституції України, яка встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не можуть мати зворотної сили, за винятком випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На думку юристів Верховної Ради України, норма, що стосується повернення переплачених авансових платежів з податку на прибуток, суперечить як Конституції, так і Податковому кодексу. Вона передбачає, що такі переплати не повертаються платникам і не можуть бути зараховані на інші податки та збори. Це порушує принцип рівності всіх платників податків перед законом та запобігання податковій дискримінації, який вимагає однакового підходу до всіх платників податків.

Те, що закон не зовсів відповідає нормам, не приховує і його автор автор - голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

"Я не бажаю вести тут юридичні дебати, оскільки це може зашкодити моїй репутації. Чому так? Бо я є доктором юридичних наук і переконаний, що це є порушенням. Отже, такі дії не є прийнятними," - зазначив він в інтерв'ю "Українській правді". Він також підкреслив, що рішення щодо підвищення податків було вірним і не вважає, що будуть спроби оскаржити його в Конституційному Суді.

Безумовно, закон потрібно було внести до Верховної Ради раніше. Якби я займав позицію Кабінету Міністрів, це питання було б вирішене ще в 2023 році, коли затверджувався бюджет на 2024 рік. Це було б справедливо і коректно, - зазначає він. - Однак, з точки зору суті, це рішення є вірним. Якщо немає коштів для армії, звідки їх отримати? Їх потрібно брати у людей, розподіляючи цей податок порівну серед усіх. На мою думку, будь-які обговорення на цю тему, які звучали в парламенті, у соціальних мережах або від так званих експертів, що стосуються підвищення податків, лише підривають нашу репутацію як держави.