В яких обставинах ефективно діяти збільшенню податків?

Підвищення податків - це малоприйнятне рішення, яке викликає обурення у більшості. Проте варто усвідомлювати, що війна вимагає значних фінансових витрат.

Усі 13 постанов, які заважали підписанню законопроєкту №11416-д про зміни в системі оподаткування, були відхилені. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав закон і передав його на підпис Президенту. Як тільки глава держави затвердить документ, нововведення в оподаткуванні, зокрема у сфері військового збору, стануть чинними. Очікується, що завдяки цим змінам до кінця року державний бюджет отримає додаткові 21 мільярд гривень, а протягом 2025 року — близько 140 мільярдів. Однак, за загальними оцінками, підвищення податків вплине на громадян та бізнес, створюючи певні труднощі. Чи існують способи зменшити потенційні негативні наслідки цього непопулярного кроку?

Втрати для підприємств і населення: неприємно, але "не фатально".

Згідно з даними експрес-опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією, 55% підприємств, які є членами ЄБА, виявилися нездатними компенсувати своїм співробітникам підвищення військового збору на 3,5%. Це означає, що разом із зростанням податкових ставок не зможуть підняти й заробітні плати. Як наслідок, зниження реальних доходів найманих працівників стане неминучим.

Виходячи з того, що середня заробітна плата в Україні за підсумками 2024 року становитиме 21 809 гривень на місяць (бюджетний прогноз), не складно підрахувати, що втрати в доходах через збільшення військового збору сягатимуть у середньому 763 гривень (21809 × 0,035 = 763,32).

Безсумнівно, для багатьох наших співгромадян це є серйозним фінансовим викликом. Особливо це стосується тих, чия заробітна плата наближається до мінімального рівня.

Деякі власники бізнесів усвідомлюють цю ситуацію і вирішили підтримати своїх працівників. Згідно з опитуванням ЄБА, 14% респондентів готові повністю компенсувати зменшення реальних доходів своїх співробітників, ще 13% - частково. Крім того, 6% бізнесменів мають намір повністю відшкодувати ці втрати за рахунок надбавок до кінця року, коли буде скасовано воєнний стан.

Згідно з прогнозами, фінансові можливості бізнесу загалом погіршаться, незалежно від того, чи вирішить компанія компенсувати втрати своїм працівникам. У результаті зростання податкового навантаження 56% опитаних підприємців вимушені будуть зменшити витрати на критично важливі аспекти своєї діяльності. Для 11% компаній таке збільшення податків може стати причиною часткового скорочення виробництва або навіть призвести до повної ліквідації бізнесу.

За словами Андрія Длігача, засновника Advanter Group, "історичне" підвищення податків може змусити деяких підприємців знову шукати шляхи для роботи "в тіні".

"З огляду на те, що держава почала змінювати правила гри з огляду на вже минулі ситуації, з 1 жовтня значна кількість підприємців вирішила перевести своїх працівників у тіньовий сектор. За нашими оцінками, це призведе до 10%-го зростання обсягу "тіні", - зазначив економіст на Бізнес-форумі "Зроблено в Україні".

На сьогоднішній день, згідно з деякими джерелами, понад одну третину заробітних плат в Україні виплачують у тіньовій економіці.

Фінансист Сергій Фурса побоювань щодо стрімкої "тінізації" не поділяє. Запропоноване мінімальне збільшення оподаткування, на його думку, - не той рівень, який масово штовхатиме бізнес у "тінь". Якщо йдеться про справді "білий" бізнес, а не той, що апріорі розраховує дурити державу.

"Зростання податкових ставок завжди сприймається негативно. Проте цей негатив має обмежений вплив, і не варто очікувати серйозних наслідків для підприємств та населення. Тут важливо згадати про соціальну відповідальність бізнесу. Якщо він не усвідомлює причини підвищення податків у воєнний час, то ніхто не зможе запобігти його переходу в "тінь". Але відповідальність за це ляже на плечі самого бізнесу", - зазначив Фурса в коментарі для Укрінформу.

Від рівня свідомості бізнесу залежить і питання можливої компенсації втрат працівникам - передусім, низькооплачуваним.

"Звісно, що ніхто не проти додатково до 50 гривень із 10-ти тисяч власної зарплати платити ще 350 гривень на підтримку війська, але у людей є відчуття не зовсім справедливого й неоптимального підходу з точки зору фіскального та економічного розуміння цього підвищення податків", - каже у розмові з Укрінформом заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін.

За словами експерта, Міністерство соціальної політики наразі зафіксувало надзвичайно високий рівень бідності в країні, який перевищує 70%. "На жаль, це означає, що ініціативи щодо збільшення відрахувань із заробітної плати в основному вплинуть на працівників з найнижчими зарплатами, які наближаються до мінімальної. Це стосується не лише некваліфікованих робітників у приватному секторі, а й досить кваліфікованих фахівців у публічному секторі, які працюють на місцях, а не в центральних органах влади чи установах", - зазначив представник профспілок.

На думку Шубіна, більш справедливим було б встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб:

Можливо, це не зовсім справедливо, коли 5% вираховують як із зарплати працівника, що отримує 8 тисяч гривень з доплатами, так і з надвисоких окладів керівників державних корпорацій чи інших добре оплачуваних професій. Я маю на увазі державний сектор, в якому держава має можливість встановити порядок.

Погляди тих підприємців, які вирушили на захист своєї країни з автоматом, є надзвичайно ясними. Щодо необхідності збільшення податкових ставок, їхня позиція є єдиною.

"Поки що залишаюсь у військовій темі. Ще не отримав підрахунків щодо свого бізнесу. Проте війна має велику ціну. За військові дії потрібно платити", - зазначив у коментарі для Укрінформу засновник видавництва "Лабораторія" та військовослужбовець Антон Мартинов.

Війна змушує "затягнути паски" усіх

Питанням, яке потенційно може вплинути на рівень отриманих державою додаткових ресурсів, експерти називають ймовірну докапіталізацію держбанків у зв'язку з необхідністю сплати ними 50% податку з прибутку, отриманого за 2024 рік. Ці гроші надійдуть орієнтовно у лютому-березні 2025-го.

На стадії підготовки податкового законопроєкту до другого читання Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, заздалегідь попереджала про ризики підвищення оподаткування. Вона зазначила, що внаслідок цього два державні банки - Укрексімбанк і Сенс Банк - можуть не відповідати вимогам капіталу, що вимагатиме фінансової підтримки з державного бюджету. Орієнтовна сума цієї підтримки становить близько 3 мільярдів гривень. Тому регулятор до останнього виступав проти запровадження значного корпоративного податку для банків. Попри це, рішення було ухвалене, і тепер необхідно знайти способи мінімізувати можливі негативні наслідки для державної скарбниці. Це також вплине на зменшення дивідендів, які держава отримуватиме від свого пакету в українській банківській системі.

Сергій Фурса зазначає, що, насправді, питання докапіталізації не є настільки критичним. Він вважає, що під час війни державні банки можуть функціонувати без труднощів, навіть якщо формально не дотримуються вимог щодо капіталізації.

"В цілому, це є цілком обґрунтованим рішенням з боку уряду. Якщо фінансові установи демонструють значні прибутки під час війни, було б неприродно, якби це залишалося без уваги. Це також стосується і підвищених податкових ставок (25%) для небанківських фінансових організацій", - зазначив експерт у фінансах.

Експерти висловлюють занепокоєння щодо можливого негативного впливу підвищення податків на ІТ-сектор. Це, насамперед, може позначитися на рівні інвестицій у цю сферу, принаймні в короткостроковій та середньостроковій перспективах. З введенням нових податкових норм представники галузі повинні будуть сплачувати військовий збір у розмірі 5%, чого раніше не було, оскільки держава закріпила законодавчо стабільні умови оподаткування для резидентів програми Дія.Сіті на строк 25 років, тобто до 2046 року.

І річ тут, можливо, не стільки в тому, що втрати для галузі чи для окремих гравців унаслідок додаткового оподаткування будуть надто болючими, скільки у довірі й готовності інвестувати в Україну в майбутньому.

Натомість голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначає, що умови пільгового режиму створювалися в епоху спокою та для стабільних умов. Проте вони враховували можливість виникнення форс-мажорних обставин, пов'язаних із загрозами для національної безпеки. Війна стала саме таким форс-мажором. Тож, якщо в умовах важкої ситуації для країни з когось не стягуватимуть податки (як було обіцяно раніше), то за це повинні будуть заплатити інші.

"В умовах війни будь-які закиди з боку ІТ-бізнесу можна трактувати як те, що "ми не розуміємо, в якій країні та у які часи живемо". Адже галузь і так має дуже "лайтовий" податковий режим, що насправді несправедливо порівняно з іншими видами бізнесу. Тому розмови, що держава не дотримується взятих на себе зобов'язань, коли йде війна, як на мене, свідчать про проблеми із совістю", - доволі різко висловився Фурса, коментуючи заяви та звернення деяких представників ІТ-спільноти.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай також висловив свою точку зору з цього питання. Він зазначив, що, користуючись преференційним податковим режимом, ІТ-сектор не інвестує в розвиток людського капіталу, зокрема в освіту, на такому ж рівні, як інші галузі. Експорт послуг цієї індустрії, який є важливим для держави, насправді має низький рівень доданої вартості. Основна ж додана вартість, яку створюють українські ІТ-фахівці, формується в інших країнах, де вони працюють на аутсорсинг.

Ще до початку російського вторгнення, а також частково після нього, ряд ІТ-компаній вирішили перевести частину своїх розробників за кордон. Це рішення також може бути реакцією на можливі зміни податкового режиму в Україні, якщо він стане менш вигідним у порівнянні з сусідніми державами. Тому державі не варто ставитися до оподаткування ІТ-сектору так, як до традиційних ресурсних індустрій, наприклад, до видобутку корисних копалин. Водночас, нинішній режим, який пропонує Дія.Cіті з можливістю спрощеного оподаткування, є набагато більш вигідним, ніж те, що пропонують країни, які змагаються за наш людський капітал, - зазначив Гайдай.

Детінізація - як запорука збільшення податкових надходжень у майбутньому

Вже сьогодні очевидно, що навіть при найоптимістичніших прогнозах, поточне підвищення податків не вирішить усіх фінансових труднощів країни, яка веде війну з ворогом, що має значно більші людські та матеріальні ресурси. Тому як експерти, так і представники влади та опозиції не відкидають можливості, що в найближчий час, можливо, ще до кінця цього року, парламент знову розгляне ідею одночасного підвищення ПДВ. Вивчаються помірні варіанти – збільшення податку на 1% або 2%. Це дозволить збільшити бюджетні надходження на 45 або 90 мільярдів гривень відповідно.

Критики нинішнього збільшення військового збору вважають, що держава мала б впровадити додаткове оподаткування ПДВ уже зараз - власне, замість підвищення ВЗ. Мовляв, ПДВ сплачують усі, а військовий збір - лише "білий" бізнес.

В цілому, експерти вважають, що очікувати істотного впливу від простого підвищення податкових ставок в даний час не варто.

"Правильним рішенням навіть в умовах браку часу є системні зміни у податковій сфері, на Митниці, дерегуляція, приватизація в країні і наведення ладу в правоохоронній системі. Просто уявіть: згідно з опитуванням, 48 % підприємців за останні два місяці зазнали тиску з боку правоохоронців, 29% кажуть про посилення тиску. Ось це проблема, з якою держава має боротися. Що одразу ж позитивно вплине на детінізацію економіки", - наголосив Андрій Длігач.

Згідно з оцінками Данила Гетманцева, обсяги тіньової економіки в Україні становлять приблизно 420-430 мільярдів гривень. Хоча вже вжито численні заходи для детінізації різних секторів, цього поки що недостатньо.

"За підсумками пального, ми отримали додаткові 5,1 мільярда гривень, що становить зростання на 45% в порівнянні з 2023 роком. Надходження від азартних ігор у 2021 році склали 204 мільйони гривень, у 2022 - 730,9 мільйона, за перші вісім місяців 2023 року - 5,6 мільярда, а за аналогічний період 2024 року - вже 11,7 мільярда гривень. Наразі ці показники досягли 13,5 мільярда. Виторги від РРО в ювелірному секторі зросли на 67,8% з серпня по січень 2024 року. Це чітко ілюструє, скільки "тіньовий" бізнес обходиться державі", - зазначив Гетманцев.

Нагадаємо, ухвалення низки законопроєктів щодо детінізації, а також реалізація ухвалених рішень в частині реформування правоохоронної і фіскальної систем (зокрема, про перезавантаження Бюро економічної безпеки та Державної митної служби) - серед ключових структурних маяків у межах співпраці України з Міжнародним валютним фондом та критеріїв для виконання програми ЄС Ukraine Facility. Поміж наступних очікуваних кроків - ухвалення у 2025 році нового Митного кодексу та початок реформування Податкової.