У Німеччині підтвердили успішність чотириденного робочого тижня.
Близько пів сотні німецьких компаній на шість місяців запроваджували чотириденний робочий тиждень. Перші підсумки вказують на безліч плюсів для працівників.
У Німеччині завершилося тестування моделі чотириденного робочого тижня. Перші оцінки результатів демонструють чимало позитивних ефектів для персоналу. "Працівники повідомили про істотне поліпшення свого морального і фізичного здоров'я", - заявила берлінська консалтингова компанія Intraprenör, яка ініціювала пілотний проєкт на початку 2024 року. Водночас про зниження ефективності або продуктивності фірм в умовах скорочення робочого часу говорити не доводиться, наголосили в Берліні.
Завдяки впровадженню чотириденного робочого тижня учасники дослідження відзначили значне підвищення рівня задоволення життям, що, за словами наукового керівника проєкту Юлії Бакман з Мюнстерського університету, обумовлено збільшенням вільного часу. Перед початком експерименту 64% працівників висловлювали бажання проводити більше часу з родиною, тоді як після завершення тестового періоду це бажання зменшилося до 50%.
Скорочення робочого часу дозволило учасникам експерименту більше займатися руховою активністю та покращити якість сну. В середньому, вони спали на 38 хвилин більше на тиждень у порівнянні з членами контрольної групи. До того ж, учасники рідше відчували вигорання та стрес, як зазначили дослідники з Intraprenör. У рамках цього проєкту науковці з Мюнстера спостерігали за фізичним і психічним станом працівників, проводили інтерв'ю, аналізували дані з фітнес-браслетів і вимірювали рівень кортизолу, гормону стресу.
Проте під час експерименту учасники брали лікарняні з такою ж частотою. Хоча учасники пілотного проекту насправді меншою мірою пропускали роботу через хворобу, аналогічна ситуація спостерігалася і в контрольній групі. Ця тенденція вказує на те, що "сезонні зміни є причиною", зазначили організатори.
Не спостерігається і позитивного впливу на екологію, на що сподівалися в Intraprenör. Час у дорозі до роботи не змінився, і ніщо не вказує, що дії учасників тестування в додатковий вихідний "були особливо сприятливими для довкілля", додали в Берліні.
А як же стан економіки? Показники прибутку та обігу підприємств демонструють підвищення, хоча порівняно з минулим роком це зростання є мінімальним. "Проте важливо зазначити, що ці показники залишилися стабільними навіть за умов суттєвого скорочення робочого часу, що дає підстави вважати, що, принаймні, спостерігається певне підвищення продуктивності", – зазначили у берлінській компанії. Зростання продуктивності праці не залишилося непоміченим і серед співробітників, і керівництва.
Організації отримують переваги від зростання рівня задоволеності своїх співробітників, а також відзначають позитивні зміни в процесах підбору кадрів, що є важливим аспектом на фоні нинішнього дефіциту кваліфікованих спеціалістів у Німеччині. Проте, автори дослідження зауважують, що немає переконливих свідчень на користь того, що впровадження чотириденного робочого тижня знижує рівень плинності кадрів.
Проект-пілот стартував у Німеччині 1 лютого. У ньому взяли участь 45 компаній та організацій, які представляють різні сфери, зокрема послуги, виробництво, догляд за хворими та літніми людьми, інформаційні технології та медіа. Важливо зазначити, що 41 з цих учасників вже завершили або невдовзі завершать піврічну тестову фазу. Дві компанії змушені були призупинити участь у експерименті, пояснивши своє рішення "економічними труднощами або бракованою внутрішньою підтримкою для чотириденного робочого тижня".
Читайте також: Чи можливо працювати в Німеччині і сплачувати менше податків?
Компанії підходили до цього процесу по-різному: деякі зменшували робочий час на 20% на тиждень, залишаючи зарплату на попередньому рівні, інші - лише на 10%, а деякі - навіть менше. У 85% підприємств було запроваджено один повністю вільний день на тиждень. В деяких організаціях у експерименті брали участь не всі працівники, а лише певні групи.
Щоб компенсувати скорочення робочого часу, компанії постаралися позбутися чинників, що заважають, оптимізувати робочий процес і впровадити нові цифрові інструменти. Багато хто знизив кількість і тривалість нарад. Представник Intraprenör Карстен Меєр (Carsten Meier) бачить потенціал нової моделі саме в боротьбі із заплутаними процесами, надміром нарад і недостатньою цифровізацією.
Інститут економіки та соціальних наук із близького до профспілок Фонду імені Ганса Бьоклера (Hans-Böckler-Stiftung) позитивно відгукнувся про пілотний проєкт. Експеримент демонструє, що чотириденка позитивно впливає як на співробітників, так і на компанії, зазначили у фонді. На думку його аналітиків, пробний досвід має надихнути інші підприємства впровадити в себе цю практику.
Читайте також: Німці обговорюють зарплату: без табу про табу
Однак у близького до працедавців Інституту німецької економіки в Кельні (IW) інша думка. Там пілотний проєкт назвали "малозмістовним експериментом". Очевидно, що компанії-учасники й так позитивно ставилися до чотириденного тижня, що спотворює результат експерименту, пояснили в IW. Досі жодне дослідження не надало доказів того, що скорочення робочого часу "є розумним підходом з економічного погляду", резюмували в Кельні.
