Китай сприяє військово-промисловому комплексу Росії в отриманні тайванських елементів, обходячи санкційні обмеження.
Росія, незважаючи на санкції, продовжує отримувати тайванські компоненти своєї військової промисловості.
Це відбувається через обхідні схеми за участю Китаю та інших країн, що дозволяє російському ВПК залишатися з необхідними матеріалами, включаючи верстати, напівпровідники та мікроелектронні компоненти, йдеться в розслідуванні "Центру оборонних реформ", передає Guildhall.
Керівник Центру оборонних реформ, координатор міжвідомчої платформи протидії гібридним загрозам, яка здійснює свою діяльність у рамках співпраці Україна-НАТО Олександр Данилюк заявив, що російська військова промисловість з початку війни в Україні зазнала мілітаризації, проте через брак вітчизняних ресурсів росія змушена шукати альтернативні шляхи отримання необхідного обладнання. Основними посередниками у процесі виступають Китай, Гонконг і Туреччина. Ці країни, які не приєдналися до міжнародних санкцій, дають змогу російським імпортерам отримувати продукцію через складні схеми.
Розслідування показало, що обсяг тайванських товарів, що надходять до росії через треті країни, зріс з 850 млн. доларів до 1,75 млрд. доларів за період з 2022 по 2023 роки. Основні товари, які росія одержує, включають металообробні верстати, інтегральні схеми та друковані плати, а також обладнання для виробництва напівпровідників.
Ці товари переважно надходять на великі російські оборонні заводи, такі як група "Калашников", заводи, що входять до корпорації "Ростех", Об'єднана авіабудівна корпорація (ОАК), а також Група тактичного ракетного озброєння (ГТРО). Саме ці компанії відіграють ключову роль у виробництві озброєнь, що застосовуються у поточній війні проти України.
Олександр Данилюк підкреслив, що Китай активно сприяє обходу санкцій Росією, постачаючи не лише свою продукцію, а й товари з інших держав, включаючи Тайвань. Багато тайванських виробників, можливо, не усвідомлюють, що їхня продукція потрапляє до Росії з метою військового використання, оскільки вона реалізується під виглядом "цивільних" потреб. Проте Данилюк вказав на те, що в умовах мілітаризації російської економіки цивільна промисловість не має такого попиту на високотехнологічні товари, що чітко свідчить про їх військове призначення.
Він також зазначив два ключові фактори, які спонукають російські компанії перепаковувати тайванські товари під маркою "зроблено в росії". По-перше, російське законодавство накладає обмеження на використання іноземних продуктів у сфері оборонної промисловості. По-друге, таке перепакування дозволяє Росії замаскувати міжнародні ланцюги постачання, тим самим захищаючи своїх постачальників від можливих санкцій.
Данилюк закликав до посилення контролю над експортом та жорсткішими санкціями, оскільки існуючі заходи явно недостатні. Постачання тайванської продукції через Китай і Гонконг не тільки допомагають росії обходити санкції, а й становлять потенційну загрозу безпеці самого Тайваню.
Данилюк наголосив, що перемога росії в обході санкцій може розширити простір для дій Китаю щодо Тайваню.