У сфері інформаційних технологій питання полягає не в тому, чи викликають нові податки у програмістів побоювання.
Підвищення військового збору, якому опираються айтівці, змусило звернути увагу на стан справ у цій індустрії. Чи є в українського ІТ "запас міцності", та які загалом проблеми існують, - розбирався УНІАН.
На фоні обговорень про неминуче підвищення податків, ініційоване Верховною Радою, представники IT-індустрії та іноземні інвестори, залучені до цього сектору, запустили активну адвокаційну кампанію, прагнучи "звільнити" свою галузь від фіскальних тягарів. Проте, їх зусилля не увінчалися успіхом — закон був ухвалений і відправлений на підпис президенту. Тим не менш, у порівнянні з іншими секторами економіки, IT-індустрія виглядає досить стабільно. Чи є, таким чином, реальні підстави для невдоволення?
Індикатором тут є динаміка прибутків у галузі - як у ФОПів, так і у штатних працівників. Бо саме прибутки показують, чи є у українського ІТ ще запас міцності. УНІАН спробував розібратися зі станом справ у галузі саме через призму доходів айтівців.
Недорогі (з точки зору західних стандартів) кваліфіковані спеціалісти та система оптимізації прибутків через фізичних осіб-підприємців, а згодом і через гіг-контракти (форму зайнятості для працівників IT, коли їх не беруть у штат, а запрошують для роботи над конкретними проєктами на обмежений термін) створили умови не лише для стрімкого розвитку ІТ-індустрії в Україні, але й дозволили нам не лише конкурувати, але й випереджати багато заможніших країн у сфері сучасних технологій в банківському секторі, торгівлі та державному управлінні.
Це справило суттєвий вплив на військовий потенціал України, оскільки розробка військового програмного забезпечення, дронів та іншого обладнання не є простим процесом — їх створюють ті ж таки кваліфіковані спеціалісти, які працюють за досить помірними (за світовими мірками) ставками. Однак законопроєкт, який передбачає підвищення податків та військового збору, ухвалений на початку жовтня, спровокував безліч "апокаліптичних" прогнозів у цій сфері — виникли побоювання, що ІТ-індустрія опиниться під загрозою через незначне збільшення військового збору. Наскільки це відповідає реальності?
Основні скарги представників галузі зводяться до того, що фізичні особи-підприємці третьої групи, які раніше не сплачували військовий збір, тепер будуть зобов’язані виплачувати його в розмірі 1% від загального доходу. Це додасться до 5% єдиного податку, а також 22% від мінімальної зарплати на Єдиний соціальний внесок. Щодо гіг-контрактів у "Дія.City", умови залишаться аналогічними, але військовий збір складатиме вже 5% від доходу, на додачу до єдиного податку та ЄСВ.
Короткострокові наслідки підвищення податків виявляються незначними, якщо порівнювати їх з можливими довгостроковими втратами. Є ризик, що ми можемо втратити мільярди в податкових надходженнях через закриття філій ІТ-компаній, збільшення бюджетного дефіциту та зникнення десятків тисяч високооплачуваних робочих місць, - зауважує Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster. - Якщо сьогодні "вбити корову заради м'яса", то завтра залишимося без "молока". Без стабільних податкових надходжень і розвитку високотехнологічного сектору. Це безпосередньо вплине на нашу здатність досягати технологічних проривів, які можуть стати основою для нашої Перемоги.
Степан Веселовський, генеральний директор Львівського IT Кластера, підкреслює, що тема збільшення податків для IT-сектора є "дуже складною", оскільки на цьому полі переплітаються інтереси держави, приватного бізнесу, інвесторів та працівників.
З одного боку, держава стикається з очевидною необхідністю накопичення ресурсів для підтримки Збройних сил та забезпечення безперервності державного бюджету. З іншого боку, збільшення податкових ставок може негативно позначитися на раніше встановлених стабільних умовах оподаткування для резидентів "Дія.City" і поставити під загрозу довіру іноземних стейкхолдерів до України, - зазначає він. - Безсумнівно, кожен спеціаліст у сфері технологій розуміє важливість системного і своєчасного забезпечення наших військових. Проте підвищення податків впливає на передбачуваність регуляторного середовища і стабільність податкових умов. А це є надзвичайно важливим фактором для іноземних інвесторів і замовників послуг та продуктів українських ІТ-компаній.
В цілому, пан Веселовський підкреслює, що при впровадженні правового режиму "Дія.City" у 2021 році держава запевнила у стабільності його умов. Наразі ж Україна, по суті, не дотримується цих зобов'язань, що може призвести до негативних наслідків для замовників.
Мешканці Львова рекомендують уряду зосередитися на покращенні роботи митних і податкових служб через інституційні зміни та автоматизацію процесів податкового адміністрування. Вони також закликають до вжиття заходів для детінізації економіки та перегляду ставки ПДВ, вважаючи, що підвищення цієї ставки матиме менший негативний вплив на економіку та її окремі сектори в порівнянні з нещодавно ухваленими змінами, підтриманими депутатами.
У Харківському ІТ Кластері, розташованому на протилежному кінці держави, атмосфера також напружена та істерична.
Це може спричинити відтік капіталу, закриття офісів та звільнення тисяч працівників. Варто підкреслити, що причиною цього не стане підвищення податків, а саме невиконання зобов'язань, закріплених на законодавчому рівні, - зазначає Ольга Шаповал, керівниця Харківського ІТ Кластеру. - У міжнародному бізнесі існує правило: якщо хтось обманув вас один раз, у майбутньому він зробить те ж саме.
Відповідно до її слів, іноземні інвестори, ймовірно, утримуватимуться від співпраці з ненадійним партнером, яким є Україна. Пані Шаповал вважає, що успішна діяльність "Дія.City" має вирішальне значення для значної частини виробництв, таких як дрони, біонічні протези та програмне забезпечення, які залучають міжнародні інвестиції. Це, у свою чергу, може мати негативний вплив на оборонні можливості країни.
Марія Шевчук, генеральна директорка Асоціації IT Ukraine, приєднується до колективу колег у їхньому апокаліптичному співі.
"Оскільки сфера інформаційних технологій функціонує на міжнародному рівні, інвестори схиляються до вибору локацій і юрисдикцій з низьким рівнем ризику, вигідними умовами та стабільною податковою політикою. У цьому контексті Україна може втратити свою конкурентну позицію як привабливе місце для ІТ-бізнесу, що може призвести до зниження експорту ІТ-послуг уже за підсумками 2024 року," - зазначила пані Шевчук.
Це позиція ІТ-спільноти, проте думки щодо цього питання серед працівників галузі виявилися доволі суперечливими, що можна побачити, наприклад, у дискусіях на фейсбуці. Багато представників сфери висловлюють різку критику з приводу збільшення військового збору, але є й альтернативні погляди на цей "скарги на втрати в ІТ" — мовляв, ці кілька відсотків не відчують значного впливу, в той час як підтримка країни під час війни є вкрай важливою.
"Це справжня 'Скрипка для бабла'. Нещасні ФОПи. Неймовірний тягар у вигляді кількох додаткових відсотків", - саркастично коментує Антон Витязь, керівник Microsoft Business Applications в Infopulse Ukraine.
"У бідного айтішника Миколи заберуть 35 доларів з тисячки. Як він буде жити далі?", - підтримує іронію Зеновій Верес, Solution architect у SoftServe Global, у коментарях під постом Вітязя.
Але фактичні показники важливіше слів. Хто правий - ті, хто каже, що айтівці й не помітять нових податків, або ті, хто скаржиться на зниження прибутків у галузі?
Хоча зростання податків для ІТ-галузі мінімальне, представники ІТ-асоціацій побоюються, що економічний вплив на сферу податкового закону буде значним. Адже ситуація у галузі і без того не оптимістична.
Зниження обсягів експорту IT-послуг розпочалося ще в минулому році. У 2023 році вперше експортні доходи в цій сфері не лише не зросли, а навпаки, зменшилися на 8,5% у порівнянні з 2022 роком. Ця тенденція триває і далі. У серпні 2024 року було зафіксовано найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення, зазначає Степан Веселовський, керівник Львівського ІТ Кластеру, в коментарі для УНІАН. За його словами, навіть у ті місяці, коли фіксувалися кращі результати в порівнянні з попередніми, динаміка зростання виявилася менш потужною, ніж у 2023 році. За нашими прогнозами, навіть у найоптимістичнішому сценарії до кінця 2024 року ми очікуємо зменшення обсягів щонайменше на 4% у порівнянні з 2023 роком.
Згідно з даними Львівського Кластеру, за вісім місяців 2023 року (січень-серпень) загальна експортна виручка ІТ-послуг склала $4,3 мільярди. Це на 5,7% нижче, ніж у відповідний період минулого року. Причин для цього існує кілька, і вони не мають прямого зв'язку з податковими питаннями.
Технічна індустрія проходить через надзвичайно складний етап. Глобальна рецесія негативно впливає на експортні показники, що в свою чергу призводить до скорочення обсягів замовлень. Приміром, США протягом останнього десятиліття були основним ринком для українського IT-експорту, з часткою, що зросла з 30% до 40%. Обсяги експорту також демонстрували щорічне зростання на рівні 25-35%. Однак починаючи з моменту повномасштабного вторгнення, ця динаміка змінилася. У 2022 році експорт IT-послуг до Америки зріс всього на 9%, а в 2023 році зафіксовано скорочення на 10%. Схоже, що й цього року ми можемо очікувати подібного зниження, - зазначає пан Веселовський.
За його словами, негативні показники також обумовлені переїздом професіоналів за межі країни, адже з ними Україну залишили і їхні доходи.
І ось у цій точці, якщо заглянути глибше, керівники ІТ-сектора відверто визнають, що справжньою проблемою галузі є не стільки податкове навантаження, скільки мобілізація спеціалістів і обмеження на виїзд. Зокрема, про це заявляє Ольга Шаповал з Харківського ІТ Кластеру.
По-перше, наразі немає чіткої та прозорої процедури для відряджень за кордон, що суттєво обмежує можливості українських професіоналів брати участь у міжнародних проектах і конференціях. Клієнти, навіть на третій рік повномасштабної війни, прагнуть бачити своїх колег особисто, особливо це стосується нових угод. Відсутність такої можливості призводить до втрати роботи та контрактів для українців, - зазначає представниця ІТ-спільноти Харкова. - По-друге, лише близько 6% ключових спеціалістів мають відстрочку від мобілізації, що створює додаткові ризики для клієнтів і негативно позначається на продовженні чинних угод та укладенні нових. З огляду на ці обставини, ми маємо помірковані очікування щодо майбутнього галузі.
Пані Шаповал вважає, що в разі відсутності змін, Україна може стикнутися з ризиком подальшого зниження експорту та ослаблення своїх позицій на світовій арені. Її думка є спільною з думками її колег зі Львова.
"Ми вітаємо впровадження цифрових механізмів бронювання, які дозволяють бронювати працівників без урахування їх військового звання, віку чи спеціальності. Проте, існуючі системи бронювання потребують більш глибокої модернізації", - зазначає Степан Веселовський, висловлюючи стриману критику ситуації.
Експерти вважають, що чіткий механізм бронювання може суттєво підвищити податкові надходження до бюджету, а також сприяти зміцненню ринку праці, покращенню прогнозованості бізнес-діяльності і забезпеченню стабільної та прозорої зайнятості в цій сфері.
Однак, Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, вважає, що поспішати з песимістичними прогнозами щодо галузі ще не варто. Хоча серпневі результати не є надто оптимістичними, вона радить дати більше часу, перш ніж робити остаточні висновки.
У галузі порівнювати обсяги експорту ІТ-послуг на щомісячній основі є недоцільним, оскільки в ІТ-секторі контракти та продажі зазвичай мають довший термін дії, ніж у багатьох інших економічних сферах. Більш інформативними є порівняння за півріччями та роками, які не підлягають сезонним коливанням, але чітко відображають загальні тенденції, - зазначає пані Шевчук, відповідаючи на негативні коментарі колег, хоча й визнає, що експорт має спад. За даними Асоціації, український ІТ-експорт у першій половині 2024 року знизився на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, досягнувши суми $3,21 млрд, що на $170 млн менше, ніж у першій половині 2023 року.
Експорт ІТ-послуг у 2023 році, за підрахунками IT Ukraine, вперше показав падіння у порівнянні з 2022 роком - IT-індустрія України забезпечила надходження в українську економіку $6,7 млрд, що було на $622 млн менше за показник 2022 року.
Але як ці всі тренди вплинули безпосередньо на айтівців, з прибутків яких і буде зніматися оновлений військовий збір?
Визначити реальні доходи айтішників — завдання не з простих. Одні працюють як фізичні особи-підприємці, інші – в штаті компаній, а треті – за гіг-контрактами. Крім того, існують релоковані спеціалісти, які продовжують сплачувати податки в Україні (деякі іноземні юрисдикції це дозволяють). Не варто забувати і про тих, хто вирішив вийти з легального поля і перейшов у "тінь".
Державна служба статистики висловила свою точку зору щодо "білих" штатних спеціалістів. Згідно з їхніми даними, середня заробітна плата в країні за всіма секторами у другому кварталі цього року піднялася з 18 903 до 20 964 гривень, що становить більше ніж 20% зростання. Найвищий рівень оплати праці зафіксовано у сфері "Інформації та телекомунікацій", де середня зарплата становить 50 188 гривень.
Цікаво, що в першому кварталі ця категорія займала лише четверту позицію за темпами зростання, поступаючись працівникам "Авіаційного транспорту", а також сферам "Поштової та кур'єрської діяльності" та "Будівництву". Проте вже у другому кварталі фахівці в IT знову зайняли лідируючі позиції.
Проте є важливий нюанс - Держстат подає дані по зарплатні з урахуванням сплати ЄСВ, але до сплати ПДФО (податку на доходи фізичних осіб - 18%) та військового збору. Тобто, реальна середня зарплатня офіційно працевлаштованих працівників у галузі "Інформації та телекомунікації" не 50 188 грн, а 40 419 гривень. Або близько 1 тис. доларів США по курсу на кінець другого кварталу року.
Спеціалісти в IT-сфері отримують оплату в іноземній валюті, а не в гривнях. Дослідження DOU, яке аналізує зарплатні тенденції в доларах, охоплює як офіційно працевлаштованих, так і фрілансерів. У порівнянні з 2021 роком, медіанні заробітки в цій галузі зросли, але минулого року темпи зростання сповільнилися.
Власні підрахунки наводять і українські асоціації.
Згідно з результатами нашого дослідження "IT Research: Salary Report", спостерігається тенденція до зниження зарплат у сфері інформаційних технологій. У вересні 2023 року медіанна заробітна плата складала $2 630, але до квітня 2024 року вона знизилася до $2 590. Ці дані враховують усі спеціалізації та рівні кваліфікації працівників у цій галузі, - зазначає Степан Веселовський з Львівського Кластеру. - Хоча в доларовому еквіваленті загальна медіанна винагорода зменшилася, в гривневому вираженні, завдяки коливанням курсу, дохід зріс. Проте важко оцінити, чи зростання в гривнях компенсує вплив інфляції.
Згідно з його інформацією, для технічних спеціалістів ситуація є більш стабільною в порівнянні з іншими професіями - "медіана" у цьому випадку залишається на позначці $4400.
"Спостерігається зменшення компенсацій для високооплачуваних спеціалістів, таких як архітектори та DevOps-інженери. Це зниження також вплинуло на фахівців рівня senior. Мінімальні зарплати для спеціалістів початкового рівня, таких як junior та trainee, також зменшилися. Серед нетехнічних працівників найбільше постраждали адміністративний персонал та HR, в той час як зарплати в сферах менеджменту, маркетингу та комунікацій залишаються на стабільному рівні," - додає він.
Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, проводить порівняння ситуації з працевлаштуванням у сфері IT з іншими секторами економіки.
"Зростання зарплат (в інших секторах, - УНІАН) пояснюється дефіцитом кадрів майже в усіх галузях всередині України. Про ІТ такого сказати не можна - браку фахівців в широкому сенсі немає. Лише за окремими завжди дефіцитними спеціальностями", - каже вона.
Проте справедливо зазначити, що попри сповільнення росту, про яке стурбовано кажуть спеціалісти, зарплатні у ІТ тримаються на високому рівні, до якого іншим українським галузям все ще дуже далеко.
Експерти вказують на ще одну важливу проблему — уповільнення розвитку галузі, оскільки нових спеціалістів, таких як "трейні" та "джуніори", стає все менше. Згідно з даними DOU, у 2024 році частка джуніорів знизилася до рекордно низького рівня за останнє десятиріччя — всього 24% від загальної кількості. Для порівняння, у 2021 році цей показник становив 38%, а до початку пандемії перевищував 40%.
Цікаво відзначити, що за останнє десятиліття частка жінок у цій сфері зросла з 14% до 26%. Також спостерігається збільшення представників нетехнічних професій в ІТ-індустрії. Рекрутери, дизайнери та інші фахівці з гуманітарних наук займають удвічі більшу частку ринку в порівнянні з 2015 роком, тоді як кількість системних адміністраторів, навпаки, зменшилася втричі.
Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, у цьому контексті згадує про два важливі фактори. На її думку, першим фактором є те, що ІТ в Україні працює переважно на міжнародний ринок, а там побоюються працювати з локаціями, які вважаються високоризикованими - там де йде війна. Якщо немає нових замовлень, то немає й необхідності шукати нові кадри.
"Внаслідок розташування у регіоні, що вважається високоризиковим для замовників, ми стикаємось із труднощами при укладенні нових контрактів та продовженні чинних. Ще одним чинником є конкуренція в сфері ІТ, яка проявляється на міжнародному рівні, зокрема у боротьбі за таланти. Оскільки у світі спостерігаються ознаки рецесії, немає підстав для суттєвого збільшення попиту на нових спеціалістів," - зазначає пані Шевчук.
...Оцінки представників профільних асоціацій помірно негативні щодо підсумків року для ІТ на тлі зовнішніх та внутрішніх викликів. І безпосередньо збільшення податків - це не стільки причина невдоволення, скільки "остання крапля", яка "впала" на цілу купу інших проблем - від втрати контрактів через заборону на виїзд та складнощів з бронюванням до зменшення замовлень у світі через рецесію у найбільших економіках.
Втім, на тлі проблем у інших галузях, у ІТ не все так погано. І "запас міцності", щоб пережити зростання військово збору до 5%, ще є.
