Телемарафон, истории о жирафах и атака москитов. Как Министерство культуры расходует бюджет на информационную политику.

Телемарафон "Єдині новини" є ключовим елементом інформаційної стратегії. Він забезпечує громадян достовірними даними про події на фронті, переговори з західними союзниками, постачання військової техніки та об'єктивно відображає стан нашої економіки. Мені хотілося б вірити в це, однак реакція українців на "Єдині новини" свідчить про інше: на початку 2024 року лише 36% опитаних висловили довіру цьому марафону. Рівень довіри постійно знижується.

Від надійного джерела перевірених новин до програм з екстрасенсами — телемарафон тривав досить довго, але його результативність викликає сумніви. Мені вдалося отримати детальний звіт від Державної аудиторської служби про діяльність Міністерства культури та інформаційної політики (тепер Міністерство культури та стратегічних комунікацій). Існують дані та факти, які ставлять під сумнів ефективність наших комунікацій і контроль за використанням державних коштів.

Є державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" (далі - МПІУ), на яке в 2023 році виділили 1 мільярд 607 мільйонів гривень. Саме з ДП МПІУ надалі виділяються кошти на виробництво контенту для телемарафону та інші проєкти. Однак базово ці гроші мали піти не зазначеному підприємству, а ДП "Центр захисту інформаційного простору України" (далі - ЦЗІПУ).

З отриманого мною звіту видно, що перерозподіл фінансів був здійснений на основі довідки, підписаної заступницею Міністра культури з питань цифрової трансформації Анастасією Бондар. Перед цим, у лютому 2023 року, тодішній міністр Олександр Ткаченко видав розпорядження про перерозподіл коштів, що дозволило Міністерству з питань цифрової трансформації України отримати понад мільярд гривень замість Центру забезпечення інфраструктури.

Мало того, що такий широкий жест на користь МПІУ виглядає підозрілим, він ще й є сумнівним з точки зору закону. Адже довідка не може бути підставою для того, аби переспрямувати значні кошти на інше підприємство. Порядок використання коштів, що регулює виробництво програм для державних потреб, визначений постановою Кабміну №915 і такі рухи прямо суперечать урядовому документу. Замість цільового виділення на ДП ЦЗІПУ в Міністерстві вирішили в ручному режимі направити кошти на інше державне підприємство.

До складу "Єдиних новин" увійшли чотири приватні телеканали, які у 2023 році заробили 538 мільйонів 146 тисяч гривень. Проте, розподіл фінансування виявився нерівномірним. Ціна однієї години ефіру суттєво варіюється між усіма учасниками:

Незрозуміло, чим зумовлена така велика різниця у вартості ефірної години між каналами "Ми Україна" та "Інтером" та чому всім контрагентам держава не визначила "обґрунтовану" вартість та рівні за вигідністю умови. Проблема в тому, що ДП МПІУ (з якої й виділяються кошти) не визначило індивідуальних вимог, які мають виконувати телеканали та як мають сприяти нашій інформаційній безпеці.

Договори передбачають досить загальні вимоги: виробництво інформаційних програм в прямому ефірі, виробництво інформаційних програм українською мовою; забезпечення ведення прямого ефіру зі студії щодня, прямі включення експертів, журналістів з місць подій, пряма трансляція брифінгу тощо.

Формально канали виконують поставлені завдання. Фактично на телемарафоні можна побачити екстрасенсів та експертів досить сумнівної якості. Замість протидії російській дезінформації та чесній картинці ситуації в країні, ми отримуємо продукт, якому довіряє все менше українців. Але ми продовжуємо за це платити коштами з державного бюджету.

Одна з ключових проблем - відсутність рамок та моніторингу. До прикладу, оцінка ефективності цієї державної програми навіть не передбачалася до того, як я зробив про це запит на початку 2024-го. Мінкульт дає кошти, але не проводить аудит того, чи досягне ДП МПІУ поставлених задач. Бо реальних задач ніхто й не ставив.

Недостатність моніторингу та аудиту є однією з основних проблем у нашій інформаційній політиці. Іноді мене вражає, куди ж витрачаються гроші платників податків.

Знову ж, з інформації, отриманої з звіту Державної аудиторської служби, стало відомо, що у 2023 році ДП МПІУ уклало угоду з ТОВ "ІМАЖИНАРІУМ" для розробки концепції наповнення та просування діджитал-платформ. Компанія "ІМАЖИНАРІУМ" представила концепцію, в якій акцент робиться на висвітленні України через статті та відео, що містять новини, розважальний та аналітичний контент про події в Європі. Проте українська перспектива в цих матеріалах чомусь повинна складати не більше 30% від загального обсягу контенту.

У Державному агентстві та Міністерстві культури з невідомих причин прийняли рішення про реалізацію такої концепції, організували конкурс і обрали чотирьох переможців: ТОВ "Маркер Медіа", ФОП Круль Максим Юрійович, ФОП Кисілевич Дмитро Петрович та ІП "1+1 ПРОДАКШН". З цими чотирма учасниками було укладено контракти на загальну суму близько 40 мільйонів гривень.

Знову повертаємося до аналізу ефективності витрачених ресурсів і контролю. Наприклад, "Маркер медіа" реалізує проєкт "Прихований кут"/"Hidden Angle", що складається з 26 випусків, тривалість кожного з яких становить 10 хвилин, а загальна вартість проєкту дорівнює 4 млн 196 тис грн. У рамках цього проєкту були представлені такі сюжети:

Важко уявити, що державні фінанси були використані для цих програм. Випуски з'являлися на YouTube-каналі "The Gaze", який не виправдовує вкладених ресурсів. Контент на цьому каналі отримує всього лише кілька сотень або тисяч переглядів. Однак навіть у цьому контексті важко говорити про досягнення або невиконання поставлених цілей, оскільки, схоже, їх ніхто й не формулював. Більше того, немає жодних ознак того, що хтось аналізує доцільність витрат.

З матеріалів про жирафів можна, звісно, посміятися, але зараз точно не до жартів, бо на це пішли державні кошти. Наш ворог вкладає тонни грошей у свою пропаганду для різних цільових аудиторій і нам просто критично необхідно цьому протидіяти.

Держава повинна інвестувати в інформаційну політику, адже це є невід'ємною складовою нашої безпеки. У сучасному світі інформація перетворюється на одну з найпотужніших форм зброї. Наразі спостерігається, що фінансування, якого катастрофічно не вистачає, виділяється безсистемно і витрачається без чітко окреслених цілей та оцінки їх ефективності.

У нас велика проблема з контролем витрат державних коштів на забезпечення інформаційної безпеки з боку Мінкульту. Саме Міністерство має забезпечити ефективне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Поки що ми від цього дуже далекі. Чим дуже ефективно користується ворог. Ми маємо змінити цю ситуацію.