Суд подтвердил решение по делу агента ФСБ, который осуществлял наведение ракет на электроподстанции в двух украинских регионах.
Коллегия судей Тернопольского апелляционного суда провела закрытые заседания, на которых была рассмотрена апелляционная жалоба на решение Тернопольского горрайонного суда, вынесенное 25 июня 2024 года. Согласно этому решению, в августе 2022 года 20-летний молодой человек, понимая ситуацию с вооруженной агрессией Российской Федерации против Украины и введением военного положения с 24 февраля 2022 года, совершил преступные действия, направленные на помощь агрессору и его спецслужбам в осуществлении подрывной деятельности. Данные действия угрожали суверенитету, территориальной целостности, обороноспособности, а также государственной, экономической и информационной безопасности Украины. Информацию об этом предоставила пресс-служба Тернопольского апелляционного суда.
Для уникнення військового обліку за місцем своєї реєстрації Владислав К. вирішив переїхати з міста Хмельницького в село Старий Тараж, що знаходиться в Кременецькому районі Тернопільської області, де оселився в будинку своєї бабусі. У серпні 2022 року він почав вести переписку з представником Федеральної служби безпеки Російської Федерації та погодився на співпрацю. Протягом періоду з серпня до 26 січня 2023 року обвинувачений через месенджер "Teлеграм" зі свого смартфона передавав інформацію про локації електропідстанцій у Тернопільській та Хмельницькій областях, маючи на меті сприяти завданню ракетних ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури з боку російських збройних сил.
16 вересня 2022 року, будучи активним користувачем Інтернету, обвинувачений створив публічний канал у месенджері "Telegram", використавши латинські літери V і Z у назві. Він почав поширювати матеріали, які виправдовували агресію Російської Федерації та прославляли військових злочинців, зокрема з приватної військової компанії "Вагнер". Для забезпечення конфіденційності свою діяльність з адміністрування та наповнення каналу Владислав К. здійснював на території Свято-Успенської Почаївської лаври, де відвідував як паломник, керуючись власними релігійними переконаннями. Під час спілкування з підписниками каналу він вивідував та передавав співробітнику ФСБ інформацію про місця розташування та маршрути пересування військових підрозділів ЗСУ, а також дані про проукраїнських громадян на окупованих територіях та іншу розвідувальну інформацію. Згідно з вимогами абзаців 16 та 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про телекомунікації" і статті 22 Закону України "Про інформацію", цей канал слугував засобом масової інформації.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2024 року Владислава К. визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 (державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України - надання представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану) та за ч. 3 ст. 436-2 КК України (поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, з використанням засобів масової інформації). На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому остаточно призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Для вашої інформації: санкції, передбачені обома статтями звинувачення, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі. Зокрема, за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України - терміном від 15 років до довічного ув'язнення з можливістю конфіскації майна; за частиною 3 статті 436-2 КК України - покарання від 5 до 8 років, з конфіскацією майна або без неї.
Не погоджуючись із ухвалою суду, адвокат обвинуваченого подав апеляційну скаргу, у якій вимагав скасувати вирок суду першої інстанції. Він просив визнати Владислава К. невинним та повністю виправдати його через відсутність у його діях ознак інкримінованих злочинів, або ж ініціювати повторний розгляд справи в суді першої інстанції.
На засіданні Тернопільського апеляційного суду суддівська колегія уважно розглянула та проаналізувала документи кримінальної справи відповідно до поданої апеляції. Вона дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а підстав для його скасування не існує.
Хоча Владислав К. своєї вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав і відмовився від дачі показів, його винуватість доведено: показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, висновками судово-медичних і комп'ютерно-технічних експертиз, протоколами слідчих дій тощо. Так, за оцінкою фахівців-філологів Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, окремі публікації, розміщені обвинуваченим на його "Телеграм"-каналі, містили формулювання, які глорифікували (героїзували) представників збройних формувань російської федерації, що брали участь у збройній агресії проти України. Крім того, в памʼяті вилученого у Владислава К. мобільного телефону виявлено інформацію, що обвинувачений через месенджер "Teлеграм" надсилав співробітнику фсб російської федерації фотозображення та відеофайли. При цьому даних про стороннє втручання в памʼять телефону не виявлено. Також встановлено, що обвинувачений контактував зі співробітником фсб рф, військовим злочинцем, учасником спецоперації з державного перевороту в Україні 2022 році та організатором диверсійних заходів на території нашої країни, за що був занесений до сайту "Миротворець".
Враховуючи вищевикладене, суддівська колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції щодо кваліфікації дій Владислава К. є обґрунтованим, а його провина підтверджена без будь-яких розумних сумнівів.
Також колегія суддів визнала безпідставними доводи захисника про допущені порушення під час затримання Владислава К. (у відсутності захисника). Відповідно до "Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину" від 26 січня 2023 року, Владиславу К. одразу повідомили про підстави затримання та роз'яснили його права, у тому числі право мати захисника. Водночас було повідомлено чергового Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області про затримання Владислава К. Надалі підозрюваний зміг конфіденційно спілкуватись із захисником за призначенням, і при підписанні "Протоколу затримання" ні Владислав К., ні його захисник будь-яких клопотань чи зауважень не внесли.
У рішенні Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 463/5551/15 вказується, що відсутність адвоката під час затримання особи у випадках, передбачених статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України, не є порушенням норм кримінального процесу.
Крім того, не було підтверджено й заяву захисника про те, що співробітники УСБУ мали достатньо часу для втручання в роботу телефону Владислава К. Варто зазначити, що згідно з даними "Протоколу проведення оперативно-технічного заходу", у пам'яті телефону не було виявлено жодних слідів втручання.
Щодо тверджень апелянта, що органом досудового розслідування не доведено, що його підзахисного завербували співробітники фсб росії, то колегія суддів визнала такими, що не заслуговують на увагу.
Суддівська колегія погодилася з обраним покаранням: відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, Владислав К. вчинив особливо тяжкі та тяжкі злочини, раніше мав судимість, не працював і був неодружений. Злочини, які він скоїв, були націлені проти основ національної безпеки України, що свідчило про його значну суспільну небезпеку. Враховуючи відсутність обтяжуючих або пом'якшуючих обставин, суд обґрунтовано призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі відповідно до санкцій статей обвинувачення. Було застосовано правила сукупності злочинів, також передбачено конфіскацію майна, а виконання покарання, визначеного попереднім вироком, постановлено здійснити самостійно.