"Вирваний з повітря" криптогаманець: чи є шанси довести свою позицію у резонансній справі?

У 2025 році в Україні планується легалізація криптовалюти та можливість її використання для розрахунків. Національний банк України разом із Міжнародним валютним фондом активно працює над створенням відповідної законодавчої бази, яка вже перебуває на завершальному етапі. Про це повідомив народний депутат Данило Гетьманцев. Очікується, що цей крок допоможе вирішити безліч питань, зокрема ті, що стосуються кримінальних справ з неоднозначним минулим.

Кадрові перестановки в НАБУ, що відбулися на цьому тижні, можуть суттєво вплинути на процес встановлення правди в резонансних антикорупційних справах, пов'язаних із цифровими активами. Особливо варто звернути увагу на призначення Дениса Гюльмагомедова першим заступником директора НАБУ, адже він раніше відповідав за напрямок цифрового розвитку та трансформацій у Бюро.

Одним з прикладів наведення порядку може стати кейс з Державною службою спецзв'язку та захисту інформації. Йдеться про справу, що тягнеться з кінця 2022 руку й фігурантом якої є разом з колегами колишній керівник Держспецзв'язку Юрій Щиголь. На нього "повісили" серйозні звинувачення, що навряд чи витримають експертного підходу. А частина з них просто "відпаде" через законодавчі зміни.

У період керівництва Щиголя, який очолив Державну службу в 2020 році, розпочалися значні зміни в системі цифрового державного управління. Зокрема, була введена єдина платформа, що дозволила кожному державному органу розробляти та впроваджувати власні реєстри. Яскравими прикладами ефективного використання цієї платформи стали реєстр пошкодженого майна єВідновлення та різні реєстри Міністерства економіки. Проте, на етапі закупівлі обладнання та програмного забезпечення, НАБУ виявило певні проблеми. За висновками детективів, реальна вартість товарів була нижчою за ту суму, яку сплатила держава, і ця різниця склала 62 мільйони гривень. Саме на цьому ґрунтується обвинувачення проти голови Держспецзв'язку, якого Щиголь звільнив в день, коли йому було оголошено підозру. Твердження щодо його провини він намагається спростувати.

- Розробником ядра була компанія EPAM, але окрім ядра є ще певні процеси, які потрібно було реалізувати. Такі як створення технічної документації, побудова КСЗІ (комплексної системи захисту інформації - Авт.), створення модулів, які пов'язують ядро системи з інфраструктурою, на якій її було потрібно розгорнути. По суті, це як придбати сонячні панелі й не покликати майстра для їх встановлення й підключення, й зробити це самому, - наводив аналогію Юрій Щиголь в нещодавньому інтерв'ю каналу "Переговорка". - Так само як й державне підприємство, яке закуповувало програмне забезпечення, і в якого були відсутні фахівці по роботі з цією платформою. Й цим займалась компанія-інтегратор, що фігурує в цій історії.

Отже, внаслідок некомпетентності осіб, відповідальних за збір інформації та "формування" даних про злочини, були визнані збитки для держави, які насправді необхідні для запуску єдиної платформи. Як пояснює Щиголь, придбане програмне забезпечення не є еквівалентом повноцінного програмного комплексу. Він також підкреслює, що під час досудового слідства активно співпрацював із правоохоронними органами, зокрема надаючи документи на запити детективів НАБУ.

Сьогодні наше завдання полягає в тому, щоб підтвердити виконання всіх запланованих модулів і робіт, які виконував інтегратор, а також довести, що він отримав належну оплату за свою діяльність, - підкреслив колишній керівник Держспецзв'язку. - Усі обмеження на пересування, які діяли стосовно мене та інших, були зняті, залишилась лише застава, і навіть її суд почав знижувати. Це стосується й мого випадку, адже обґрунтованість доказів і ризики не відповідають тому, що спочатку подавалося, коли ситуація розглядалася лише з одного боку.

Також історія з криптогаманцем, яка з'явилася в рамках згаданої кримінальної справи, виглядає дещо штучно. Правоохоронці виявили цей гаманець під час обшуків на ранніх етапах слідства. Звичайно, це було використано для підсилення враження від викриття чергового підозрюваного у корупції. Сам Юрій Щиголь підтвердив, що мав деякі цифрові активи, зокрема 2,7 біткоїна, які були зазначені в його декларації. Проте, ще до початку повномасштабного вторгнення, він передав контроль над своїм криптогаманцем своєму знайомому і не мав уявлення про його фінансові операції чи обсяги активів. Ця інформація стала відома лише після того, як активи зникли, про що повідомив його друг.

Хоча це не закріплено в жодному офіційному документі, фактично НАБУ здійснило переведення коштів з одного криптогаманця на інший, що виглядає досить незвично, зазначив Щиголь. За його словами, на ці кошти було накладено арешт, хоча існує процедура заморожування активів іншими способами. У нас фактично немає чітко визначеного законодавчого регулювання, і правоохоронці обрали шлях, який, на їхню думку, є правильним. Легітимність цього рішення, ймовірно, оцінить суд. Проте, законодавство про віртуальні активи в Україні ще не запрацювало в повному обсязі, є лише деякі роз'яснення щодо процедур, але ринок залишається неконтрольованим. Це одна з причин, чому власникам тепер потрібно доводити, що їхні кошти були втрачені з криптогаманця.

Юрій Щиголь зазначив, що безпідставні обвинувачення, з якими йому доводиться боротися, негативно позначилися на його репутації. Проте він впевнений, що зможе підтвердити свою невинність.

- Коли займаєшся чимось, варто пам’ятати, що з часом можуть виникнути певні труднощі, - підкреслив Щиголь. - Репутацію можна знищити доволі швидко, але згодом всі недомовленості розкриваються, і правда виходить на поверхню. У такі моменти багато хто замовкає, а ти продовжуєш свою справу, доводячи, що все робив вірно.

Отже, з огляду на анонсовані Гетьманцевим зміни до законодавства, що стосуються криптовалюти, як мінімум знімуть питання до Юрія Щиголя в частині криптогаманця. Також можна сподіватися, що посприяють завершенню розслідування на його користь, й кадрові зміни в НАБУ, а саме призначення на посаду першого заступника директора Дениса Гюльмагомедова. Адже саме він курував у відомстві питання цифрового розвитку та трансформацій, а до того був дотичний до створення системи електронного кримінального провадження. Тепер же як перший заступник НАБУ Гюльмагомедов здійснюватиме нагляд за ключовими антикорупційними справами. Й відповідно, це дозволить бюро глибше зануритися в технічні аспекти криптовалютних активів та забезпечити розслідування, що розставить крапки над "і" як у справі Щиголя, так й подібних.