Мобілізаційні процеси в Україні вимагають трансформацій: чому Захід сумнівається у здобутті перемоги "армії пенсіонерів" і в яких сферах потрібні жінки.
Чому посилили контроль після концертів і які зміни необхідні в армії.
В Україні знову напружена ситуація з мобілізацією. Представники ТЦК та СП разом з поліцією вдаються до вуличних перевірок облікових документів, що викликало чергову хвилю невдоволення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Особливо після перевірок та затримання чоловіків у нічних клубах, спортзалах, ресторанах та на виході з концертів відомих виконавців.
Експерти кажуть, що причина з відновлення вуличних перевірок криється в тому, що велика кількість українців не оновили свої дані. Відповідно, мобілізаційні процеси дають пробуксовування.
ТСН.ua звернувся з запитом, як підвищити ефективність мобілізації в Україні.
Які трансформації необхідні для армії?
Військові називають основні причини аби цивільні українці хотіли йти до війська.
По-перше, важливо визначити конкретний термін служби, адже безмежність цього часу знижує бажання виконувати свої обов'язки.
Другий аспект полягає в тому, що мотивація до захисту держави повинна базуватися на заохоченні, а не на страху. Страх і покарання не можуть служити справжнім джерелом мотивації.
Третє - вже у війську мають бути спрощеними дозволи на переведення до іншого підрозділу, бо саме це породжує і самовільне залишення частини та інші негативні явища.
Четверте: армія потребує реформ та змін, а також компетентних командирів, які здатні слухати та розуміти своїх підлеглих. Необхідно позбутися старих стереотипів, коли командир завжди правий, а підлеглі залишаються без голосу.
Завдання: розвивати інтерес до мотивації.
Військовий аналітик Ігор Романенко висловив думку, що необхідно активно займатися підвищенням мотивації громадян, яких планують мобілізувати до збройних сил.
"Очевидно, що необхідно акцентувати увагу на військовому наборі. Постійна інформаційна кампанія є вкрай важливою. Людям слід донести, що мобілізація продовжуватиметься, і військовозобов'язані матимуть можливість обирати місце служби. Це має велике значення, адже саме в цьому полягає мотиваційний аспект. Лікарі повинні займатися лікуванням, ремонтники — ремонтом, а інженери — будівництвом укріплень, а не виконувати штурмові завдання на ворогові позиції", — зазначає в коментарі ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генштабу (2006-2010 роки).
Обстановка на фронті потребує підсилення.
Одночасно, спеціаліст підкреслює, що набір персоналу є лише невеликою складовою того, що нам необхідно з наявних ресурсів на даний момент.
Для ефективного аналізу питань мобілізації необхідно об'єктивно оцінити ситуацію на фронті, яка, на жаль, є складною в усіх напрямках. Існує суттєва потреба не лише в озброєнні та техніці. Наші підприємства оборонно-промислового комплексу здатні задовольнити лише 15-20% цих потреб, тоді як решту забезпечують наші міжнародні партнери, хоча їх підтримка надходить не так швидко, як треба. Спостерігаючи за мобілізаційними процесами в Україні, союзники починають сумніватися в доцільності інвестицій у цю ситуацію. Однак історія, зокрема події на Курщині, довели, що ми здатні справлятися з викликами. Проте нам потрібно знову підтверджувати цю здатність і покладатися на власні ресурси, - підкреслює військовий експерт.
Ігор Романенко підкреслює, що напружена обстановка на фронті вимагає більш активних заходів щодо мобілізації. Саме тому не дивує, що триває ретельна перевірка документів у відвідувачів концертів, спортзалів та ресторанів.
Держава як інструмент примусу
Що стосується завдань мобілізації, генерал-лейтенант підкреслює, що новий закон про мобілізацію виконує, в основному, функцію обліку.
Після впровадження нового закону армія отримувала по 30 тисяч новобранців щомісяця влітку, але восени ситуація почала погіршуватися. З метою покращення цього стану тепер проводяться вуличні перевірки. Я вважаю, що це цілком виправданий крок. Люди мали можливість оновити свої дані та стати на військовий облік. Нам усім потрібно усвідомити, що держава є інструментом примусу, незважаючи на те, як би це не сприймалося. Так було сто років тому, і це залишилося правдою і сьогодні, особливо в умовах такої масштабної війни, як наша, - говорить Ігор Романенко.
Скорочення віку для призову на військову службу до 20 років.
Експерт зазначає, що реєстрація військовозобов'язаних нарешті почала відновлюватися, чого не спостерігалося протягом перших двох років конфлікту. Тому відповідні інстанції усвідомлюють, що мобілізаційні заходи не відповідають потребам армії в існуючих умовах.
"У парламентському комітеті з безпеки та оборони, де добре знають наші можливості та ресурси по віку, озвучили, на мою думку, доцільну пропозицію - зменшити мобілізаційний вік від 25 до 20 років. Навіть наші союзники кажуть, що під час широкомасштабної війни українці винайшли власне "ноу-хау": коли за два роки бойових дій не була проведена належним чином мобілізація, а середній вік солдата у нашій армії становить 43 роки. Тому на Заході дивуються, як можна говорити про переможні позиції з армією "дідів". Тут важко не погодитися, бо так це не працює. Тому тут нам потрібно змінювати підходи", - зазначає Ігор Романенко.
Хто може скористатися правом на резервування?
Експерт каже, що не потрібно вигадувати економічного бронювання, коли від служби можна відкупитися, бо це порушення соціальної справедливості.
"Мобілізаційний процес повинен продовжуватися. Його реалізація є необхідною, а бронювання повинно стосуватися виключно тих підприємств, які безпосередньо підтримують Збройні Сили України в різних галузях. Нам слід чітко визначити критерії і дотримуватися їх, водночас усуваючи можливості для корупції – таких як купівля інвалідності або будь-яких інших документів, що підтверджують непридатність, а також втечі за кордон. Це питання має перебувати під контролем відповідних органів, причому з належною суворістю," - зазначає Ігор Романенко.
Покарати корупціонерів та тих, хто ухиляється від відповідальності.
Він зазначає, що необхідно підвищити відповідальність за ухилення від військової служби, оскільки в умовах війни це абсолютно виправдано. Крім того, слід значно посилити покарання для тих, хто в цей складний для держави період наживається на бажаючих уникнути мобілізації.
"Я повністю підтримую думку військовослужбовців, які зараз перебувають на передовій. Вони виступають за створення штрафних та дисциплінарних батальйонів, куди слід відправляти всіх, хто під час війни займався корупційними злочинами. На мою думку, це справедливе покарання для тих, хто зраджує свою країну. Варто звернути увагу на резонансні справи, коли мільйони виявляються захованими під диванами. Люди отримують певні терміни ув'язнення, але часто вдаються до відкупу, адже мають доступ до вкрадених коштів. З такими особами необхідно діяти безкомпромісно - трибунал, суд і направлення до армії. А далі, в залежності від стану здоров'я, хтось буде копати окопи, а хтось виконуватиме конкретні бойові завдання", - вважає Ігор Романенко.
Проблема національної ідентичності
Експерт підкреслює, що такі дії стануть прикладом іншим, хто ризикне наживатися на мобілізації і від неї ухилятися.
"Необхідно діяти вже сьогодні, адже розвиток подій йде не на нашу користь. Вороже угруповання з кінця минулого року продовжує свою стратегічну наступальну кампанію на сході. Залишати питання мобілізації в такому стані більше не можна, оскільки ситуація вже стала екзистенційною, а це означає, що йдеться про виживання нашої держави та нації", - наголошує Ігор Романенко.
Чи можливо залучити жінок до мобілізації?
Нещодавно почали обговорювати ймовірність мобілізації жінок, підкреслюючи, що вони можуть виконувати різні функції у військових, зокрема в медичній сфері, зв'язку, обробці документів та інші ролі, не пов'язані із безпосередніми бойовими діями.
Військовий аналітик наголошує, що хоча це рішення не викликає великої підтримки, важливо пам’ятати, що ми перебуваємо у стані війни, а не проводимо відбір.
"Чи подобається це рішення, чи ні, воно повинно мати вплив на нашу систему безпеки для протидії ворогу. Отже, у тих сферах, де є відповідні професії, необхідно залучати жінок, враховуючи їхній сімейний стан, зокрема наявність дітей та їхній вік. Однак часткове залучення жінок є важливим, оскільки ситуація є вкрай складною", - підкреслює експерт.
Які дії вжити у випадку недосвідченого командира?
У соціальних мережах військовослужбовці діляться інформацією про неприйнятні вчинки певних командирів, які сприймають солдатів лише як формальність у звітах.
Це стає причино самовільного залишення частини та конфліктів всередині підрозділів. Більшість дописів пишуться у відчаї і неможливості змінити ситуацію зсередини. А це розбиває на друзки усю мотивацію для тих, хто вже отримав повістку.
У кожній галузі завжди існували, існують і продовжуватимуть існувати різноманітні керівники. Командири не є винятком — їхні якості можуть варіюватися від високопрофесійних до абсолютно некомпетентних. У більшості сфер ці відмінності не призводять до крайнощів, пов'язаних із життям і здоров'ям, як це має місце на фронті. Саме від рішень командира залежить безпека та добробут солдатів. Вважаю, що на неналежні дії повинна бути оперативна та адекватна реакція з боку вищого керівництва, а корекція ситуації — терміновою. Такі негативні явища слід рішуче викорінювати, - підкреслює Ігор Романенко.
Якою повинна бути мобілізація: погляд експерта з військової справи
Військовий психолог Андрій Козінчук, який служить офіцером у 67-й окремій механізованій бригаді Збройних Сил України, зазначає, що є кілька аспектів, які слід удосконалити для підвищення ефективності мобілізаційних процесів.
"Основні повідомлення щодо мобілізації повинні надходити безпосередньо від державного керівництва. Необхідно донести єдиний заклик: 'Ви нам потрібні!'. Це означає чесно визнати, що нам потрібні люди. На жаль, наразі такого заклику не існує — все виглядає сумно і тихо. Натомість побутує уявлення, що мобілізацію ініціювали ТЦК та СП, але це не відповідає дійсності; насправді все відбулося під впливом військових потреб, де критично важливі люди", - зазначає Андрій Козінчук в інтерв'ю ТСН.ua.
Державні гарантії повинні бути реалізовані.
Друге, на що військовослужбовець звертає увагу, - це те, що мають працювати гарантії для людей, яких хочуть долучити до війська.
"Людей цікавить, які умови служби їм запропонують, на скільки часу вони підписують контракт, і які будуть строки. Незалежно від того, чи це три, чи п'ять років, важливо, щоб особа усвідомлювала реальні обставини, які її чекають. Цікаво, що нам обіцяли: ті, хто резервується для певних підрозділів, гарантовано туди потраплять. Проте на практиці це не зовсім відповідає дійсності. Отже, мобілізація буде ефективною лише тоді, коли всі обіцянки та гарантії, які надає держава, будуть дотримані. Наразі ситуація виглядає дещо інакше", - додає Андрій Козінчук.
Чи буде користь від силової мобілізації?
Військовий зазначає, що кожна особа перед мобілізацією прагне зрозуміти, що чекає на неї за межами ТЦК. Проте насправді вона потрапляє в невідомість або ж її туди примушують приводити.
"Силовий підхід до мобілізації може ефективно збільшити чисельність військових, але, як свідчить досвід, не завжди забезпечує високу якість особового складу. Отже, відповідь на питання, чому люди відмовляються йти на службу, є досить простою – вони відчувають страх. Крім того, важливим аспектом мобілізаційного процесу є робота з тими, хто вже служить. Ці військовослужбовці спілкуються з цивільними громадянами і діляться інформацією про проблеми з медичним забезпеченням, а також з правами, свободами та гарантіями, включаючи ймовірність того, що їх можуть не відпустити у відпустку. Тому ефективність мобілізації багато в чому залежить від умов служби тих, хто вже отримав військовий призов," – підсумовує Андрій Козінчук.