Конституційний Суд та Верховна Рада. Чому для захисту національної безпеки варто запросити Джонні Деппа?
Але загроза масштабується. На розгляд парламенту до другого читання готують проєкт спікера Руслана Стефанчука (6013). Якщо його підтримають, державний і комунальний сектори можуть перейти у приватні руки без будь-якої приватизації.
Конституційний Суд зазначив, що відсутність переліку є лише недоглядом законодавця, який не реалізував своїх конституційних повноважень, і це неможливо перевірити на конституційність.
Фрагмент рішення Великої палати Конституційного Суду, датований 1 жовтня 2024 року.
Народний депутат Сергій Власенко з партії "Батьківщина", один із ініціаторів звернення до Конституційного Суду, характеризує формулювання суддів у їхньому рішенні як юридичну абракадабру.
"Усе значно гірше. Вони зробили низку процесуальних дій протягом п'яти років і з надуманих підстав просто закрили справу. Підстава абсолютно ідіотська: що їм хтось щось там не довів і вони за нас вирішили, що ми щось інше мали на увазі. А що можна мати на увазі, коли Конституція передбачає наявність переліку стратегічного майна, яке має захистити держава? Двоє суддів правильно написали в окремій думці, що Верховна Рада не мала права скасовувати перелік. Це питання нацбезпеки".
В усій Великій палаті Конституційного Суду були лише два судді, які намагалися захистити національну безпеку. Це Віктор Городовенко (доповідач) і Олег Первомайський, але колеги їхніх аргументів не почули.
Зображення: Pravo.ua Суддя Конституційного Суду Віктор Городовенко.
Суддя Городовенко у своїй окремій думці чітко висловив:
Об'єкти державної власності, які не підлягають приватизації, виконують критично важливу роль у забезпеченні національної безпеки України. Їхня приватизація може призвести до значних загроз для безпеки держави. Це зумовлює необхідність підтримки підвищеного рівня охорони, збереження і належного функціонування цих об'єктів, оскільки вони є стратегічно важливими для захисту суверенітету та територіальної цілісності країни. В Україні, відповідно до Указу Президента "Про введення воєнного стану" від 24 лютого 2022 року, питання охорони та захисту об'єктів державної власності стає особливо актуальним. Ці об'єкти сприяють економічній та інформаційній безпеці, зміцнюють оборонні можливості держави і підвищують захист суверенітету та територіальної цілісності України.
Суддя Первомайський вирішив донести до своїх колег, які не повністю розуміють суть Основного закону, поточну ситуацію, використовуючи цитату відомого кіногероя, роль якого виконав Джонні Депп:
У відомому голлівудському фільмі, на фінішній лінії сюжету, один персонаж, якого зіграв Джонні Депп, промовив іншому герою, виконаному Орландо Блумом: "якщо ти чекав на ідеальний момент, то ось він". Це означало, що цей момент щойно безповоротно втратився. Конституційний Суд, ухиляючись від прийняття складних рішень, ризикує втратити свій авторитет, довіру суспільства та сенс свого існування.
Фрагмент з індивідуальної думки судді Конституційного Суду Олега Первомайського.
Щодо судді Первомайського, то це не перший випадок, коли він займає принципову позицію, навіть коли йдеться про питання, безпосередньо пов'язані із суддями. Наприклад, у контексті обговорення кримінальної відповідальності суддів за завідомо неправосудні рішення, він також висловив свою окрему думку, підкреслюючи, що це не суперечить Конституції та практикам інших країн. Щоб судова реформа відбулася, потрібен певний час. Первомайський навіть навів приклад з Біблії, згадуючи, що Мойсей вів свій народ через пустелю протягом 40 років.
Олег Первомайський, суддя Конституційного Суду України.
Склад Великої палати, який не виявив загрози національній безпеці під час обговорення цього питання: голова Віктор Кривенко, а також члени Оксана Грищук, Віктор Кричун, Віктор Колісник, Василь Лемак, Володимир Мойсик, Алла Олійник, Олександр Петришин, Сергій Різник, Петро Філюк і Галина Юровська.
Коли виникає розмова про значення Конституційного Суду, важливо врахувати його здатність діяти в умовах війни, забезпечуючи захист Основного Закону, який неухильно визначає аспекти національної безпеки.
Нардеп Власенко наголошує, що можна зробити ще одне подання: "І, можливо, ми це зробимо. Але якщо Конституційний Суд перестав бути арбітром у конституційній юстиції, це буде буча за онучу! Самі судді написали в окремих думках, що таке рішення підриває довіру до суду".
Слід зазначити, що Конституційний Суд ухвалив це суперечливе рішення після заяви Великої палати Верховного Суду, яка підкреслила, що державні акціонерні компанії, серед яких Нафтогаз, "Надра України" та Укрпошта, не мають права без погодження з державою розпоряджатися майном, що було передано їм у статутний фонд. Цю інформацію раніше висвітлювала громадська ініціатива "Голка".
Таким чином, Велика палата фактично забезпечила захист стратегічного майна держави через судову практику в той момент, коли законодавча та виконавча гілки влади виявилися неефективними, а їхні колеги з Конституційного Суду залишилися бездіяльними. Проте цей захист має обмежений термін дії і був актуальним лише до квітня цього року. Саме в цей час законодавці внесли зміни до Закону "Про управління об'єктами державної власності" (ст. 11).
Навіть перед внесенням цих законодавчих змін у сфері управління майном акціонерних товариств, де держава володіла 100%, виникали серйозні труднощі через діяльність "обдарованих менеджерів з високими заробітками". Наприклад, Укрпошта розпродає своє майно, серед якого є й головпоштамт у Кривому Розі. Крім того, тривають активні обговорення щодо можливого продажу головпоштамту, розташованого на Хрещатику. Акціонерне товариство не надає відповіді на запит з боку громадськості щодо суми, отриманої від продажу майна, а також на те, куди були спрямовані ці кошти. Водночас, керівник Укрпошти Ігор Смілянський зазначає, що ця інформація є "комерційною таємницею".
Уряд, що повинен здійснювати контроль за діяльністю акціонерних товариств, де державна частка статутного капіталу становить 100%, також не зміг дати відповіді на запитання громадської ініціативи "Голка" і перенаправив їх до Укрпошти. Таким чином, вони продовжують переправляти одне до одного запити. В результаті, держава, як головний акціонер Укрпошти, може залишитися формальним власником логотипу, в той час як акції стануть звичайними шматками паперу, а їхнє майно не буде забезпечувати цінність, як це було раніше.
Слід зазначити, що нині спостерігається тривожна тенденція, коли державні підприємства поступово перетворюються на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що веде до їх приватизації. У своїй постанові уряд також передбачив, що державне підприємство "Ліси України" має бути перетворене на акціонерне товариство, і подібна доля може спіткати й "Воду України". Це може призвести до втрати важливих ресурсів, доступ до яких держава зобов'язана гарантувати своїм громадянам.
У зв'язку з відсутністю законодавчо встановленого списку майна, яке не підлягає приватизації, основним механізмом захисту залишається Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" (ст. 4). Цей закон stipulює, що приватизації не підлягають казенні підприємства та об'єкти, які є критично важливими для виконання державою своїх основних функцій, забезпечення обороноздатності країни, а також майно, що належить українському народу і складає матеріальну основу суверенітету України. Однак ситуація ускладнюється новими законодавчими ініціативами у Верховній Раді, які можуть призвести до передачі на приватизацію всього майна, що охоплювалося цим законодавством.
Отже, в умовах самоусунення Конституційного Суду, відсутності переліку від держави та змін в законодавстві, під час війни Фонд державного майна виставляє на продаж оборонні та стратегічні підприємства. При цьому Верховна Рада так і не надала списку підприємств, які вважаються критично важливими для держави.
Цього місяця було завершено продаж Об'єднаної гірничо-хімічної компанії, яка є найбільшим українським підприємством, що займається видобутком і збагаченням титанових руд.
Голова Центру "Стратегія XXI" Михайло Гончар підкреслює, що наслідком такої приватизації стане "створення нового каналу постачання української титанової сировини для агресора, а саме для провідного холдингу російського військово-промислового комплексу 'Ростех', який виготовляє всю ту руйнівну техніку, що обрушується на українські міста, промислові об'єкти та позиції Збройних Сил України".
Також продажу очікує державне акціонерне підприємство "Смоли". Це те майно, яке раніше було в переліку заборонених до приватизації.
Поки країна не має переліку, який захищає стратегічне майно, є ті, хто вирішив скористатися ситуацією і ще більше погіршити її. І тут слід звернути увагу на законопроєкт № 6013, який найближчим часом має піти на розгляд Верховної Ради. Це законодавча ініціатива спікера парламенту Руслана Стефанчука, яку підтримали кілька десятків нардепів (6013). Якщо його підтримають, то за декілька років усі державні й комунальні підприємства будуть приватною власністю.
Доктор юридичних наук, професор Олена Беляневич підкреслює, що наслідком цього стане найбільший за часи незалежності України перерозподіл державного майна без проведення приватизації.
"Почнеться рейдерське захоплення підприємств в умовах воєнного часу з використанням інструментів корпоративного управління. Буде широкомасштабна дестабілізація соціально-економічної та правової системи України. В умовах війни додадуться ще й серйозні корупційні ризики. Але будь-яка дестабілізація правової системи в умовах війни й така нічим не обґрунтована "реформа" -- це послаблення обороноздатності держави".
Головне науково-експертне управління Верховної Ради підкреслює, що країна ризикує втратити контроль над підприємствами, приватизація яких заборонена.
Скріншот з результатами ГНЕУ.
Тож усі підприємства державної та комунальної форм власності перетворять у господарські товариства чи ліквідують. Це попри те, що вказані підприємства згадуються в Конституції України.
Під загрозою космічна галузь, критична інфраструктура (порти, залізниці й інше), галузь оборони, важливі соціальні обʼєкти тощо, діяльність яких направлена на безпеку та виконання соціальних гарантій держави.
Член комітету з правової політики Роман Бабій, який представляє партію "Слуга народу", підкреслює, що законопроект, зареєстрований у 2021 році, отримав підтримку депутатів лише рік тому під час першого читання.
Протягом війни ці зміни можуть викликати значно більше труднощів, ніж ті, з якими ми стикаємося під чинним правовим регулюванням. Після численних дебатів, обговорень і консультацій з колегами-депутатами, науковцями, суддями та іншими експертами я дійшов висновку, що зміни необхідні. Проте не в такій формі і не в такому обсязі. Необхідно уникати повного скасування Господарського кодексу, адже кодифікований акт, що регулює економічні (комерційні) відносини, є важливим, що підтверджується європейським досвідом. Запропоновані зміни в проєкті 6013, які стосуються сотні інших законів на заміну Господарському кодексу, лише ускладнять ситуацію. Я піднімав це питання на IV Форумі громадської підтримки проєвропейських правових реформ. Буде ухвалена резолюція, що засуджує прийняття цього проєкту...
Подібна державна стратегія стосовно відчуження активів може викликати ризики як з боку Росії, так і з боку Китаю. Останній також активно застосовує свою економічну міць для здобуття прав власності на численні стратегічні об'єкти в інших країнах, що в перспективі може призвести до їх залежності від китайських фінансових вливань.
Це підтверджують дослідження Інституту стратегічних досліджень при РНБОУ та провідних європейських держав. Європейський Союз визнав, що необхідно чітко визначити позиції та виробити єдину політику й формат взаємодії з КНР, зважаючи на очевидні наміри Китаю розширити сферу свого впливу на держави-учасниці завдяки використанню економічних важелів.
