Доцентка кафедри зварювального виробництва КПІ, Євгенія Чвертко, висловила думку: "Стереотипи – це цікаве явище. Ми самі їх створюємо, а потім міцно тримаємося за них."
Євгенія Чвертко стала першою жінкою в Україні та Східній Європі, яка отримала нагороду від Міжнародного інституту зварювання (МІЗ). Ця організація задає напрямки розвитку у сфері зварювальних технологій, які є критично важливими для промисловості будь-якої країни, включаючи оборонні галузі. Тому висококваліфіковані спеціалісти світового рівня цінуються на вагу золота в усіх країнах. Видання ZN.UA взяло інтерв'ю у Євгенії Чвертко, де вона поділилася своїми думками про отриману нагороду, вибір професійного шляху, перспективи науки в Україні та особливості технологічної освіти в Національному технічному університеті "Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського" (або просто Київська політехніка).
Пані Євгеніє, існує поширене уявлення, що професія електрозварювальника є виключно чоловічою. Що спонукало вас обрати саме цей шлях?
Стереотипи — це цікаве явище. Колись навпроти "зварювального" корпусу знаходилася фотостудія, яка спеціалізувалася на стокових зображеннях. У них був проект професійної фотозйомки, і вони часто завітали до нас, щоб зробити потрібні кадри. Важливо було, щоб на стоковому фото людина біля зварювального апарата обов'язково була в картатій сорочці та масці, адже це символізувало робітничу професію. Я намагалася пояснити, що для роботи на контактному зварювальному апараті маска не є необхідною, але вони наполягали: "Якщо ми знімемо без маски, ніхто не зрозуміє, що це — зварювання". Справжня проблема зі стереотипами полягає в тому, що ми їх створюємо самі, а потім старанно дотримуємося цих уявлень.
Щодо мого вибору, то мій батько працював зварювальним технологом і розробником устаткування в Інституті електрозварювання імені Патона. Моя мати була інженером-конструктором в єдиному в Радянському Союзі Інституті зварювального виробництва, де займалися проектуванням обладнання для зварювання. Я ж навчалася в гуманітарній школі, оскільки вона була найближчою до мого дому. У старших класах у мене було лише два уроки математики та один фізики на тиждень. Коли настала пора вступу в 1995 році (коли ЗНО ще не існувало, і вступ відбувався через іспити), я зрозуміла, що потрапити на популярні спеціальності філолога чи перекладача буде важко. Після розмови з батьками ми вирішили, що я спробую вступити до КПІ. Я подумала: "Якщо вже КПІ, то чому б не зварювання?". Тоді ця спеціальність існувала окремо. Закінчивши магістратуру, я отримала запрошення на посаду асистента кафедри і вирішила залишитися.
Зварювання — це насправді дуже багатогранний термін. Зазвичай ми асоціюємо його з рядом суміжних технологій, таких як нанесення покриттів, наплавлення, напилення, адгезійне з'єднання та 3D-друк. Є також методи "твердого зварювання", наприклад, зварювання тертям, яке стає все більш популярним. Коли я навчалася на факультеті зварювання, ми жартували про студента, який у дипломній роботі вказав, що зварює два березові поліна, використовуючи стружку замість флюсу. Проте минулого року Британський інститут зварювання презентував нову технологію зварювання дерева тертям. Цей метод передбачає з'єднання дерев'яних елементів без використання гвинтів, створюючи нероз'ємне з'єднання. Воно не лише міцне, але й має естетичний вигляд, що робить його ідеальним для виготовлення меблів.
Які причини стали підставою для вашої нагороди від Міжнародного інституту зварювання?
-- Ця нагорода -- підсумок моїх здобутків у роботі в МІЗ. Як представниця України в цій міжнародній організації, я опікувалася пулом питань. Насамперед це розроблення програм навчання фахівців та їх сертифікації. В кожної країни є власні особливості виробництва, пов'язаного зі зварюванням, але Міжнародний інститут зварювання створює універсальні гармонізовані програми та сертифікаційні іспити. Тобто незалежно від того, де навчався фахівець, -- у Японії, США чи, скажімо, Казахстані, він отримує сертифікат, який визнають в усьому світі. Розроблення гармонізованих іспитів -- це дуже складна робота, тому що потрібно знайти баланс між тим, які знання ми хочемо бачити у фахівця на виході з програми, та потребами промисловості. В Міжнародному інституті зварювання є дорадчий орган International Authorization Board, до складу якого входять представники зварювальної промисловості -- ми враховуємо їхні побажання. Звісно, замовник завжди хоче, щоб навчання було коротшим і дешевшим, і без іспитів, і взагалі "просто дайте диплом". Та оскільки ми як організація під цим дипломом підписуємося, має бути певний баланс між бажаннями роботодавців і якістю. В Україні за моєї участі за ліцензією МІЗ акредитований і продовжує роботу навчальний центр на базі Київської політехніки.
-- Зараз у Міжнародному інституті зварювання немає росіян, і це багато в чому є вашою заслугою. Як це вдалося?
Міжнародний інститут зварювання разом із Європейською федерацією зварювання швидко відреагували на початок повномасштабного конфлікту, випустивши відкриту заяву у квітні 2022 року, в якій засудили ці події. У документі підкреслювалося: "жодних послуг на вході, жодних послуг на виході" щодо Росії. Які наслідки це матиме для Російської Федерації?
Одним із ключових аспектів діяльності Міжнародного інституту зварювання є просування наукових знань та обмін досвідом. Ця авторитетна міжнародна організація офіційно заявила про відмову співпрацювати з Росією у науковій сфері, незважаючи на те, що перед початком повномасштабного вторгнення Росія сплачувала один із найбільших внесків у Європейську федерацію зварювання та Міжнародний інститут зварювання, приблизно 30 тисяч євро. Для порівняння, внесок України становив лише 6 тисяч. Хоча наша фінансова участь була значно меншою, міжнародна професійна спільнота висловила нам свою підтримку.
На сьогодні Росія втратила всі ліцензії на підготовку кадрів та сертифікацію виробництв. Це означає, що країна більше не має можливості видавати дипломи міжнародного зразка. У результаті російським фахівцям зі зварювання, які прагнуть укласти міжнародні контракти (наприклад, з Китаєм, що продовжує співпрацю з агресором), доводиться шукати способи довести замовникам, що їхні дипломи, такі як з МДТУ імені Баумана, відповідають міжнародним стандартам. Окрім того, сертифіковане навчання приносило прибуток навчальним центрам, але тепер ця можливість також закрита для Росії.
Російська сторона намагалася змінити ситуацію, але це виявилося марно. У 2023 році на конференції в Сінгапурі делегація з Росії подала запит, просячи повернути їм можливість видавати сертифікати, обіцяючи нічого більше не вимагати. Українські науковці не змогли взяти участь у заході через брак фінансування. Проте я мала численні бесіди з колегами про неможливість співпраці з російськими науковцями. Цю позицію активно підтримала наша наукова спільнота в Австралії та Новій Зеландії, де фахівці проголосували за виключення росіян з МІЗ, у той час як багато представників інших країн ставилися до цього питання з байдужею.
Яка актуальність досліджень українських вчених у галузі зварювання як в Україні, так і за її межами?
Запит на дослідження, безумовно, існує. В Україні ця галузь науки є однією з ключових пріоритетів. Існують державні грантові програми, до яких можна подавати заявки. Проте, іноді ці програми формулюються недостатньо гнучко, що ускладнює участь у них. Наприклад, якщо у вашій команді відсутній науковець з високим індексом цитувань, навіть якщо у вас є надзвичайно перспективна розробка, ви просто не зможете пройти початковий відбір. Говорячи про актуальні теми досліджень і розробок, такі як війна, відбудова та відновлення, буває непросто знайти фахівців, які мають достатню кількість цитувань і спеціалізуються саме в цих сферах. Це може бути молодий колектив, або ж команда, яка змінює свій профіль, і в неї переходять фахівці, що мають публікації в інших тематиках.
У світі є цікавість до українських розробок, адже в нас розробляють класне зварювальне обладнання, є дуже якісні технології, хороші фахівці. Наших науковців запрошують до співпраці й обміну досвідом, але зараз це ускладнено через обмежені можливості виїзду за кордон і брак фінансування. У грудні минулого року Міжнародний інститут зварювання запросив мене вести на конференції секцію для молодих спеціалістів. І ми туди зареєстрували нашу молодь із Інституту електрозварювання імені Патона. За умовою конференції, доповіді мали робити саме молоді спеціалісти, а не професор, який вийде на трибуну й усе за всіх розкаже. Кожен мав вийти зі своєю презентацією, все розповісти й відповісти на запитання. У нас були дуже цікаві доповіді -- про електронно-променеве зварювання для використання в космосі, про комплексне обладнання, про моделювання процесів. І все це -- хорошою професійною англійською. Треба більше залучати нашу молодь, давати їй дорогу. Нам є що показати світу.
-- Яким чином спонукати молодь обирати технічні спеціалізації в професійно-технічних училищах та університетах? Відомо, що Міністерство освіти має намір реформувати систему професійної освіти та старшої профільної школи.
Бажання Міністерства освіти і науки реформувати старшу школу та професійну освіту, щоб учні обирали професійно-технічні напрямки та виходили на ринок праці з відповідними кваліфікаціями, є позитивним кроком. Проте, давайте поговоримо про реальність у наших школах. На жаль, багато вчителів досі дозволяють собі вживати фрази на кшталт: "Ти двієчник, тобі місце в училищі". Доки така стигматизація існуватиме в освітньому середовищі, реформа буде малоефективною.
Другий аспект — це ставлення батьків. Уявіть собі ситуацію: ваша дитина підходить до вас і говорить: "Мамо, я прагну стати зварювальником". Яка буде ваша відповідь? Зазвичай, реакція виглядає так: "Ой, не може бути! Краще йди в університет на менеджмент, отримай вищу освіту, а потім вже обереш собі справу". Якщо не буде підтримки та позитивних реакцій, реформа не матиме успіху.
Третій момент -- чому люди йдуть в ІТ і не йдуть у механічну інженерію? Тому що там гроші. В десятці найпрестижніших спеціальностей -- комп'ютерні науки, комп'ютерна інженерія. Але цього року до десятки близенько підібралася така спеціальність, як кібербезпека, десь на 12-те місце. Це не може не тішити. Ще один чинник, який часто впливає на вибір майбутньої спеціальності, -- навчання на технічних спеціальностях вважається складнішим, бо вимагає знання фізики, математики. Але, як на мене, первинна причина вибору професії -- це все ж таки оплата праці.
-- Київська політехніка, де ви викладаєте, -- один з найкращих технологічних вишів країни. У вас є навіть свій технологічний парк, де студенти працюють над стартапами. Є цікаві проєкти?
-- Завжди є певний відсоток студентів-ентузіастів, які хочуть брати участь у всьому, кажуть, що готові працювати в лабораторії до третьої ночі, буквально мізки виносять. Не всі доводять проєкти до кінця, але такі ентузіасти є. Коли студентів багато, кількість захоплених наукою й технологіями більша. У нас зараз об'єктивно мало студентів, і таких ентузіастів -- до п'яти людей на потік.
Якщо ж говорити про якісь цікаві проєкти, в яких наші студенти брали участь останнім часом, то це, наприклад, арт-зварювання. Тобто зварювання арт-об'єктів. У нас є дві досить великі скульптури, одна з них минулого року увійшла до Digital Collection Welded Art. Загалом у Київській політехніці щороку проводиться стартап-фестиваль (Sikorsky Challenge. -- О.Ч.), студенти можуть брати в ньому участь. Ба більше, якщо магістрант претендує на диплом із відзнакою, то за внутрішніми правилами нашого університету, в нього має бути опублікована стаття або представлений на цьому фестивалі стартап чи патент. Це стимулює студентів до досліджень.
Кожна значна перемога формується із безлічі малих досягнень. Ці маленькі успіхи, в свою чергу, є наслідком професійної діяльності та, до певної міри, особистісних комунікацій окремих людей. Внести навіть скромний вклад можна в будь-якій сфері, де ти працюєш; головне — глибоко зануритися у свою професію, ставитися до роботи відповідально та мати любов до своєї країни.
