Активістка з Улан-Батора про вплив Путіна в Монголії та участь бурятів у подіях в Україні

Російського лідера Путіна з урочистостями приймають в Монголії. В столиці країни Улан-Баторі на Путіна очікувала почесна варта. Він та президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух пройшли червоним килимом до урядового палацу і вклонились статуї Чингіз Хана, засновника Монгольської імперії. Такі деталі візиту наводить АР. Агентство також вказує, що поліція забрала невелику групу протестувальників, які несли українські прапори.

Попри заклики міжнародних правозахисних організацій, Євросоюзу та України, влада Монголії не заарештувала президента РФ. Минулого року ордер на його арешт видав Міжнародний кримінальний суд. А Монголія є підписантом Римського статуту.

Перед приїздом Путіна на знак протесту проти його візиту кілька демонстрантів вийшли з українським прапором до Палацу уряду Монголії. Голос Америки поспілкувався з однією з активісток, яка була мітингу. Бунган Йондонджанс, членкиня Демократичної партії Монголії активно підтримує Україну та розповідає співгромадянам про злочини Росії.

Інтерв'ю було відредаговано для кращого розуміння та плавності викладу.

Андрій Борис, Голос Америки: Чи могли б ви поділитися деталями про сьогоднішній мітинг в Улан-Баторі, який ви організували?

Бунган Йондонджанс, активістка, членкиня Демократичної партії Монголії: Нас було близько 20 осіб. Ми знали, що Путін хоче приїхати на святкування річниці битви на Халхин-Гол (між радянсько-монгольською армією та японо-маньчжурською у 1939 році - ред.). Але серпень уже добігав кінця, і ми раділи, що Путін не з'являтиметься в Монголії. Та виявилося, що він вирішив приїхати на початку вересня і соцмережі від цього вибухнули. Тобто активні громадяни такі, як ми, які мають свою позицію, дотримуються ліберальних

Цінності демократії... Ми постійно організовуємо віртуальні кімнати в Clubhouse (соціальна мережа), де обговорюємо злочини, вчинені Радянським Союзом у XX столітті. Ми висвітлюємо справжнє обличчя росіян і розповідаємо про злочини СРСР. Після початку війни велика кількість людей збиралася біля російського посольства в Улан-Баторі.

І цей мітинг започаткував нову традицію: кожного тижня, в неділю або суботу, молоді активісти з руху No War збираються біля посольства Росії з українськими прапорами. На початку вони також приносили прапори Бурятії та Калмикії, оскільки буряти і калмики належать до монгольських народів, але поліція їх часто затримувала та штрафувала. Сьогодні ми зібралися на головній площі Улан-Батора, площі Сухе-Батора, щоб висловити протест проти візиту Володимира Путіна, якого вважаємо міжнародним злочинцем. Через гучномовець ми по черзі пояснювали присутнім, чому Путін є злочинцем. Ми також наголошували, що в Україні, яка розташована за 6-7 тисяч кілометрів від нас і має схожий статус буферної зони, вже третій рік триває кривава війна проти жорстокої агресії Путіна.

А.Б.: Проте, Путін все ж таки здійснив візит до Монголії. Відповідно до положень Римського статуту, який підписала також і Монголія, влада вашої держави мала б його затримати.

Б.Й.: Ми закликали президента, прем'єр-міністра силові структури виходити з цивілізованих правил. Ми є членом ось цієї організації (Міжнародного кримінального суду - ред.) і там навіть працює один монгол, людина з монгольським громадянством. Ми прийняли міжнародні зобов'язання і як у всьому цивілізованому світі міжнародні зобов'язання вони вище внутрішніх, тому ми закликали заарештувати Володимира Путіна, коли він ступить на нашу землю.

А.Б.: Ви зазначили, що на вашому мітингу було приблизно 20 осіб. Як загалом більшість монголів ставляться до питання війни між Україною та Росією?

Б.Й.: Ви знаєте, коли я сьогодні йшла до площі Сухе-Батора я думала про це ось умиротворення спокійне життя своїх співгромадян. Я думала, що, мабуть, Монголія перетворилася в Азії на таку класичну, нейтральну країну. Монголія з 20 століття, позиціює себе країною, яка затиснута між двома монстрами, між Китаєм та Росією, і це дві тоталітарні гомогенні держави величезні монстри, які не дозволяють своїм громадянам займатися політикою. І поміж них моя країна зовсім маленька Монголія вона намагається дотримуватися демократичних правил, демократичних цінностей. Вона намагається розвивати лібералізм демократичні цінності, але їй це дуже важко дається і наші громадяни все-таки, за інерцією, вони все ще живуть минулим, минулим мисленням і неактивні зовсім...

Яка була мотивація монгольської влади для прийняття такого рішення, і з якою метою вони вирішили зустрітися з Путіним?

Б.Й.: Росіяни здавна прагнули, щоб влада в Монголії залишалася лояльною та дружньою до Росії. Вони надсилають політичних технологів, як це було в Україні до Майдану, і фінансують наших політиків. У народі вважається, що за кожним нашим парламентарієм стоїть російський і китайський бізнесмен чи функціонер, який підтримує цього парламентаря, промиває мізки, можливо, дає гроші та вирішує його питання. Росія та Китай не хочуть, щоб Монголія добре розвивалася, тому що у них є значні монгольські меншини: Внутрішня Монголія в Китаї, а також Бурятія, Тува і Калмикія в Росії. Для них не вигідно, щоб Монголія була багатою і вільною демократичною країною, оскільки це могло б стати прикладом для їхніх власних монгольських народів. Тому ми знаходимося під постійним тиском.

А.Б.: Які нині економічні інструменти впливу на Монголію використовують росіяни?

Б.Й.: У нашій торгівлі великий дисбаланс. Ми багато купуємо нафтопродуктів. Росія натомість дуже мало купує у нас.

Росія забороняє нам будувати гідроелектростанції на наших річках. Ви знаєте, що Монголія - це високе степове плато і у нас дуже багато річок, які починаються в Монголії і впадають в океани світу. Ми хочемо побудувати гідроелектростанцію, але вони кричать, що Байкал буде забруднюватись і всіляко перешкоджають. Вони перешкоджають розвитку атомної енергії у нас.... В енергетичній сфері Росія завжди робить перепони. Наприклад, приблизно 10 років тому приїжджав до нас (Сергій - ред.) Кірієнко (тоді керівник корпорації "Росатом" - ред.). Російський політик змусив нас розірвати договір із французами про будівництво станції. Французи подали до Міжнародного суду. Монгольський уряд програв і довелося заплатити сотні мільйонів доларів. Кірієнко обіцяв, що інвестує в нашу атомну енергетику і нічого не інвестував. Тож ми дуже добре знаємо російських політиків, як вони вміють брехати, викручуватись.

А.Б.: Ви згадали раніше про Туву. Колишній міністр оборони Росії тувинець...

Б.Й.: Так Шойгу, він метис, наполовину росіянин, наполовину тувинець. Дуже шкода, і нам соромно.

А.Б.: Чимало людей Бурятії вони теж воюють в Україні...

Б.Й.: Вони приїжджають воювати за гроші. Зараз ми починаємо розуміти довгострокову стратегію Путіна, як він готувався до такої агресії. Коли до нас приїжджають буряти, монголи з Бурятії, вони вражені величезним містом. Улан-Батор — велике місто з населенням півтора мільйона, багато приїжджих. Багато скляних красивих будівель, чудові ресторани. Бурятів дивує: "Невже Монголія може так жити?" Ми відчуваємо на собі десятиліття колоніального духу, бажання завжди перемагати, придушувати й тримати всіх в покорі. Це дуже низька культура.