Перетворення БЗВП: чи можливо це насправді, з чого слід розпочати, і чи зможе додатковий час щось змінити? Інтерв’ю з аналітиками організації "Повернись живим".

Що таке БЗВП в сучасному контексті?

Усі мобілізовані проходять базову загальновійськову підготовку. В даний час цей навчальний курс триває 30 днів і проводиться у спеціалізованих центрах, які розташовані при військових частинах.

Зображення: Олександр Павлюк/Міністерство оборони України

Курсова програма охоплює як теоретичні, так і практичні аспекти. Теоретична частина містить широкий спектр тем: від національно-патріотичного виховання та гуманітарного права до питань мінної безпеки, топографії та тактичної підготовки. Крім того, курсанти знайомляться зі статутами Збройних Сил України.

Практична частина в кращому разі має такий вигляд: поводження зі зброєю, стрільби, заняття з такмеду.

Затверджена програма для навчальних центрів була оновлена в лютому 2024 року. Проте, важливо усвідомлювати, що насправді її виконання варіюється в різних місцях. Хтось може отримати можливість відвідати стрільби, інші – скористатися такмедом, а дехто може почути, що ці всі речі не мають значення: "Тримайте джгут Есмарха, і цього буде достатньо".

7 важливих аспектів, які слід врахувати щодо турнікетів, а також причини, чому китайські варіанти та саморобні рішення не є оптимальними.

Головною метою курсанта на БЗВП є здобуття військово-облікової спеціальності "стрілець" (ВОС-100). Після цього він приєднається до бригади, де продовжить свою професійну підготовку в залежності від специфіки своєї роботи. Однак, це не завжди відбувається так, як планується.

Image credit: facebook/Serhii Bahlai - Serhii Bahlai

Іноді можна почути думку, що не варто занадто хвилюватися про БЗВП, адже, окрім неї, існує також професійна підготовка. І якщо вас не навчили на першому етапі, то на наступному обов'язково додадуть потрібні знання. Проте, реальність така, що для багатьох БЗВП є єдиним офіційним навчанням, яке вони отримують. Раніше бригада могла мати ще три-чотири місяці для додаткового навчання, але сьогодні, в залежності від ситуації на фронті, така можливість не завжди доступна, — зазначає Сергій Баглай, аналітик ПЖ.

Сподівання та дійсність.

Спершу про базове -- побут. Як влучно зауважив Сергій, новобранці навряд чи зі старту можуть оцінити якість програми чи викладання, утім готовність і якість умов проживання -- точно.

— Побут має величезне значення, адже саме він є першим аспектом, за яким курсант оцінює навчання. Це єдиний критерій, з яким він може провести порівняння. В цілому, це відображає ставлення держави до особи, — підкреслює Сергій.

Його співробітник Олексій Москаленко, коментуючи запитання щодо очікувань курсантів, зазначає, що кожен навчальний заклад стикається з унікальними побутовими труднощами, які можуть негативно впливати на мотивацію новобранців. При цьому, наявність мінімальної кількості таких проблем у відмінних центрах є радше винятком, аніж звичною практикою.

Фото: зображення, створене Станіславом Асєєвим під час БЗВП, ілюструє умови життя новобранців у навчальному центрі ТрО ЗСУ.

Залежності від центру проявлялися по-різному: у деяких людей не справдилися сподівання щодо якості їжі, у інших – виявилося незадовільним ставлення керівництва. Якщо харчування на високому рівні, то, очевидно, проблема криється в чомусь іншому. Справді, існує безліч проблем, і вони охоплюють широкий спектр ситуацій, тому завжди знайдеться щось, що не відповідатиме очікуванням, і це, безумовно, вплине на мотивацію, – зазначає Олексій.

"Користування душем, який було зведено, заборонено, і наш взвод вирішив збудувати власний. Прати речі доводиться або вручну, або, якщо пощастить, в пральній машині (вони просто стояли без діла, адже ротний заборонив їх використовувати). Протягом всього часу БЗВП нам вдалося попрати одяг без рук лише тричі, один раз — за пачку сигарет." Це один з 55 відгуків, зібраних Андрієм Кулібабою, військовослужбовцем та членом Громадської ради доброчесності. Однак сама наявність пральних машин у навчальному центрі — вже певне досягнення.

Є безліч подібних випадків. Порушення гігієнічних норм і санітарних вимог – це досить звичне явище. В результаті, курсанти часто страждають від різних захворювань. А іноді, щоб отримати лікування, потрібно ще й доводити, що ти не просто прикидаєшся з температурою 39 градусів.

-- Звісно, навіть за найкращих умов хвороби в колективі -- це нормальна історія, але питання в тому, як проявляється турбота і чи є протидія поширенню захворюванням. Курсанти лікуються, як можуть, один розповідав, що вже по третьому колу антибіотики приймає. Так виходить постійний кругообіг хвороб, нічні концерти з кашлем у наметах -- і це не звучить як здорова спільнота, готова до бою. Це занедбані хворі люди, -- зауважує Олексій.

У ході нашої бесіди, подібно до того, як аналітики спілкуються з новачками, не раз виникає термін "економічне поневолення".

Зображення: Повітряно-десантні війська Збройних сил України

Багато курсантів висловлювали сподівання, що в навчальних центрах вже все буде готово. Проте на практиці їм часто доводилося займатися повсякденними справами: зводити туалети, розпаковувати матраци, які щойно доставили, або ж встановлювати буржуйки, – підкреслює Олексій.

Обидва підкреслюють, що значна відповідальність за побутові питання покладена на самих курсантів, які часто через чергування пропускають навчальні заняття і потім мають проблеми з їх відновленням. Це абсолютно не є прийнятним.

Це залишки минулого, коли забезпечення життєдіяльності не доручали підрядникам, а виконували курсанти. Це часто викликає розчарування як у самих курсантів, так і в їхніх інструкторів. Основна мета БЗВП — це підготовка, але вона часто відходить на другий план. Натомість переважають побутові завдання, такі як прибирання, адже перевірка не за горами. А навчальний процес має бути на першому місці, — зазначає Олексій.

Снимок: Макс Требухов Навчальний центр ДШВ

Які можуть бути варіанти вирішення? Одним із них є впровадження контролю якості через відгуки від слухачів. Проте це має відбуватися лише після завершення БЗВП. Таким чином, процес буде повторюватися з кожним новим курсом.

— Ми здійснили опитування, в якому курсантів запрошували оцінити умови навчання ще до завершення курсу: потрібно було вказати своє ім'я та прізвище, оцінити підготовку, і лише після цього отримати документи. Тут важко говорити про об'єктивність. Крім того, питання сформульовані так, що неможливо докладно розглянути проблему, — підкреслює Олексій.

Але в жодному разі це не має збільшити кількість перевірок, кажуть в один голос аналітики. Бо вони лише ускладнюють наявні проблеми й негативно впливають на навчальний процес.

Навчати вбивству чи навчати виживанню?

"Хотілося б, щоб на БЗВП навчали, як проводити електрику, [підключати] генератори, бустери, старлінк і як проводи до нього скручувати, коли переб'ють; як сидіти під обстрілами (хоча б розказали про загрози від стволки, мінометів, скидів різних видів і FPV та як від них захищатися), будівництво й укріплення бліндажів і в цілому облаштування позицій. Натомість у нас тиждень пішов на обкатку танком і безкінечне "крию-біжу". Але в цілому, думаю, у мене нормальна БЗВП була, як на українські реалії. Принаймні нас нормально вчили такмеду і поводитися зі зброєю", -- ділиться знайомий військовослужбовець, який проходив базову підготовку в березні 2024 року і з тих пір працює аеророзвідником на Сіверському напрямку, часто зіштовхуючись із ворожими обстрілами позицій.

Фото: Зоряна Стельмах Будівництво бліндажа, Бахмутський напрямок, березень 2024

Невідповідність програми реаліям війни засвідчує й дослідження фонду "Повернись живим". Усі начальники з бойової підготовки бригад, з якими спілкувалися Сергій та Олексій, висловили незадоволення рівнем підготовки мобілізованих. Це стосується навіть тих, хто проходив навчання за межами країни.

Ми склали попередній список умінь та знань, які команда хотіла б бачити у нових учасників. Варто зазначити, що це дослідження було якісним і відображає вимоги на квітень-травень. Отже, можна зробити висновок, що основні очікування полягають у таких навичках: надання першої медичної допомоги, інженерна підготовка, стрільба, радіоелектронна боротьба та тактика ведення бою, -- розповідає Сергій.

Щодо дронів і кібербезпеки -- дискусія, чи додавати цей матеріал, у фахових колах триває, кажуть аналітики, посилаючись на співрозмовників - експертів з навчання.

-- Враховуючи той людський ресурс, який зараз є в навчальному центрі, і ті очікування бригад, які маємо, напевно, буде кращим варіантом не розширювати програму, а, навпаки, акцентувати на найбільш базових уміннях. Це те, що і задумували в програмі БЗВП, утім багато хто досі не розуміє, яка мета базової підготовки, -- зазначає Сергій.

Зображення: 199-й навчальний центр Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Підготовка з тактичної медицини в 199-му навчальному центрі ДШВ ЗСУ.

Його співробітник підкреслює: важливо усвідомити, що має навчати БЗВП — мистецтву виживання чи жорстокості вбивства.

Зараз складається враження, що основна мета полягає у вбивствах. Але, можливо, цей період доцільніше використовувати для навчання основам виживання, а потім уже, в процесі роботи в бригаді, переходити до глибших аспектів. Не варто в навчальних центрах очікувати від учасників, що вони стануть героями, здатними зупинити танк. Їм важливо освоїти навички надання першої допомоги, окопування, орієнтування на місцевості та збереження власного життя – це вже велике досягнення, – зазначає Олексій.

Ще один проблемний аспект у програмі -- подача теоретичної частини, вважають аналітики з ПЖ.

На даний момент, матеріал настільки нудний і непривлекательний, що той, хто його викладає, втрачає бажання ділитися інформацією або просто не знає, як це зробити. В результаті, слухачі теж не проявляють інтересу. Вісім годин теоретичних лекцій для людини, яка вже 35 років нічого не вивчала, — це справжня катастрофа. Вона забула, як навчатися, а ми безперервно завантажуємо її застарілою і нецікавою інформацією. Це все потребує кардинальної зміни та перетворення на щось більш привабливе і захоплююче, адже TikTok вже давно забирає увагу, — зазначає Олексій.

На інформаційному полі, як зазначають співрозмовники LB.ua, у навчальних закладах швидко поширюються панічні настрої, чутки та навіть відверті фальшивки.

Це надзвичайно чутлива тема, оскільки багато з тих, хто поширює зраду, залишаються без уваги. Іноді навіть деякі інструктори починають висловлювати дивні теорії змови, які вони підхопили з TikTok. В результаті ти отримуєш інформаційний удар з усіх боків: матеріальних ресурсів обмаль, а нематеріальні цінності, що залишилися з радянських часів, такі як любов до батьківщини, уроки історії та патріотичне виховання, не справляють враження. Натомість тобі пропонують кидати каміння замість гранат. Це змушує людей задуматися, як же виглядає реальне забезпечення на фронті, і ще більше пригнічує їхній дух. Хоча насправді тут немає нічого ганебного — ти просто вчишся кидати, — підкреслює Олексій.

Фото: 150 навчальний центр Командування Сил ТрО 150 навчальний центр Командування Сил ТрО

На його погляд, основна проблема полягає в недостатній комунікації — людям часто не роз’яснюють значення тієї чи іншої вправи, яка, насправді, може виявитися дуже корисною.

Комунікаційні навички серед сержантів та інструкторів залишають бажати кращого. Часто навіть важливі завдання подаються у грубій і незрозумілій формі, що знижує їх ефективність. Ми запитували фахівців про певні завдання, і вони підтверджували їхню доцільність. Наприклад, завдання з перенесення ящиків по плацу не супроводжується поясненням, що це необхідно для тренування м'язів рук і спини, які знадобляться для роботи зі снарядами. У результаті курсанти сприймають це як пережиток минулого, адже довіра до процесу навчання вже втрачена. У навчальних центрах, як правило, завдання сприймаються як спроба максимально утомити курсантів, - зазначає Олексій.

Яке можливе рішення? Спрощувати програму. Бо навіть та, що є зараз, не виконується. Перенасичений інформацією навчальний день малоефективний, відтак мало що запам'ятовується.

Призов до збройних сил без необхідності особистого відвідування ТЦК: нові правила мобілізації для добровольців отримали роз’яснення.

Чи можуть бригади вчити самі

На даний момент така можливість доступна не всім. Як зазвичай, це стосується переважно досвідченіших команд, як зазначають наші джерела. Хоча це часто є дієвим підходом, адже в такому випадку команда готує фахівця для себе, маючи пряму зацікавленість у його розвитку.

Зображення: facebook/3 окрема штурмова бригада. Проведення вогневої підготовки та навчань з тактичної медицини для солдатів другої роти протитанкового батальйону Третьої окремої штурмової бригади.

Наприклад, є досвід Третьої штурмової. Віталій (ім'я змінене) йшов у бригаду за рекрутингом. Спершу потрапив у загальний навчальний центр, куди направили його з рекрут-центру. Навчання там тривало 31 день.

-- Я повністю задоволений БЗВП. У нас було багато фізухи (ганяли добре), такмеду, відпрацьовували різні ситуації. Стрільби були -- десь по 500 патронів відстріляли, але також можна було заробити додаткові: один патрон -- чотири віджимання в броніку чи вісім присідань. І хлопці так собі заробляли ще по магазину, хто постріляти хотів. Відпрацьовували штурми позицій, -- ділиться досвідом військовослужбовець.

Після завершення навчального центру Віталій потрапив на курс молодого бійця, організований Трійкою. Цей етап навчання тривав три тижні. На самому початку курсу інструктори цікавилися, хто на що здатен і які у кожного є бажання. Такі бесіди проводилися неодноразово, згадує Віталій.

— Тут нас вже не так активно ганяли, але тактики та такмеду було чимало. За всі тижні лише два чи три дні обійшлися без медичних тренінгів. В основному, це була теорія, проте багато з того було досить цікаво. Одне з останніх занять ми присвятили різним системам одягу — як правильно одягатися в холодну пору року, щоб залишатися в теплі. Стрільби було не дуже багато, але ми також відпрацювали різні вправи, — ділиться Віталій.

Олексій зазначає, що позитивний досвід команд, які безпосередньо готують кадри для своїх потреб, безумовно заслуговує на увагу та детальне вивчення.

— У цьому є свої переваги. Проте, навіть якщо окремі команди здатні виконати завдання, зовсім не гарантовано, що вони зроблять це на належному рівні. Вони можуть просто пришвидшити процес навчання, аби вирішити проблему, і цю ситуацію не можна перевірити, — зазначає Олексій.

Сергій зазначає: необхідно знову здійснювати контроль якості і внутрішні аналізи, щоб оцінити готовність кожної з бригад.

Зображення: Канадська навчальна місія UNIFIER. Інструктори з Канади проводять тренування для саперів Збройних Сил України в рамках операції UNIFIER. "Не всі військові наставники з бойовим досвідом здатні навчати, а ті, хто вміє, часто не мають чого поділитися".

За інформацією, отриманою аналітиками ПЖ з різних джерел, навчальні центри забезпечені інструкторським персоналом на 72 %.

Це лише теорія. Якщо ж заглибитися у питання, наскільки ці особи здатні ефективно навчати, картина виглядає ще гірше. Ми зафіксували, що серед тих, хто має бойовий досвід (а їх небагато серед цих 72 %), не всі можуть професійно передавати свої знання, тоді як ті, хто вміє це робити, не мають можливості поділитися своїм досвідом. Часто навчальний центр перетворюється на місце, де можна просто провести час, уникаючи участі у війні. До того ж, зарплати незначні, а умови роботи – досить складні, -- пояснює ситуацію Сергій.

Про надмірне навантаження на інструкторів говорив ще у травні, перед початком дії закону про мобілізацію, Роман Донік, керівник навчально-інструкторської групи 151 навчального центру ЗСУ. Тоді він критикував підрахунки Головним управлінням доктрин та підготовки Генштабу того, скільки курсантів припадатиме на інструктора.

Згідно з висловлюваннями Доніка, для досягнення ефективності навчального процесу оптимальним є співвідношення шість-сім курсантів на одного інструктора. Проте, як зазначив він, ГУДІП наводив дані, які були вдвічі вищими — 15 курсантів на одного викладача.

Фото: Радіо Свобода Роман Донік, керівник навчально-інструкторської групи 151 навчального центру ЗСУ

Неможливо забезпечити якісну підготовку людей з ТКЦ за співвідношення 1:15, коли мотивація та показники підготовленості не є найвищими. Уявіть собі ситуацію на вогневому рубежі: 15 осіб, які вперше в житті тримають заряджену зброю. Чи зможе один інструктор забезпечити їхню безпеку? А навчити їх стріляти? Тепер уявіть, що відпрацьовується робота на техніці, де три ББМ і 30 учасників контролюються лише двома інструкторами. Яка ймовірність травм серед новобранців? Будь-яка нова вправа вимагає ретельного контролю виконання, а також перевірки та закріплення отриманих знань. І це необхідно повторювати кілька разів, — пояснював він.

Олексій підкреслює, що викладання в Україні має свої унікальні виклики, які суттєво відрізняються від міжнародної практики.

Іноземні інструктори переважно займаються лише викладанням. Натомість наші спеціалісти мають також займатися документацією, підготовкою класів, створенням навчальних матеріалів та складанням звітів. Іноземні викладачі пройшли два курси і відправились у відпустку на пів року, тоді як нашим інструкторам доводиться швидко переходити до нового курсу, часто за кілька хвилин після завершення попереднього. При цьому на них також поширюються всі побутові умови. Вони не мають можливості бачитися з родинами, а деякі навіть пережили травми. У результаті це призводить до вигорання, — зазначає Олексій.

Водночас частина інструкторів не говорять про ці проблеми, зазначають аналітики. Мова про тих, хто боїться потрапити на фронт. Утім ті, хто вже має бойовий досвід, усе ж стараються гнути свою лінію.

Які можуть бути шляхи вирішення? Перш за все, варто знизити бюрократичний тягар для інструкторів.

Фото: АpміяInform

Ті, з ким ми обговорювали цю тему, зазначають, що це стало б значною перемогою і суттєво полегшило б їхнє життя. Водночас, цифрові технології не є єдиним рішенням. Їх потрібно повністю звільнити від навантаження, навіть без впровадження цифровізації. Інструктор повинен закінчувати свою роботу о шостій годині та мати можливість відновлювати сили, -- говорить Олексій.

Важливо підкреслити, що необхідно активно працювати над створенням привабливих умов праці для інструкторів, включаючи питання їхньої заробітної плати.

-- А є навіть такі фактори, як повага в суспільстві. За кордоном повага до інструктора на високому рівні: ти теж герой, ти готуєш майбутні покоління. А в Україні ти просто частина бюрократичної машини. І це треба змінювати, -- каже Олексій.

Експеримент Генштабу. Чи є шанс, що щось зміниться

Терміни

Перед оголошенням змін у БЗВП багато військових висловлювали сумніви. Вони вважають, що тепер доведеться витримувати "учебку" на два тижні довше, а також ще на два тижні затримуватися у хворобливому стані.

Наші спостереження свідчать, що продовження існуючої ситуації не призведе до позитивних змін, адже це також означає додаткові витрати для держави. Проте, якщо вдосконалити процеси та впровадити здорові звички й санітарні норми, то, безумовно, чим більше буде тренувань, тим вищими будуть результати, -- підкреслює Сергій.

Схожі думки висловлював і Роман Донік: "Ситуація буде вкрай негативною, якщо ті, хто не проходив навчання, не підвищать свій рівень підготовки. На полі бою. У реальному житті, а не лише в теоретичних знаннях, читанні статутів і пустих розмовах про лідерство без належної кваліфікації. Це справді може стати злочином. Мало хто усвідомлює, наскільки важкою є ситуація на фронті. Ці 15 додаткових днів підготовки будуть виборюватися піхотою на межі можливостей. Це не просто два тижні. Це час, який хтось знову і знову дарує нам, ризикуючи своїм життям".

В основному, подовження термінів навчання виглядає як обґрунтоване рішення. Адже, якщо запитати будь-кого, він підтвердить, що чим більше часу відводиться на навчання, тим ефективніше це буде. І справді, підготуватися до війни за короткий період – це неможливо. Проте, на наш погляд, лише збільшення термінів навчання не вирішить проблему. Без змін в умовах та ставленні, це може не принести користі, а навпаки, створити додаткові труднощі, -- підкреслює Олексій.

Зображення: EPA/UPG Українські військовослужбовці на БМП-1 під час тренування піхотинців 22-ї окремої механізованої бригади 14 березня 2024 року.

Ставлення до курсантів є також однією з основних проблем.

Існує ієрархічна структура, в якій на верхніх щаблях перебувають головні особи, тоді як люди, які впливають на майбутнє нашої країни, займають найнижчу позицію. Саме тому рідко хтось цікавиться їхніми потребами, як вирішити ці питання або проявити до них увагу, -- ділиться своїми спостереженнями Сергій.

Программа

У новій версії програми Генерального штабу акцент робиться на основах експлуатації безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної боротьби та стрільби. Окрім цього, пропонуються курси з розвідувально-диверсійної діяльності та навичок виживання в складних умовах.

У Генеральному штабі також не відкидають можливості, що з часом тривалість БЗВП може бути подовжена навіть до двох місяців.

-- Коли з'являються нові засоби ураження й боротьби, які бійці повинні вміти застосовувати, а не в бою вчитися застосовувати їх. Тому з'явилася необхідність збільшити терміни навчання. Внести в програму засоби радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки, які в солдата будуть у бою. Засоби БпЛА, боротьба з ними, виявлення, як себе поводити. Питання з психології, медицини. Почали вже апробацію цього проєкту, і я думаю, що в грудні будуть перші результати. Це враховує ті реалії бою, які сьогодні є. Якщо ситуація дозволятиме, то в подальшому буде ще збільшення термінів. Ще два місяці, -- розповів заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генштабу ЗСУ полковник Євген Межевікін в інтерв'ю "Радіо Хартія".

Фото: Центр підготовки операторів БпЛА "Крук"

Підготовка тренерів

Експеримент Генштабу передбачає також трансформацію системи підготовки інструкторів.

Для вирішення питання щодо недостатньої кількості викладачів було прийнято рішення замінити офіцерські позиції інструкторами, які займають сержантські посади.

Також розглядають запуск спеціальної школи для інструкторів, створення навчальних відеоматеріалів у застосунку "Армія+" і планують диджиталізувати паперову роботу в навчальних центрах. Чого саме це стосуватиметься -- не уточнюють, утім, як згадували раніше аналітики ПЖ, цифровізація мало що може змінити, інструкторів потрібно розвантажувати.

***

Минулого місяця секретар РНБО Олександр Литвиненко оголосив, що до лютого 2025 року потрібно мобілізувати ще 160 тисяч осіб. Усі вони підуть у ті самі навчальні центри.

Снимок: Макс Требухов

У квітні Верховна Рада ухвалила рішення про скасування строкової служби. Це означає, що, ймовірно, з наступного року (Кабінет Міністрів ще не надав чітких термінів) чоловіки віком від 18 до 25 років проходитимуть базову військову підготовку. Студенти ж з 1 вересня 2025 року проходитимуть місячний курс з військової підготовки. Наразі залишається питання, за якою програмою вони будуть навчатися, а також чи умови та ставлення до них у навчальних центрах не стануть перешкодою для бажання служити у Збройних силах у майбутньому.

В Україні скасовують строкову військову службу. Які нововведення планується запровадити замість неї та як це позначиться на військовому досвіді молодих людей?

Тим часом портал Lobby X опитав 45 тисяч людей про те, які зміни в армії можуть позитивно вплинути на готовність і бажання долучитися до Сил оборони, у відповідях на другому місці -- "якісне навчання новобранців".

В даний момент учасники навчальних центрів з нетерпінням очікують на швидку відправку до бойових підрозділів і на фронт. Вони сподіваються на кращі умови життя, доступ до магазинів, можливість орендувати житло та прати свої речі. "Там буде більше свободи," — зазначає Олексій.