Яким має бути внутрішній план для досягнення перемоги України? Часина друга.

Продовжуємо важливу дискусію між людьми, чия думка є авторитетною в Україні. Розмова з журналістом Віталієм Гайдукевичем

Ініціатором обговорення стала заява Президента Володимира Зеленського, який повідомив, що окрім Плану перемоги, спрямованого на міжнародних партнерів, українцям також хочуть запропонувати участь у розробці внутрішнього Плану перемоги. Проте деталі цього процесу, його формат та терміни залишаються невизначеними.

У будь-якому випадку, ми прагнемо вже тепер розглянути цю важливу проблему. Це особливо актуально з огляду на численні виклики та загрози, які вже виникають або можуть виникнути в найближчому майбутньому для нашої країни.

Укрінформ звернувся до осіб, яких українці вважають суспільними лідерами і до думки яких прислухаються, з проханням відповісти на декілька запитів, а саме:

ФІЛОСОФІЯ І ЛОГІКА ПЛАНУ ПЕРЕМОГИ

"План має бути чесним. Лікування хвороби починається зі сміливості визнати діагноз. Тож, перш за все, представники влади мають визнати, що вони не можуть реалізувати самостійно жоден план. Під час війни "Я" просто не працює, яким би не було прізвище у того "Я". Щобільше, спроби подальшої імітації втілення планів на користь "Я" будуть лише погіршувати справи в країні. В Другу Світову сер Вінстон Черчилль мав вдосталь критиків і як політик, і як персона. Але він наважився говорити із суспільством і опонентами відкрито. Питати порад і дослухатися до них. Він говорив "МИ"".

І це допомогло Великій Британії у найважчі часи.

Отже, Президенту необхідно перейти від декларацій про єдність до реальних дій, які втілюють концепцію "МИ". Варто зробити перший крок у напрямку співпраці, обговорюючи плани з політичною опозицією, експертами, досвідченими спеціалістами та активними громадянами. Тут потрібно дотримуватися принципів Fair Play, як у футболі. Інакше будь-які ініціативи можуть виявитися безрезультатними.

Цей план також повинен бути важким для сприйняття. Як зазначив Віталій Гайдукевич, для того щоб змінити ситуацію, необхідні ефективні заходи, а такі, як відомо, часто мають гіркий смак.

"В умовах, що склалися, не існує універсальних рішень. Це важливо усвідомити, проте потрібно також чітко донести до суспільства, які наші спільні кроки можуть допомогти у подоланні критичних ситуацій."

План повинен бути оригінальним.

Сучасний конфлікт змінив багато усталених правил і традицій. Важливо усвідомити: "так, як було раніше, більше не буде". Тільки нестандартні рішення зможуть забезпечити перевагу над противником і повернути ініціативу. Україна має в своєму розпорядженні достатньо ресурсів для цього.

Це повинен бути план, орієнтований не лише на «сьогодні», а й на «завтра та наступні дні».

Врешті-решт, він повинен бути готовий до самопожертви.

"Ті, хто творитимуть і втілюватимуть плани, мають відкинути думки про електоральні симпатії. Електорат може знову виявитися невдячним і не оцінити зробленого. Але державність буде збережена".

Отже, яким План може і має бути?

За словами пан Гайдукевича, план має бути правдиво колегіальним (єдність і репрезентативність), ретельно експертно-фахово проговореним (фаховість), детально поясненим суспільству (інформативність). А головне - План має бути реалістичним.

"Усі спроби спростити складні питання шляхом популістських рішень є забороненими. Намагання вирішити все за рахунок інших також не прийнятні. На мій погляд, план повинен охоплювати чотири основні сфери: безпеку та оборону, економічний розвиток і благополуччя, гуманітарну та культурну сфери, а також дипломатичні зусилля."

Віталій Гайдукевич зазначає, що кожен з основних напрямків повинен бути поділений на конкретні завдання, які реалізовуватимуть відповідні міністерства, парламентські фракції, експертні команди та волонтери-професіонали.

Учасники проекту повинні взаємодіяти у безперервному процесі: "обговорення цілей - генерація ідей - встановлення нормативів - впровадження".

Цей напрямок може складатися щонайменше із двох секторів.

Перший аспект – це реформа управління Силами Оборони України, що включає: відмову від призначення керівництва СОУ лише на основі принципів "лояльності та відсутності конкуренції", усунення недоліків у методах управління військовими підрозділами, припинення випадкових змін командирів частин, а також встановлення компетентності як безумовного пріоритету.

Другий сектор - забезпечення СОУ засобами: виробництво власного озброєння тут і зараз - це фундаментальна задача, на яку мають бути переорієнтовані всі фінансові ресурси, наукові і профільні виробничі потужності".

Має включати такі сектори:

Перший аспект полягає в ефективному використанні як донорських, так і власних фінансових ресурсів.

"Це стратегічні завдання, спрямовані на забезпечення стабільності держави."

Другий аспект полягає в тому, як зменшити навантаження на підприємство.

Це стосується нових умов. Підприємці повинні отримати від держави чіткі обґрунтування, чому їм вигідно продовжувати бізнес і сплачувати податки в Україні, а не переїжджати до Польщі або в інші країни. Зручність ведення бізнесу безпосередньо корелює з наповненням бюджету. Замість того, щоб шукати фінансування за кордоном, ми повинні знайти його всередині країни - у тіньовій економіці. В умовах війни є можливість вирішувати складні питання. Це момент або ніколи. Успіх у цьому напрямку стане ключовим аргументом - "повертайтеся, українці".

Третій аспект - це стратегічні питання.

Нація повинна дивитися вперед, плануючи своє майбутнє. Важливо враховувати як глобальні політико-економічні виклики, так і потреби наших партнерів (ми повинні стати не прохачами, а вигідними союзниками). Крім того, необхідно зосередитися на оборонних аспектах та всіх питаннях відновлення (логістика, енергетика, перепрофілювання робочої сили в громадах з урахуванням змін у щільності населення по країні тощо) в умовах зруйнованої держави.

Віталій Гайдукевич розкриває, що йдеться про різноманітні аспекти збереження та відновлення ідентичності (освіта та культура), а також про забезпечення інформаційної безпеки. У цьому контексті можна виділити кілька ключових секторів:

Перша — це захист інформаційних ресурсів держави.

Припинити безлад, спричинений анонімними джерелами інформації, відновити справжню відповідальність за свободу слова (не плутати з безконтрольним інформаційним хаосом). Необхідно виявляти та знищувати впливові елементи російської пропаганди в соціальних мережах та електронних медіа, а також позбутися російського впливу на управління українською частиною світових соціальних платформ. Варто переглянути рівень безпеки цифрових технологій, прирівняти розповсюдження російських наративів до загрози національній безпеці та вважати це злочином, подібним до "державної зради", з відповідними заходами з боку держави.

Другий аспект — це забезпечення інформаційної безпеки держави.

Щоб уникнути впливу ворожої зомбо-пропаганди на свідомість громадян, необхідно створювати власну сенсову реальність. Це включає в себе як спростування російських міфів, так і відновлення справжньої історії, а також активну політику пам'яті, що охоплює музеї та меморіали. Важливо виробляти контент, який відповідає різним віковим групам, а також повністю ліквідувати радянські елементи, замінюючи їх на автентичні українські символи та смисли. Потрібно чітко усвідомити, що нинішня війна має когнітивний характер. Росія вже давно застосовує когнітивні методи, ведучи війну, яку ми не помічали — нам здавалося, що існує мир, тоді як насправді конфлікт розгортався. Когнітивна війна полягає у боротьбі за вашу свідомість, емоції та увагу. Її мета — змінити ваші погляди, поведінку та ідентичність. Ворог використовує інформацію, дезінформацію, маніпуляції, пропаганду та психологічний тиск як знаряддя цієї війни. Наразі ми також починаємо відчувати наслідки спотвореної реальності, створеної штучним інтелектом.

Третій аспект - це навчання.

"Це фундаментальний виклик, який Україна не змогла подужати за 33 роки відновленої Незалежності. В межах переосмислення себе, країні потрібне і перезавантаження освіти. Не експерименти із НМТ, а вдумливі й обґрунтовані реформами - від середньої школи до вищої. Ймовірно, це багатьом здаватиметься не про "План перемоги", але ні, головна перемога України має бути над власними помилками і слабкістю".

Крім того, існують три сфери.

"По-перше, Міністерству закордонних справ слід припинити виконувати функції агентства з працевлаштування звільнених, часто скандальних, чиновників, які шукають місце для тимчасового перебування."

Другий сектор - дипломатія компетентних.

Це має бути більше, ніж культурна дипломатія, наголошує наш співрозмовник.

"Це має бути дипломатія агентів впливу: мистецтво, література, наука, музика, виставкова справа, освіта, медійники, мислителі й візіонери, міжрегіональний діалог - кожна вагома подія, кожен великий чи малий майданчик має чути й бачити якісне і змістовне українське. Ми маємо системно й методично ламати нагромадження стереотипів щодо нас і замилування Росією. Це дорого, але краще фінансувати м'яку силу - виправляти наслідки втрачених можливостей коштуватиме дорожче. І в грошах. І в життях".

Третій сектор - це сфера народної дипломатії.

"Народна дипломатія та об'єднання української спільноти з усіх куточків планети. Як стара, так і нова діаспора повинні відігравати значнішу роль у розвитку України. Потрібно більше проявів української культури в різних аспектах. Важливо, щоб усі почули заклик України повернутися додому, а ті, хто обирає нове життя за межами батьківщини, можуть стати нашими представниками впливу у своїх країнах. Чому Ізраїль здатен мати потужне міжнародне лобі, а ми — ні?"

ЗМІСТ, НАПОВНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ

Віталій Гайдукевич зазначає, що детальне опрацювання завдань у кожному з напрямків могло б здійснити команда кваліфікованих спеціалістів.

Політики, як представники влади та опозиції, формують основні напрямки, а спільні робочі групи, що складаються з політиків, чиновників, фахівців та експертів, займаються деталізацією й розробкою пропозицій для вирішення поставлених завдань. Що необхідно для ефективної реалізації Плану? Власне, дві складові: по-перше, політична воля чинної влади, по-друге, усвідомлення того, що "Громадяни, те, що ми робимо сьогодні, ми повинні були зробити ще 23 лютого 2022 року. Давайте об'єднаємо зусилля. Єдність — це наш пріоритет".