Як стартапи можуть стати ключовим елементом для економічного відновлення в Україні.
Криза -- це завжди виклик, але водночас і можливість для глибоких змін. Повномасштабна війна катастрофічно вплинула на ключові для української економіки галузі, такі як сільське господарство і важка промисловість, на які країна покладалася протягом десятиліть.
Проте в цих викликах криється можливість: створити економічну модель, яка буде зосереджена не на видобутку сировини, а на інноваціях і підприємницькій діяльності.
Україна довгий час називалася "житницею Європи". Сільське господарство складало до половини експортної виручки країни, забезпечуючи стабільний дохід, проте війна змінила ландшафт.
Тисячі гектарів родючих земель втратили свою придатність для сільського господарства через окупацію або мінування. Проте навіть до початку війни аграрний сектор України вже відставав у продуктивності від розвинених країн. Наприклад, у Нідерландах завдяки інноваційним технологіям врожайність на гектар була в 3-4 рази вищою, ніж в Україні.
Водночас важка промисловість, яка була спадком від радянської економіки, але продовжувала складати значну частину надходжень до бюджету, зазнала ще більших ударів.
На початку 2024 року близько 8,3% від усіх пошкоджень інфраструктури оцінюються в 13,1 мільярда доларів. Багато підприємств зазнали знищення або не здатні працювати на повну потужність через загрози військових дій або брак робочої сили.
Ще один ключовий чинник кризи полягає в демографічних втратках. Мільйони українців були змушені покинути країну в пошуках безпечнішого життя за межами батьківщини. Водночас спостерігається різке зниження рівня народжуваності, тоді як смертність, на жаль, зросла.
Це ставить під загрозу відновлення традиційних секторів, які зазвичай потребують значної кількості працівників. Ці труднощі піднімають суттєве питання:
Чи є сенс відновлювати ці сектори в їхній традиційній формі? Можливо, краще використати цей момент для трансформації економіки?
Яскравим прикладом цього є інформаційно-технологічний сектор, в якому експорт послуг у сфері технологій займає вагоме місце в загальному обсязі українського експорту послуг. Основою цього показника традиційно слугує модель аутсорсингу, яка також є складовою "сировинної економіки".
Протягом війни ми помічаємо зменшення чисельності кадрів навіть у цій сфері: за перші шість місяців 2023 року кількість працівників у ТОП-50 ІТ-компаніях України знизилася на 5%, або 6,1 тисячі осіб, більшість з яких — технічні спеціалісти. Українським аутсорсинговим компаніям стає дедалі складніше залучити нові замовлення, в той час як продуктова ІТ-індустрія продовжує демонструвати зростання, розробляючи цифрові продукти, які успішно конкурують на міжнародних ринках.
Залучення іноземних інвестицій в країну в умовах війни завжди є непростим викликом через високі ризики. Проте це не свідчить про відсутність фінансових ресурсів. Українські інвестори, а також ті, хто має українське коріння, активно інвестують у вітчизняні стартапи та технологічні підприємства.
Протягом першого кварталу 2024 року стартапи змогли залучити не менше ніж 42 мільйони доларів інвестицій. Це не лише можливість отримати прибуток, а й засіб для внесення свого внеску у відновлення країни.
Чому інвесторам вигідно вкладатися саме в цей напрямок? Більшість українських стартапів орієнтовані на технологічні інновації, які здатні забезпечити глобальний ринок.
Це відкриває можливості для інвесторів отримувати значний дохід, адже такі проекти володіють величезним потенціалом для зростання. Окрім того, інвестування в стартапи є критично важливим елементом довгострокового планування для інвесторів — це шанс допомогти країні в умовах кризи та активно долучитися до нової хвилі економічного відновлення.
Окрім традиційних інвестицій, існує ще один перспективний напрямок - створення стартап-студій. Українські продуктові компанії, що вже досягли фінансового успіху, прагнуть розширювати власне портфоліо для диверсифікації ризиків, пошуку нових джерел доходів та розвитку інноваційних напрямків.
Ось чому зростає популярність моделі стартап-студій, таких як Netpeak Group, Genesis, Skelar, Jooble та Boosta, які демонструють успішне впровадження цього підходу.
Як функціонує модель стартап-студії на основі досвіду нашої компанії? Наша студія не обмежується лише фінансуванням стартапів; вона пропонує всебічну інфраструктурну підтримку. Це охоплює бухгалтерські послуги, юридичну допомогу, маркетингові стратегії, підбір кадрів та технічну підтримку.
Цей підхід дозволяє засновникам зосередитися безпосередньо на створенні продукту та його реалізації, а не витрачати зусилля на вирішення операційних задач. Завдяки цій моделі ризики для нових підприємців значно зменшуються, що полегшує їхній вхід у бізнес-середовище, яке є дуже складним, особливо в умовах війни. Це, у свою чергу, підвищує ймовірність успіху стартапів та сприяє швидшій адаптації до змін на ринку.
Польща є прикладом країни, яка використовує стартапи та інновації для значного впливу на економіку. Зокрема, у 2021 році вони залучили інвестиції на суму понад 3,5 мільярда євро, що на 800 мільйонів більше, ніж попереднього року.
Це сприяло створенню близько 18 тисяч нових робочих місць завдяки підтримці іноземних інвестицій, особливо у сферах IT, R&D, електромобільності та медичних технологій.
Крім того, Польська інвестиційна зона (Polish Investment Zone) сприяла працевлаштуванню в регіонах, що відстають у розвитку, завдяки податковим пільгам для компаній. Це показує ефективність таких програм у стимулюванні економічного зростання та зменшенні рівня безробіття.
Широкомасштабний конфлікт створив для України нові горизонти в області військових технологій. Українські стартапи в сфері оборони активно працюють над інноваційними рішеннями: безпілотними апаратами, розвідувальними системами та засобами кібербезпеки, які викликають інтерес у світовій спільноті.
Це не лише технології для військових потреб, а інноваційні рішення, які можуть бути пристосовані для цивільного сектора та сприяти економічному розвитку.
Ізраїль може служити моделлю для України в цій сфері. Військові інновації цієї країни, що спочатку застосовувалися для забезпечення оборони, вдало були адаптовані до комерційних товарів.
Фірми на зразок Check Point, Elbit Systems, Israel Aerospace Industries (IAI) та Medtronic вийшли на передові позиції у сферах кібербезпеки, робототехніки та медичних інновацій.
Ключем до їхнього успіху була тісна співпраця між військовими, бізнесом і державою, зокрема через державну програму Yozma, яка інвестувала в стартапи разом із приватним капіталом. Україні слід використати цей досвід, розвиваючи власні військові технології не лише для захисту, але й для комерційного застосування.
Отже, незважаючи на численні виклики та ризики, що супроводжують велику війну, Україна відкриває перед інвесторами, які прагнуть знайти нові горизонти, справжнє "поле для розвитку". Вітчизняні інвестори вже активно сприяють розвитку стартапів, проте залучення іноземного капіталу може стати вирішальним фактором для масштабування інноваційних рішень.
Приклади інших успішних країн довели, що криза може стати поштовхом до створення економіки майбутнього. Україна має всі шанси повторити їхній успіх. Але для цього необхідно сфокусуватися на підтримці інноваційної економіки та сучасної освіти. Якщо ці умови будуть виконані, Україна не просто відновиться після війни -- вона може стати новим технологічним центром Європи.
