Віктор Швець: Хто стане тим, хто розжене "іскру", що спалахне і охопить всю Росію? -- Блоги | OBOZ.UA
Багато людей, розглядаючи ситуацію в Росії, сумніваються в можливості бунту населення проти Путіна та його режиму. У своїх міркуваннях вони наводять безліч вагомих аргументів, які, безумовно, мають свою силу. Серед них - величезний репресивний апарат, повна відсутність свободи слова, відсутність різноманіття думок і організованої політичної опозиції, а також багато інших факторів.
Нещодавно, всупереч очікуванням, Пригожин розпочав бунт, який міг призвести до державного перевороту. Лише нерішучість самого Пригожина та його нездатність mobilізувати народ на збройний виступ врятували Путіна. Багато експертів справедливо зауважують, що для того, щоб народ піднявся, необхідно створити революційну ситуацію. Це вимагає тривалої та наполегливої роботи з боку політичної опозиції, яка в Росії фактично відсутня через репресії з боку путінського режиму. Це, безсумнівно, є ще однією важливою умовою для виникнення революційної ситуації. Проте два новітні революційні сплески, що їх здійснив український народ, доводять, що революції не завжди виникають та реалізуються за традиційними схемами.
Впевнений, що в основі будь-якої революції лежить кричуща несправедливість влади щодо "смиренних" людей. Перші паростки такої революційної ситуації відбулися зовсім недавно, коли матері російських солдат, які загинули на війні в Україні стали на коліна перед міністерством оборони росії, сподіваючись на зустріч з новим міністром оборони. Ця акція не принесла ніяких результатів, бо до матерів підʼїхав автозак і все завершилось так, як завжди в Росії. Але, зараз ситуація в Росії набирає зовсім інший характер і революційне полумʼя може запалати у будь-який час і тоді путіну вже не допоможе ні уся його потужна репресивна машина, ні автозаки - ніхто.
Які фактори можуть спонукати російське населення до протестів, які в свою чергу можуть привести до революційних змін або навіть громадянського конфлікту? Давайте розглянемо це питання.
Проте, давайте почнемо з Курська.
Без перебільшення можна сказати, що успішна військова операція ЗСУ, внаслідок якої Україні вдалося повернути під контроль 1300 квадратних кілометрів території та близько 100 населених пунктів у курській області рф, суттєво змінила хід конфлікту. Щодня іноземні аналітики, експерти та військові фахівці детально розглядають та обговорюють цю операцію, намагаючись зрозуміти основні цілі українського командування, яке організувало та реалізувало цю видатну військову кампанію. Варто зазначити, що ця операція все ще триває і продовжує змінюватися. Я не планую приєднуватися до численної групи експертів, які професійно оцінюють та аналізують цю військову акцію та ситуацію в курській області, що постійно еволюціонує. Проте хочу акцентувати увагу на декількох важливих моментах.
На мій погляд, курськ дав дуже важливий позитив для України. Ця несподівана для усіх, в тому числі і для Заходу успішна військова операція дала потужний імпульс нашим західним партнерам, продемонструвавши, що Україна здатна сміливо взяти ініціативу в свої руки та показала істотну позитивну динаміку у цій війні.
Можна без будь-якого перебільшення констатувати, що ця операція ЗСУ має надзвичайно важливе значення для прихильників України на Заході. Вони побачили, що Україна дійсно має величезний потенціал і може виграти цю війну і що та допомога, яка надається західними країнами за рахунок платників податків, витрачається розумно, заради зміцнення можливостей України у цій війні. Тепер дуже важливо політичним лідерам західних країн, які є членами антипутінської коаліції, донести до свідомості їх виборців, що це не просто гуманітарна допомога, що надається заради справедливості, оскільки путін протиправно, грубо порушуючи міжнародне право, пішов війною в незалежну Україну і спричинив великі жертви та руйнування в нашій країні, а те що Україна, український народ і ЗСУ є останнім бастіоном на шляху путіна до потужної агресії проти західного світу.
Поки Україна залишається на ногах, бореться та здобуває перемоги в цій війні, народ Сполучених Штатів і європейські нації можуть відчувати себе в безпеці. Проте, без значної підтримки з боку західних держав, Україні буде важко тривалий час протистояти агресії путіна, що може призвести до розширення конфлікту на всю Європу та інші куточки світу.
Ще один надзвичайно суттєвий елемент курської операції.
Курськ може стати важливим психологічним фронтом як для путіна, так і для російського народу. Війна справді має потенціал завершитися через військову перемогу України, і роль Курська в цьому контексті може бути визначальною. Операція ЗСУ в цьому регіоні суттєво змінила стратегічну ситуацію, наближаючи нас до успіху. Більш того, дії в Курську ускладнюють можливість заморожування конфлікту. Це критично важливо, оскільки Україна контролює значні території, на яких путін не зможе просто призупинити бойові дії як один з варіантів під час переговорів.
Отже, це лише кілька ключових результатів курської операції Збройних Сил України, яка не лише трансформувала перебіг війни, але й суттєво наблизила нас до здобуття перемоги.
Водночас, варто уникати поспішних висновків щодо того, що ця операція суттєво підірвала авторитет путіна та послабила його позиції. На мою думку, це не зовсім так. Дійсно, серед росіян спостерігається певне розчарування лідером. За даними кількох надійних джерел, лише за останній місяць його рейтинг знизився більш ніж на 10%, і цей тренд продовжується. Проте це не свідчить про те, що влада путіна ослабла. У нього все ще є значний запас сил для підтримки свого контролю.
З історії нам добре відомо, що авторитарні держави виглядають надзвичайно стабільними аж до моменту, коли можуть впасти. Це означає, що зміна влади в росії може відбутися несподівано для усього світу, але не в результаті демократичних виборів, а шляхом державного перевороту. І до цього все йде.
Поки що путіну вдається не допустити хоч якихось акцій громадянського протесту в росії, він використовує тактику "розділяй і володарюй". І невдоволення населення не проявилося так, як могло б. Якщо буде вирішальна військова перемога України на Курщині, тоді, це може надзвичайно негативно вплинути на його долю взагалі.
Що ще може прискорити падіння путіна і наблизити нашу перемогу? 11 вересня з'явилася інформація про те, що Велика Британія вже ухвалила рішення про дозвіл використовувати крилаті ракети Storm Shadow для українських ударів територією росії. Хоча про таку інформацію не було оголошено під час спільного візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкен та міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі, британська The Guardian дізналася про відповідне рішення з урядових джерел.
За даними журналістів, рішення було прийнято приватно, тому про нього не буде оголошено навіть 13 вересня, під час зустрічі прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з президентом США Джо Байденом.
Операційна дальність застосування цієї ракети складає 560 км. Проте експортна версія SCALP EG має зменшену дальність до 290 км і оснащена боєголовкою вагою 500 кг.
На мою думку, важливішим є не сам факт передачі крилатих ракет Україні урядом Великої Британії, адже ці ракети були надані Збройним Силам України ще у березні минулого року і вже активно використовувалися. Проте, після зміни уряду у Великій Британії, виникла заборона, яка, насправді, походить не з Британії, а є ініціативою США. Ключовим моментом є те, що коли Велика Британія, зрештою, зніме цю заборону, це може надихнути інших союзників України, таких як США та Німеччина, на сміливіші кроки щодо постачання озброєнь. Наприклад, США незабаром можуть надати Україні ракети ATACMS, які здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Попередні постачання ракет ATACMS до України також мали місце, але версія, яка була передана восени 2023 року, мала скорочену дальність – всього 165 км.
Виконання потужних високоточних ракетних ударів по визначеним цілям у глибині території Російської Федерації може стати серйозним психологічним ударом для її населення, яке наразі живе без справжнього усвідомлення війни та насолоджується всіма благами мирного життя. За оцінками фахівців, ці ракетні атаки можуть вразити кілька сотень військових об'єктів РФ, включаючи 16 аеродромів.
Але, є ще одна " диво зброя", яка дійсно може реально вплинути на характер війни.
Нещодавно агентство Reuters повідомило, що адміністрація США готується до ухвалення рішення щодо постачання Україні далекобійних крилатих ракет JASSM, які можуть бути використані разом із винищувачами F-16. Відомо, що ці ракети бувають двох типів: з дальністю 370 та 800-900 кілометрів. Який з цих варіантів виявиться більш корисним для українських збройних сил у даний момент? Хоча відповідь на це запитання, безсумнівно, мають надати військові фахівці, я вважаю, що поставка таких ракет може суттєво змінити хід конфлікту. JASSM є ракетами великої дальності, призначеними для атаки з повітря на наземні цілі. Можна припустити, що Україні, швидше за все, передадуть ракети з дальністю 370 кілометрів, оскільки їх запаси у США більш значні. Як завжди, важливо звернути увагу на своєчасність цієї ініціативи.
Найближчим часом, ймовірно, буде ухвалено важливе рішення. Якщо згадати про плани наших союзників щодо постачання значної кількості літаків F-16 цього року, це може суттєво змінити ситуацію на фронтах війни. Можливо, оптимальнішим варіантом було б отримати ракети з більшою дальністю. Здатність завдавати удари по глибокому тилу вимагає певного радіусу дії ракет. Тим не менш, Україна вже демонструє вражаючі результати, використовуючи свої ракети та дрони. Це підтверджується атаками біля Москви на початку вересня, адже наразі в Україні є дрони з великим радіусом дії, які наші військові успішно застосовують для ударів по віддаленим позиціям російських сил.
Ракети JASSM є більш розвиненим типом озброєння, ніж будь-які інші системи, які використовуються в Україні. Однією з їхніх головних переваг є можливість забезпечення стабільного постачання з боку США. Безумовно, існує чимало випадків, коли Україна успішно здійснювала далекобійні операції самостійно. Яскравим прикладом цього стало нещодавнє ураження нафтобази в Пролетарському Ростовської області, внаслідок якого з 76 резервуарів вціліло лише 8. Це, ймовірно, призвело до втрат у півмільярда доларів через зменшення доходів від продажу нафти. Проте було б чудово, якби союзники також надали Україні ракети JASSM і дозволили використання ракет ATACMS для ударів по Росії.
Для кращого розуміння, давайте розглянемо, чим JASSM відрізняється від ATACMS.
ATACMS - балістичні ракети, а JASSM - крилаті з зовсім іншою конструкцією та принципом дії. JASSM скоріше схожі на британські Storm Shadow. Крилаті ракети JASSM - це аналог Storm Shadow. Однак F-16 не може нести Storm Shadow, але може нести дві ракети JASSM. У них елементи все такі ж, така ж бойова частина. Але у JASSM більша дальність, вона досягає 370 км - це якщо мова про звичайну JASSM, а якщо ті зі збільшеною дальністю - там взагалі 800 - 900 км. Ще одна дуже важлива відмінність швидкість у STORM SHADOW дозвукова, а тому може бути уражена ворожими системами ППО, а швидкість JASSM в декілька разів більша, є ще деякі важливі її особливості, які роблять практично її неможливою для ураження будь-якими засобами ППО, які має ворог.
Отже, Україна стоїть на межі суттєвих трансформацій у війні, які радикально вплинуть не лише на хід конфлікту, але й суттєво скоротять шлях до нашої перемоги.
Окрім того, ескалація конфлікту в центральних областях європейської частини Росії може викликати суттєву дестабілізацію внутрішньої політичної обстановки в країні і спонукати російську еліту до активних дій щодо зміни влади та усунення президента Путіна.
Є багато ознак того, що ця ненависна українцям війна, яка принесла нам стільки горя і нещастя наближається до свого епопею і невпинно наближає нас до Перемоги.
Щоб відповісти на ключове питання про те, хто стане тим, хто розпалить ту "іскру", що призведе до загального вибуху в Росії, варто знову звернути увагу на курську операцію ЗСУ. Зазначимо, що ця операція викликала не лише серйозний стрес у значної частини населення Росії, а й справила глибокий вплив на мешканців не лише Курської області. Відповідно до інформації, доступної в російському медіапейзаже, можна без сумнівів стверджувати, що даний військовий захід спричинив шок, з якого ще не всі оговталися. Центральні пропагандистські програми на провідних телеканалах Росії переповнені не лише критикою військових, які не змогли забезпечити захист територій, а й зауваженнями на адресу влади, зокрема самого Путіна, який іноді виглядає безсилим і збентеженим. Це має важливе значення, оскільки велика частина російського населення традиційно довіряє телевізійним новинам. Тепер росіяни регулярно чують з екранів центральних телеканалів прямі закиди до Путіна за його неспроможність гарантувати безпеку країни. Цей процес вже дає свої результати, адже населення починає усвідомлювати, що Путін не є "священною коровою", і його дії можуть бути об'єктом критики.
Населення Росії почало отримувати страшні новини про величезні втрати, яких зазнає російська армія в цій війні, як у живій силі, так і в техніці. Хоча інформація про війну в Україні та численні жертви, які вже понесла Росія на полі бою, подавалася обережно, для людей це стало справжнім шоком. Це виявилося несподіванкою для багатьох. Сотні тисяч біженців з Курської області стали найефективнішими противниками війни та режиму Путіна. Лише тепер, коли війна фактично прийшла на територію Росії, багато людей почали усвідомлювати, до яких наслідків призвела політика їхнього лідера.
Населення російської частини Європи вже відчуває наслідки війни через регулярні атаки українських далекобійних дронів, які часто вражають цілі. Важко навіть уявити, що відбуватиметься на великих територіях Росії, якщо щодня наноситимуться масовані удари потужною високоточнною зброєю по військовим об'єктам. Це безсумнівно призведе до паніки серед населення. Мільйони людей втратять відчуття безпеки та звиклого способу життя, опинившись у ситуації, схожій на воєнний стан, із постійними повітряними тривогами та обстрілами військових об'єктів. До того ж, важка економічна ситуація в Росії та суттєве погіршення умов життя простих громадян через жорсткі санкції створюють реальний ризик соціальної нестабільності. Санкції, подібно до зашморгу, все більше стискають життя росіян.
Отже, відповідаючи на запитання, хто стане тим, хто запалить "іскру", що розгорить вогонь в усій Росії, можна з упевненістю стверджувати — це український воїн.
