У подкасті Public Talk обговорили важливість інформаційної гігієни та медіаграмотності серед військовослужбовців.
У подкасті було підкреслено значення особистої інформаційної гігієни в спілкуванні з військовими.
У свіжому випуску подкасту Public Talk журналісти радіо "Накипіло" провели розмову з військовими щодо медіаграмотності та інформаційної безпеки на фронті. Під час свого відрядження на Схід вони зустрілися з солдатами, офіцерами та пресофіцерами, обговорюючи особливості російських інформаційних атак, спрямованих на армію, а також важливість медіагігієни. Про це повідомила редакція Радіо "Накипіло" на своїй сторінці у Facebook.
Представник пресслужби 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Петричак зазначив, що серед військовослужбовців, як і серед цивільних, не всі володіють навичками медіагігієни та інформграмотності. За його словами, постійно перебуваючи в стресі та під обстрілами, вони не мають удосталь часу, щоб перевіряти інформацію у трьох джерелах, як це роблять журналісти.
За словами речника пресслужби 24-ї окремої механізованої бригади, рідні військових нерідко сприяють поширенню російських дезінформаційних кампаній серед військовослужбовців.
"Люди стикаються, наприклад, з дипфейками або новинами, вирваними з контексту, про знищення певної позиції, і відразу ж телефонують своїм родичам на фронті, повідомляючи, що ситуація критична. Зрозуміло, що військовослужбовець сприймає цю інформацію як правду. Таким чином, у нас виникають фейки, дипфейки та позиції, які вигідні російській стороні," – зазначив Іван Петричак.
Одним із аспектів інформаційної війни є розповсюдження SMS-повідомлень та надсилання різних посилань у Telegram. Коли користувач натискає на ці лінки, зловмисники здобувають можливість зламати його акаунт, отримуючи доступ до даних про геолокацію та особисті переписки. Зокрема, вороги орієнтуються на злом облікових записів українських військових, щоб витягти з них важливу інформацію.
З 2014 року в інтернет-просторі стало багато підроблених спільнот, що представляють різні підрозділи. Адміністратори цих груп часто використовують символіку бригад і зображення з офіційних сторінок. Вони можуть тривалий час ділитися достовірними новинами, а потім раптово опублікувати явний фейк або проросійську інформаційну пропаганду, яка може бути сприйнята їхньою аудиторією.
Пресофіцер бригади Нацгвардії "Рубіж" Володимир Черняк зазначив, що саме через так звані псевдоукраїнські канали в популярних соціальних мережах ворог часто отримує потрібну інформацію від українських військовослужбовців.
"У цих групах спочатку розміщують український контент, а потім -- різні деморалізуючі меседжі, що мають провокувати на нерозсудливі дії", -- сказав Володимир Черняк.
За словами пресофіцера, деякі молоді військовослужбовці ще й досі поширюють у таких групах секретну інформацію, уважаючи, що вони допомагають так боротися з несправедливістю в армії. У таких людей ворог намагається отримати більше даних, а також знайти через них потенційних інформаторів.
Пресофіцер бригади НГУ "Рубіж" сказав, що російські спецслужби використовують для отримання секретних даних сайти знайомств. Спілкуючись у мережі з українськими воїнами, ефесбевці видають себе за жінок, а між іншим просять зробити фотографії на місці служби та інше.
Іще одним способом впливу роспропаганди на українських військовослужбовців Володимир Черняк назвав пабліки, які читають батьки, дружини чи родичі військових.
"Вони створюють напружену атмосферу, вселяючи людям безперервний страх за своїх близьких. І, спілкуючись з військовими по телефону, обговорюють ці тривожні думки. Це, безумовно, позначається на моральному стані армії," – вважає пресофіцер.
На його думку, співвідношення між ефективними інформаційними атаками та використаними ресурсами є досить низьким. Проте, наслідки навіть однієї успішної операції можуть мати руйнівний характер. З цієї причини експерт вважає, що військовослужбовцям слід детально роз'яснювати основи інформаційної безпеки та гігієни.
Журналісти Радіо "Накипіло" запитали у військовослужбовців на передовій, яким чином вони підтримують свою інформаційну гігієну та які методи використовують для розрізнення правдивих фактів і фейкових новин. Бійці, з якими спілкувалися кореспонденти, впевнені у своїй здатності протистояти дезінформації та фальшивій інформації.
"У мене немає непотрібних пабліків. Я просто не приділяю цьому уваги, щоб уникнути зайвих повідомлень. Як кажуть, у війні потрібно довіряти тому, що бачиш. Якщо я відчуваю, що щось не так, одразу блокую канал. Зазвичай, я можу зрозуміти, що інформація сумнівна, просто глянувши на коментарі," - поділився своїми думками протитанкіст Андрій.
Антон, який займається питаннями інформаційної безпеки для бійців свого підрозділу, зазначив, що у внутрішній групі військовослужбовцям регулярно наголошують на важливості уникнення переходів за незнайомими посиланнями.
"Ми роз'яснюємо бійцям, що їхні профілі намагаються зламати, адже противник прагне отримати важливу для себе інформацію," -- зазначив військовий.
Крім військових, цивільні також повинні відповідально ставитися до інформації, яку поширюють у соцмережах. Адже кожен неперевірений допис, кожна сториз із ворожими наративами можуть вплинути й деморалізувати військовослужбовця, який нині перебуває на передовій і захищає нас.
Подкаст можна знайти та послухати за цим посиланням.