Тисяча і один виклик для X: Як платформа мікроблогів стала джерелом проблем для своїх користувачів та регуляторних органів.
Відсутність ефективної модерації, розповсюдження неправдивої інформації та напружені відносини з рекламодавцями — це лише деякі з викликів, з якими стикається Х.
Twitter (тепер відомий як X) багато років залишався улюбленою платформою для політиків, журналістів і активістів. Однак останнім часом кількість викликів, з якими стикається сервіс, зростає з небувалою швидкістю. Інвестиції з Росії, заборона платформи в Бразилії, а також нарікання на неефективну модерацію — все це нагадує ситуацію, що виникла навколо Telegram. Додаткові труднощі виникають через дії нового власника, Ілона Маска. "Детектор медіа" аналізує проблеми X та розмірковує над його майбутнім.
X як бізнес: від втрати аудиторії до претензій до рекламодавців
Незважаючи на всі суперечки, пов'язані з платформою, аудиторія X, хоча й скорочується, залишає свою лояльність до цього сервісу. Протягом двох років після придбання Twitter (X), кількість користувачів зменшилася. Генеральна директорка X Лінда Яккаріно визнала падіння чисельності користувачів у вересні 2023 року, вказавши на 225 мільйонів щоденних активних користувачів — це на понад 10% менше, ніж було "до Ілона Маска". Сам Маск у листопаді 2023 року згадував про 254 мільйони щоденних користувачів свого сервісу. Financial Times також повідомляв про 250 мільйонів користувачів на місяць, що, на перший погляд, може свідчити про зростання аудиторії, однак різко контрастує з двозначним зростанням, яке спостерігалося в епоху, коли компанія не була під контролем Маска.
Оскільки X наразі не є публічною компанією (тобто не має акцій, що торгуються на фондовій біржі), їй не потрібно публікувати щоквартальні фінансові звіти та інші фінансові показники. Проте експертні оцінки, проведені різними аналітичними організаціями, свідчать про невтішну ситуацію з аудиторією цього сервісу. Наприклад, завдяки законодавству DSA, яке класифікує X як "гейткіпера", платформа була зобов'язана оприлюднити дані про свою європейську аудиторію, і ці дані стали ще одним підтвердженням зниження кількості користувачів (з 112 мільйонів у серпні 2023 року до 106 мільйонів у серпні 2024 року).
Також рекламодавці не виявляють особливої прихильності до X. У свіжому звіті дослідницької агенції Kantar зазначається, що обсяги реклами на цій платформі знизилися на 26%, що є найбільшим зафіксованим падінням інтересу до значної технологічної компанії. Ще один важливий аспект, вказаний Kantar, — це те, що X не потрапляє до першої десятки платформ, яким довіряють, і не сприймається як інноваційна рекламна площадка. Зниження інтересу до X як рекламного каналу почалося відразу після того, як Ілон Маск став її власником, і продовжилося в минулому році, коли дослідники зафіксували зменшення рекламних доходів на 59% за рік, що пройшов з моменту купівлі. Однією з причин цього є те, що платформа демонструє рекламу поряд із шкідливим і образливим контентом, що явно викликає незадоволення у рекламодавців.
Реакція Ілона Маска на втрату інтересу рекламодавців виявилася ще більш дивною, ніж сама ідея мільярдера купити Twitter чи перейменувати його в X. Маск подав позов проти групи рекламодавців і організації "Глобальний альянс за відповідальні медіа" (GARM) та звинуватив їх у тому, що вони незаконно бойкотують його платформу у своєму рішенні обирати майданчик для розміщення реклами. За декілька днів після цього позову організація, що стоїть за GARM, Всесвітня федерація рекламодавців (WFA), оголосила про розпуск GARM, причому це відбулося саме через позов із боку X.
X як фінансова інвестиція: вплив Росії та виклики для банківського сектору
Фінансування угоди щодо придбання сервісу X стало однією з найбільших викликів для банків упродовж останніх кількох років. Нещодавно стало відомо, що Ілон Маск не виконує зобов'язання за кредитом, який він отримав для покупки Twitter. Зазвичай кредитори передають такі заборгованості іншим інвесторам, які готові дочекатися погашення, але в ситуації з Маском та X це рішення затримується, насамперед через загальні труднощі соціальної платформи та її незадовільні фінансові показники.
Експерти наразі оцінюють вартість компанії X у $15 мільярдів, що є на 72% менше, ніж сума, яку Ілон Маск сплатив за неї у 2022 році. На цю цінову оцінку вплинув також борг у розмірі $13 мільярдів, який Маск перевів на рахунок компанії, хоча фактично отримав його особисто.
Зменшення кількості рекламодавців та скорочення аудиторії суттєво знижують інвестиційну привабливість X. Коли Twitter було перетворено на приватну компанію, вартість акцій становила $53, а ринкова капіталізація перевищувала $41 мільярд. Це були далеко не найкращі результати для Twitter — наприклад, на початку 2021 року акції компанії коштували понад $76 за одиницю. Сучасні оцінки фахівців свідчать, що під керівництвом Ілона Маска X втратило свою інвестиційну привабливість і стало тяжким активом.
Ще одна нещодавня подія негативно позначилася на бізнесі X та його репутації. У відповідь на судове рішення Ілон Маск оприлюднив список інвесторів, які підтримали його в придбанні платформи у 2022 році. Серед них виявилися відомі венчурні фонди, що не стало несподіванкою. Однак, включення до цього списку фонду, в якому працюють діти російських олігархів, що потрапили під санкції, викликало жваві дискусії. Співзасновник фонду 8VC, коментуючи ситуацію, зазначив, що діти не несуть відповідальності за дії батьків, і підкреслив, що "ізоляція розумних і заможних росіян не є оптимальною стратегією для нас".
X як соціальна платформа: засилля фейків і ботів
Хоча питання про кількість ботів на платформі стало одним із ключових факторів, що спонукали Ілона Маска відмовитися від угоди щодо купівлі Twitter, ситуація з бот-акаунтами з моменту приходу нового власника не лише не покращилася, а, навпаки, погіршилася. Нагадаємо, що під час купівлі платформи в липні 2022 року Маск несподівано вирішив анулювати угоду через "помилкову інформацію" про кількість ботів на сервісі, але врешті-решт здійснив покупку. Проблема, яка викликала занепокоєння у Маска – численні фейкові акаунти – залишається невирішеною. Хоча надходять новини про блокування бот-ферм, це не зменшує кількість підроблених акаунтів, які стали практично символом цього сервісу. Дослідники повідомляють про величезну кількість фальшивих профілів, що активно використовуються під час виборів у різних країнах світу.
Ще минулого року компанія вийшла з угоди ЄС, спрямованої на боротьбу з дезінформацією, що викликало різку реакцію з боку європейських структур, які висловили занепокоєння щодо впливу X на розповсюдження фейкових новин. Хоча можливість заборони X в Європейському Союзі обговорювалася ще в 2023 році, сервіс залишається доступним для користувачів. Дослідження впливу X на поширення дезінформації та активність Ілона Маска у цій сфері, здається, не заважають платформі функціонувати. Навпаки, фейкові облікові записи відчувають себе цілком комфортно, незважаючи на виявлені випадки крадіжки контенту та скоординованих дій. Останні події, пов'язані з російськими впливовими операціями, такими як Doppelganger, також не обійшли стороною X.
Сервіси, пов'язані з X, також функціонують із численними порушеннями, використовуються для розповсюдження дезінформації або діють у так званій "сірій" зоні. Наприклад, платформа без попередження активувала налаштування, які дозволяють її чатботу Grok навчатися на матеріалах користувачів. Хоча ця ситуація викликала офіційні скарги на адресу X, наразі дії обмежуються лише словами. Ще однією проблемою Grok є, наприклад, створення зображень політиків без будь-якої цензури чи обмежень.
Ілон Маск, платформа X та суддя з Бразилії.
У кінці серпня, коли активно обговорювали арешт Павла Дурова та зауваження щодо Telegram, на іншому боці планети розгорнулося протистояння між урядом і платформою Х, яка почала зазнавати блокувань за рішенням Верховного суду Бразилії.
Сам по собі конфлікт між судовою владою південноамериканської країни та платформою розпочався ще в середині серпня. Суддя Александр де Мораес вимагав обмеження окремих профілів у рамках розслідування поширення дезінформації під час виборів у країні. У відповідь на це компанія вирішила закрити свій офіс у Бразилії.
У зв'язку з відсутністю офіційного представництва та відмовою компанії призначити місцевого керівника, Верховний суд країни ухвалив рішення про заборону сервісу. Цікаво, що інша компанія Ілона Маска, Starlink, яка забезпечує доступ до інтернету, вирішила не підкорятися цій вимозі. Це стало початком невеликого конфлікту заборон, наступним кроком якого стало блокування рахунків Starlink. Незважаючи на відверті нападки Ілона Маска на адресу судді де Мораеса, через кілька днів компанія змінила свою позицію і заявила, що готова виконати рішення про блокування X. Заборона додатку в країні триває й досі, незважаючи на протести прихильників Болсонару, колишнього президента. Бразильська влада вимагала заблокувати облікові записи багатьох прихильників цього політика через їхню участь у розповсюдженні фейкової інформації та пропаганді ненависті.
Протистояння між керівництвом X та урядом Бразилії -- це лише останній приклад непорозуміння між платформою Ілона Маска й офіційними структурами. Загалом декілька країн світу в різний час блокували доступ до платформи. Проте якщо раніше приводами до таких обмежень було те, що Twitter використовували протестувальники чи опозиціонери, то зараз обмеження на платформу накладають через її трансформацію в інструмент поширення дезінформації.
Чи стане платформа X такою ж, як Telegram та його творець?
Паралелі між Telegram і X виникають природно — ці два соціальні платформи можна вважати головними порушниками законодавства, а також інструментами для розповсюдження фейкової інформації та реалізації впливових операцій. Однак, на відміну від Telegram, платформа X не стикається з такою ж кількістю звинувачень у порушеннях різних законів чи в сприянні кримінальній діяльності.
Спостерігаючи за еволюцією X, важко не відзначити з жалем, що раніше авторитетна платформа, що служила журналістам, політичним діячам та правозахисникам, нині перетворилася на справжній інформаційний хаос, де розповсюджуються дипфейки відомих артисток і фальшиві новини про воєнні події.
Ситуація з обмеженнями в Бразилії продемонструвала, що навіть для цього сервісу може знайтися влада. На сьогоднішній день європейські органи влади проводять розслідування певних аспектів роботи X і вже не виключають можливих санкцій, зокрема за порушення нових європейських норм. Які наслідки матимуть ці розслідування — серйозні штрафи чи заборона на діяльність у межах ЄС — поки що залишається незрозумілим. Однак випадок з Павлом Дуровим і Telegram показав, що європейські спецслужби та регулятори можуть довго спостерігати за недотриманням правил з боку онлайн-сервісів, а потім реагувати досить рішуче. Схоже, що наступною мішенню для подібної жорсткої реакції стане саме X.
Надія Баловсяк є доцентом у Школі журналістики та комунікацій Українського католицького університету, має ступінь кандидата педагогічних наук та працює в сфері журналістики. Її дослідницькі інтереси охоплюють теми, пов’язані з інтернетом, соціальними мережами, інформаційними технологіями та гібридними загрозами.
