Телемарафон, історії про жирафів та атака комарів. Як Міністерство культури використовує бюджет на інформаційну політику.
На початку 2024 року лише 36% респондентів довіряли телемарафону.
Оригінал публікації на сайті "Української правди" за посиланням
Телемарафон "Єдині новини" виступає важливим елементом інформаційної політики країни. Він надає громадянам достовірні дані про ситуацію на фронті, переговори з західними союзниками, постачання озброєння, а також об'єктивно висвітлює економічні питання. Хочеться вірити, що це дійсно так, проте українці висловлюють своє ставлення до "Єдиних новин": на початку 2024 року лише 36% опитаних заявили про довіру до програми. Нажаль, рівень довіри постійно знижується.
Від єдиного джерела верифікованих новин до ефірів з екстрасенсами. Телемарафон пройшов довгий час, але його ефективність стоїть під питанням. Мені вдалося отримати великий звіт від Державної аудиторської служби щодо роботи Міністерства культури та інформаційної політики (тепер Міністерство культури та стратегічних комунікацій). Є цифри та факти, які змушують засумніватися в ефективності наших комунікацій та ревізії витрачених державою коштів.
Міністерство культури здійснило ручний переказ фінансів з одного державного підприємства на інше.
Існує державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" (далі - МПІУ), яке в 2023 році отримало фінансування в розмірі 1 мільярд 607 мільйонів гривень. Саме з цього підприємства надалі будуть виділятися кошти для створення контенту для телемарафону та інших проектів. Проте, слід зазначити, що спочатку ці фінансові ресурси повинні були перейти не до МПІУ, а до ДП "Центр захисту інформаційного простору України" (далі - ЦЗІПУ).
З отриманого мною звіту випливає, що кошти були перерозподілені на основі довідки, підписаної заступницею Міністерства культури з питань цифрової трансформації Анастасією Бондар. Раніше, у лютому 2023 року, тодішній міністр Олександр Ткаченко видав вказівку про перерозподіл фінансів, в результаті чого Міністерство з питань цифрової трансформації України отримало більше ніж мільярд гривень замість Центру забезпечення інформаційних послуг.
Не лише те, що такий широкий жест на користь МПІУ виглядає підозріло, але й викликає сумніви з правової точки зору. Справа в тому, що довідка не може слугувати підставою для перенаправлення значних фінансових ресурсів на інше підприємство. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №915, порядок використання коштів для виробництва програм для державних потреб чітко визначений, і такі дії прямо суперечать цьому урядовому документу. Замість того, щоб цільово виділити кошти для ДП ЦЗІПУ, в Міністерстві вирішили вручну перерозподілити їх на інше державне підприємство.
Телемарафон: хто скільки отримає?
До "Єдиних новин" приєдналися чотири приватні телекомпанії, які в 2023 році отримали 538 мільйонів 146 тисяч гривень. Однак, розподіл фінансів виявився нерівномірним. Ціна однієї години мовлення у всіх учасників суттєво відрізняється:
Невідомо, що стало причиною такої суттєвої різниці в ціні ефірної години між каналами "Ми Україна" та "Інтер". Також залишається незрозумілим, чому держава не встановила "обґрунтовану" вартість і вигідні умови для всіх контрагентів. Проблема полягає в тому, що ДП МПІУ, з якої виділяються фінансові ресурси, не визначило чітких вимог для телеканалів, а також не уточнило, яким чином вони повинні сприяти нашій інформаційній безпеці.
Контракти містять доволі загальні положення: створення інформаційних програм у форматі живого ефіру, виготовлення інформаційних програм українською мовою; щоденне ведення прямих ефірів зі студії, залучення експертів і журналістів для прямих включень з місць подій, а також трансляція брифінгів у реальному часі тощо.
Формально канали виконують поставлені завдання. Фактично на телемарафоні можна побачити екстрасенсів та експертів досить сумнівної якості. Замість протидії російській дезінформації та чесній картинці ситуації в країні, ми отримуємо продукт, якому довіряє все менше українців. Але ми продовжуємо за це платити коштами з державного бюджету.
Однією з основних проблем є брак чітких рамок та системи моніторингу. Наприклад, оцінка результативності даної державної програми навіть не планувалася до того моменту, як я звернувся з цим питанням на початку 2024 року. Міністерство культури надає фінансування, але не здійснює аудит, щоб виявити, чи зможе ДП МПІУ виконати визначені цілі. Адже реальні завдання взагалі не були сформульовані.
Держава виділила кошти на створення сюжетів про екскременти жирафів і про чоловіка, який охороняє свою цноту.
Недостатність контролю та перевірок є однією з основних проблем у нашій інформаційній стратегії. Іноді я просто вражений, усвідомлюючи, куди були витрачені гроші громадян.
Знову таки, з наданого мені звіту Держаудиторської служби дізнався, що в 2023 році ДП МПІУ замовило у ТОВ "ІМАЖИНАРІУМ" створення концепції щодо наповнення і просування діджитал-платформ. "Імаржинаріум" запропонував концепт, у якому просування України висвітлюється у статтях та відеоматеріалах з новинами, розважальним та аналітичним контентом про події в Європі. При цьому українське бачення в цих матеріалах чомусь не має перевищувати 30% від усього контенту.
У ДП та Мінкульті чомусь погодилися на таку концепцію, провели конкурс і визначили чотирьох переможців: ТОВ "Маркер Медіа", ФОП Круль Максим Юрійович, ФОП Кисілевич Дмитро Петрович, ІП "1+1 ПРОДАКШН". З цими чотирма суб'єктами підписали договори загалом на суму майже 40 мільйонів гривень.
Знову звертаємо увагу на ефективність витрат і їхній контроль. Наприклад, "Маркер медіа" реалізує проєкт під назвою "Прихований кут"/"Hidden Angle", що включає 26 випусків тривалістю по 10 хвилин та коштує 4 мільйони 196 тисяч гривень. У рамках цього проєкту було створено такі сюжети:
Важко уявити, що державні кошти були витрачені на такі програми. Матеріал був створений на YouTube-каналі "The Gaze", який не виправдовує своїх витрат. Контент на цьому каналі отримує від кількох сотень до кількох тисяч переглядів. Проте навіть у цьому випадку важко говорити про виконання чи невиконання цілей, адже, здається, їх ніхто не формулював. А ще менше є бажання оцінити доцільність використаних ресурсів.
Недостатня ясність в інформаційній політиці становить серйозну небезпеку.
Хоча інформація про жирафів може викликати усмішку, наразі це не зовсім доречно, оскільки на це витрачаються бюджетні кошти. Наш противник інвестує величезні суми у свою пропаганду, орієнтуючись на різні групи населення, і ми повинні терміново знайти способи, щоб цьому протистояти.
Держава має виділяти кошти на інформаційну політику. Це також частина нашої безпеки, адже інформація стає однією з найстрашніших видів зброї 21 століття. Наразі так виглядає, що кошти, яких критично не вистачає, виділяються хаотично та використовуються без чітких цілей та аналізу їх досягнення.
Ми стикаємося з серйозною проблемою в контролі за витратами державних коштів, що виділяються на інформаційну безпеку, з боку Міністерства культури. Це відомство зобов'язане забезпечити результативне та цілеспрямоване використання бюджетних ресурсів, а також організувати і координувати діяльність нижчестоящих розпорядників і отримувачів бюджетних коштів у рамках бюджетного процесу. Наразі ми ще далекі від досягнення цих цілей, чим, безумовно, користується наш ворог. Нам потрібно терміново змінити цю ситуацію.