Суд не вніс жодних змін до вироку фахівцеві ФСБ, що координував ракетні удари по електричним підстанціям у двох регіонах України.

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду провела закриті слухання щодо апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду, ухвалене 25 червня 2024 року. Згідно з висновками місцевого суду, у серпні 2022 року 20-річний чоловік, усвідомлюючи збройну агресію Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року, вчинив злочинні дії, які мали на меті допомогу агресору та його спецслужбам в організації підривної діяльності. Це становило загрозу для суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності, а також для державної, економічної та інформаційної безпеки України. Про це повідомила пресслужба Тернопільського апеляційного суду.

Для уникнення військового обліку за місцем свого проживання, Владислав К. вирішив змінити місце проживання, переїхавши з міста Хмельницький до села Старий Тараж Кременецького району в Тернопільській області, де оселився в будинку своєї бабусі. У серпні 2022 року він почав спілкуватися з представником Федеральної служби безпеки Російської Федерації і погодився на співпрацю. Протягом періоду з серпня до 26 січня 2023 року обвинувачений, використовуючи свій смартфон і месенджер "Telegram", передавав інформацію про розташування електропідстанцій у Тернопільській та Хмельницькій областях, щоб допомогти збройним силам Росії здійснювати ракетні удари по об'єктам енергетичної інфраструктури.

Крім того, як активний користувач мережі Інтернет, 16 вересня 2022 року обвинувачений у месенджері "Teлеграм" створив публічний канал, використавши в назві латинські літери V і Z, й почав поширювати матеріали, що виправдовували агресію рф та глорифікували (героїзували) військових злочинців рф, зокрема з приватної компанії "Вагнер". Для забезпечення конспірації свою діяльність по адмініструванню та інформаційному наповненню "Teлеграм"-каналу Владислав К. здійснював на території Свято-Успенської Почаївської лаври, яку відвідує під виглядом паломника та за власними релігійними переконаннями. Під час листування з підписниками каналу вивідував у них і передавав співробітнику фсб інформацію про місця дислокації та маршрути пересування військових підрозділів ЗСУ, проукраїнські налаштованих громадян на захоплених територіях, іншу інформацію розвідувального характеру. Відповідно до вимог абзаців 16, 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" і ст. 22 Закону України "Про інформацію", канал був засобом масової інформації.

25 червня 2024 року Тернопільський міськрайонний суд ухвалив вирок щодо Владислава К., визнавши його винним у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Це злочин полягає у свідомих діях громадянина України, що завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній та інформаційній безпеці країни. Конкретно, обвинувачений надавав підтримку представникам іноземної організації у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану. Також він був визнаний винним за частиною 3 статті 436-2 КК України за розповсюдження матеріалів, що виправдовують або визнають правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату в 2014 році, а також за глорифікацію осіб, які брали участь у цій агресії, із використанням засобів масової інформації. Згідно з частиною 1 статті 70 КК України, внаслідок сукупності кримінальних правопорушень, шляхом об'єднання менш суворого покарання з більш суворим, суд призначив Владиславу К. остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією його майна.

Зверніть увагу: санкції, передбачені обома статтями обвинувачення, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі. Зокрема, за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України можливе покарання строком до 15 років або довічного ув'язнення з конфіскацією майна. Що стосується частини 3 статті 436-2 КК України, то покарання може коливатися від 5 до 8 років, також з можливістю конфіскації майна або без неї.

Не погоджуючись із рішенням суду, адвокат обвинуваченого в апеляційній скарзі виступив з вимогою скасувати вирок першої інстанції. Він просив визнати Владислава К. невинним і повністю виправдати його через відсутність складу злочину у його діях. У разі неможливості задовольнити цю вимогу, адвокат пропонував провести новий розгляд справи в суді першої інстанції.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування немає.

Хоча Владислав К. своєї вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав і відмовився від дачі показів, його винуватість доведено: показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, висновками судово-медичних і комп'ютерно-технічних експертиз, протоколами слідчих дій тощо. Так, за оцінкою фахівців-філологів Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, окремі публікації, розміщені обвинуваченим на його "Телеграм"-каналі, містили формулювання, які глорифікували (героїзували) представників збройних формувань російської федерації, що брали участь у збройній агресії проти України. Крім того, в памʼяті вилученого у Владислава К. мобільного телефону виявлено інформацію, що обвинувачений через месенджер "Teлеграм" надсилав співробітнику фсб російської федерації фотозображення та відеофайли. При цьому даних про стороннє втручання в памʼять телефону не виявлено. Також встановлено, що обвинувачений контактував зі співробітником фсб рф, військовим злочинцем, учасником спецоперації з державного перевороту в Україні 2022 році та організатором диверсійних заходів на території нашої країни, за що був занесений до сайту "Миротворець".

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії Владислава К., а його винуватість доведена поза розумним сумнівом.

Колегія суддів також спростувала аргументи захисника щодо нібито порушень, які сталися під час затримання Владислава К. (в умовах відсутності захисника). Згідно з "Протоколом затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину" від 26 січня 2023 року, Владиславу К. були своєчасно повідомлені причини затримання, а також були роз'яснені його права, включно з правом на адвоката. Крім того, про затримання Владислава К. було поінформовано чергового Регіонального центру з надання безкоштовної вторинної правової допомоги у Тернопільській області. В подальшому підозрюваний мав можливість конфіденційно обговорити свою справу з призначеним захисником, і під час підписання "Протоколу затримання" ні Владислав К., ні його адвокат не висловили жодних заперечень чи прохання.

У рішенні Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 463/5551/15 зазначено, що відсутність адвоката під час затримання особи, відповідно до положень статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, не є порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Також не знайшло свого підтвердження твердження захисника, що у працівників УСБУ було достатньо часу втрутитися в роботу телефону Владислава К. Тим більше, що за результатами "Протоколу проведення оперативно-технічного заходу", втручання в памʼять телефону не виявлено.

Що стосується заяв апелянта про те, що органи досудового розслідування не змогли підтвердити факт вербування його підзахисного співробітниками ФСБ Росії, то колегія суддів визнала ці твердження незначними і такими, що не потребують уваги.

Суддівська колегія погодилася з призначеним покаранням, враховуючи положення ст. 12 Кримінального кодексу України. Владислав К. вчинив особливо тяжкі та тяжкі злочини, раніше мав судимість, не мав постійного місця роботи та був неодружений. Його кримінальні дії були спрямовані проти основ національної безпеки України, що свідчило про значний рівень суспільної небезпеки. Відсутність обтяжуючих або пом'якшуючих обставин дозволила обґрунтовано призначити покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до санкцій статей обвинувачення. Також було застосовано правила сукупності злочинів з конфіскацією майна, і суд ухвалив, що призначене за попереднім вироком покарання має виконуватися самостійно.