Стратегічні комунікації та медіаосвіта забезпечують Україні здатність протистояти інформаційній агресії, -- зазначає Ігор Соловей.

На конференції "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні" фахівці розглянули взаємозв’язок між медіаграмотністю, боротьбою з дезінформацією та стратегічними комунікаціями, підкреслюючи, що всі ці аспекти є критично важливими для зміцнення стійкості суспільства.

З метою зміцнення інформаційної стійкості українського суспільства, однаково важливими є як розвиток і вдосконалення стратегічних комунікацій, так і підвищення медіаграмотності населення. Про це йшлося сьогодні, 24 жовтня, на конференції "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", яку провів Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

За його словами, діяльність Центру стратегічних комунікацій скерована на боротьбу з дезінформацією, посилення стійкості українського суспільства через стратегічній комунікації та на розвиток медіаграмотності.

"Якшо дезінформація направлена на зниження стійкості українського суспільства, то найбільшим інструментом для її зміцнення є стратегічні комунікації, які формують уявлення людей з того чи іншого питання та мобілізують людей довкола важливих питань", -- зазначив керівник центру.

Ігор Соловей розповів, що "Школа страткому", яку створили у центі, починаючи з 2022го року, проводить спеціалізовані тренінги зі стратегічних комунікацій для держслужбовців, комунікаційників державних органів влади та органів місцевого самоврядування. Станом на вересень 2024-го року уже проведено близько 200 тренінгів, у них взяли участь понад 17 тис. осіб. Для забезпечення цих тренінгів розробили навчально-методичні матеріали, зокрема посібник "Гібридна війна Росії проти України: як перемогти на інформаційному фронті", та брошура "10 постулатів стратегічних комунікацій", до перекладу на англійську готується посібник про протидію та реагування на дезінформацію, фактчекинг, розробку комунікаційних кампаній, кризові комунікації тощо.

"Стратегічній комунікації та медіаграмотність є двома взаємодоповнюючими компонентами інформаційної стійкості, і якщо стратегічні комунікації покликані надавати суспільству правдиву інформацію, то медіаграмотність дозволяє людям критично сприймати отримані дані і уникати маніпуляцій. Ця синергія особливо важлива в нинішніх умовах, в умовах постійного інформаційного тиску з боку нашого ворога і його сателітів, поєднання цих елементів дає можливість Україні вистояти в цій інформаційній війні", -- додав Ігор Соловей.

Експертка зі стратегічних комунікацій, керівниця зкомунікацій групи проєктів кризового реагування ПРООН в Україні Валентина Аксьонова зазначила, що Україна перебуває під постійним тиском інформаційних загроз, тому увагу в країні до медіаграмотності посилена.

"Я хочу підкреслити, що національний проєкт з медіаграмотності "Фільтр" був започаткований ще до початку повномасштабного вторгнення, і для України це є важливим пріоритетом. Я спостерігаю, що в державі все ж існує стратегічне мислення та план дій у цьому напрямку. Це має велике значення, адже загрози нікуди не зникнуть і постійно з’являтимуться нові. Ми намагаємось зосередитися на тих аспектах, які допоможуть українському народу стати більш стійким до інформаційних викликів," – зазначила вона.

Програма розвитку ООН в Україні працює власне над забечення стійкості українського народу і української держави до інформаційних загроз, додала експертка зі стратегічних комунікацій.

"Неможливо розглядати медіаграмотність у відриві від стратегічних комунікацій. Наша діяльність є комплексною, і ми надаємо підтримку державі, громадянському суспільству та українському народу," -- підкреслила Валентина Аксьонова.

Згідно з її даними, ПРООН в Україні активно сприяв проведенню тренінгів зі стратегічних комунікацій для державних службовців. У майбутньому, для посилення важливості медіаосвітніх навичок, організація планує розробити стандарт, якому повинні відповідати фахівці з державних комунікацій.

Разом із цим, на загальному рівні, за її словами, існує явна потреба у медіаосвіті протягом всього життя, що включає навчальні можливості для всіх вікових груп.

"Ми спостерігаємо, як суспільство відреагувало на тест з медіаграмотності: активність була вражаючою, і участь брали не лише спеціалісти, а й звичайні громадяни. Тест вийшов за межі професійного кола, що свідчить про зростаючу свідомість людей та їх прагнення до навчання. Коли надається можливість розвиватися і зміцнювати свої навички, це допомагає їм ефективно протистояти загрозам і забезпечує захист. Тож, я вважаю, що безперервне навчання є надзвичайно важливим", – зазначила Валентина Аксьонова.

Директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ганна Красноступ зазначила, що розвиток інфомедійної грамотності потрібно підтримувати постійною промоцією.

"Згідно з отриманими даними, ми спостерігаємо, що споживання медіа всіма віковими категоріями людей переважно відбувається в інтернеті. Більшість новин і інформації наше населення отримує через онлайн-ресурси, соціальні мережі та месенджери. Міністерство, в співпраці з партнерами з розвитку, експертами, педагогами та науковцями, повинно активно працювати над просуванням медіаграмотності, використовуючи всі можливості для підвищення критичного мислення серед населення," – зазначила Ганна Красноступ.

На думку експерта, у навчальному процесі варто впроваджувати сучасні формати, зокрема ігрові, такі як комп'ютерні ігри, призначені для літніх людей.

Тренерка, викладачка, авторка фактчекерського проєкту "НотаЄнота" Альона Романюк погодилася, що "важливо залучати усі групи суспільства до відповідального медіаспоживання та поширення інформації". Разом із цим, до за її словами, потрібне усвідомлення, що кожен особисто є співвідповідальним за те, щоб Росія не перемогла у дезінформаційній війні.

Коли я взаємодію з людьми різного віку і запитую їх про джерела інформації, вони часто відповідають, що черпають новини з інтернету. Серед ресурсів, які вони згадують, є "Суспільне" та інші медіа, що входять до білого списку ЗМІ, сформованого Інститутом масової інформації. Однак, поряд з ними, вони також читають неперевірені джерела або так зване "телеграм-сміття". Як зазначила вона, державі необхідно задавати курс і створювати умови для розвитку медіаграмотності. Проте, ми також повинні усвідомлювати свою відповідальність і те, що кожен із нас може зробити для того, щоб запобігти перемозі Росії у гібридній війні.

На її думку, популяризація медіаграмотності повинна стати суспільним трендом, що спонукатиме людей у своєму оточенні самостійно дискутувати про те, які джерела інформації варто обирати, а яким краще не довіряти.