Експерти зазначають, що російська пропаганда почала орієнтуватися на глобальну аудиторію.
Про це розповіли експерти з інформаційної безпеки Артем Біденко та Тарас Жовтенко на брифінгу в Укрінформі на тему: "Тенденції інформаційного простору України: основні виклики та загрози".
За словами виконавчого директора Інституту інформаційної безпеки Артема Біденка, зараз Росія вкладає дуже багато коштів у пропагандистську роботу за кордоном, втративши можливості впливу на Україну через вдалу протидію їй тут.
"В Україні ми цього не помічаємо, бо вже є певна протидія і прорватися крізь наші бар'єри складно. У світі все не так. Ми бачимо сплеск ультраправих рухів у Європі як одного з носіїв пропагандистської думки Росії і які дуже активно діють проти України. Також активно використовуються псевдомедіа з сотнями тисяч фейкових статей на фейкових сайтах, які лише нагадують відомі видання. Міняється лише одна літера в домені, і люди потрапляють не на справжнє видання, а на псевдостаттю, в якій викладаються всі ці наративи про корупцію, порушення прав людини в Україні, а "свята" Росія намагається всіх врятувати", - розповів Біденко.
Він підкреслив, що в цьому контексті Росія активно впроваджує штучний інтелект, максимально використовуючи його потенціал.
Сьогодні Росія активно і майже безконтрольно експлуатує можливості цифрової пропаганди, зокрема штучного інтелекту, для створення різноманітного контенту: від зображень і мемів до відео та новин. Мова йде про сотні тисяч фальшивих новин та мемів, які заполонюють інформаційний простір. Жодна соціальна мережа не в змозі ефективно протистояти цьому. Використовуючи такі прості інструменти, Росія не веде конструктивного діалогу з аудиторією, а просто засипає її величезними обсягами неправдивої інформації. У піддаються маніпуляціям людей це формує спотворене сприйняття подій в Україні, зазначив експерт.
Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, висловлює думку, що оцінити ступінь впливу російської пропаганди на західну аудиторію є досить складним завданням через специфічні характеристики цієї пропагандистської діяльності.
"Російська пропаганда функціонує не для того, щоб переконати когось у чомусь, а щоб підірвати довіру до певних інститутів і ідей. Насправді, її наративи не спрямовані на те, щоб змусити людей вірити в конкретні фейкові новини, а щоб в свідомості цільової аудиторії сформувати необхідну критичну масу інформації, яка слугуватиме стратегічним інтересам Росії. Це дозволяє в зазначений момент згадувати ці фейкові новини і створювати власну аргументацію. Ефективність російської пропаганди не завжди оцінюється через довіру до окремих фальшивих новин, а більше через те, щоб аудиторія в західних країнах втрачала віру у свої демократичні системи та політиків. Паралельні наративи часто перетинаються, що свідчить про системний підхід російської пропаганди", - підкреслив Жовтенко.
На думку експертів, світ наразі не запропонував технологічних рішень у протидії російській пропаганді, і єдиним способом у боротьбі з нею є побудова великими інтернет-платформами відповідних механізмів протидії.
У той же час, Біденко відзначає, що Україна успішно бореться з російською пропагандою завдяки діяльності стратегічних комунікаційних центрів.
"Українці досягли такого етапу, коли можемо з упевненістю стверджувати, що ми маємо захист від елементарної, примітивної та недостовірної пропаганди. Вона майже не доходить до нас і практично відсутня в наших медіа та соціальних мережах. Це, безсумнівно, є результатом діяльності мережі центрів стратегічних комунікацій, які функціонують в Україні. Серед них – стратегічні комунікаційні підрозділи Міністерства культури, Генерального штабу, Міністерства оборони, Центру протидії дезінформації та інші. На сьогодні існує активна мережа, яка займається управлінням інформаційними потоками." – підкреслив Біденко.
