Експерти в галузі інформаційної безпеки зазначають, що російська пропаганда практично втратила своє впливове становище в Україні і тепер зосередила свої зусилля на міжнародній аудиторії.
Експерти вважають, що наразі глобальна спільнота не представила адекватних технологічних засобів для боротьби з російською пропагандою. У той же час, Україна успішно протистоїть цій загрозі завдяки діяльності центрів стратегічних комунікацій.
Російська пропаганда змістила свою увагу на глобальну аудиторію, значною мірою втративши вплив всередині України завдяки ефективній протидії. Про це заявили експерти з інформаційної безпеки Артем Біденко і Тарас Жовтенко під час брифінгу в Укрінформі, присвяченого темі "Тенденції інформаційного простору України: ключові виклики та загрози".
За інформацією Укрінформ, Артем Біденко, виконавчий директор Інституту інформаційної безпеки, підкреслив, що в даний час Росія інвестує значні ресурси в пропагандистські кампанії за межами своїх кордонів, оскільки втратила можливість впливати на Україну через ефективну протидію її діям на території країни.
"В Україні ми цього не помічаємо, бо вже є певна протидія і прорватися крізь наші бар'єри складно. У світі все не так. Ми бачимо сплеск ультраправих рухів у Європі як одного з носіїв пропагандистської думки Росії і які дуже активно діють проти України. Також активно використовуються псевдомедіа з сотнями тисяч фейкових статей на фейкових сайтах, які лише нагадують відомі видання. Міняється лише одна літера в домені, і люди потрапляють не на справжнє видання, а на псевдостаттю, в якій викладаються всі ці наративи про корупцію, порушення прав людини в Україні, а "свята" Росія намагається всіх врятувати", - розповів Біденко.
Він підкреслив, що в цей час Росія активно експлуатує потужності штучного інтелекту.
"Сьогодні Росія активно використовує цифрову пропаганду з елементами штучного інтелекту, щоб створювати різноманітні зображення, меми, відео та новини, і робить це фактично без жодного контролю. Мова йде про сотні тисяч фальшивих новин і мемів, які заполонюють інформаційний простір. Жодна соціальна мережа не в змозі протистояти цій хвилі дезінформації. Росія не намагається адекватно спілкуватися з аудиторією, а просто засипає її величезним потоком неправдивої інформації. Це призводить до того, що у людей, які легко піддаються маніпуляціям, формується сп distorted view of current events in Ukraine," - зазначив експерт.
Тарас Жовтенко, аналітик з безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, висловлює думку, що важко визначити ефективність російської пропаганди на західних слухачів через специфічні характеристики цієї пропаганди.
"Російська пропаганда не має на меті переконати когось у чомусь конкретному; її основна задача полягає в тому, щоб підірвати довіру до різних інститутів і інформаційних джерел. Насправді ці наративи не створюються, щоб люди повірили в окремі фейкові новини, а щоб в головах цільової аудиторії зібрати необхідний обсяг інформації, який буде служити стратегічним інтересам Росії. У певний момент ці фейкові новини можуть згадуватися як підстава для особистих переконань. Ефективність російської пропаганди не завжди визначається довірою до конкретних дезінформаційних повідомлень; її основна мета полягає в тому, щоб аудиторія в західних країнах почала сумніватися у своїх демократичних інститутах і політичних лідерах. Важливо також зазначити, що багато паралельних наративів взаємопов'язані, що свідчить про системний підхід російської пропаганди", - підкреслив Жовтенко.
Експерти вважають, що на сьогоднішній день світ не має ефективних технологічних інструментів для боротьби з російською пропагандою. Вони стверджують, що єдиним виходом у цій ситуації є створення великими інтернет-платформами спеціальних механізмів, що забезпечать протидію цим дезінформаційним кампаніям.
Водночас Україна досить ефективно протидіє російській пропаганди завдяки роботі центрів стратегічних комунікацій, повідомив Артем Біденко.