Російські інженери повністю розібрали безпілотник Magura. Хто ж займає перші позиції в гонці дронів і яку роль у цьому відіграє Китай?
Не лише в небі: як розгортається гонка безпілотних систем
Китай оголосив про заборону на експорт усіх цивільних безпілотників, які потенційно можна застосувати у військових цілях. Ці обмеження набудуть чинності з 1 вересня 2024 року. Вони також включатимуть високоточне вимірювальне обладнання та певні ключові компоненти для дронів.
Слідкуйте за достовірними новинами тепер і у WhatsApp.
Спрогнозувати, кого це більше зачепить - Росію чи Україну, - поки важко, каже LIGA.net військовий аналітик Defence Express Іван Киричевський. Інформація про те, скільки і які компоненти до БпЛА закуповують в Китаї, закрита. Але це значна кількість, пояснюють LIGA.net одразу кілька представників розробників.
Гонка безпілотних систем у російсько-українській війні триває без перерви: нові технології впроваджуються постійно. Росіяни намагаються затрофеїти якнайбільше українських дронів для дослідження. І йдеться не лише про БпЛА.
Був випадок, коли їм вдалося захопити морський дрон Magura, розповідають LIGA.net у ГУР: "Але засоби постійно вдосконалюються. Той дрон, який вони захопили більше ніж пів року тому, вже суттєво відрізняється від сучасних моделей".
Як розгортається гонка безпілотників та чи вплине на неї заборона Китаю - коротко.
Величезний вплив, який дрони мають на перебіг війни в Україні, - результат вимушеного креативу у протидії окупантам, які переважають кількісно, говорить LIGA.net полковник запасу Військово-повітряних сил США Джеффрі Фішер.
"Вам не вистачає літаків - ви заводите дрони, щоб виправити ситуацію, - каже він. - По суті, у вас є роботи-вбивці. Україна своїми ударами перетнула всі червоні лінії Росії".
Росіяни володіють значною перевагою у використанні "мавіків" та FPV-дронів, зазначає командир підрозділу "Ахіллес" та депутат Київської міської ради від "Слуги народу" Федоренко. Він пояснює це тісними відносинами між урядами Китаю та Росії, що дозволяє їм напряму закуповувати велику кількість дронів та комплектуючих.
Очевидну перевагу ворога підтверджує LIGA.net керівник відділу експлуатації компанії Skyeton, яка спеціалізується на виробництві безпілотників, Олексій Бульдозер: "Ми спостерігаємо значне збільшення кількості FPV-дронів у нас, але аналогічно й у ворога їх чисельність стрімко зростає. Сподіватися на кількісну перевагу з нашого боку не варто. Тому у нас залишається єдиний шлях - досягати переваги за рахунок якості, а не кількості".
У дронах типу "крило" російські військові поки що також попереду, але Сили оборони поступово вирівнюють баланс, продовжує Федоренко.
"Наш вибір щодо дронів ширший, однак у росіян, завдяки масштабному виробництву, ситуація дещо краща", - зазначає LIGA.net офіцер Другого окремого загону спеціального призначення Нацгвардії з позивним "Фома".
Щодо бомберів, то тут пальму першості тримають Сили оборони, зазначають обидва офіцери.
"Ці дрони колись використовувалися в сільському господарстві для боротьби зі шкідниками та збагачення ґрунту мінералами. З початком повномасштабного конфлікту, хтось запропонував ідею, що їх можна переобладнати для доставки боєприпасів на ворожі позиції, - згадує Федоренко. - Так розпочався шлях до створення нічних бомбардувальників, які згодом супротивник назвав "Баба-яга"."
Ці безпілотні літальні апарати зазнали значних модернізацій у 2023-2024 роках, зазначає він, і тепер є зовсім іншими засобами: "Основні функції включають скидання потужних боєприпасів на живу силу та позиції противника, а також на легко броньовану техніку. Гуманітарні завдання - доставка боєприпасів, медикаментів, води та харчів на передові позиції, щоб мінімізувати ризики для логістичних груп, які повинні здійснювати ці поставки".
Наземні роботизовані платформи розвиваються у відповідь на дії супротивника, пояснює Федоренко. "Не можна стверджувати, що Україна технологічно випереджає росіян," - підкреслює він. - "Проте у нас є державні проєкти, які за своєю якістю та інженерними рішеннями перевершують ті, що ворог випробовує на фронті. Тому саме ми задаємо темп, а не Росія".
Запит на такі розробки, які можна використовувати і в логістичних цілях, і для евакуації поранених, і для дистанційного мінування, дуже високий.
У цій сфері ведеться активна конкуренція, підтверджують LIGA.net фахівці. За словами представника компанії, що створює логістично-евакуаційний наземний роботизований комплекс "Воля Е", українські розробки перевершують російські аналоги як за кількістю, так і за якістю. Проте, головною перевагою противника є здатність до масштабування.
"Як тільки в них з'являється якийсь виріб - крадений чи перемальований - вони мають можливість пропустити його через машину свого ВПК та масштабувати виробництво швидше, ніж ми", - анонімно розповідає він.
Цікава історія полягає у спробах росіян захопити українські розробки для їхнього аналізу. "Якщо екіпажі, що працюють з нашими системами, усвідомлюють, що контроль над ними втрачений і немає можливості їх врятувати, вони знищують систему. Навіть до того, що відправляється безпілотник, який скидає вибухівку для знищення платформи, щоб вона не потрапила до рук ворога", - розповідає представник розробника платформи "Воля-Е".
Подібна ситуація спостерігається і з морськими безпілотниками, у сфері яких Україна є безсумнівним лідером.
Росіяни постійно прагнуть отримати максимальну інформацію про дрони Magura, повідомляє LIGA.net джерело в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони. Ці дрони вже вразили 14 кораблів, з них 8 знищено повністю. Найбільшими здобутками Magura стали російський ракетний крейсер "Івановець" та великий десантний корабель "Цезар Куніков".
У ГУР підтвердили, що був інцидент, коли противник зумів захопити як трофей дрон Magura.
"Вони здійснили ретельний аналіз, розібрали пристрій на найдрібніші деталі і зазначили, що він виготовлений вкрай неякісно, - розповідає він. - Однак цей нібито низькоякісний засіб зумів завдати значної шкоди їхньому потужному та "ідеальному" Чорноморському флоту".
Робота над морськими дронами триває, додає розвідник. "Той дрон, який вони захопили більше ніж пів року тому, вже суттєво відрізняється від сучасних моделей, що ми маємо зараз, - наголошує він. - Технічні рішення регулярно змінюються".
Значну роль у цьому процесі відіграє методика використання дронів, а також діяльність команди, які є центральними в створенні системного підходу та накопиченні досвіду у сфері морських безпілотних систем, зазначає співробітник ГУР.
Затрофеїти завжди краще, ніж збити, погоджується "Фома": "Можна підгледіти якісь нові цікаві рішення або щось навіть звідти зняти цікавого".
Але коли йдеться про БпЛА, то, зважаючи на їхню концентрацію над полем бою, їх найчастіше намагаються просто збивати всіма доступними способами.
Наразі основна робота ведеться з полювання за екіпажами ворожих БпЛА, їх детекцією та за знаходженням їх місць запуску, каже LIGA.net Бульдозер. "Саме знищення ворожих БпЛА зараз є одним з цільових напрямків, - додає він. - Рішення вже на етапі тестування. Це, до речі, до питання про те як змінились запити підрозділів. Оскільки у ворога є перевага в повітрі, то нам треба з нею боротися".
Новина про нові обмеження Китаю, які нібито запроваджуються через звинувачення з боку західних країн у підтримці Пекіном війни Росії в Україні, може мати більший вплив на росіян, припускає заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський у коментарі для LIGA.net.
Численні компоненти для багатьох українських розробок закуповуються саме в Китаї, повідомляють одразу кілька представників розробників виданню LIGA.net. Проте публічна інформація про те, які саме комплектуючі та в яких обсягах закуповуються, відсутня.
Це - проблема не лише для України, і не тільки в питанні безпілотних систем. Ступінь глобальної залежності всього світу від різних технологій військового і подвійного призначення з Китаю настільки великий, що його треба окремо переосмислювати, каже Киричевський: "Там буде дуже багато неприємних сюрпризів".
"Китай досягнув такого впливу, що всі учасники можливих світових конфліктів тепер залежать від постачання його ресурсів," - підкреслює експерт з військових питань.
Варто враховувати, що нині значно зросла кількість українських підприємств, які самостійно виготовляють комплектуючі. Зазвичай ці комплектуючі складаються з західних компонентів, зазначає Храпчинський.
Проте, як зазначає Киричевський, високоякісні європейські компоненти та електроніка для засобів ураження є дуже дорогими. З цієї причини європейські держави віддають перевагу інвестуванню в масове виробництво, наприклад, протитанкових ракет, а не безпілотних літальних апаратів.
Тому наразі складно спрогнозувати, як рішення Китаю позначиться на розвитку безпілотних технологій та хто зазнає більших втрат - Україна чи Росія. Поточна ситуація є надзвичайно динамічною.
"Насправді ступінь залежності від Китаю значно вищий, ніж прийнято очікувати, - констатує аналітик Defence Express. - Йдеться не лише про електроніку, а і про різні спецметали та рідкоземельні метали, необхідні для оборонної промисловості. Які експортуються в Європу транзитом через територію Росії".
На це варто зважати, в тому числі, вибудовуючи стосунки із Китаєм.
Але катастрофи на українському ринку БпЛА та засобів РЕБ не станеться, вважає Храпчинський: "В Україні вже формується пул компаній, які займаються розробкою компонентної бази. Так, це буде дещо дорожче. Але ми зможемо набирати обертів".
