"Платформа на краю безодні: якою є стійкість економіки Росії?"

Російська влада невпинно хвалиться "перемогами" в економіці, тоді як українські й західні експерти пророкують їй неминучий колапс на тлі купи провалів. УНІАН спробував з'ясувати, якою ж є ситуація насправді.

Ситуація з російською економікою та фінансами схожа з оцінками військових здобутків та провалів "Немитої". Якщо спитати росіян, то в них усі ворожі дрони збиті, і вони перемогли не лише ЗСУ, але й усе НАТО. Якщо ж спитати українців, то у РФ "поклади" радянської зброї виснажуються, просування на фронті є, але незначні, і даються вони такою великою ціною, що їм скоро нічим буде воювати. Тобто, думки протилежні.

Ситуація з економікою Росії має свої нюанси - поки представники країни пишаються зростанням у різних сферах, українці звертають увагу на коливання курсу рубля, падіння російського експорту та інші важливі аспекти. Як правило, істина знаходиться десь посередині. Тому УНІАН вирішив детально вивчити, які ресурси насправді залишилися в російській економіці, адже економічний "фронт" є не менш важливим, ніж військовий. Як свого часу зазначав Цицерон, гроші є "нервом" війни.

Вже всім очевидно, що ціна війни для РФ постійно зростає. Але наскільки вистачить їхнього "запасу міцності"? Адже, як кажуть, Росія - це "ресурсна країна" і там всього дуже багато.

Розпочнемо з офіційних загальних даних.

"Коли кажуть, що "скоро їх економіка загнеться", то це величезне перебільшення. Спостерігається тренд на поступове погіршення ситуації у економіці та збільшення токсичних місць у російський економіці. Зростає кількість "слабких місць", і їх буде ставати все більше. В них на період 12-18 місяців поки що є ресурси, зброя та тіла, якими можна компенсувати втрати у техніці. Але це не назавжди", - каже економічний експерт Ярослав Романчук і пропонує "пройтися" по макроекономіці РФ,

За його словами, виходячи з офіційних показників, ВВП країни-агресорки зріс на 3,6% у першому півріччі і на 5,4% у другому кварталі поточного року. Інвестиції у основний капітал за 2-й квартал зросли на 14,5%, і за перше півріччя - майже на 10%. Реальні наявні доходи громадян за другий квартал мають зростання у 9,6%, а за півріччя загалом - 8,1%.

"Але це "анаболічне" зростання як результат роботи уряду, Центробанку РФ. І це по формальних показниках. Хоча є ознаки, що заявлені показники значно завищені. Деякі навіть рази у 2-3. Вже те, що ставку рефінансування підвищують, свідчить про те, що реальна ситуація значно гірша, ніж нам показують", - пояснює пан Романчук.

Під терміном "анаболічне" зростання економіки експерт має на увазі збільшення, яке не відбувається природним шляхом, а нагадує ситуацію з атлетом, який використовує стероїди. У цьому контексті "препарати" — це величезні фінансові вливання, обумовлені війною. Така ситуація впливає на всі економічні показники, включаючи доходи населення, які значно підвищилися завдяки військовим виплатам та державним контрактам.

За інформацією Ярослава Романчука, середня реальна зарплата в Росії зросла на 10% у першій половині року з урахуванням інфляційних показників. Обсяги роздрібної торгівлі збільшилися на 8,8%, тоді як інфляція за цей період склала лише 5%. Виконання державного бюджету також демонструє стабільність, з дефіцитом, що становить близько 1,5% від ВВП за перші шість місяців. У червні фонд національного благоустрою (ФНБ) досяг 12,6 трлн рублів, що еквівалентно приблизно 160 млрд доларів.

"Їм є на чому заробляти - свою нафту вони оцінюють у 70 доларів, що впливає на статистику. Але сам російський уряд каже, що 80% ФНБ вже є неліквідними активами - цінні папери Сбербанку, Ростеху та інших держкомпаній. Вони просто роздають ці гроші держкомпаніям", - каже експерт.

Як здійснити виведення коштів з Фонду національного благополуччя або іншого державного фонду на рахунки державних підприємств, при цьому не знижуючи загальну оцінку фонду та запобігаючи паніці серед "глибинаріїв"? Решення полягає в обміні реальних фінансів на цінні папери цих самих державних компаній.

Отже, ці документи не можуть бути використані для розрахунків або продажу будь-кому, окрім держави. Проте їхня оцінка в загальному портфелі фонду створює ілюзію, що фактична сума в ФНБ становить 160 мільярдів доларів, а не значно менше.

ФНБ є яскравим прикладом "вразливих зон" у фінансовій та економічній системі Росії. Проте це не єдине таке підтвердження. Подібні проблеми спостерігаються майже в усіх цивільних секторах економіки, пов'язаних із технологіями. Лише у військово-промисловому комплексі спостерігалося справжнє зростання. Хоча, варто зазначити, що це зростання було лише в минулому.

За словами Ярослава Романчука, головна проблема для нас - це те, що РФ досі має значний потік виручки, що є наслідком "дірявих" санкцій. Хоча з кожним роком втрати зростають.

"Так, вони мають високі витрати на "чорні" та "сірі" схеми. Але вони все одно торгують - з Китаєм, Туреччиною, Індією та іншими. Нацисту Путіну ж байдуже на людей. Чи то вбити півмільйона росіян, чи то зробити злидарями 5 мільйонів - яка йому різниця? Головне, що гроші надходять. Міра доцільності в нього та у всього цивілізованого світу різні. Стагнація економіки його не лякає. Навпаки, російська влада використовує це щоб перерозподілити фінансові потоки на закупівлю "гарматного м'яса" та стимулювання підприємств ВПК", - вважає експерт.

На думку пана Романчука, для того щоб Російська Федерація не могла фінансувати виробництво військової продукції та підтримувати соціальні витрати, необхідно створити "форс-мажорні обставини", подібні до "нової Курської операції", або ж, ще краще, здійснити кардинальні зміни в режимі санкцій.

Протягом наступних 12-18 місяців, за умови відсутності змін у нафтовому ринку, санкційному режимі або інших непередбачуваних обставинах... Якщо ситуація залишиться стабільною, то серйозної кризи в Росії, швидше за все, не виникне. Однак це не свідчить про те, що в країні все гаразд. Росія досягла певного "плато" у своїх можливостях, і мова вже не йде про зростання. Будь-який "чорний лебідь" може призвести до змін, які не будуть на їхню вигоду, - підкреслює експерт.

Форс-мажор може виявитися чим завгодно. За словами експерта, російська сторона має серйозні побоювання, що в разі обрання Трампа президентом США, він розпочне реалізацію своєї нафтової реформи. Цю реформу кандидат у президенти США сформулював досить просто: "бурити, бурити й бурити!". Це може призвести до зниження цін на нафту, що стане справжнім "форс-мажором" для Росії.

Вони також стурбовані фінансовими труднощами Китаю та ситуацією в будівельному секторі, оскільки це може суттєво вплинути на Росію, оскільки безпосередньо позначиться на попиті на російські продукти. Загалом, у російських колах існує чимало тривог щодо можливого зниження світового попиту, що негативно позначиться на їхньому експорті. Справді, за останні кілька місяців російський експорт демонструє постійний спад.

Ярослав Романчук підкреслює, що Росія вже практично досягла межі своїх можливостей для подальшого зростання, проте він не очікує значного падіння в найближчі місяці, якщо не відбудеться "щось", що кардинально змінить ситуацію. На його думку, всі ознаки кризи недостатньо серйозні, щоб зруйнувати цей "Колос на нафтогазових ногах".

Проте, у Росії поступово накопичується така кількість проблем, що всі ці численні "незручності" можуть зрештою призвести до якісних змін і стати справжнім форс-мажором. Звісно, цей процес не відбудеться миттєво, але з часом ресурси, необхідні для ведення війни та фінансової підтримки звичайних громадян, почнуть помітно скорочуватися.

Специфіка саме "анаболічного" зростання економіки полягає у тому, що з'являються супутні "хвороби". Особливо, якщо "ліків" (грошей) стає менше. Та й зростання є неповноцінним - галузі, пов'язані з ВПК, розвиваються, тоді як все інше - занепадає.

Отже, якщо в сфері військової авіації їхні зусилля щодо збільшення виробництва виглядають хоч якось активними, з регулярними звітами про нові партії від виробника (хоча й невеликі — лише 1-3 літаки, згідно з фотографіями), то в цивільній авіації ситуація зовсім інша. Випуск літака МС-21 знову перенесли на 2025 рік, а терміни для Superjet 100 та Іл-114-300 зсунули на 2026 рік.

Проблеми російської авіації були озвучені ще навесні. Однак є й нові свідчення того, що стрімке зростання в умовах санкцій та українських ударів дронів може призвести до "побічних ефектів".

Наприклад, 29 серпня Росстат повідомив, що засекречує дані по переробці нафтопродуктів. Нібито задля того, щоб не було "маніпуляцій на ринку". З тим, що Україна системно вибиває російські НПЗ та нафтобази це, звісно, ніяк не пов'язано... Як і те, що за перше півріччя таке виробництво скоротилося на 3,2 відсотки, а ціни на паливо поповзли вгору - бензин марок АІ-92 та АІ-95 лише з червня зріс у ціні на 15%. Таке значне зростання цін свідчить про те, що РФ має дефіцит палива - але не для внутрішнього ринку, а для експорту.

Чому звітність перестала публікуватися саме в цей момент? Російські експерти почали ставити питання: якщо виробництво знизилося лише на незначний відсоток, чому ж тоді ціни зросли настільки? Хтось має намір ввести в оману – або біржі, де торгівля паливом відбувається в доволі прозорому форматі, або ж уряд, який стверджує про втрати в 3,2% і намагається приховати реальні показники. Відповідь на це питання є очевидною.

Динаміка цін на бензин АІ-92 у РФ, яка наочно демонструє навіщо бити по російських НПЗ та нафтобазах. Бо і в першому, і у другому випадках це впливає на ціни (якщо в тебе нема де зберігати готовий продукт, то ти теж змушений скорочувати виробництво).

Передумовою для офіційної заборони на публікацію інформації про нафтопереробку в Росії стала звітність найбільшого виробника пального в країні — компанії "Сургутнефтегаз". Вони оголосили про збитковість і першими перестали надавати свої фінансові звіти. Дивно, як компанія, яка має доступ до дешевої нафти, може зазнавати збитків? Все пояснюється тим, що Кремль вимагає від нафтопереробних підприємств утримувати ціни для споживачів на мінімальному рівні, щоб населення, зокрема звичайні люди з віддалених регіонів, не відчувало негативних наслідків економічної ситуації.

Це не лише про паливо для автомобілів - після атак на енергетичну інфраструктуру та зупинки двох енергоблоків на Курській АЕС на півдні Росії розпочалися відключення електроенергії. Кремль намагається компенсувати це постійним підвищенням заробітних плат.

Однак, за даними статистики, що свідчить про десятивідсоткове підвищення зарплат у Росії, прихована менш оптимістична реальність для громадян - згідно з інформацією Росстату, у країні спостерігається найвищий рівень боргів по заробітній платі за останні 11 років.

Боргова криза в "болотах" є найгострішою за останні десятиліття, що визнають навіть у Центральному банку Росії та Міністерстві фінансів. Це, в свою чергу, стало причиною підвищення ставки рефінансування та появи обговорень про "стагфляцію" (поєднання стагнації та інфляції).

Проте Ярослав Романчук стверджує, що в Росії наразі немає стагфляції — існують лише її потенційні загрози. За його словами, Набіуліна, Сілуанов і фінансовий блок уряду РФ досить ефективно справляються з цими викликами. Він вважає, що ці технократи є "значно небезпечнішими за ворожих генералів", оскільки, на відміну від військових, вони демонструють більші успіхи у своїй діяльності.

"Дивує, що Путін надає їм можливість реалізовувати практичну політику. Я вважаю, що відставка Набіуліної та спроби підтримати економіку шляхом інтенсивного вливання коштів стали б сигналом того, що ситуація в Росії вже критична. Проте наразі у них ще є ресурси, щоб щорічно виділяти близько 130 мільярдів доларів на військові потреби з доходів, не збільшуючи при цьому грошову масу," - зазначає експерт.

На цьому тлі падає й експорт з РФ. За перше півріччя загальний експорт РФ впав на 9% - до 138 млрд дол. Показник за червень знизився на 8,5% - до 29,3 млрд дол., повідомляв "Комерсантъ". Це якраз показник того, як кількість переходить у якість - багато малих проблем дають у результаті все більш помітний результат.

Експорт вугілля зменшився на 11,4%, тоді як експорт металів скоротився на 15,7%. Причиною цього стало рішення Китаю диверсифікувати свої закупівлі вугілля. В результаті доходи вугільних компаній з "Немитої" знизилися до 81,1 млрд рублів, що на 178 млрд рублів менше, ніж у попередньому році. Чисті збитки цих компаній зросли до 72 млрд рублів, що становить збільшення на 270%.

Наприклад, російський експорт до Південної Кореї знизився на 35% і становить 3,794 мільярда доларів. Це все ще значна сума. Причина полягає в тому, що через ризики вторинних санкцій уряд Південної Кореї постійно розширює список заборонених для імпорту російських товарів. При цьому, чим активніше Кремль співпрацює з Північною Кореєю, тим більш охоче південнокорейці запроваджують подібні обмеження.

Одночасно спостерігається зростання блокувань експортних та імпортних операцій, пов'язаних з російськими компаніями та їх банківськими рахунками за кордоном. Нещодавно державний банк Туреччини Ziraat оголосив про повну зупинку всіх транзакцій, що здійснюються в рублях. Крім того, казахстанський Freedom Bank "призупинив" перекази через систему "Золота корона". Раніше аналогічні заходи вжили банки з Об'єднаних Арабських Еміратів, які відігравали важливу роль в оплаті до 20% закупівель ноутбуків, призначених для продажу в Росії.

Раніше аналогічні обмеження запроваджували банки Киргизстану та Китаю. У відносинах з китайськими фінансовими установами в Росії зараз спостерігається значна складність. Згідно з даними російських ЗМІ, китайські банки заблокували до 80% грошових переказів, що стосуються імпортних товарів для російських споживачів.

Внаслідок цього китайська сторона призупинила поставки ряду важливих для Російської Федерації товарів, особливо в сфері хімічної промисловості. Навіть посередники з Саудівської Аравії, які раніше активно співпрацювали з російськими партнерами, більше не готові до співпраці. Це викликало справжню паніку серед російських промисловців. При цьому варто зазначити, що Китай також став зменшувати обсяги закупівлі російської нафти, замінюючи її на нафту з Саудівської Аравії.

Якби не Індія, яка активно збільшила свої закупівлі нафти і готова приймати ті обсяги, які китайці не бажають купувати, ситуація для Росії була б ще гіршою. Але існує інша складність — росіяни не знають, як витрачати індійські рупії, оскільки жодна інша країна їх не приймає, а в Індії просто немає достатньо товарів, які цікавлять російських споживачів.

Поставки товарів з ЄС теж впали до показників 1999 року після того, як останній банк-посередник - угорський Райффайзенбанк - теж заблокував російські транзакції, а з вересня планує взагалі вийти з російського ринку. Це все відбувається на тлі 14-го пакету антиросійських санкцій та посилення вторинних санкцій від США.

Внутрішнє споживання в Росії також переживає непрості часи – незважаючи на новий урожай і зростання пропозиції, інфляція на харчові продукти в країні прискорюється. Серед лідерів зростання цін – хліб (+11%) та молоко (+10%). У серпні загальна продуктова інфляція в Росії досягла 10%, що є значним показником, адже влітку ціни на продукти зазвичай знижуються.

Це все разом з Курською операцією призвело до того, що офіційний рейтинг Путіна впав на "шалені" 3,5% (до 73,6%), про що повідомив російський телеграм-канал Brief. Втім, зараз вже цього повідомлення, як і самого Brief'у вже знайти неможливо - чи не наступного дня видання зробило "ребрендинг" на "Еж" та видалило всі старі публікації. Це сталося на тлі звинувачень власників каналу у тому, що вони "іноагенти".

І все це сталося не протягом року чи двох, а всього за останні два тижні. Не дивно, що кремлівські чиновники втратили почуття гумору. Але, на жаль, це поки що не свідчить про неминучий кінець російської економіки.

Економічний експерт Ярослав Романчук вважає, що поки що зарано говорити про обвал російської економіки, бо у РФ дійсно великий запас "міцності". Втім, зростання теж вже не буде, бо ресурсів на це більше немає.

Немає свідчень про суттєве підвищення економічного зростання. Відсутні ресурси для цього. Чому ж вони вирішили "загальмувати" економіку, підвищивши ставку рефінансування до 18%? На жаль, вони усвідомлюють, що подальше стимулювання економіки може призвести до значно болючішого і гучнішого падіння. Експерт зазначає, що їхня економіка наразі не зазнає краху без "чорних лебедів". Принаймні в найближчі 12-18 місяців у них ще є певний запас. Однак, щоб змусити їх капітулювати, не обов'язково доводити до критичної ситуації. Досить просто створити умови, за яких закінчаться ресурси та фінансування для їхньої армії.

Отже, з одного боку, Російська Федерація ще не наблизилася до економічної катастрофи. Проте, з іншого боку, обставини поступово ускладнюються через посилення українських атак на російські території та розширення заходів західних санкцій. Як зазначає експерт, хоча санкційний режим і має свої "слабкі місця", проте "удавка" поступово затягується.

Проте Захід поки що не поспішає запроваджувати найжорсткіші антиросійські санкції, які стосуються нафти та газу. Однак, закінчення угоди про транзит з Україною (взимку) та загальне падіння попиту на російські нафту, газ та готові пального можуть змінити ситуацію.

Особливо якщо після виборів у США відбудеться зміна політики, якої наразі дотримується Білий дім — уникати будь-яких дій, що можуть призвести до збільшення цін на бензин для американських виборців. Ці зміни можуть бути очікувані незалежно від того, хто виграє вибори: чи то Харріс, якій більше не потрібно буде так старанно контролювати ціни, чи то Трамп зі своїм гаслом "бурити, бурити і ще раз бурити!". Для Кремля це схоже на приказку: "хоч в лоб, хоч по лобі".

Не слід очікувати раптового "колапсу" російської економіки. Проте, вона вже досягла максимуму своїх можливостей і тепер перебуває на "плато". Наступні події можуть розгортатися або у вигляді стрімкого занепаду після значного форс-мажору, або ж у формі повільного "загнивання", подібного до етапу пізнього СРСР.