"Після завершення війни виникне необхідність обмірковувати нові цілі та стратегії. Це викликає страх": еліти Путіна вже не вірять у перспективи Росії.
Війна, яку Росія розгорнула проти України, призвела до безпрецедентної кількості санкцій, накладених на РФ, і викликала тривогу за майбутнє серед російських еліт. Хоча високопосадовці та найбагатші підприємці країни висловлюють "втому від війни", перспектива її завершення також викликає в них побоювання.
Цю інформацію повідомили джерела, що мають зв'язки з урядом та адміністрацією президента Росії, згідно з даними The Moscow Times.
"Неп ясно, як далі жити після СВО (так в Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну, - ред.). Які будуть цілі держави? Зараз все зрозуміло: ми ведемо війну, і більшість рішень приймаються з урахуванням цього. Після СВО нам потрібно буде замислитися над майбутнім, цілями і стратегіями. І це дійсно викликає тривогу", - висловив думку один з джерел, близьких до адміністрації президента.
За словами іншого джерела, невизначеність майбутнього бачить і великий бізнес, який втратив західні ринки через санкції, а разом із ними - доходи та можливість інвестувати.
Держави-союзники Росії, зокрема Китай і Туреччина, все ще в певній мірі дотримуються західних санкцій. І навіть після завершення війни, ймовірно, що ці обмеження залишаться в силі, зазначив співрозмовник.
Після початку повномасштабної агресії проти України, за його словами, бізнес-планування скоротилося до короткострокових перспектив, однак стало очевидно, в якому напрямку діяти: західні компанії залишили російський ринок, відкривши нові можливості для заповнення звільнених ніш.
"Проте тепер немає жодних старих речей, а нове не народжується, і все починає занурюватися в застій," - зауважив він.
Величні економічні ініціативи, оголошені президентом Росії Владіміром Путіним, який обіцяв нації та її економіці "суверенне" завтра, так і не були реалізовані.
Авіазаводи за два роки так і не змогли налагодити випуск цивільних літаків, судноверфі через відсутність західних технологій не можуть запустити виробництво танкерів, а програми імпортозаміщення у промисловості закінчилися нічим.
Кожне друге російське підприємство виявилося нездатним знайти заміну імпортному обладнанню в межах країни, а кожне третє - не змогло знайти альтернативу навіть у "дружніх" державах.
Ілюзія економічного підйому, що виникла внаслідок трильйонних інвестицій у військові підприємства та безперервного виробництва танків і бомб, поступово зникає: згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, з 2025 року темпи зростання ВВП Росії знизяться втричі до 1,3%. Більш того, Російський Центробанк не виключає ймовірності початку стагнації, з прогнозованим зростанням лише на рівні 0,5%.
Економічні резерви "майже вичерпані", зазначила в липні керівниця Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна.
Проте Кремль має іншу точку зору і потребує збільшення фінансування для бюджету, в якому вже витрачається кожен третій рубль на військові потреби.
У середині липня президент Путін затвердив закон, який передбачає збільшення податкових ставок для громадян Росії та місцевих підприємств, починаючи з 2025 року.
Згодом з'ясувалося, що російська влада планує суттєво збільшити акцизи на нафтопродукти з метою поповнення федерального бюджету, котрий у наступному році має стикнутися з безпрецедентними військовими витратами.
Проте, завершення конфлікту може виявитися для російської економіки не менш тяжким, ніж сама війна, вважає старша наукова співробітниця Peterson Institute for International Economics Еліна Рибакова. Витрати на оборонну сферу складають 6% ВВП, і якщо вони раптово зменшаться, виникне питання: як діяти з підприємствами та працівниками, які в них зайняті? Перехід до військової економіки є структурним, і для підтримання економічної діяльності необхідно продовжувати агресивні дії, підкреслює вона.
У 2024 році частка військових витрат у бюджеті Росії може досягти рекордного рівня, який не спостерігався з часів Радянського Союзу, і вперше в сучасній історії перевищить витрати на соціальні програми.
Для фінансування сфери "національної оборони" передбачено виділити 29,3% від загального обсягу витрат російського бюджету, що становить 10,7 трильйона рублів, або 6% від валового внутрішнього продукту. У 2023 році заплановані витрати в цій сфері склали 6,4 мільярда рублів.
Одночасно на реалізацію "соціальної політики" вирішено виділити 7,71 трлн рублів, що складає 21,1% від загальних витрат. Це найменший показник з 2011 року. За період з 2015 по 2021 роки частка, присвячена соціальній політиці у витратах федерального бюджету, в середньому становила 28%.
Детальніше читайте у матеріалі: Скільки Україна та Росія витрачають на війну
