Складати правду, контролювати штучний інтелект, верифікувати дані: підсумки конференції "ДезАут".
У Києві пройшла конференція з протидії дезінформації "ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля"
25 жовтня у Києві пройшла конференція з протидії дезінформації "ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля", організована ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки уряду Канади.
Медійники/-ці, експерт(к)и з медіаграмотності, дезінформації штучного інтелекту та гендерних питань, члени та членкині громадських організацій й іноземних представництв зібралися, щоби відповісти на виклики інформаційної безпеки та знайти ефективні рішення проти нових загроз.
Памела Мур, виконавча директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації Міністерства міжнародних справ Канади, відкрила захід промовою. Вона зазначила, що РФ координує дезінформаційні кампанії у світі, поширюючи маніпулятивні наративи, щоб викривити інформаційний простір, посіяти розгубленість, розбрат й недовіру до демократії.
"Ці вчинки створюють серйозну загрозу для численних життів, підриваючи мир, добробут та особисті свободи. Вони також можуть призвести до дестабілізації міжнародної системи, яка базується на правилах," - підкреслила чиновниця.
Про загрози дезінформації та шляхи боротьби з ними розповідали на чотирьох дискусійних панелях. Під час першої спікери обговорили стан українського інфополя та інформаційні загрози в умовах війни. До найбільших інформаційних небезпек для України віднесли: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низьку якість української журналістики. Для боротьби з дезінформацією учасники пропонували власні формули.
Конференція під назвою "ДезАут: як усунути маніпуляції з інформаційного простору" пройшла 25 жовтня.
"На першому етапі необхідно якнайкраще перекрити джерела поширення російської дезінформації. Другим кроком є розробка власного контенту. Третій аспект – це медіаосвіта, яка дозволить людям самостійно оцінювати правдивість інформації," – зазначає Ігор Соловей, директор Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
На сьогоднішній день заблокувати усі канали розповсюдження російської дезінформації в соціальних мережах є неможливим завданням. Telegram, TikTok та Meta залишаються основними платформами, де активно циркулюють фальшиві новини.
"Ми вже володіємо навичками роботи з Telegram, але TikTok залишається для нас чимось новим і незнайомим. Telegram здебільшого оперує текстовою інформацією, тоді як у TikTok панують відео та аудіо, які яскраво передають емоції. Коли люди не бажають витрачати час на пошук інформації самостійно, вони звертаються до TikTok, де їм пропонують наратив у доступній формі", - поділився думками Сергій Міхальков, журналіст Texty.org.ua, який спеціалізується на дослідженні російської дезінформації.
Незважаючи на те, що існує широка згода щодо того, що Росія експлуатує Telegram для розповсюдження дезінформації та маніпуляцій, учасники панелі висловлюють сумніви щодо доцільності його заборони.
"Навіть якщо ми заборонимо Telegram, фінансування російської дезінформації не зникне. Існує тривога, що ці кошти можуть переміститися до TikTok. У Telegram ми маємо можливість аналізувати інформацію, оскільки це текстовий формат. Натомість у TikTok зберігаються терабайти відео, що ускладнює їх обробку," - зазначає Вадим Карп'як, журналіст і ведучий програми "Свобода слова".
На чотирьох дискусійних форумах обговорювалися загрози, пов'язані з дезінформацією, а також можливі методи їх подолання.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вказує на ризики, пов'язані з поширенням пропаганди в окремих соціальних мережах, а також на сумніви влади щодо ефективності їх регулювання. Іншою загрозою є зниження довіри до традиційних медіа та маніпуляції, які виникають завдяки штучному інтелекту.
"І, нарешті, поляризація, зумовлена, зокрема, "Єдиним марафоном", який дуже відхилив маятник довіри в суспільстві. У підсумку ми маємо дуже позитивну картинку на телебаченні, і суспільство шукає деінде щось, чим можна її збалансувати", - зазначила Оксана Романюк.
Окрема проблема, на думку експертів/-ок, - погіршення навички українців розпізнавати маніпуляції. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян опустився до 76% у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.
"Одним із компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до підбору джерел та перевірки інформації", - розповіла Галина Петренко, директорка ГО "Детектор медіа", що проводить вимірювання індексу медіаграмотності.
За інформацією керівника організації, у 2023 році лише 12% українців заявили, що усвідомлюють, яку роль відіграє штучний інтелект у формуванні пропаганди та вважають, що здатні її ідентифікувати. Тим часом, штучний інтелект активно використовується для створення дезінформації.
"Сьогоднішні технології настільки прогресивні, що ми вже не здатні чітко визначити, що є істинним, а що – створеним штучно. Часто зустрічаються рекомендації на зразок «Як розпізнати справжні знімки від згенерованих», проте ця інформація швидко стає застарілою", – зазначив Олексій Мінаков, консультант і автор тренінгів з генеративного штучного інтелекту, описуючи існуючі ризики.
Для боротьби з дезінформацією учасники пропонували власні формули
Експерти/-ки переконані, що штучний інтелект можна використовувати й для боротьби з дезінформацією: автоматизованого аналізу контенту на наявність маніпуляцій, обробки великих обсягів інформації, створення власних алгоритмів для виявлення певних патернів тощо.
На конференції також було піднято питання гендерної дезінформації. Учасники отримали змогу ознайомитися з дослідженням СтратКому ЗСУ, яке висвітлює спроби російських пропагандистів очорнити Олену Зеленську як в Україні, так і за її межами. Друга частина сесії була присвячена дискусійній панелі, де обговорювалися російські маніпуляції, пов'язані з гендерною тематикою.
Аналітикиня ГО "Інтерньюз-Україна" Дзвенислава Щерба виділила 4 основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок:
Декілька з цих аспектів можна виявити й в українському інформаційному середовищі. Громадська організація "Інтерньюз-Україна" здійснила дослідження, присвячене питанням гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило, що такі теми використовуються для поглиблення нерівності в суспільстві.
Народна депутатка України Інна Совсун зазначила, що частина українців все ще має дещо застарілі погляди на гендерні ролі, і Росія використовує це у своїх інтересах.
"Проте це не означає, що варто відмовитися від боротьби за права жінок. Необхідно активно діяти та поширювати достовірну інформацію, особливо серед молоді," - підкреслила вона.
Доповідачі підкреслили, що українська молодь піддається впливу російської дезінформації, оскільки вони продовжують активно споживати російські медіа, що залишається на високому рівні.
Необхідність просувати українську тематику та боротися з російськими інформаційними маніпуляціями актуальна не лише в Україні, а й на міжнародній арені. Учасники четвертої дискусійної панелі обговорили стратегії, які можуть бути використані для протидії Росії у глобальному інформаційному просторі. Спікери дійшли згоди, що ефективним підходом у боротьбі з дезінформацією є активне поширення українських наративів. Для цього важливо інформувати іноземну аудиторію про події в Україні, залучаючи різноманітні ресурси.
"Ми повинні викладати правду. Читачі мають усвідомлювати, що незалежно від подій в Україні, Росії та в цілому в цьому регіоні, вони можуть покладатися на нашу інформацію", – зазначає Олексій Сорокін, заступник головного редактора видання The Kyiv Independent.
Він підкреслив, що українські засоби масової інформації повинні модифікувати свій контент для світової аудиторії та не уникати критичних висловлювань, адже це сприяє зміцненню довіри та позитивно впливає на їхній імідж.
Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації
У минулому році міжнародний інтерес до України помітно зменшився. Таким чином, українцям слід шукати нові підходи для взаємодії з глобальною аудиторією.
Спікерами на заході також виступали: Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО "Інтерньюз-Україна"; Ольга Петрів, юристка з ШІ у ЦЕДЕМ; Максим Віхров, старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Михайло Корюкалов, фахівець із гендерних питань, кандидат політичних наук; Ксенія Калина, завідувачка комунікаційного відділу Українського інституту; Марія Липяцька, голова організації BRAND UKRAINE; Віталій Рибак, менеджер програми інформаційної стійкості NDI; Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV).
Конференція, що проходить в рамках проєкту "Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації", була організована громадською організацією "Інтерньюз-Україна" за підтримки канадського уряду.
