Олексію Потапенку виповнилося 85 років!
4 серпня святкує свій шанований 85-річний ювілей Олексій Потапенко - відомий український живописець, член Національної спілки художників України, заслужений художник України (2009), уродженець Чернігова.
Діалектика мистецького шляху Олексія Потапенка проходить через складний і тривалий процес, починаючи від його народження на Слобожанщині в 1939 році, і досягнувши Чернігівщини — краю річок, озер і лугів. Художник стає справжнім митцем тоді, коли відкриває для себе свою тему, своє унікальне бачення, свою "малу планету". Для Олексія Потапенка цією "малою планетою" є Україна, Дніпро, людина у своєму середовищі та її існування у світі. Так про нього свого часу висловився відомий чернігівський живописець Євген Кріп.
У своєму творчому розвитку ювіляр відходить від експресивності, притаманної ранньому етапу його діяльності, і від монохромних робіт, виконаних в авторській техніці, звертається до поєднання двох художніх основ: народного мистецтва та світової класики. Це веде до "...синтезу, де гармонійно зливаються національні та загальнолюдські елементи... Його творчість наповнюється глибокими і поетичними символами" (за Т. Гашанською).
З початку 1990-х років митець глибоко занурився в етнографічну тематику, досліджуючи національне буття українців. Він створив серію картин, що відтворюють українську минувшину і принесли йому міжнародне визнання. Цей унікальний світ, який він так старанно і з любов'ю творив, не залишає нас байдужими. Леся Кочергіна, організатор виставки "Українська містерія", відзначала: "Магнетизм його робіт змушує повертатися до них знову і знову, як до загадки, яку неможливо розкрити, але хочеться наблизити до себе хоча б трохи".
Етапи творчого розвитку Майстра були продемонстровані на персональних виставках у Чернігові, Гомелі, Іспанії, Києві, Парижі та Туреччині.
Твори цього митця представлені у колекціях Чернігівського обласного художнього музею імені Г. Галагана, а також у приватних збірках як в Україні, так і за її межами.
З роси й води Вам, шановний Олексію Григоровичу!
Ольга Чірік