"Погляд з Азовсталі". Де зараз знаходиться Дмитро Козацький, чия фотографія на початку війни вразила увесь світ?

Що можна сказати про Дмитра "Ореста" Козацького?

Дмитро, 28 років, походить з міста Малин у Житомирській області. Він здобував освіту в галузі графічного дизайну у Вищій школі інформаційних технологій та менеджменту в польському Ряшеві, проте вирішив залишити навчання і повернутися в Україну, щоб активно долучитися до Революції Гідності. Наразі він продовжує освіту, навчаючись на факультеті політології в Національному університеті "Острозька академія".

Дмитро з дитинства захоплювався мистецтвом фотографії. Спочатку його об'єктив фіксував красу природи, але з часом він перейшов до портретної зйомки. Перші навички фотографування він отримав у місцевому клубі в Малині, а справжнім професіоналом став завдяки багаторічній практиці.

Дмитро змалку займається фотографією (фото: instagram.com/kztsky)

Дмитро під час своєї служби в 2018 році (джерело: instagram.com/kztsky)

У 2015 році Дмитро вступив до лав Національної гвардії України й переїхав у Маріуполь. У 2017 році перейшов у полк "Азов", спершу був зв'язківцем, а згодом став прес-офіцером.

Початок широкомасштабного вторгнення Козацького застави в Маріуполі припав на 1 березня 2022 року. Саме тоді "Орест" разом із побратимами опинився на території "Азовсталі". Він зізнається, що не брав участі у бойових діях, оскільки його обов'язки полягали у забезпеченні зв'язку в полку та документуванні життя бійців у бункері через фотографії.

"Коли ще навчався в Польщі, по вечорах я брав великий рюкзак, кидав туди багато книг і бігав на стадіоні, мріяв стати воєнним кореспондентом. У той момент і повірити не міг, що це колись може стати реальністю", - згадував згодом "Орест".

"Орест" у Маріуполі на старті великого вторгнення (фото: instagram.com/kztsky)

Знімки поранених, зроблені Дмитром у польовому шпиталі на "Азовсталі", стали відомими у всьому світі. Найбільш впізнаваним кадром з цієї локації стало фото під назвою "Світло переможе", на якому зображений "Орест" під яскравими променями сонця, що пробивалися через зруйнований дах бункера. Цей кадр був визнаний одним із найкращих у 2022 році за версією газети "The Guardian" і також потрапив до списку "100 найкращих фотографій 2022 року" журналу "Time".

"Я прямував, щоб зафіксувати миті з пораненими, переходячи з одного бункера до іншого, коли раптом побачив цей промінь світла на проході. В той момент у моїй душі також зародилася надія, що все обереться на краще," - поділився Дмитро.

У 2022 році цей знімок був обраний для обкладинки фотокниги, створеної українськими та американськими фотографами, присвяченій російсько-українській війні. Після цього Дмитра запросили до США, де він мав можливість представити цю книгу на різних заходах.

"Світло переможе" - одне із найвідоміших фото з "Азовсталі" (фото: instagram.com/kztsky)

Перед виходом із бункера, Дмитро встиг опублікувати свої фото у соцмережі й закликав усіх поширювати їх, аби показати світу реалії війни в Україні. За ці фото Козацький отримав прізвисько "Очі Азовсталі".

"Щиро дякую за притулок 'Азовсталь' – місце, де зійшлися моя смерть і моє життя. Поки я в полоні, залишаю вам фотографії у найвищій якості. Надсилайте їх на всі журналістські нагороди та фотоконкурси; якщо я виграю щось, це буде приємним сюрпризом після мого виходу. Вдячний усім за підтримку. До нових зустрічей", - поділився тоді Дмитро.

Дмитро отримав золоту медаль на міжнародному конкурсі репортерської фотографії "Live press FOTO" за свої знімки, а також спеціальну відзнаку польської фотопремії "Grand Press Photo 2022". Крім того, за особисту відвагу та вірність військовій присязі йому присвоїли медаль "За військову службу Україні".

Світлини з "Азовсталі" (фото: Дмитро Козацький/Azov.media)

У російському полоні Дмитро провів чотири місяці, під час яких втратив 14 кілограмів. Після звільнення йому знадобилося три місяці для відновлення. У грудні 2022 року Дмитро оголосив про свій вихід з "Азову".

"Я більше не боєць полку "Азов", не прес-офіцер і ніяким чином вже не представляю підрозділ. Дякую "Азову" за неймовірний досвід, за найкращих друзів і за героїв, які захищали, захищають і будуть захищати нашу країну. Це були найкращі роки моєї військової служби, однак потрібно рухатись далі", - написав Козацький.

Наразі Дмитро виконує обов'язки фотографа в Міністерстві оборони, фіксуючи важливі офіційні події. Час від часу він займається фотографією для соціальних та волонтерських ініціатив, присвячених військовим та їхнім родинам. Серед його проектів — "Сталева врода", у рамках якого він знімав матерів, дружин і сестер захисників Маріуполя. Також він документував історії поранених військових у центрі "Незламні".

Періодично у Дмитра відбуваються фотовиставки, так влітку пройшла "Очі Маріуполя в Острозі", а раніше персональна виставка була у Рівному.

Дмитро на відкритті виставки в Острозі (фото: Instagram/kztsky)

Дмитро в ряді інтерв'ю підкреслює, що не бажає бути "заручником" кількох своїх фотографій, тому продовжує свою творчість. Однак, за його власними словами, найважливіше фото в його житті ще попереду.

"Коли мене запитують про моє найважливіше зображення, я завжди відповідаю, що його ще не існує, але я створю його в день нашої перемоги", - ділиться "Орест".

Дмитро Козацький працює фотографом (фото: Instagram/kztsky)

Наразі Дмитро, разом із своїми товаришами та небайдужими українцями, активно бере участь у акціях Free Azov. Вони прагнуть підвищити обізнаність суспільства щодо проблеми полонених та сприяти їх швидшому звільненню з російського captivity.

"Моя головна мрія зараз - приїхати на обмін побратимів, побачити їх всіх і обійняти", - заявляв в інтерв'ю Дмитро.