Нова етапа в повітряних конфліктах: які засоби використовуватимуть розвідувальні дрони України та Росії (відео)
Безпілотники відображають еволюцію пілотованої авіації, що розвивалася під час Другої світової війни. У їхньому арсеналі можуть з'явитися не лише кулемети та ракети, а й сітки та інші типи літальних апаратів.
Розвідувальні дрони України та Росії час від часу зустрічаються у небі, а останнім часом почали навіть битися, хоча для цього не призначені. Фокус проаналізував, яку зброю вони можуть отримати для повітряних боїв.
Напередодні російська сторона оприлюднила відео, на яких видно, як українські безпілотники, можливо, моделі "Чаклун", здійснюють атаки на російські дрони Zala та "Орлан" за допомогою методу тарану. Інформації про результати атаки немає, при цьому росіяни запевняють, що їхні безпілотники не були знищені.
Українські авіатори готові йти на ризик, аби не дати Збройним силам Росії доступ до важливих даних. Однак постає питання доцільності використання саме такого виду "зброї", з огляду на її сумнівну ефективність. Згідно з тендером, оголошеним комунальним підприємством "Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія" Дніпровської міської ради в серпні 2024 року, вартість одного "Чаклуна" становить 347 250 грн.
На веб-сайті виробника зазначається, що безпілотники "Чаклун" створені виключно для розвідувальних місій, що означає, що вони не оснащені бойовими елементами для знищення цілей. Іншими словами, у разі невдалого зіткнення оператори ЗСУ можуть зазнати значних пошкоджень власного безпілотника, тоді як ворожий дрон продовжить виконувати свою місію. У зв'язку з цими інцидентами українські фахівці почали розмірковувати над тим, як можна дооснастити розвідувальні дрони, щоб вони могли більш ефективно атакувати російські апарати в повітрі, не ставлячи під загрозу власну техніку.
Експерти вже не раз зазначали, що безпілотники з крилатою конструкцією слідують тим самим етапам розвитку, що й пілотовані літаки. Це може призвести до того, що такі апарати отримають можливість озброюватись для ведення бою один з одним. Наприклад, український військовий аналітик Сергій Бескрестнов, більше відомий під псевдонімом "Флеш", висловив думку, що незабаром на ці безпілотники можуть встановити легкі кулемети, які використовують набої калібру .22 LR.
Користувачі соціальних мереж навіть пропонують кілька моделей кулеметів, які можуть бути підходящими для цієї мети. Наприклад, зменшена копія M1917 Browning, адаптована компанією Tippman для використання з калібром .22 LR. Ця модель живиться з стрічки та може мати систему охолодження ствола, яка працює на повітрі або воді. Оригінальні версії таких реплік наразі є досить рідкісними і можна знайти на аукціонах; наприклад, у 2019 році один з екземплярів було продано за $14 950.
Ось ще один варіант: кулемет Гатлінга від тієї ж фірми. Це новіша модель, тож знайти її буде набагато легше. Однак, слід врахувати, що наявність більшої кількості стволів робить його важчим.
Для того щоб безпілотники могли ефективно застосовувати таку зброю, необхідно забезпечити наявність електричної системи перезарядки. Ця система буде важливою не лише для заміни стрічок, але й у випадках, коли набої не спрацьовують.
Раніше Фокус проводив аналіз теми дронів, оснащених вогнепальною зброєю. Ігор Криничко, голова наглядової ради компанії SkyAssist, зазначив, що для належного функціонування важливо дотримуватись оптимального співвідношення ваги безпілотника до кулемета, оскільки в іншому випадку віддача може заважати його стабільному польоту. Ще однією проблемою є низька точність стрільби під час польоту. Для її покращення необхідна надійна система наведення, яка, однак, суттєво підвищить вартість виробництва дрона.
Ще одне новаторське рішення в цій галузі реалізується на квадрокоптерах одним із російських заводів. Як зазначив Сергій Бескрестнов у своєму дописі, у передній частині цього пристрою розташований ствол, призначений для стрільби картеччю, тоді як з його задньої частини відстрілюється контрзаряд, що дозволяє зменшити віддачу.
"Раніше саме так функціонували перші артилерійські системи на літаках," -- відзначив фахівець. Можливо, подібні технології знайдуть застосування і в розвідувальних безпілотниках, які мають форму літаків.
Деякі українці пропонують ставити на великі дрони ракетні комплекси Javelin або "Стугна". Втім Ігор Криничко вважає, що доцільніше розробляти ракети спеціально для безпілотників, враховуючи особливості їх конструкції. Щоб вони влучали, потрібні технології самонаведення, адже уразити рухливу ціль у повітрі доволі важко. На думку Ігоря, українські розробники здатні створити такі ракети, якщо матимуть достатню кількість часу та грошей.
Що ж маємо наразі? У світі вже є безпілотники, здатні запускати ракети. Наприклад, турецький Bayraktar Akıncı здатен використовувати ракети класу "повітря-повітря", наприклад, Bozdoğan з інфрачервоним наведенням та BVRAAM Gökdoğan, а також крилаті ракети сімейства SOM дальністю 275+ км.
Менші дрони теж здатні застосовувати таку потужну зброю. Так у 2023 році великий коптер SARISA SRS-1X від грецької компанії Spirit Aeronautical Systems (SAS Technology) успішно запустив ракету Hydra калібру 70 мм під час випробувань. Наскільки точно він вміє уражати цілі, доки не відомо.
Сіткові системи вже давно вважаються ефективним засобом боротьби з безпілотниками під час війни в Україні. У 2023 році Україна інвестувала 152 млн гривень для придбання шести комплексів під назвою "Ловці Шахедів", які призначені для охорони ключових об'єктів інфраструктури. Міністр цифрових технологій Михайло Федоров тоді зазначив, що ці системи здатні збивати безпілотники вагою до 500 кг, зокрема ударні дрони Shahed-136 та розвідники "Орлан-10", що їх застосовує Росія. Комплекси "Ловці Шахедів" оснащені радарами, які можуть виявляти БПЛА на території до 5 квадратних кілометрів, а також засобами глушіння для блокування їхніх управлінських сигналів і дронами-перехоплювачами Fortem DroneHunter F700, які використовують сітки для знищення цілей.
Останні літають зі швидкістю до 100 км/год і полюють на ворожі безпілотники на висоті до 5,5 км. Кожен з мисливців має дві сітки, які обплутують пропелери ворожих дронів і обережно спускають їх на землю за допомогою парашута. Ефективність таких комплексів оцінити важко, адже з тієї пори уряд ніяк не звітував про їх успіхи.
Розробник автоматизованих навчальних систем для військових, відомий у Facebook під ім'ям Paolo Lumiere, впевнений, що сіткові системи можуть бути ефективно використані проти розвідувальних дронів, оскільки вони мають більшу зону ураження та менші вимоги до точності порівняно з вогнепальною зброєю.
Наприкінці вересня Сергій Бескрестнов повідомив про нову українську розробку у вигляді великого ударного БпЛА, який захищають невеликі коптери-камікадзе типу FPV. Маленький апарат захищає від загроз із землі та повітря, зокрема від інших FPV-коптерів, щоб "матка" долетіла до цілі і успішно її атакувала.
Приблизно у той же час росіяни почали підвішувати FPV-дрони на крилаті безпілотники. Зафіксовано щонайменше два випадки, коли такий метод застосовували для завдання ударів. "Матка" у такому випадку слугує ретранслятором сигналу, що дозволяє FPV-камікадзе пролетіти значно далі -- близько 40 км.
Українські військові виявили нову систему на розвідувальному безпілотному літальному апараті SuperСam, який використовується Збройними силами Росії. Експерт висловив припущення, що таким чином окупанти намагаються захистити свої розвідники від атак з боку "зенітних дронів" українських Сил оборони. Він підкреслив, що в минулому, під час Другої світової війни, бомбардувальники зазвичай супроводжувалися двома винищувачами. Це ще один приклад того, як безпілотна авіація наслідує тактичні прийоми, які застосовувалися раніше для пілотованих літаків.
