Найбільш людяний метал: огляд анімаційного фільму «Дикий робот»

Анімаційний фільм про добро, незважаючи на всі труднощі, розпочав свій прокат в українських кінотеатрах.

Цього тижня розпочалася демонстрація зворушливої та чуттєвої анімації – фільму "Дикий робот", заснованого на однойменній книзі Пітера Брауна, який адаптував на екран Стів Сандерс ("Як приручити дракона"). Фокус відвідав прем'єру цього захоплюючого твору.

Сюжет розгортається з появи роботизованого помічника на ім'я Роз (Rozzum Unit 7134), голосом якого говорить Люпіта Ніонго, на безлюдному острові, що раніше був населений людьми. З цього моменту глядачі починають відчувати симпатію до цієї зворушливої машини, створеної для того, щоб служити та бути корисною. Проте їй важко адаптуватися до умов лісу, де мешкають недружні істоти.

Коротко кажучи, нам презентують варіацію історії Робінзона Крузо, але в контексті IT. Доля головного героя, який нагадує культового персонажа Дефо, має свої особливості, адже акцент робиться на жіночу аудиторію. Робот на ім'я Роз матиме завдання виростити пташеня, що залишилося без батьків, і в процесі цього дослідити людяність — її ніжні та добрі аспекти.

Компанія DreamWorks, яка подарувала світові "Шрека", "Панду Кунгфу" і багато інших анімаційних шедеврів, створила гарну і добру алюзію на стосунки матері з дітьми. Через призму героїні -- робота Роз, глядачеві дають прожити багато батьківських почуттів, з моменту перших днів материнства і до "вильоту пташеняти з гнізда".

У цій історії розглядається період підліткової сепарації, коли підліток починає ставити під сумнів батьківські авторитети, які вже не сприймаються так, як раніше. Далі йдеться про етап взаємодії з дорослою дитиною та її батьками, які поступово старіють. Тут цінність, погляди та життєвий досвід батьків піддаються новому осмисленню, що змінюється з часом.

Глядачеві представляють образ мами Роз, яка стає матір'ю не лише для свого пташеняти, а й для всіх жителів лісу. Коли настає лихо, робот, жертвуючи собою, рятує тварин від холоду. Але це не єдина жертва, на яку готова піти героїня Пітера Брауна. З умовної Сірі чи Алекси постає чуйна і тепла "людина" та "мати", котра більше не покладається на алгоритми, а діє згідно з покликом свого серця.

Дехто може вважати, що це лише пропаганда штучного інтелекту для повсякденного життя, але ми стверджуємо, що цей мультфільм, як ніколи, торкається теми людяності, а точніше, того, якою людина, можливо, була задумана Creator'ом. Перед нами вражаючий анімаційний твір, який має на меті витягнути з людей найкраще і ненав'язливо спонукати їх зателефонувати батькам. Ймовірно, його можна вважати одним із найзначніших анімаційних проектів 2024 року.

Рейтинг редакції: 8 з 10.

Нещодавно Фокус опублікував огляд боді-хоррору під назвою "Субстанція".