Роль жінки не обмежується лише домашніми справами: як впоратися з найбільш поширеними ґендерними стереотипами.

ТСН.ua провело дослідження стереотипів, пов'язаних із жінками.

Незважаючи на прогрес у напрямку ґендерної рівності, стереотипи все ще формують повсякденне життя в країнах Східного партнерства (Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні). Базове дослідження гендерних норм і стереотипів у регіоні , проведене програмою "ЄС за ґендерну рівність", показало, що упереджене ставлення до ролі жінки у суспільстві продовжує перешкоджати прогресу.

Напередодні Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, cайт ТСН.ua попросив експертів з Вірменії, Азербайджану, Грузії та України пояснити походження найпоширеніших стереотипів та спростувати їх, щоб зрозуміти, як кожен з нас може вплинути на ситуацію в повсякденному житті.

Дослідження вказують на те, що стереотип "ідеальної матері" продовжує впливати на жінок, змушуючи їх обирати домашні справи замість кар'єрного зростання, особливо в той період, коли їхні діти ще маленькі.

"Ці соціальні очікування обмежують активність жінок на ринку праці, одночасно накладаючи на них тягар неоплачуваного догляду за дітьми та домашніх обов'язків," - зазначає Гільєм Фортуні, один із авторів Оцінки гендерних норм і стереотипів 2024 року, проведеної в рамках ініціативи ЄС у країнах Східного партнерства. "Дискримінаційні практики на робочих місцях підсилюються традиційною корпоративною культурою, цінностями лідерства та загальним неприйняттям жінок на керівних позиціях," - додав він.

Ситуація ускладнюється відсутністю батьківської відпустки, гнучких умов для догляду за дитиною та можливостей спільного використання цих пільг. Стереотип, що чоловік є основним "годувальником", підсилює уявлення про те, що жінка повинна залишатися вдома.

Подолання розриву в неоплачуваній домашній роботі та роботі по догляду між чоловіками та жінками вимагає комплексного підходу. За словами Сабіни Манафової з UNFPA (Фонд ООН у галузі народонаселення) в Азербайджані, збір даних щодо цього питання має вирішальне значення. Такі дослідження можуть підкреслити значний внесок, який жінки роблять завдяки неоплачуваній роботі, допомагаючи політикам усвідомити масштаби проблеми та підвищуючи обізнаність громадськості про важливість фінансової незалежності жінок.

Таке усвідомлення ситуації стимулюватиме чоловіків активніше залучатися до виховання дітей та домашніх обов'язків, сприяючи формуванню культури, де турбота вважається спільним зобов'язанням, а не лише жіночою справою. Водночас впровадження гнучкого робочого графіка може допомогти як чоловікам, так і жінкам краще гармонізувати свої професійні та сімейні обов'язки. Крім того, важливо розвивати освітні програми, що охоплюють як державний, так і приватний сектори, – зазначає Манафова.

Результати подальшої оцінки демонструють прогрес у подоланні шкідливих ґендерних норм у спільнотах, які брали участь у програмі ЄС, свідчачи про те, що цілеспрямовані заходи починають давати свої плоди. Чоловіки, залучені до програми, виявляють більшу готовність підтримувати спільні обов'язки щодо утримання сім'ї: 57% у порівнянні з 39% серед тих, хто не мав участі. Аналогічно, молодь більше схильна вірити у спільне прийняття рішень щодо щоденних витрат, зокрема, 84% підтримують цю ідею, на відміну від 64% серед осіб, які не брали участі в програмі.

У сферах, де панують чоловіки, таких як STEM (наука, технології, інженерія та математика), стереотипи та соціальні очікування часто стають бар'єрами для жінок і дівчат у досягненні кар'єрних можливостей. Дослідження показують, що нестача видимих моделей для наслідування та суспільні упередження можуть стримувати їхній професійний розвиток у цій галузі.

"Чимало молодих жінок в Україні та в інших країнах регіону виключені з галузей STEM лише через те, що суспільство не сприймає їх у таких професіях," - зазначає Анна Орєхова, співзасновниця і партнерка громадської організації InScience. Вона також підкреслила, що цей соціальний тиск може бути настільки сильним, що змушує обдарованих жінок відмовитися від цих напрямків на початкових етапах їхньої кар'єри.

Формування середовища, що підтримує жінок у STEM, вимагає системних перетворень. Анна Орєхова переконана, що ключем до успіху є створення екосистеми, яка об’єднує освітні установи, підприємства та громадські організації, тим самим сприяючи просуванню гендерної рівності в різних сферах.

"Також необхідні комунікаційні кампанії за участю успішних жінок-вчених, щоб зруйнувати суспільні норми, які змушують чоловіків зосереджуватися на своїй кар'єрі, коли жінки виконують домашні обов'язки та доглядають за дітьми", - додала вона.

Гендерне насильство продовжує залишатися одним із найбільш розповсюджених порушень прав людини, яке має свої корені в нерівності, дискримінації та шкідливих культурних і соціальних звичаях. Як зазначає Ірина Джафарідзе з програми "ООН-Жінки" в Грузії, у деяких ситуаціях насильство може сприйматися як виправдане, якщо вважається, що жінки "перевищили" соціальні очікування.

Місцеві правозахисники та організації громадянського суспільства, які брали участь у подальшій оцінці ґендерних норм і стереотипів, зазначили, що толерантність до насильства залишається високою. Вони підкреслили необхідність проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, посилення інституційної підтримки та освітніх ініціатив, починаючи з раннього дитинства та залучаючи учнів, батьків і школи.

"Згідно з дослідженням, проведеним у 2022 році в Грузії, близько 25% населення все ще підтримує думку, що в деяких ситуаціях фізичне покарання дружини чоловіком може бути виправданим", -- зазначає Ірина Джафарідзе.

Ще однією суттєвою проблемою є те, що постраждалі від насильства часто стикаються з труднощами у відкритті про свій досвід.

"До 40 відсотків жінок у Грузії, які зазнали насильства, ніколи не повідомляли про це, іноді навіть родині чи друзям. Вони бояться, що їм не повірять, або, що ще гірше, що їх засудить суспільство", -- пояснила експертка. Ця стигматизація в поєднанні з суспільним тиском часто змушує жінок відкликати свої скарги, навіть якщо вони їх подають.

Для того, щоб подолати глибоко вкорінені переконання, Ірина Джафарідзе підкреслює важливість "цілісного підходу", який передбачає аналіз проблеми з різних перспектив. Політичні рішення та законодавчі ініціативи повинні враховувати гендерні аспекти, а організації, що відповідають за реалізацію цих законів, такі як правова система, медичні установи та соціальні служби, повинні бути належно підготовлені для підтримки постраждалих осіб.

Статеве виховання має ключове значення для розвитку здорового ставлення до стосунків, проте в багатьох суспільствах воно залишається на периферії уваги. Ірина Рубіс, голова організації "Післязавтра" в Україні, зазначає, що недостатня обізнаність у питаннях гендеру та сексуальності істотно сприяє поширенню стереотипів.

"Коли ми запитуємо підлітків і дорослих про джерела ґендерних упереджень, вони постійно вказують на відсутність освіти з цих тем як на одну з ключових причин. Комплексна сексуальна освіта руйнує шкідливі міфи та стереотипи, пов'язані з сексуальністю, тілом і ґендерними ролями. Надаючи точну інформацію та заохочуючи відкритий діалог за допомогою всебічних форматів сексуальної освіти, ми не лише підтримуємо ґендерну рівність і зменшуємо насильство та дискримінацію за ознакою статі, але й підвищуємо загальну толерантність і сприяємо формуванню справедливого суспільства", - каже Рубіс.

Різні наукові роботи, зокрема аналітичні звіти Європейського парламенту про значення всебічної статевої освіти, підтверджують, що вона є важливим інструментом для досягнення гендерної рівності та запобігання насильству на ґендерному ґрунті.

Жінки з інвалідністю стикаються з серйозними труднощами у отриманні професійних можливостей. Обговорення в рамках фокус-груп підтвердили, що вони зазнають дискримінації з боку рекрутерів, що ускладнює їм доступ до добре оплачуваних вакансій. Крім того, недостатня інклюзивність в освіті та фізичні перешкоди в навчальних закладах ще більше звужують їхні шанси, залишаючи багатьох жінок без необхідних кваліфікацій для успішного працевлаштування.

"Жінки з інвалідністю стикаються із подвійним викликом - як жінки і як особи з обмеженими можливостями. Суспільство сприймає їх як групу, що потребує догляду, створюючи майже непереборний бар'єр", - каже Гаяне Григорян, співзасновниця Центру захисту прав жінок з інвалідністю "Агат".

Григорян зазначає, що в Арменії освітні установи часто не мають достатніх ресурсів для забезпечення навчання студентів з обмеженими можливостями, а суспільні стереотипи ще більше ускладнюють їхній шлях до вищої освіти. "Справжні перетворення стануть можливими лише тоді, коли ми поставимо під сумнів існуючі уявлення і створимо умови, що сприятимуть розкриттю потенціалу кожної особистості," - додає вона.

Дорога до досягнення гендерної рівності в країнах Східного партнерства є непростою, проте можливості для прогресу існують завдяки освіті, адвокації та подоланню глибоко вкорінених стереотипів. Створюючи умови для переосмислення застарілих норм і забезпечуючи дотримання рівних прав у всіх сферах життя — на роботі, в навчальних закладах та вдома — ми здатні побудувати суспільство, де кожен зможе реалізувати свій потенціал.