Комітет Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики висунув кандидатів на членство в Національній раді. Депутати висловили інтерес до питань відключення телеканалів та регулювання інформаційних платформ.

На посаду члена Національної ради претендують три кандидати: діючий представник регулятора Максим Онопрієнко, директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ, а також колишня керівниця КП "Муніципальна телевізійна мережа" в Запоріжжі Ірина Полієктова.

Парламентський комітет, що займається гуманітарною та інформаційною політикою, висловив свою підтримку кандидатам на позицію члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це рішення було ухвалене під час засідання комітету, яке відбулося 30 жовтня.

У Верховній Раді голосуватимуть за трьох кандидатів, які подались а конкурс: чинний член Нацради Максим Онопрієнко, повноваження якого якраз і завершуються, директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ, її кандидатуру висунула Національна спілка журналістів і підтримала ще низка профільних асоціацій (ІнаУ, АППК), та колишня керівниця КП "Муніципальна телевізійна мережа" з Запоріжжя Ірина Полієктова. "Детектор медіа" вже писав про пріоритети кандидатів.

Член комітету Микола Княжицький підкреслив, що голосування в рамках комітету є лише рекомендаційним. У свою чергу, голова комітету Микита Потураєв повідомив, що всі необхідні документи були отримані, а всі кандидати відповідають вимогам конкурсу.

На засіданні комітету Максим Онопрієнко повідомив, що наразі він виконує функції куратора в Національній раді, де займається контролем, аналізом та стратегічним розвитком, зокрема в сфері мовлення на прикордонних та прифронтових зонах. У рамках своїх обов'язків він працює над видачею тимчасових дозволів для мовлення в цих регіонах. Крім того, він підкреслив важливість співпраці з фондом "Партнерство за сильну Україну", що дозволило покрити річні витрати на послуги Концерну РРТ для деяких регіональних компаній. Максим Онопрієнко висловив наміри продовжити розвиток своїх напрямків, займатися адвокацією на міжнародній арені та має плани щодо розширення українського мовлення на прифронтових територіях і підтримки регіональних медіа.

Ірина Полієктова поділилася своїм досвідом роботи на комунальному підприємстві "Муніципальна телевізійна мережа" у Запоріжжі. Вона також активно працювала над створенням дорожньої карти для доекупації Запорізької області. "Найважливішим для мене є збереження регіонального мовлення. Я маю чітке уявлення про подальші кроки", - зазначила вона. Ірина планує зосередитися на реформуванні комунальних медіа, розвитку дитячих програм та мовленні в прифронтових зонах. Хоча вона вже не є співробітницею КП "Муніципальна телевізійна мережа", наразі вона очолює громадську організацію "Ділові жінки Запоріжжя". У найближчих планах Ірини - запустити власний проект та активізувати присутність у соціальних мережах.

Ганна Красноступ поділилася своїм досвідом у сфері медіа, зосередившись на друкованих виданнях: "Я працювала у компанії, що випускала чотири різні друковані медіа. Тому добре розумію всі процеси їх виробництва". Вона визначила основні пріоритети, серед яких є залучення партнерів для відновлення медійного простору та створення умов, які сприятимуть підвищенню обізнаності серед медійників. Ганна також акцентувала увагу на тому, що приймає рішення, спираючись на аналітичні дані та консультації з технічними експертами.

Депутати поставили кандидатам у члени Національної ради всього два запитання. Микола Княжицький поцікавився у діючого члена регулятора Максима Онопрієнка, що робити каналам, які були виключені з цифрового ефіру під час перевірки, оскільки закінчується термін їхніх ліцензій. Він підкреслив, що це не сталося через провину самих каналів. "Чи планується скасування ліцензій? Які дії мають вжити канали в цій ситуації?" - запитував Княжицький. У відповідь Максим Онопрієнко зазначив, що наразі не може підтвердити, чи подаватимуть ці канали заяви на продовження ліцензії: "Ми аналізуємо документи. Вели листування з Концерном РРТ та РНБО, розробляємо процедури для проведення таких перевірок". Нагадаємо, що 4 квітня 2022 року Концерн РРТ відключив "Еспресо", Прямий та 5 канал від цифрового мовлення, попри наявність діючої ліцензії Нацради та виконання усіх зобов'язань перед Концерном. Більше деталей про вимкнення "Еспресо", 5 каналу та Прямого можна знайти у матеріалі "Детектора медіа".

Євгенія Кравчук задала ще одне питання кандидатам у члени Національної ради: як вони уявляють собі регулювання платформ спільного доступу? Йдеться про міжнародні сервіси, такі як YouTube, Telegram та інші, на які Нацрада не має можливості впливати.

Максим Онопрієнко зазначив, що спостерігає за процесом адаптації національного законодавства до європейських стандартів, щоб європейські норми могли ефективно функціонувати в Україні. Ірина Полієктова підкреслила важливість наявності європейського контенту: "Співпраця є необхідною. Я керую громадською організацією і готова взаємодіяти в цьому напрямку". Ганна Красноступ вважає, що Національна рада повинна активно спілкуватися з платформами: "В Україні платформи повинні дотримуватись наших правил".

Нагадаємо, що 29 лютого 2024 року Комітет Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики оголосив про проведення конкурсу на вакантну посаду члена. Це сталося у зв'язку зі закінченням терміну повноважень Максима Онопрієнка. Він був призначений членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 30 травня 2019 року. Максим Онопрієнко раніше обіймав посаду генерального директора запорізької телерадіокомпанії TV5, кінцевим власником якої є Рінат Ахметов. Його кандидатуру висунула "Всеукраїнська асоціація мовлення громад".

Останні зміни у складі членів регуляторного органу відбулись у 2021 році. 15 грудня Верховна Рада ухвалила рішення призначити Ольгу Герасим'юк, Олега Черниша та Олександра Бурмагіна членами Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення за своєю квотою.

Члени Національної ради обираються на п'ятирічний термін. Згідно з законом "Про медіа", склад Національної ради налічує вісім осіб. По чотири представники призначаються Верховною Радою України та Президентом України. Процес відбору та призначення кандидатів на посади регулятора здійснюється на конкурсній основі. Президент формує свою групу з чотирьох членів через укази, тоді як парламентська частина обирається депутатами на основі більшості голосів.