Енергетика під загрозою: як держава готується до можливих блекаутів та які заходи вживаються для підтримки бізнесу і населення

Партнери заходу: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", компанія NEQSOL Holding, Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ), а також ПриватБанк.

Існують дві державні ініціативи, спрямовані на підвищення енергонезалежності споживачів. Перша з цих програм не є новою, проте в сучасних умовах вона набуває особливої значущості. Ця ініціатива передбачає покриття витрат на кредити для придбання та встановлення теплових насосів і сонячних панелей. Вона зорієнтована на мешканців багатоквартирних будинків і реалізується через ОСББ, ЖБК та інші об'єднання співвласників.

Існує нова ініціатива уряду, спрямована на власників приватних будинків, яка передбачає надання безвідсоткових кредитів для встановлення сонячних панелей та енергетичних накопичувачів.

Існують також рішення для бізнесу. Торік було засновано спеціальний державний фонд для підтримки декарбонізаційних та енергоефективних перетворень. Нещодавно Кабінет Міністрів затвердив постанову, яка регулює порядок використання коштів цього фонду.

Цей фонд формується за рахунок податку на викиди СО2, і логічно, що зібрані кошти спрямовуються на фінансування проєктів у сфері енергоефективності та декарбонізації для бізнесів і муніципалітетів. Серед іншого, мова йде і про альтернативні джерела енергозабезпечення. Програма має два основні напрямки. Перший – пільгове кредитування. З цією метою створено державну фінансову установу, і ми очікуємо, що вже з вересня вона почне видавати кредити. Процентна ставка складе до 9% для проєктів, у яких використовуються товари вітчизняного виробництва, і до 7% – для проєктів з використанням вітчизняного обладнання. Другий напрямок подібний до програми 5-7-9% і призначений для проєктів з енергоефективності розподіленої генерації. Єдина додаткова умова з боку держави – досягнення певного рівня енергоефективності або заміщення споживання традиційних ресурсів.

Ми проявляємо великий інтерес до роботи та кредитування ОСББ, і ми не єдині в цьому. Потенційний обсяг цього ринку вражає. Проте виникають труднощі, оскільки ОСББ часто не здатні ухвалювати ефективні рішення та визначитися, що їм робити — купувати чи ні, а якщо так, то що саме. Додатковим ускладненням є те, що енергетичне обладнання користується значним попитом і не зберігається на складах. А ми, як банкіри, не займаємося продажем обладнання. Ми вже затвердили кредити на кілька сотень мільйонів гривень та розглядаємо заявки від бізнесу на мільярд гривень. Але якщо обладнання не буде доступне, і бізнес своєчасно не подбає про це, то з настанням холодної пори енергетичні рішення не будуть впроваджені, навіть якщо фінансування від банку буде погоджено. Тому необхідно підвищувати обізнаність ОСББ та представників бізнесу, переконуючи їх у тому, що до зими треба готуватися заздалегідь, адже часу залишилося обмаль.

Для приватних осіб існує приваблива державна програма, однак вона має певні обмеження. Програма не передбачає фінансування для квартир, а зосереджується виключно на приватних будинках, орієнтуючись на використання сонячної та вітрової енергії. Це пов’язано з тим, що міжнародні донори не готові підтримувати численні невеликі дизель-генератори, які не забезпечують сталого вирішення проблеми генерації електроенергії у довготривалій перспективі. Натомість, велика кількість малих сонячних і вітрових електростанцій може ефективно вирішити цю проблему. Програма передбачає, що особа, яка оформляє кредит, є власником особового рахунку як споживач електроенергії. Важливо розуміти, що для отримання кредиту необхідно мати кредитоспроможність, яка передбачає наявність стабільних доходів.

Багато міжнародних організацій, донорів -- USAID, EBRD, IFC, Європейський інвестиційний банк та інші, готові долучитися до розв'язання проблеми енергозабезпечення. Зараз увага міжнародних фінансових структур до України є значною. Вони обговорюють з банками, з урядом можливості, як саме долучитися. Як на мене, їхня ідея правильна -- не наштампувати 7 кВт дизельних генераторів, які стоять на вулицях через десятки метрів, а дати нам стратегічну можливість докорінно змінити радянську енергетику, яка була концентрованою, використовувала застарілі технології та багато невідновлювальних джерел енергії. Зараз ми маємо шанс впровадити сучасні рішення, де буде важливим саме екологічний компонент. Наші партнери готові вкладати свої гроші, надавати кредитні гарантії, грантову підтримку для розвитку цих програм. Ми плануємо в вересні підписати велику угоду з ЄБРР на 400 млн євро, де має бути велика складова саме на таку енергетику.

Ми розділили нашу структуру на кілька рівнів, кожен з яких має власні рішення. Перший рівень включає мережу відділень. Ми усвідомлюємо, що необхідно забезпечити ці відділення електрикою на чотири-п'ять годин максимум, з 6:30 ранку до приблизно 11:30-12:00. Поза цим часовим інтервалом, наявність електрики не є критичною для нас. Однак, потрібно накопичити достатньо енергії, щоб наступного ранку в ті ж години мати електропостачання. За останні кілька років ми впровадили багато рішень на основі акумуляторних технологій. Наприклад, оформлення замовлень відбувається на планшетах, які працюють від акумуляторів. Оплата здійснюється через термінали, що також працюють на акумуляторах. Навіть звичайний смартфон у кишені нашого клієнта, в абсолютно екстремальних умовах, здатний виконувати всі необхідні функції.

Зважаючи на те, що наша організація є сервісною логістичною структурою, ми маємо другий рівень діяльності, що включає безпосередньо виробництво аналізів. В Україні функціонують вісім хабів, куди доставляються матеріали та біоматеріали з прилеглих міст і областей. Там проводиться близько 70% усіх тестів. Ці лабораторії, які можна назвати терміновими, виконують аналізи в той же день, коли вони отримані, без залишкових завдань на ніч. Для їх безперебійної роботи необхідно забезпечити електропостачання з 12:00 до 18:00-20:00. Усі наші лабораторії обладнані генераторами, як того вимагають наші стандарти. Раніше ці генератори виконували функцію резервного живлення, але зараз вони працюють постійно, оскільки ми не можемо дозволити собі зупинки. Ми плануємо придбати додаткові генератори як резерв для резерву. Це пов'язано зі специфікою нашої діяльності: у випадку раптового відключення електроенергії під час обробки біоматеріалів обладнання буде пошкоджено і не зможе працювати наступного дня, навіть якщо електропостачання відновиться.

Наступний етап виробництва передбачає створення великої централізованої лабораторії в Києві, куди будуть доставлятися всі матеріали з інших регіонів. В Україні досі існує певний медично-державний шовінізм, коли держава та основний регулятор визнають справжньою медициною лише державні установи. Тож, хоча ми маємо статус об'єкта критичної інфраструктури, поки що не змогли забезпечити безперервне підключення центральної лабораторії. Однак ми активно працюємо над вирішенням цього питання.

Україна пережила інтенсивну декарбонізацію. Викиди вуглецю в енергосекторі країни стрімко зменшилися майже до нуля. Хоча скорочення було радикальним, майбутнє України безсумнівно пов'язане з розподіленою генерацією, яка буде максимально екологічною, вуглецево-нейтральною, поєднуючи ефективні батарейні комплекси з сонячною, вітровою та газовою генерацією. У багатьох випадках зараз можна стверджувати, що для багатьох підприємств газова генерація стане оптимальним рішенням. Цей процес вже стартував. Усі середні підприємства перейдуть до роботи у форматі смарт-грид, що передбачає автономну енергосистему з можливістю підключення до зовнішнього живлення за потреби. Ми лише розпочали цей шлях, але він приведе Україну до створення однієї з найефективніших і найбезпечніших енергосистем не лише в Європі, а й у світі.

Приблизно сім-вісім років тому я пам'ятаю, як Ілон Маск у Каліфорнії презентував Tesla Wall — домашні батареї. Хто тоді міг передбачити, що ці пристрої стануть справжнім порятунком для наших будинків і квартир? Тепер я спостерігаю, як малий бізнес в Україні з вражаючою швидкістю розпочав їх виробництво. Виготовлення батарей, інтеграція інверторів, монтаж обладнання — усе це набирає обертів. Мої колеги, що працюють у цій галузі, вже мають замовлення аж до вересня. Попит не зменшується, адже це питання особистої енергетичної безпеки. Проте я впевнений, що ми впораємося і досягнемо успіху.

Наступний крок для розвитку енергетики -- це мільярдні витрати для держави. Останній експериментальний термоядерний реактор, який побудований в Японії, коштує $12 мільярдів, які спільно виділили Європейський Союз і японський уряд. Остання модель Токамаку, яка будується в Канаді, а це спільний проєкт Франції, Британії, Сполучених Штатів, Канади, де бере участь Німеччина, Японія і навіть Україна, коштує $35 мільярдів і буде готовий приблизно в 2032 році до роботи. Тому, на жаль, енергетика знаходиться в ситуації, коли наступний крок -- це мільярдні інвестиції й десятки років. Час, коли люди могли швидко зробити щось нове, вже давно позаду. Зараз -- це наука високих інвестицій, високих технологій і довгих процесів. На жаль, щоб побудувати сучасну, навіть найпростішу газотурбінну установку, від моменту, коли у вас є всі гроші, до моменту, коли вона запрацює, пройде півтора року. Це найшвидший варіант. Середній європейський час на цей процес -- чотири з половиною роки. Півтора року -- це екстремальний варіант по-українськи, коли наші інженери творять дива. І повірте, зараз те, що відбувається в енергосистемі зі всіма її пошкодженнями, це феноменально.

Припустімо, норматив, який європейська компанія виконувала за дев'ять місяців ремонту, в Україні зараз реалізується за п'ять тижнів. Значна кількість науковців активно працює над тим, щоб знайти та впровадити ці рішення негайно. Якби цього не відбувалося, якби люди не працювали так щодня, ми б з вами не мали електрики. Більше того, я впевнений, що, окрім Франції, жодна інша європейська країна після таких серйозних пошкоджень, які зазнала наша енергосистема, не змогла б відновити електропостачання протягом місяців.