Державна комунікація потребує оновлення. Пропозиції фахівців щодо внутрішнього Плану відновлення.
"Кругова оборона" замість відкритого спілкування провокує поширення чуток та дезінформації з боку Росії. Це стало темою обговорення на зустрічі представників організацій, що займаються питаннями дезінформації та інформаційної безпеки, з радником президента у сфері комунікацій.
5 листопада відбулася закрита зустріч радника Президента України з питань комунікацій Дмитра Литвина з організаціями, що працюють у сфері протидії дезінформації та інформаційної безпеки, яких зібрала громадська організація "Детектор медіа". Зустріч в "Укрінформі" модерував Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа". Радник Президента розпочав з того, що "держава не має бути єдиним суб'єктом на інформаційній арені", підкреслив важливість залучення громадянського суспільства та вислухав пропозиції учасників.
Систему стратегічних комунікацій необхідно ще створити.
Для ефективної побудови системи стратегічних комунікацій Україні потрібна тісна координація між відомствами, прозорість і активне залучення громадянського суспільства. Експерт ГО "Інститут інформаційної безпеки" Олексій Харченко сказав, що "ми повинні прагнути до стану довіри в суспільстві до інститутів влади, до спільного майбутнього".
Голова правління ГО "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт пояснив, що держава має обов'язок піклуватися про "когнітивну безпеку" нації. Усе, що допомагає обороні, а не зосереджується на піарі партії влади чи посадовців, громадськість готова підтримувати, -- сказав координатор волонтерської групи CAT-UA Артем Захарченко.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вважає, що боротьба з дезінформацією є комплексом заходів, які включають заборону дезінформаційних каналів, виробництво якісного контенту та проведення медіаосвіти, — зазначив керівник центру Ігор Соловей. Проте після зміни кадрів у Міністерстві культури та інформаційної політики, мандат на координацію цих зусиль був втрачені, і тепер співпраця відбувається лише в рамках безпосередніх зв'язків.
Громадські експерти, підсумовуючи результати обговорення, рекомендували створити ефективну систему стратегічних комунікацій шляхом налагодження співпраці між державними установами. Вони також підкреслили необхідність активного залучення громадянського суспільства до формування наративів та комунікації з населенням. Важливим аспектом є чітке визначення ролей і функцій різних інституцій, включаючи державні органи, центри боротьби з дезінформацією, неурядові організації, а також національні та регіональні медіа, і місцеву владу. Додатково, учасники зустрічі запропонували розробити зміни до Плану заходів з реалізації Стратегії інформаційної безпеки за участю представників громадянського суспільства.
Покращити відкритість та зрозумілість комунікацій державних органів, не ігноруючи складні питання.
Обмежена прозорість у комунікаціях уряду викликає негативну реакцію як у суспільстві, так і серед фахівців, які підкреслюють необхідність відкритого обговорення кризових ситуацій.
Директорка ГО "Інститут масової інформації" Оксана Романюк сказала, що в держави переважає політика "кругової оборони", де уникають реагування на кризові питання -- наприклад, мобілізації, демобілізації, комунікації з сім'ями зниклих безвісти тощо. Вона також відзначила, що важливо повернути прямі трансляції засідань Верховної Ради та місцевих рад, їхніх комітетів.
Оксана Мороз, представляючи ініціативу "Як не стати овочем", підкреслила, що відсутність відкритого обговорення важливих соціальних тем формує інформаційний вакуум, який заповнюється чутками та дезінформацією. Вона наголосила на необхідності обговорювати не лише "зручні" питання. Заступниця керівниці "Медійної програми в Україні" Оксана Майдан також зазначила, що дослідження медіаспоживання, проведене USAID-Internews, виявило, що недообговорені наративи, такі як ті, що стосуються ТЦК, мобілізації та корупції, набувають популярності в суспільстві.
Колишня очільниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська додала, що "трансляція надмірно оптимістичних наративів розслабляє суспільство", натомість більш відверте інформування про реальний стан на фронті та загрози -- могло б мотивувати людей до активніших дій, наприклад, долучатися до Сил оборони.
Генеральний директор "Укрінформу" Сергій Череватий відзначив, що в суспільстві існує розкол між оптимістичними настроями "ми перемагаємо" і песимістичними "все пропало". Він підкреслив, що в армії є безліч людей, які готові до спілкування, проте їх необхідно скоординувати та отримати дозвіл на комунікацію. Голова громадської організації "Детектор медіа" Наталія Лигачова зазначила, що Міністерство оборони є однією з найбільш закритих структур для журналістів. Водночас, комунікаційні функції в Міністерстві зосереджені в руках осіб, які не несуть юридичної відповідальності за свої дії, але прагнуть контролювати ситуацію.
Сергій Череватий, Дмитро Литвин
Експерти виступили з ініціативою оновити державну комунікаційну стратегію, акцентуючи увагу не лише на "зручних" темах, а й на тих питаннях, які дійсно турбують суспільство. Одним із ключових завдань є поліпшення системи військових медіа для покращення інформування про воєнні події, а також створення органу для цивільного або громадського контролю за їхньою діяльністю. Крім того, рекомендується встановити ефективну співпрацю з іноземними журналістами в ключових містах, таких як Київ, Львів та прикордонні області, допомагаючи їм у пошуку спікерів та фіксерів, подібно до того, як це робить "Харків медіахаб".
Перетворення телемарафону
Телемарафон "Єдині новини", який має інформувати суспільство про важливі події, сьогодні потребує кардинальних змін, адже в поточному форматі він втрачає довіру глядачів і виглядає як продовження пресслужб влади.
Як зазначає Наталія Лигачова, "телемарафон викликає роздратування в Західних країнах і заспокоює українських громадян, при цьому не надаючи їм необхідної інформації". Вона підкреслила, що такий формат не сприяє реальному розумінню критичних ситуацій, що мають значення для кожного. Недостатність відкритого діалогу під час марафону за участю всіх проукраїнських зацікавлених сторін суттєво впливає на сприйняття новин суспільством, адже люди очікують обговорення важливих тем, які стосуються життя країни в умовах війни.
Критичний погляд на поточний формат поділяли й інші учасники зустрічі. Ольга Юркова сказала, що "телемарафон перестав виконувати свою функцію як інструмент діалогу з громадянами". За її словами, суспільство має право не лише на отримання новин, а й на доступ до обговорення болючих тем. Оксана Романюк додала, що в поточному форматі телемарафон може посилювати поляризацію в країні. Разом із тим, радник Президента Дмитро Литвин сказав, що телемарафон продовжить працювати до кінця воєнного стану і закликав громадськість надавати конструктивні ідеї, що саме в ньому змінити.
У ході дискусії фахівці виявили бажання взяти участь у розробці змін до існуючого формату телемарафону та запропонувати свої поради.
Спілкування з міжнародними аудиторіями та українцями, як в межах країни, так і за її межами.
Недостатня ефективність комунікації з боку держави, як всередині країни, так і на міжнародній арені, є серйозною проблемою, що вимагає термінового вирішення. Любов Цибульська зазначила, що "президент залишається практично єдиним представником на міжнародному рівні", що обмежує можливості для конструктивного спілкування з закордонною аудиторією. Тарас Петрів, голова Фундації "Суспільність", підтримав цю ідею та запропонував "призначити в Офісі президента постійного спікера, подібно до Джона Кірбі в США". Відсутність фахівців, які володіють французькою, іспанською та арабською мовами, значно ускладнює завдання України у донесенні своїх позицій до світової спільноти та боротьбі з російською дезінформацією.
Дмитро Тузов, Дмитро Хільченко, Ігор Соловей та Тарас Петрів.
Для українців, які перебувають за межами батьківщини, існує дефіцит комунікаційних інструментів і системного підходу. Альона Романюк, засновниця ініціативи "Нота Єнота", зазначила, що відсутність інформації та чітких вказівок щодо того, як українці за кордоном можуть долучитися до боротьби з дезінформацією, призводить до того, що їх потенціал залишається не реалізованим. Оксана Романюк підкреслила, що вибори та референдум у Молдові продемонстрували, як по-різному сприймають ситуацію громадяни, що живуть всередині країни, і ті, хто знаходиться за її межами. Наявний брак місцевих ресурсів для українців у інших країнах викликає серйозне занепокоєння.
Для покращення комунікаційної ефективності держави як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях, експерти пропонують ввести посаду щоденного спікера від Офісу Президента або спеціального комунікатора. Ця особа буде відповідати за оперативну реакцію на важливі події, спростування дезінформації та регулярне інформування про ключові питання. Додатково, слід розширити команду комунікаторів, які володіють основними іноземними мовами.
Для зміцнення зв'язків з українцями, які проживають за межами країни, необхідно детально вивчити вплив російських наративів на цю групу та розробити ефективні комунікаційні канали. Це допоможе створити довіру до української держави та її офіційних органів. Громадські організації володіють знаннями, необхідними для проведення таких досліджень. Об'єднання українців за кордоном навколо спільних цінностей та довіри до держави сприятиме їх активнішій участі у виявленні дезінформації, боротьбі з пропагандою та поширенню української точки зору на міжнародній арені. Експерти також пропонують організувати активну українську діаспору, наприклад, шляхом створення українських громадських хабів, які зможуть об'єднати зусилля активістів.
Проблеми з анонімними групами в Telegram.
Проблематика анонімних телеграм-каналів, які у реальному часі поширюють часто конфіденційні дані про обстріли та стан протиповітряної оборони, стала однією з найактуальніших тем для обговорення. Наталія Лигачова зазначила, що "хтось розголошує інформацію про прильоти в режимі реального часу", акцентуючи увагу на загрозах, які це створює для інформаційної безпеки України. На відміну від професійних медіа, що дотримуються етичних норм і несуть відповідальність за опублікований контент, анонімні канали в Телеграмі публікують зливи без дотримання "часового ембарго" і часто маніпулюють фактами. Це призводить до того, що деякі громадяни починають довіряти таким ненадійним джерелам більше, ніж офіційним ресурсам державних органів та професійних медіа, що, в свою чергу, сприяє перетворенню телеграм-каналів на основне джерело новин для багатьох людей. За словами Наталії Лигачової, на рівні держави вже давно потрібно вжити заходів для обмеження "зливу" інформації про прильоти в анонімні телеграм-канали.
Ольга Юркова, співзасновниця ініціативи StopFake.org, зазначає, що "незалежні медіа часто опиняються поза рамками системної взаємодії з урядом", що ускладнює боротьбу з дезінформацією і знижує довіру населення до офіційних джерел. Вона підкреслює, що закон "Про медіа" частково зміцнив механізми протидії дезінформації, проте вимагає додаткових регуляторних інструментів для платформ, зокрема Telegram. Відсутність чітких норм для популярних каналів на цій платформі ускладнює контроль за контентом та боротьбу з фейковою інформацією. Дмитро Тузов вважає, що існує невиправданий "високий рівень занепокоєння щодо діяльності журналістів", і цю ситуацію потрібно коригувати. Оксана Романюк наголосила на необхідності створення єдиних правил для всіх медійних ресурсів, підкреслюючи важливість введення стандартів відповідальності, які зобов'язували б платформи надавати інформацію про своїх власників і маркувати рекламу. Дмитро Литвин зазначив, що простими заборонами проблему не вирішити, і звернув увагу на зростаючу популярність TikTok у Франції та Німеччині, яка може стати новим викликом для України.
Експерти закликають до мінімізації витоків інформації від Сил оборони до анонімних телеграм-каналів, акцентуючи на важливості поширення критично важливих відомостей через професійні ЗМІ, які дотримуються етичних стандартів. Посадовцям і представникам влади слід уникати підвищення статусу сумнівних телеграм-ресурсів, не надаючи їм інтерв'ю чи ексклюзивні матеріали, а також відмовитися від використання телеграму для внутрішніх комунікацій. Натомість варто зосередитися на розвитку альтернативних платформ, таких як WhatsApp. Додатково, важливо заохочувати великі канали в телеграмі та на інших популярних онлайн-ресурсах до реєстрації, що сприятиме більшій прозорості та відповідальності в їхній діяльності. З метою протидії зовнішнім інформаційним впливам, необхідно впровадити механізми FIMI (foreign information manipulation and interference) і вдосконалити регуляцію контенту на великих онлайн-платформах.
Місцеві медіа у кризі
Оксана Романюк зазначила, що відповідно до дослідження медіаспоживання, проведеного USAID-Internews, "місцеві медіа користуються найвищим рівнем довіри". Проте, без належної підтримки, саме вони найбільше страждають від кризи. Вона зауважила, що "щотижня закривається одне медіа", що свідчить про серйозність ситуації, з якою стикаються журналісти на регіональному рівні. Крім того, як повідомила Альона Романюк, на місцевому рівні російська пропаганда намагається відновити мережі колишніх антивакцинаторів, які перетворилися на конспірологів та тепер поширюють переконання, що "Україна — це держава, яка не існує".
Медіа в зоні конфлікту стикаються з ще більш серйозними викликами. Як зазначає Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження", нещодавнє дослідження фонду вказує на "пряму залежність між якістю комунікації місцевої влади та сприйняттям ситуації населення в цих районах". Неналежна комунікація з боку місцевої влади не лише підриває довіру громадян, а й створює інформаційний вакуум, який заповнюється дезінформацією та фальшивими новинами.
Експерти наполягають на тому, що державні структури та ключові посадові особи повинні відкрито висловлювати підтримку медіа, а також наголошувати на неминучості покарання за злочини, скоєні проти журналістів. Це не лише підвищить медіаграмотність населення, але й сприятиме зміцненню безпеки медійних працівників. Додатково, варто розробити та ухвалити постанову Кабінету Міністрів, що забезпечить прозору процедуру бронювання для журналістів. Це допоможе уникнути масової мобілізації медійників та дозволить їм продовжувати свою діяльність навіть у кризових ситуаціях. Не менш важливим є також розширення фінансових інструментів підтримки для місцевих медіа, які найбільше потребують допомоги для стабільної роботи.
Стратегічні комунікації з українцями у тимчасовій окупації
Ще однією важливою темою була недостача ефективної стратегії комунікації для тимчасово окупованих регіонів. Директорка ГО "Детектор медіа" Галина Петренко зазначила, що "немає жодного органу, який би відповідав за координацію стратегічних комунікацій з цими територіями". Відсутність системного підходу з боку держави у цій сфері ускладнює формування єдиних наративів і сприяє розпорошенню зусиль. Впровадження єдиної інформаційної політики могло б зміцнити позиції України в умовах інформаційної війни і залучити громадянське суспільство до вирішення цієї проблеми.
Щодо тимчасово окупованих територій експерти рекомендують сформувати сценарії можливого розвитку подій і визначити орган, відповідальний за стратегічні комунікації в цих регіонах. Такий орган міг би забезпечити узгодженість наративів та ефективне інформування жителів ТОТ про плани України та заходи з реінтеграції. Крім того, слід оновити План заходів із реалізації Стратегії діяльності Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на 2024-2026 роки, залучивши до цього процесу громадські організації.
Після завершення зустрічі фахівці розробили ряд рекомендацій, які передали раднику Президента Дмитру Литвину з метою інтеграції їх у Внутрішній план дій для зміцнення України. "Ми сформулювали досить конкретні пропозиції до внутрішнього Плану перемоги. Сподіваюся, що хоча б частину з них державні органи візьмуть до уваги," -- зазначив модератор зустрічі Вадим Міський. Учасники також домовилися про подальшу співпрацю для покращення стратегічних комунікацій та більш ефективної боротьби з дезінформацією.
