Де Україна планує отримувати фінансування та на що його витрачатиме у 2025 році: огляд проекту державного бюджету.
Увечері 13 вересня уряд затвердив основний бюджет на 2025 рік. Цей документ було представлено на обговорення Верховної Ради саме в той момент, коли депутати аналізують поправки до бюджету на поточний рік. Передбачається, що витрати зростуть на пів трильйона гривень, щоб забезпечити фінансування бойових виплат військовим за серпень та на наступні місяці.
У спокійні часи "помилка" в бюджетному плануванні на пів трильйона гривень могла б стати вагомою причиною для відставки як міністра фінансів, так і всього урядового складу. Однак у часи великої війни зміни до бюджету на сотні мільярдів гривень стали звичайним явищем.
Ймовірно, подібні корективи чекають і на бюджет 2025 року, причому вже під час його розгляду в парламенті.
Кожен фінансовий план, що розробляється Міністерством фінансів, базується на макроекономічних прогнозах, які надає Міністерство економіки. Це важливо, оскільки для оцінки потенційних податкових надходжень потрібно враховувати курси валют, інфляційні показники та темпи економічного зростання.
Так, у 2025 році уряд очікує, що ВВП України зросте на 2,7% (у 2024 році очікується зростання на 3,5%). Інфляція за підсумками наступного року становитиме 9,5% (7,9% цьогоріч), а середня зарплата зросте з 20581 грн до 24389 грн на місяць. При цьому безробіття скоротиться з 18,2% до 17,7%.
Передбачається, що в 2025 році середній курс долара складе близько 45 гривень.
Основні соціальні показники у бюджеті уряд залишив незмінними:
Уряд також включив у бюджет на 2025 рік положення щодо "спеціальних" прожиткових мінімумів. Зокрема, це стосується мінімуму, що використовується для розрахунку зарплат суддів та державних службовців (2102 грн), а також мінімуму, який застосовується для визначення компенсацій пенсіонерам, які виграли суди проти держави щодо доплат за проживання в зоні Чорнобиля (1600 грн).
Доходи бюджету становитимуть 2,336 трлн грн. Вони зростуть на 192 млрд грн або на 9% в порівнянні із планом 2024 року. Більшість цього приросту забезпечать надходження від прямих податків - на 179,8 млрд грн. Зокрема, на 158 млрд грн мають зрости податки на доходи фізичних осіб та на 21,8 млрд грн - від податку на прибуток.
Можливо, підвищення доходів буде здійснено завдяки законопроєкту, який ще не отримав підтримки Ради, і який пропонує підвищення військового збору з 1,5% до 5% для доходів фізичних осіб.
Незважаючи на те, що цей законопроєкт не отримав схвалення навіть на першому етапі розгляду, Міністерство фінансів все ж проаналізувало прогнозовані доходи, спираючись на запропоновані в ньому нові податкові ставки. Крім того, у 2025 році до державної скарбниці продовжать надходити податки на доходи фізичних осіб (ПДФО) від військових.
Крім цього уряд закладає збільшення доходів від ПДВ з виготовлених всередині України товарів та послуг - з 289,1 млрд грн до 318 млрд грн, з імпортних товарів та послуг - з 498,9 млрд грн до 593,8 млрд грн.
Від Нацбанку до бюджету у 2025 році має надійти 63,9 млрд грн, що значно перевищує цьогорічні (38,64 млрд грн).
У 2025 році прогнозується, що дефіцит державного бюджету становитиме 19,4% від валового внутрішнього продукту, що еквівалентно 1,546 трильйона гривень.
Планується, що основна частина фінансування буде отримана з зовнішніх джерел. Україна розраховує на 1,658 трлн грн від партнерів, з яких 129,39 млрд грн буде використано для погашення зовнішніх зобов'язань. Таким чином, "чистий" обсяг зовнішнього фінансування складе 1,529 трлн грн.
Уряд має намір залучити 579,2 млрд грн на внутрішньому ринку, з яких значна частина (561,9 млрд грн) буде використана для погашення вже випущених облігацій. Чисте залучення коштів складе 17,2 млрд грн.
Уряд прогнозує, що витрати на сплату відсотків за зовнішнім боргом складуть 203,5 мільярда гривень, тоді як на внутрішній борг - 277,33 мільярда гривень. Загалом це становитиме 480,8 мільярда гривень.
Перед тим, як розглядати пропозиції уряду щодо змін у видатках на 2025 рік, важливо зазначити, що порівнювати їх з показниками 2024 року не зовсім коректно. Справа в тому, що у Верховній Раді ще триває обговорення законопроєкту, який передбачає збільшення цьогорічних витрат на 500 млрд грн, більша частина яких буде направлена на підтримку сектору безпеки та оборони.
Защита
Як і в попередні три роки, основна частина фінансування буде спрямована на сектор оборони. У загальному обсязі це становитиме 2,2 трильйона гривень, що дорівнює 26,3% від валового внутрішнього продукту. Як зазвичай, більша частина цих коштів буде перерозподілена через бюджет Міністерства оборони.
Очікується, що видатки безпосередньо Міноборони у 2025 році становитимуть 1,57 трлн грн. Ця сума перевищує поточний план витрат відомства, але урахуванням майбутніх змін до бюджету, видатки на Міноборони у 2025 році зменшаться на 250 млрд грн.
У цьому немає нічого дивного: менші видатки на оборону уряд закладав і під час складання бюджетів на 2023 та 2024 роки. Зменшення прогнозованих видатків не свідчить про те, що держава планує скорочувати фінансування війська або про те, що влада очікує на завершення війни до кінця 2025 року.
Воно свідчить лише про те, що цього року, як і у попередні, уряд закладає на оборону стільки, скільки йому дозволяє прогнозована база надходжень. Тож цілком ймовірно, що у разі ухвалення бюджету у поточній редакції, Рада ще внесе багатомільярдні зміни до кошторису посеред наступного року. Зрештою, так само парламент робив у минулі роки, і робить у 2024-му.
Цікаво, що в оборонному бюджеті прогнозується подальше зменшення витрат на придбання та оновлення військової техніки - з 656,7 млрд грн до 487,7 млрд грн. Водночас фінансування для Збройних Сил України (включаючи виплати військовослужбовцям) збільшиться з цьогорічних 806,3 млрд грн до понад 1 трлн грн.
Витрати інших оборонних структур у 2025 році планується залишити на майже такому ж рівні, як і в поточному році. Зокрема, для Служби безпеки України передбачено 41,7 млрд грн, що відповідає цьогорічному фінансуванню. Водночас видатки для Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) зменшаться з 30,7 млрд грн до 24,8 млрд грн.
Суттєво зросте бюджет МВС, до якого відноситься Держприкордонна служба та Національна гвардія. У 2025 році уряд очікує витратити на це відомство 438,2 млрд грн у порівнянні з 351,8 млрд грн, закладених у плані на поточний рік. Щоправда, якщо порівнювати бюджет МВС на 2025 рік з фактичними видатками 2023 року, то вони залишаться майже незмінними - зростання становитиме лише близько 10 млрд грн.
Освіта та здоров'я
Заплановані витрати на освіту у 2025 році складуть 167 мільярдів гривень, що менше, ніж у 2024 році, де ця сума наближається до 175 мільярдів гривень. З цієї суми понад 103 мільярди гривень будуть витрачені на заробітну плату для викладачів.
Одночасно уряд планує ввести в 2025 році ряд нових програм. Зокрема, передбачено виділити 2,9 мільярда гривень для організації харчування учнів початкових класів, а також 305 мільйонів гривень на освіту учнів з особливими освітніми потребами, зберігаючи рівень фінансування 2024 року.
Уряд виділить 323,9 млн грн на відновлення освітніх установ, які постраждали від війни. Додатково 37,4 млн грн буде спрямовано на програму "Школи Супергероїв", яка забезпечує освіту для дітей, що проходять тривале лікування. Ще 150 млн грн буде інвестовано в підготовку педагогів до методик викладання в рамках Нової української школи.
Додатково, на освітні послуги для дітей, що знаходяться за межами країни, передбачено виділити 12,6 мільйона гривень.
У 2025 році планується підвищити витрати на охорону здоров'я на 7 мільярдів гривень, довівши їх до 214 мільярдів гривень. Зокрема, на виконання програми медичних гарантій буде виділено 175 мільярдів гривень.
У фінансовому плані на 2025 рік планується виділити 11,75 мільярдів гривень на придбання медикаментів для лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу, онкологічних захворювань, рідкісних орфанних недуг та серцево-судинних хвороб.
На медичні послуги для військових витратять 939,1 мільйонів гривень. Серед цих послуг буде зубопротезування, а також збір, кріоконсервація та зберігання репродуктивних клітин.
Соціальна область
У бюджеті на 2025 рік соціальні витрати зменшаться на 50 мільярдів гривень, досягнувши 420,6 мільярда гривень. Як зазвичай, основна частина фінансування в цій сфері буде направлена на підтримку Пенсійного фонду, яка складе 280,2 мільярда гривень.
Друга найбільша стаття цих видатків - програма соцзахисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини. На неї наступного року планують витратити 80,8 млрд грн.
Скорочення видатків на соцзахист може бути пов'язане з тим, що у 2024 році на цю сферу заклали дещо більше коштів, ніж фактично витратять. Саме тому у законопроєкті про зміни до держбюджету на цей рік передбачене скорочення деяких соціальних видатків.
У 2025 році заплановані витрати на житлові субсидії складуть 42,32 мільярда гривень, які будуть надані 2,8 мільйонам домогосподарств. У пояснювальній записці до законопроєкту державного бюджету зазначається, що така кількість отримувачів була визначена з урахуванням підвищення адресності субсидій та скасування виплат для осіб, які перебувають за межами країни або живуть на тимчасово окупованих територіях.
Видатки на фінансування заходів ветеранської політики у наступному році планують суттєво скоротити: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн. Щоправда, цього року Міністерство у справах ветеранів не поспішає освоювати свій бюджет і станом на липень встигло використати лише 3,4 млрд грн.
Економічний прогрес та інфраструктурні зміни
У ситуації, коли спостерігається брак фінансування в державному бюджеті, уряд передбачив на 2025 рік значно зменшену суму для підтримки підприємництва.
Зокрема, у запланованому бюджеті на наступний рік скасовано кілька програм підтримки, що фінансуються Мінекономіки. Серед них програма компенсації витрат на сільськогосподарську техніку, для якої у 2024 році передбачалося виділити 1 млрд грн; ініціатива державного стимулювання створення індустріальних парків з аналогічним бюджетом у 1 млрд грн; а також підтримка внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію, відома як Національний кешбек, з кошторисом у 3 млрд грн.
Одночасно уряд залишить програму надання грантів на створення бізнесу (1,37 млрд грн), компенсацію витрат на гуманітарне розмінування (її обсяг знизили втричі до 1 млрд грн) та видатки на Фонд розвитку підприємництва через який реалізується програма "5-7-9" (направлять 18 млрд грн, як і цьогоріч).
На фінансування інноваційних оборонних проєктів в межах кластера BRAVE1 у 2025 році передбачать витратити майже 3 млрд грн. На 2024 рік урядовці закладали вдвічі меншу суму.
У наступному бюджеті також буде продовжено підтримку Дорожнього фонду, на який планується виділити 43,2 мільярда гривень. Проте варто зазначити, що більше 50% цієї суми, а саме 24,35 мільярда гривень, буде використано для погашення боргів колишнього "Укравтодору", що тепер функціонує як Агентство відновлення.
Вже три роки в Україні існує фактично два бюджети. Перший - бюджет війни. Це видатки, які можна фінансувати лише коштами, які уряду вдається збирати всередині країни податками, дивідендами держкомпаній, внутрішніми запозиченнями, надходженнями від приватизації тощо.
Другий бюджет – це цивільний бюджет, який включає всі витрати, що не пов'язані з військовими діями. Сюди входять сфери освіти, охорони здоров'я, соціальної підтримки, культури, інфраструктури та інші. Україна фінансує ці програми за рахунок коштів, отриманих від своїх міжнародних партнерів.
Завдяки цій двоїстості бюджету, державі залишається обмежений простір для дій, коли фінансовий рік відхиляється від затвердженого плану.
Цього року ситуація склалася подібним чином, коли уряд змушений був виділяти кошти на закупівлю озброєнь та боєприпасів, які він сподівався отримати від США. Однак Конгрес затягнув процес ухвалення оборонного пакета на 61 мільярд доларів. Як наслідок, на початку року держава витратила гроші на купівлю зброї, які спочатку планувала використати для виплат військовим наприкінці року.
Проте ціна війни для країни щороку зростає, адже зростають потреби у техніці та боєприпасах. Зростає кількість солдатів, а відтак - потреби у їхньому грошовому забезпеченні, одязі, харчуванні тощо. На жаль, зростає і кількість поранених та загиблих, і, як наслідок - обсяги видатків на відповідні виплати.
Раніше фінансування додаткових потреб відбувалося без впровадження непопулярних заходів. У 2022 році уряду допоміг Національний банк, надавши позичку в розмірі 400 млрд грн. У 2023 році для покриття додаткових витрат було ухвалено рішення про вилучення у місцевих громад податку на доходи фізичних осіб з доходів військовослужбовців. Додатково, Верховна Рада запровадила retroactive оподаткування прибутків банків за ставкою 50%.
Цьогоріч гроші намагаються знайти безпосередньо в кишенях українців. Зокрема, Мінфін презентував законопроєкт, яким пропонує підвищити ставку військового збору з доходів громадян з 1,5% до 5%, а також запровадити такий збір для ФОПів.
У першій версії законопроєкту містилося чимало суперечливих податкових нововведень, включаючи військовий збір на послуги мобільного зв'язку, ювелірні вироби, першу реєстрацію автомобілів, придбання нерухомості та податок на оборот. Однак на даний момент від більшості з цих ініціатив вирішили відмовитися.
Внаслідок цього, з прогнозованих Міністерством фінансів 125 мільярдів гривень доходів, підвищення податків у такому обмеженому форматі могло забезпечити лише приблизно 30 мільярдів гривень до завершення 2024 року.
Цілком ймовірно, що саме з цієї причини парламентарі відмовилися підтримати вдосконалену податкову ініціативу уряду. Вони усвідомлюють, що в наступному році їм знову знадобиться шукати фінансування серед населення України, що призведе до нових підвищень податків. Однак такі зміни можуть викликати ще більше невдоволення та спротив.
Наразі Рада частково перебрала на себе ініціативу щодо підвищення податків у Мінфіну та пропонує доповнити пакет податкових змін підвищенням ставки ПДВ до 22-24% або повторним оподаткуванням прибутків банків за підвищеною ставкою.
Перша пропозиція теоретично має потенціал принести додаткові 80-160 млрд грн щорічно, але це автоматично призведе до підвищення цін на всі категорії товарів і послуг. Друга пропозиція забезпечить бюджет на рівні 33 млрд грн у 2024-2025 роках, однак буде реалізована зворотньо, що, ймовірно, вплине на здатність і готовність банків підтримувати бюджет, купуючи державні облігації.
Хай там як, проте проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік зазнає суттєвих змін ще до затвердження парламентом. Зокрема під впливом компромісу навколо того, як саме влада підвищить податки українцям.
Як свідчить досвід минулих років, затвердження бюджету часто є лише формальністю. В умовах війни ніхто не в змозі точно спрогнозувати розвиток бойових дій та, відповідно, обсяги витрат на оборону на рік уперед.
Єдине, що можуть реалізувати як уряд, так і парламент, – це створити належну дохідну основу для бюджету вже зараз, щоб уникнути необхідності приймати непопулярні, непередбачувані та економічно складні рішення в критичних ситуаціях.
