Росіяни розграбували дачу, мама не витримала: наша зірка брейкінгу живе в США, представляє Україну і пояснює, що особливого у вуличних танцях.

9 серпня у самому центрі Парижа, на величній площі Конкорд, брейкінг голосно заявив про себе на Олімпійських іграх, а разом з ним і дві українські бі-гьорл - Катерина "Kate" Павленко та Ганна "Stefani" Пономаренко. Попри свій досвід і срібну медаль Європейських ігор-2023, Ганна в драматичному поєдинку не змогла пробитися до чвертьфіналу, а Kate через нервові напруження та втому помилилася у 1/4-й.

Попри все, потенціал наших дівчат, які починали свій шлях у вуличних танцях у Харкові, був очевидним. Нині вони проживають за кордоном, де здобули значно більшу популярність, ніж на батьківщині.

Катерина зізналась, що Олімпійські ігри - це щось просто нереальне: "Це великий спорт, просто, якщо можна так виразитися, жир всього спорту там. Тобто найкращі атлети, найкращі у своїй справі. І я думаю: вау, я теж краща, це просто супер. Ще ми взяли дві ліцензії з двох можливих для бі-гьорлс - це просто супервишка".

Однак трапилося так, що дві українські учасниці опинилися в одній групі, здобули однакову кількість балів у батлах - по 4, але за рішенням суддів Павленко посіла перше місце в квартеті, а Стефані виявилася третьою і не змогла пройти далі.

"Я не хотіла вступати з нею в бій, просто не могла себе налаштувати на те, що збираюся її перемогти. Мені це давалося важко, адже ми обидві з Харкова і пройшли через стільки випробувань. Кидатися одна на одну... зазвичай я готова до цього, але з нею було складно," - поділилася українка.

"Я не ставила перед собою конкретних очікувань, щоб уникнути розчарувань. Наприклад, я помітила, що у мене є прогрес. І просто бути тут, бути вдячною за цю можливість - для мене це вже перемога. Хоча, безумовно, хотілося б завоювати медаль і піднятися на подіум", - поділилася своїми думками Kate.

На жаль, чвертьфінал для Кейт не склався так, як планувалося: "Я переплутала раунди і замість другого виконала третій, який планувала використати для завершення батлу. Після цього у мене зовсім збилася програма. Я не змогла згадати, що робити далі. Намагалася звернутися до тренера за допомогою, але він показував мені ті рухи, які я вже виконала. Просто, знаєте, інколи так буває – нічого не виходить. Сподівалася на тренера, а він трохи розгубився".

Треба сказати, що інтерес до брейкінгу в Парижі був величезний, арена на площі "Конкорд" просто не могла умістити усіх бажаючих. І це може бути першим натяком на те, що колишні вуличні танці зайшли в олімпійську программу серйозно і надовго. Хоча звичайному глядачу важко розібратися у критеріях оцінювання і чуєш розчароване позіхання, коли наче спортсмен робить якісь видовищні трюки, але програє.

"У брейкінгу є п'ять критеріїв оцінювання: техніка, оригінальність, музикальність, виконання і словник. Словник - це наскільки багато рухів ти маєш. У суддів є такі фейдери, вони дивляться, що по техніці, хто падає, хто ні, які кути, які рухи. Це не обовʼязково мають бути великі павер-муви. Якщо дівчина робить павер-мув, павер-мув, а потім падає - це не рахується, треба все виконувати гарно", - пояснила Катерина.

"Я уявляла, що мої рухи будуть динамічними, музикальними, оригінальними та технічно досконалими. Хоча з технікою виникли деякі труднощі, я не зупинялася. Я була впевнена, що зможу досягти успіху, відповідаючи трьом вимогам, але трохи не вистачило підготовки. Часу було дуже обмаль. Я прийшла, нанесла макіяж на плечі і знову вийшла на сцену. Відчувала, що не повністю відновила сили. Та все ж, це лише виправдання, адже інші учасниці змогли подолати ці труднощі," - зазначила українка.

Для Павленко брейкінг - це найкращий вид спорту: "Взагалі круто, що урбан-культури додають до Олімпіади. Мені, наприклад, не зовсім зрозуміло, як види, де ти робиш одне й те саме все життя. Не те, що я кажу щось погане, про інші види, але є люди, які не можуть постійно метати спис. Є люди більш артистичні, молодь. Я думаю, що це круто - показувати, що можна займатися вуличною культурою, при цьому бути здоровим, підкачаним, правильно харчуватись і залишатись сучасним".

За словами української спортсменки, брейкінг дозволяє чудово виразити себе і розкритися. Тут немає обмежень, немов би ти виграв медалі і завершив кар'єру: "Цим можна займатися завжди. Наприклад, зараз багато молодих дівчат, яким по 15-16 років, але серед них була і японка 41 року. Це круто, що ми змогли відібратися на Олімпіаду і маємо можливість з ними змагатися."

До речі, заздалегідь брейкери не знають музику, під яку їм доведеться батлити: "Але ми всі слухали колись цю музику, десь ми її чули. Це не так, що нам вальс якийсь включили. А є такі, просто ігнорують музику. Їм все одно. Вони просто роблять свою хореографію, якої їх навчили".

Катерина, яка родом із Харкова, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії виїхала до Сполучених Штатів, де брейкінг має більшу популярність та відкриває більше можливостей для розвитку. Проте, влітку 2023 року дівчина повернулася до рідного міста, відвідавши його в червні.

"Ми з мамою подорожували на авто з Чехії до Харкова. Прагнули оглянути нашу квартиру. Виявилося, що вікна у квартирі були вибиті, а дачу пограбували. Вона перебувала під окупацією перші кілька днів. Проте, дивно, але я відчула певну енергію, коли приїхала туди. Було важливо побачити свій дім, своїх близьких та друзів. Все сильно змінилося", - розповідає Кейт.

"Я ще виїжджала, коли не було війни. Я дуже люблю Харків. І було просто дуже боляче на це дивитися. І ще на те, що люди до цього звикли. Це прям дуже і дуже сумно. Але тримаються. Харків - залізобетон. Я просто захоплююся цими людьми, які там залишились і живуть, і не дають місту загинути. Якщо б усі поїхали, тоді можна було б щось страшне зробити", - вважає брейкерша.

"Загалом, я рідко буваю вдома, оскільки цей і минулий рік були цілковито зосереджені на підготовці до Олімпіади, що спричинило безліч поїздок. Проте тепер активність трохи зменшується, і я вважаю, що ми ще зможемо поїхати й побачити, як там справи."

Батьки та інші родичі Катерини покидали домівку по черзі: "Вважаю, що не кожен здатен це витримати. У всіх різна психіка. Моя мама зізналася, що вже не може більше слухати ці сирени".

Раніше OBOZ.UA повідомляв історію фіналістки Олімпійських ігор, яка переживала обстріли, втратила квартиру через дії РФ і приховувала травму під рушником.