Великі технологічні компанії та нові умови: яким чином Європейський Союз трансформує правила, а Україна адаптується до нововведень — Крістіна Гаврилюк, Мінцифри, у подкасті "Медіуми".

У випуску -- про те, чи здатні Digital Markets Act і Digital Services Act змінити правила гри на європейському ринку цифрових послуг, а також як вони вплинуть на Україну.

Digital Markets Act (DMA) та Digital Services Act (DSA) -- регламенти, що вже трансформують цифрову екосистему ЄС і мають потенціал вплинути на майбутнє українського ринку, особливо з огляду на євроінтеграційні процеси України.

Які новації запроваджують ці акти, яким чином вони обмежують роботу великих технологічних компаній-ґейткіперів, чому важливо вже зараз обговорювати імплементацію цих актів в Україні -- про все це ведучі подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Крістіною Гаврилюк, керівницею експертної групи з розвитку цифрової економіки Директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України. А також про те, чи потрапить телеграм під європейське регулювання, підготовку українського регуляторного законопроєкту та "механізму примусу" щодо онлайн-платформ.

Ви можете підписатися на подкаст "Медіуми" через різні платформи, такі як Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та багато інших.

00:00 "DMA контролює діяльність глобальних технологічних монстрів. В Україні немає жодної компанії такого масштабу."

05:43 "Виникнення техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність впровадження регулювання";

09:00 "Не можемо запевнити, що бізнеси приділятимуть увагу українському ринку.";

10:47 "На даний момент Європейський Союз зосередив свої зусилля на реалізації регуляцій на місцевому рівні."

12:19 "У нас немає часу чекати, поки ми отримаємо вказівки з ЄС";

15:37 "Ми передали наш законопроєкт для оцінки європейським фахівцям."

16:20 Акт про цифрові послуги: чотири категорії провайдерів послуг.

21:50 "В умовах війни ми не маємо значних ресурсів для формування нового регуляторного органу."

23:35 "Telegram буде підлягати регулюванню, оскільки він надає свої послуги";

25:11 "Крім естетично оформленого законопроєкту, необхідно мати також "інструмент для забезпечення виконання"";

26:42 "Оскільки ми реалізуємо європейські норми, необхідно забезпечити гарантії безпеки."

"DMA контролює діяльність глобальних технологічних гігантів. Проте в Україні немає компаній такого масштабу."

Вадим Міський: Давайте обговоримо зміни в цифровій сфері, які можуть вплинути на українське суспільство в контексті прийняття двох ключових законодавчих актів Європейським Союзом. Йдеться про Акт про цифрові ринки (Digital Markets Act, "ДМ") і Акт про цифрові послуги (Digital Services Act, "ДС"). Які нововведення ці законодавчі ініціативи принесуть для країн ЄС і як вони можуть вплинути на Україну, яка прагне стати частиною європейської спільноти?

Крістіна Гаврилюк зазначає: По-перше, необхідно враховувати індивідуальні характеристики кожного акта, а також їхні сфери застосування та функціонування. Digital Markets Act в основному орієнтований на так званих ґейткіперів — це великі технологічні корпорації, які мають суттєвий вплив на цифрові ринки. Зазначений перелік є вичерпним, і його можна знайти на веб-сайті Європейської комісії, де він регулярно оновлюється.

Наталка Соколенко: Хто зараз входить до цього списку?

Крістіна Гаврилюк: Серед ключових гравців на ринку сьогодні можна виділити Alphabet, Amazon, Apple, Meta, Booking, Microsoft та ByteDance, яка управляє TikTok. Європейська комісія класифікує ґейткіперів за кількома критеріями: їхній істотний вплив на внутрішній ринок, стабільна ринкова позиція та надання основних послуг у вигляді платформ. Ці послуги, відомі як "core platform services", є важливими для бізнес-користувачів, оскільки вони слугують каналом для досягнення кінцевих споживачів. Прикладами таких послуг є TikTok від ByteDance, Facebook та Instagram від Meta, а також Google Play від Alphabet.

Також є певні числові порогові значення. Річний оборот у ЄС -- не менш як 7,5 мільярда євро в кожному з останніх трьох фінансових років. 45 мільйонів активних користувачів щомісяця в Європейському Союзі та щонайменше 10 тисяч щорічно активних бізнес-користувачів в ЄС. Усі ці порогові значення мають бути досягнуті в кожному з останніх трьох фінансових років. Тобто якщо брати DMA, то він спрямований на регулювання саме світових технологічних компаній. Серед українських компаній немає таких, які б відповідали таким критеріям і мали б такий транскордонний вплив.

Якщо говорити про обмеження, які вводить DMA для великих технологічних компаній, то можна відзначити, що без отримання згоди від користувача, ґейткіпер не має права обробляти персональні дані кінцевих користувачів з метою надання послуг у сфері онлайн-реклами.

Ґейткіперу заборонено комбінувати персональні дані з різних сервісів або підключати користувачів до інших сервісів.

Наталка Соколенко: Давайте спробуємо розглянути термін "ґейткіпер". Яким чином його можна інтерпретувати українською? Можливо, це просто воротар? Чи, можливо, сама компанія така величезна, як величезні ворота, що їх не можна обійти?

Крістіна Гаврилюк: Фактично так. Ми з командою, коли розробляли проєкт закону, думали як правильно перекладати. Але найлогічніше буде застосувати англійське "ґейткіпер" для того, щоб ми були on the same page, розуміли так само ґейткіперів як розуміють це у ЄС.

"Виникнення техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність запровадження регулювання"

Наталка Соколенко: Чому виникла необхідність регулювати Google, Facebook, TikTok у Європейському Союзі? У зв'язку з чим?

Крістіна Гаврилюк: Для реалізації в Європейському Союзі пакету цих регуляторних актів існували певні передумови і труднощі, які вимагали подолання. По-перше, існуюче регулювання виявилося неефективним, адже електронна комерція та технології розвиваються швидкими темпами, і правові норми не завжди встигають адаптуватися до нових реалій. По-друге, існує проблема поширення дезінформації, незаконного контенту, товарів і послуг в інтернеті, а також виклики, пов'язані з безпекою і конфіденційністю персональних даних користувачів онлайн-платформ, які їх обробляють і збирають. Крім того, важливо забезпечити захист прав споживачів.

Що стосується DMA -- це монополізація цифрових ринків. Виникнення на початку нового тисячоліття техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність впровадження такого регулювання, оскільки вони зайняли монопольне становище на ринку. Такі компанії можуть використовувати таке провідне становище для обмеження конкуренції, що сповільнює розвиток інновацій, чесної конкуренції та призводить до зменшення кількості таких інновацій, вищих цін чи обмеженого вибору для споживачів. Ще одна передумова -- це спроби Європейського Союзу боротися зі зловживаннями таких технологічних компаній. Була проведена низка антимонопольних розслідувань, але вони, на жаль, не принесли відчутного ефекту і результату.

Наталка Соколенко: Я помітила, що серед цих великих компаній немає жодної з Європейського Союзу. Можливо, саме це стало причиною виникнення цих актів?

Крістіна Гаврилюк: Моя особиста думка -- через те, що ці компанії зайняли монопольне становище у всьому світі, вони мають транскордонний вплив. Через це, ми розуміємо, що складніше розвиватися і виходити в цей топ компаніям із походженням із Європейського Союзу, з України.

Наталка Соколенко: Саме через монополію?

Крістіна Гаврилюк: Бо ми всі розуміємо, що нам зручно користуватися певним сервісом, ми до цього звикли, і маленьким компаніям важче досягти такого рівня.

Вадим Міський: Ці обмеження намагатимуться встановити нові правила, які нададуть можливість меншим підприємствам знайти своє місце на ринку та розширити свою діяльність на міжнародній арені, зокрема для компаній з Європейського Союзу.

"Не можемо запевнити, що бізнеси приділятимуть увагу українському ринку."

Вадим Міський: Давайте обговоримо феномен "брюссельського ефекту". Це стосується того, як норми, запроваджені в межах Європейського Союзу, впливають на компанії, які починають їх застосовувати далеко за межами ЄС, у всьому світі. Виявляється, що дотримання двох різних стандартів для своїх продуктів є менш вигідним, ніж впровадження єдиних норм, які прийняті в Брюсселі. Сподіваємося, що Україна також зазнає впливу цього ефекту. Принаймні, діяльність компаній в Україні буде підкорятися вимогам DSA та DMA.

Крістіна Гаврилюк зазначає, що вимоги цих нормативних актів безпосередньо стосуються лише території Європейського Союзу та його користувачів. Можна сподіватися на те, що брюссельський ефект спрацює, і компаніям буде вигідніше дотримуватися єдиних стандартів, які можуть поширитися і на держави, що не є членами ЄС, проте умови регулювання там досить суворі. Немає впевненості, що бізнеси враховуватимуть український ринок. Звичайно, він є значним, але за відсутності чітких правил компаніям може бути економічно невигідно зосереджуватися на ньому. Отже, певні вимоги можуть впливати на Україну, і ми можемо відчути на собі брюссельський ефект, але деякі з них можуть нас не стосуватися.

Тому наше завдання, поки ми не станемо частиною Європейського Союзу, полягає в адаптації нашого законодавства. Але ми не обмежуємося лише виконанням вимог – ми прагнемо створити ефективні механізми, які допоможе нашим споживачам та захистять їхні права у взаємодії з технологічними гігантами і великими онлайн-платформами.

Європейський Союз у даний час фокусується на реалізації норм на місцевому рівні.

Наталка Соколенко: Яким чином ці акти впроваджуються? Деякі з їхніх положень набрали чинності з 1 січня 2024 року. Що вдається реалізувати, а що залишається нездійсненим?

Крістіна Гаврилюк: Нещодавно ми були на зустрічі, який влаштовував Європейський Союз для країн-кандидаток щодо впровадження нових актів. На зустрічі були присутні регулятори з інших країн, і вони також доєдналися, щоб слухати якісь корисні поради. Тому що, наприклад, є вимога призначити для кожної країни-члена координатора цифрових послуг. Ще не всюди призначили координатора. Тому Європейський Союз зараз зосереджений на впровадженні регламентів на локальному рівні. Звичайно, потім вплив цих актів буде оцінюватись. Якщо я не помиляюсь, оцінюються кожних п'ять років. Тобто навіть там впроваджені не всі інструменти й механізми.

"У нас немає часу чекати, поки ми отримаємо вказівки з ЄС"

Вадим Міський: Ви були залучені до створення законопроєкту, що має на меті впровадження подібних норм, які функціонують у Європейському Союзі, в Україні. На якому етапі перебуває цей законопроєкт? Які нововведення можна реалізувати в Україні вже сьогодні?

Крістіна Гаврилюк: У 2021 році ми вперше задумалися про необхідність імплементації актів DSA та DMA. На той момент вони ще не були затверджені в Європейському Союзі. Ми активно вивчали, перекладали та аналізували ці реформи. Згодом ці акти були прийняті. У нашій країні спалахнула велика війна, і ми отримали статус кандидата на вступ до ЄС. Ми усвідомлювали, що цей процес неминучий. Якщо спочатку нам здавалося, що ці питання не є терміновими, то вже через місяць ми зрозуміли, що потрібно діяти, причому значно швидше і рішучіше. На початку 2022 року ми створили робочу групу під назвою "Імплементація регламентів". З того часу ми розробили проміжну версію законопроєкту, тобто у нас вже є готовий проект. У цьому процесі нам допомагали партнери, такі як USAID, Офіс Ради Європи, Лабораторія цифрової безпеки та окремі експерти. Залучивши різних фахівців, ми ініціювали зустріч з представниками Європейського Союзу влітку минулого року. Ми розповіли їм про розроблений нами законопроект, що викликало їхню подив, оскільки вони лише починали впроваджувати ці ініціативи. Ми також поділилися проблемами, з якими зіткнулися, і запитали про подальші кроки. Насправді, ми пропонували рішення, адже вже провели мозковий штурм на тему, як можна реалізувати ці ідеї з практичної точки зору.

Після цього ми провели низку зустрічей, включаючи роз'яснювальну сесію для України та Молдови, під час яких обговорили ряд важливих питань. Насправді, в Європейському Союзі немає чіткої ясності щодо того, як нам слід здійснити цю імплементацію. Хоча вони представили загальний план дій, ми не можемо залишатися бездіяльними. У нас немає часу чекати на вказівки з боку ЄС.

Наталка Соколенко: Чи має це відношення до нашої інформаційної безпеки в умовах масштабної війни?

Крістіна Гаврилюк: 100% не треба покладатися на Digital Services Act як єдиний інструмент боротьби. Ми вже в стані війни. Ці регулювання в Україні не впроваджені, вони поки в статусі проєкту. Тому нам паралельно треба вже боротися з дезінформацією, але думати над тим, як впроваджувати найкращі практики. Зокрема, практики Європейського Союзу.

"Ми віддали наш законопроєкт на аналіз європейським експертам"

Вадим Міський: Чи є вже прогнозовані дати? Коли ви плануєте подати цей законопроєкт до Верховної Ради?

Крістіна Гаврилюк: Ми прагнемо діяти максимально швидко. Проте, окрім швидкості, для нас важлива також якість цього законопроєкту. Наша мета полягає не лише в тому, щоб отримати схвалення від Європейського Союзу, а в тому, щоб дійсно забезпечити захист прав споживачів і врахувати інтереси нашого бізнесу. Наразі ми передали проєкт на розгляд європейським експертам. Як тільки отримаємо їхні рекомендації, ми будемо працювати над доопрацюванням і зробимо все можливе, щоб прискорити процес.

Digital Services Act: чотири рівні постачальників послуг

Наталка Соколенко: Чи підпадатиме Telegram під новий закон, який наразі перебуває на стадії проєкту? Павел Дуров ділиться вражаючими цифрами про свою платформу — вже 950 мільйонів користувачів у всьому світі, що робить її справжнім гігантом. Оскільки вона активно функціонує в інформаційному середовищі України, вважаю, це варто взяти до уваги.

Крістіна Гаврилюк: Якщо DMA спрямований винятково на регулювання техгігантів, то DSA вже буде зачіпати й Україну, й український бізнес, і українських постачальників. Основна мета DSA полягає в забезпеченні безпеки та прозорості онлайн-послуг для користувачів, захисту їх прав, запобіганні поширенню незаконного контенту та дезінформації. DSA містить правила для постачальників, якими мільйони європейців користуються щодня. Зобов'язання діляться і нарощуються відповідно до виду постачальника, його ролі, розміру та впливу в онлайн-екосистемі.

Наприклад, перший рівень -- це проміжні постачальники посередницьких послуг. Мова про послуги доступу до інтернету, реєстрації доменних імен, а також послуги кешування. Щодо зобов'язань -- це створення єдиного контактного пункту для комунікації, оновлення terms and conditions (умов надання послуг -- "ДМ"), надання послуг для роз'яснення обмежень щодо незаконної інформації та призначення законного представника в ЄС. Якщо ми говоримо про Україну в майбутньому -- призначення представника в Україні. Такий постачальник також має забезпечити обмеження доступу до незаконного контенту після отримання фактичних знань про це. Це рівень, коли постачальник послуг найменше взаємодіє з контентом. Фактично це провайдер інтернету, який дає людям можливість під'єднатися до інтернету.

Другий рівень охоплює постачальників послуг хостингу, які мають додаткові обов'язки, що виходять за рамки тих, які я вже згадувала. Серед цих обов'язків – забезпечення ефективних процесів для швидкого видалення контенту або обмеження доступу до нього. Це включає впровадження механізму сповіщення, який дозволяє користувачам позначати та сигналізувати про незаконний контент, щоб постачальник міг його усунути. Крім того, важливо надати чіткі правила користування, а також інформувати про заходи, що стосуються модифікації або видалення контенту. Також необхідно регулярно публікувати звіти про виконані дії щодо видалення матеріалів.

Третій рівень — це онлайн-платформи, які охоплюють такі категорії, як онлайн-маркетплейси, магазини застосунків, соціальні мережі та платформи для розповсюдження аудіовізуального контенту. Вимоги до них є ще більш суворими: вони повинні впроваджувати політики модерації контенту, мати системи для розгляду скарг та альтернативного вирішення суперечок. Крім того, ці платформи повинні гарантувати, що їхній інтерфейс не вводить в оману користувачів, забезпечувати прозорість реклами та рекомендаційних систем, дотримуватися високих стандартів конфіденційності, безпеки та захисту неповнолітніх. Регулярні оцінки ризиків і публікація звітів також є невід’ємною частиною їхньої діяльності. У цьому контексті Telegram також потрапляє під цю категорію, адже він поєднує в собі елементи маркетплейсу, платформи для поширення аудіовізуального контенту та соціальної мережі.

Четвертий рівень можна порівняти з ґейткіперами, адже це величезні онлайн-платформи та потужні пошукові системи. Європейська комісія визначає їх як сервіси, що мають в середньому 45 мільйонів активних користувачів на місяць.

Отже, це становить 10% населення Європейського Союзу. Ці особи несуть найбільші зобов'язання, які повинні виконувати. Серед них — всі попередньо зазначені вимоги, а також проведення комплексних оцінок ризику, розробка заходів для їхнього зменшення, надання детальних звітів про алгоритми та їхнє функціонування, створення незалежних зовнішніх аудитів на предмет відповідності нормам Digital Services Act. Також передбачено впровадження розширених вимог для забезпечення прав користувачів стосовно прозорості діяльності платформ.

"Зараз війна, у нас немає величезних ресурсів для того, щоб створювати новий орган регуляції"

Крістіна Гаврилюк: Який підхід ми реалізуємо в нашому законопроєкті? Це стосується визначення "Дуже великі онлайн-платформи" на рівні Європейського Союзу. Наприклад, якщо Європейська комісія класифікує Telegram як таку платформу, то ми також визнаємо її такою. Для того, щоб кваліфікувати онлайн-платформу як дуже велику, необхідно провести значну аналітичну роботу та дослідження ринку. У Європі цим займаються як координатор цифрових послуг, так і Єврокомісія. Ми ж пропонуємо, щоб один наш координатор виконував ці функції до моменту адаптації до регуляцій. У нинішніх умовах війни у нас обмежені ресурси для створення нового органу. Тому не всі компанії автоматично вважатимуться дуже великими онлайн-платформами. Додатково, ми будемо аналізувати діяльність великих платформ в Україні, надсилаючи запити щодо кількості активних користувачів із нашої території та їхнього ринкового охоплення, щоб знайти оптимальне рішення. Це ще один варіант, який ми маємо намір реалізувати.

"Telegram підлягатиме регуляції через надання своїх послуг."

Вадим Міський: Чи можемо очікувати, що Telegram увійде до нашого українського списку найбільших платформ? Наразі ця програма не включена до відповідного переліку в ЄС, оскільки її аудиторія не досягає встановленого порогу в 45 мільйонів користувачів, і їй не вистачає кілька мільйонів для цього.

Крістіна Гаврилюк зазначила, що якщо розглядати постачальників послуг за критеріями DSA, Telegram потрапляє під регуляцію, оскільки виконує функції онлайн-платформи. Водночас, вона сподівається, що розслідування, яке наразі проводить Європейський Союз стосовно достовірності даних, поданих Telegram про користувацьку аудиторію, виявить реальні показники. Це може призвести до визнання Telegram як великої онлайн-платформи в межах Євросоюзу, що, у свою чергу, може сприяти введенню додаткових регуляторних вимог та обмежень.

"Поряд із добре сформульованим законопроєктом, необхідно також мати ефективний механізм для його реалізації."

Вадим Міський: Визнання платформи як особливо великої означає, що компанія повинна нести більшу відповідальність і активно взаємодіяти з Європейською комісією, а також з регуляторами як ЄС, так і його держав-членів. Відомо, що Telegram не проявляв значної активності у відповіді на запити з боку України в минулі роки. Хоча були випадки, коли доступ до певних телеграм-каналів в Україні був обмежений, ці дії не стосувалися боротьби з дезінформацією. Чи можемо ми сподіватися, що українське регулювання стимулюватиме платформи до більш активної комунікації? Чи існують якісь засоби примусу для цього?

Крістіна Гаврилюк: Це ті запитання, які ми адресуємо Європейському Союзу. Ми прекрасно усвідомлюємо, що, окрім гарно сформульованого законопроєкту, необхідно мати ефективний "механізм впливу". Ми розуміємо, що справа не лише у Telegram, а й у багатьох інших великих платформах — наскільки вони готові реагувати на наші вимоги.

"У процесі впровадження європейських норм, нам необхідні запевнення щодо забезпечення захисту."

Наталка Соколенко: TikTok, наприклад.

Крістіна Гаврилюк: Так, TikTok. Нам важливо, наскільки ця платформа дотримуватиметься норм, встановлених українським законодавством. Це для нас завдання підвищеної складності. Ми звертаємось до Європейського Союзу з проханням розглянути можливість надання гарантій: якщо платформа не виконає вимоги нашого законодавства, то ЄС буде втручатися як гарант. Оскільки ми впроваджуємо європейські регуляції, нам потрібні запевнення, що ці механізми не залишаться лише на папері, а будуть реально ефективними. Тож ми наразі працюємо над вирішенням цієї проблеми. Це також стосується Telegram. Ми усвідомлюємо, що загрози для нас, особливо для українців, є значно вищими. Подібна ситуація стосується всіх платформ.

Вадим Міський: Отже, оскільки наша країна поки що не є членом Європейського Союзу, нам слід прагнути до координації регуляторних зусиль та спільно висловлюватися у комунікації з платформами.

Нагадаємо, що в попередніх випусках подкасту "Медіуми" ми обговорювали різні аспекти медіаіндустрії з численними експертами. З Аліною Елєвтєровою було порушено питання про виклики та можливості, які штучний інтелект приносить у цю сферу. Катерина Городнича поділилася своїми думками щодо проблем, з якими стикаються українські late night show. Святослав Загайкевич розповів про сучасний український стендап, його еволюцію та місце в культурному просторі країни. Кирило Передрій поділився тим, як наймолодший журналіст України готується до інтерв’ю з провідними політиками. Олексій Мандзій обговорив контент каналу "Суспільне Спорт", підготовку до Олімпіади та популяризацію масового спорту. Тетяна Лебедєва розглянула журналістський конкурс "Честь професії" та діяльність Комісії з журналістської етики. Роман Коляда розповів про вихід Першого каналу з марафону, 100-річчя "Українського радіо" та цікаві події, які відбуваються в прямому ефірі. Тетяна Трощинська висвітлила премію імені Георгія Ґонґадзе, токшоу "Новий відлік" та виклики для майбутніх журналістських поколінь. Альона Яцина розповіла про "Кордон.Медіа", яка фокусується на подіях у Сумщині, війні та неймовірних людських історіях. Наталія Курдюкова обговорила Kharkiv Media Hub, що підтримує роботу медіа в Харкові. Катерина Котвіцька проаналізувала сучасні тренди дистрибуції аудіоконтенту онлайн. Сергій Гнезділов торкнувся теми творчості під час війни, цензури та неефективних державних комунікацій. Гала Котова розповіла, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber адаптуватися після початку широкомасштабного вторгнення. Олександр Педан поділився подробицями співпраці з Суспільним, новим проектом замість "УніверCheck" та іншими ідеями з pedan|buro. Дмитро Хоркін обговорив вплив війни на розвиток радіо в Україні, а Вікторія Мурована розкрила принципи виготовлення контенту для дітей на прикладі "моркви в шоколаді".

Також рекомендуємо: Подкаст "Детектор медіа говорить", у якому ми начитуємо найцікавіші статті та рецензії, що виходять на сторінках нашої групи онлайн-видань. Якщо у вас не вистачає часу на читання, ви можете просто слухати нашу аудіоверсію. Підписуйтеся на подкаст та отримуйте доступ до найцікавіших матеріалів "Детектора медіа" у зручному для вас форматі.