Чому в Україні планують скасувати кримінальну відповідальність за порнографію?
В Україні в Верховній Раді знову піднімається питання часткової декриміналізації порнографії. Перший законопроєкт на цю тему був представлений ще у 2023 році, проте його не винесли на голосування. Після більш ніж року обговорень, як стверджує депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, вдалося досягти компромісу. 11 листопада група народних депутатів офіційно зареєструвала новий законопроєкт. Які основні положення цього документа та які зміни чекають на індустрію порнографії в Україні — читайте в нашому матеріалі на DW.
На сьогоднішній день українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за такі дії, як ввезення, виробництво, розповсюдження та продаж порнографії. Відповідно до статті 301 Кримінального кодексу, за ці порушення можуть бути накладені штрафи, обмеження волі або навіть позбавлення волі. Важливо зазначити, що ця стаття має досить широкий спектр тлумачення, і можуть бути засуджені навіть ті, хто ділиться своїми відео чи фотографіями в месенджерах з друзями або партнерами. Окрім цього, у Кримінальному кодексі України є 302 стаття, яка стосується "Створення або утримання місць розпусти та звідництва". Під цю статтю можуть підпадати не лише борделі, а й, наприклад, вебкам-студії, що займаються виробництвом порноконтенту.
Попри те, що українське законодавство забороняє виробництво та розповсюдження контенту для дорослих, в Україні спостерігається парадоксальна ситуація. Іноземні компанії, що спеціалізуються на такому контенті, фактично сплачують податки в Україні за надання електронних послуг, відомий як "податок на Google". Згідно з інформацією від Данила Гетманцева, голови Комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань, британська платформа OnlyFans, яка активно використовується виробниками еротичного та порнографічного контенту, у 2023 році внесла 1,27 мільйона доларів до українського бюджету.
Очевидно, що розмитість українського законодавства, призводить до виникнення законодавчих сірих зон, коли йдеться про створення та поширення порнографічного контенту, що, в свою чергу, як зауважують прихильники декриміналізації порнографії, сприяє корупції та експлуатації в цій сфері.
Катерина, яка погодилася поділитися своїм досвідом з DW анонімно, працювала у вебкам-студії з 2015 по 2016 рік. "Під час трансляцій я оголювалася перед камерою за проханнями глядачів у приватних онлайн-"кімнатах". Щоб отримати доступ до контенту для дорослих, потрібно було оплатити сеанс", — згадує вона. На той час дівчині було 18-19 років. "Я була студенткою і не мала достатньо коштів, тому вирішила знайти роботу. В одній з соціальних мереж (тепер забороненої в Україні) я натрапила на оголошення про вакансію. Мені пояснили, що потрібно робити, і зареєстрували на платформі. Трансляції я проводила з дому", — розповідає Катерина. Її роботодавець, з яким вона жодного разу не спілкувалася особисто, забирала 50% її заробітку. "Це дуже велика сума, враховуючи те, що вони нічого не надавали, наприклад, обладнання для трансляцій", — додає вона.
Олег, власник однієї з вебкам-студій, який погодився на анонімну бесіду з DW, розповідає, що вже з 2014 року займається цим бізнесом, завжди перебуваючи під прикриттям правоохоронців. "Без надійного захисту працювати неможливо. Щоб знайти моделей, доводиться публікувати оголошення, і врешті-решт поліція все дізнається", - пояснює він. За його словами, правоохоронці зазвичай відправляють підставну особу, яка вдає, що хоче стати моделлю, насправді ж збирає інформацію. Наразі проти Олега порушено кримінальну справу. "Справу відкрили за статтею 301 незадовго до початку повномасштабного вторгнення, і досі триває розгляд", - зазначає він. Олег вважає, що кримінальне переслідування пов'язане з втратою його "дахів". "Я співпрацював не з найвищими чинами в поліції. Напевно, вони не змогли домовитися з керівництвом або не поділилися інформацією з іншими колегами", - додає він.
Голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що податкова служба продовжує працювати над аналізом даних, отриманих у рамках міжнародної співпраці, стосовно українських громадян, які є авторами платного контенту на платформі Only Fans. "Виконання податкових зобов'язань є конституційним обов'язком кожної особи. За невиконання вимог податкового законодавства передбачено фінансову відповідальність. Крім того, згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України, навмисне ухилення від сплати податків є кримінальним правопорушенням", - підкреслив він у своєму Telegram-каналі.
На думку Гетманцева, результати роботи, проведеної Державною податковою службою, вже починають проявлятися. Він навів приклад української жінки, яка отримала доходи через створення платного контенту на платформі OnlyFans і сплатила 13,2 мільйона гривень податків. Проте Гетманцев не вказав, яким саме був цей контент.
Загалом українських моделей на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки налічується понад п'ять тисяч осіб, а їхні загальні доходи за цей період склали 123 мільйони доларів, стверджує народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. "Але "актори-українці" навіть якщо ці люди і хотіли б заплатити податки, то це неможливо. Це зараз по факту явка з повинною", - написав у Telegram нардеп, який є одним з ініціаторів законопроєкту про декриміналізацію порно.
Історія з оподаткуванням OnlyFans ілюструє абсурдність законодавчих норм, зазначає Ігор Самоходський, керівник сектора "ІТ та Телеком" експертно-аналітичного центру Офісу ефективного регулювання (BRDO). "Коли одні державні органи вимагають сплати податків за легальну діяльність, а інші натомість переслідують, це свідчить про суперечливість регуляторних підходів у сфері порнографії," — прокоментував він в інтерв'ю DW.
Загалом кількість переслідувань осіб, дотичних до створення чи поширення порно зростає, підрахували в BRDO. Так, за дев'ять місяців цього року до судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75 відсотків більше аналогічного періоду 2023 року. Втім, лише незначна частина таких справ завершується вироком суду. У 2023 році та трьох кварталах 2024 року за 301 статтею було оголошено 1998 підозр, проте судові вироки винесли лише у семи відсотках справ, йдеться у дослідженні BRDO. Причинами такої низької ефективності, на думку BRDO, можуть бути корупція, а також перевантаженість судів та нестача персоналу.
У BRDO підкреслюють, що в умовах масштабної війни недоцільно витрачати ресурси та фінанси правоохоронних органів на переслідування осіб за дії, що не становлять загрози для суспільства. "Важливо зосередити зусилля правоохоронної системи на розслідуванні тяжких злочинів, таких як експлуатація дітей або торгівля людьми," – зазначають представники організації.
Аби навести лад у цій делікатній сфері, група нардепів ВР знову пропонує внести зміни у законодавство з метою часткової декриміналізації порнографії. Ініціаторами нового законопроєкту, який вже зареєстрований у парламенті, виступили 27 нардепів, з яких 20 входять до президентської фракції "Слуга народу".
"Нова версія є більш консервативною, але після понад року обговорень з комітетом і робочою групою вдалося досягти компромісу", - зазначає Железняк з фракції "Голосу". Автори ініціативи пропонують внести зміни до статті 301 Кримінального кодексу, зокрема, декриміналізувати ввезення, зберігання, перевезення, виготовлення, пересилання та продаж порно для повнолітніх. Одночасно планується залишити і посилити покарання за злочини, пов'язані з дитячою порнографією, розповсюдженням порно серед неповнолітніх, а також за випадки, коли порнографічні матеріали створюються без згоди осіб, що зображені на них, і за так звану "екстремальну" порнографію, що містить насильство, сексуальні акти з тваринами (зоофілія) або з покійниками (некрофілія).
На відміну від минулорічного варіанту, у новому законопроєкті не згадано статтю 302 Кримінального кодексу, яка стосується "Створення або утримання місць розпусти". Проте Железняк зазначив, що обговорення цього питання планується на етапі другого читання. На даний момент залишається незрозумілим, коли саме це відбудеться. У коментарі для DW Железняк висловив надію, що перше читання законопроєкту буде завершено до кінця року.
Затвердження цього документа отримало підтримку більше ніж 25 громадських організацій, серед яких є як асоціації секс-працівників, так і об'єднання юристів і економістів. Багато з них брали участь у діяльності правоохоронного комітету Верховної Ради, що працював над актуальним текстом законопроєкту. У заяві громадських організацій, які об'єдналися для підтримки декриміналізації порнографії, підкреслюється, що українські "закони апелюють до абстрактних термінів, таких як "негідні інстинкти", "нижчі інстинкти" і "антиетичні сцени". Широке трактування цих термінів надає можливість представникам правоохоронних органів загрожувати кримінальним переслідуванням і вимагати хабарі навіть у тих, хто створює матеріали, що не мають нічого спільного з порнографією.
Однак існують ті, хто заперечує часткову декриміналізацію порнографії. Зокрема, громадська організація "ФемХода" в коментарі для DW висловила свої аргументи, посилаючись на резолюцію Європейського парламенту, прийняту у вересні 2023 року. Вони зазначають: "Порнографічна індустрія та комерційна експлуатація в мережі, що проявляється у відвертій демонстрації неімітованих сексуальних практик, знецінюють та закріплюють сексуальне насильство щодо жінок і дівчат, комерціалізацію жіночого тіла, а також шкідливі гендерні стереотипи".
Крім того, "ФемХода" наголошує, що у ситуації війни Росії проти України велика кількість населення Україні є більш вразливими "до всіх видів торгівлі людьми, сексуального насильства і експлуатації, що не раз визнавалось на міжнародному рівні". "Будь-яке законодавче спрощення ведення порнобізнесу в Україні - це перетворення нашої країни на зручний майданчик для сексуальної експлуатації українського населення", - впевнені в організації.
У цей час численні моделі мають намір залишити Україну, ділиться своїми спостереженнями вебкам-модель Катерина. "До того ж, великі вебкам-студії відкривають філіали за межами країни, де також сплачують податки", - додає вона.
