Сполучені Штати введуть нові санкції: хто під прицілом і який вплив це може мати.
Ми сподіваємося на ефективні заходи проти постачальників комплектуючих для російських озброєнь, ймовірно, через фінансовий, інформаційний та енергетичний сектори.
У вівторок, 22 жовтня, стало відомо про намір Сполучених Штатів Америки ввести нові санкції, спрямовані на обмеження військових можливостей Росії в Україні. Міністр фінансів США Джанет Єллен, згідно з повідомленням Bloomberg, оголосила, що ці санкції також торкнуться "посередників у третіх країнах, які постачають критично важливі ресурси для російських військових". Водночас Financial Times повідомила, що Туреччина таємно зупинила експорт до Росії товарів військового призначення американського виробництва після попередження від США про потенційні "наслідки". Зміни в митній системі унеможливили експорт більше 40 категорій американських товарів, які західні партнери вважають критично важливими для військових дій РФ в Україні. Можна лише здогадуватися, які обсяги військової продукції раніше постачалися через цей канал. Окрім того, турецькі банки значно зменшили співпрацю з російськими партнерами цього року, після того як США видали указ про можливі санкції проти кредиторів, які здійснюють фінансові операції для військово-промислового комплексу Кремля. Нагадаємо, що минулого тижня США вперше запровадили санкції проти китайських компаній, які безпосередньо розробляють і виробляють озброєння (зокрема, безпілотники) для Росії.
Ми давно очікували на введення суворіших санкцій. Однак, враховуючи нещодавні події, виникає питання: чи справді ми вже маємо справу з посиленням контролю, і чи зможуть США впоратися з роллю глобального правозахисника?
Цілеспрямовані санкції або стратегічні вибори.
"Обурливо. Нещодавня експертиза північнокорейської ракети KN-23/24, збитої в Україні, виявила численні нещодавно вироблені компоненти західного виробництва. Путін і Кім (Кім Чен Ин) досі мають до них доступ. Ми закликаємо союзників рішуче відреагувати, посилити санкції та експортний контроль, зміцнити наш повітряний щит", - так писав минулої неділі у соцмережі Х міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Він закликав союзників посилити санкції та експортний контроль, щоб не допускати в майбутньому використання західних компонентів для російського та північнокорейського виробництва ракет, які використовуються для ударів по Україні.
У ракеті KN-23/24, яка була перехоплена 7 вересня в Полтавському регіоні, виявили компоненти, виготовлені дев'ятьма (!) західними компаніями.
Зокрема, серед компаній, що відіграють важливу роль у системах навігації та зв'язку, можна виділити американські Analog Devices і Broadcom, а також нідерландську NXP Semiconductors, швейцарську TRACO Electronic AG і британську XP Power. Багато вже обговорювалося про те, як Російська Федерація успішно обходить санкції завдяки підтримці не лише своїх союзників, але й мовчазних партнерів з інших країн. Проте, досі не вистачало рішучих дій для протистояння цим зусиллям. Чи можемо ми вважати, що це вже початок активних дій, чи ні?
Насамперед, це вже схоже на розуміння того, що для отримання ефекту від санкцій необхідно також застосування санкцій вторинних - проти тих, хто їх порушує, вважає Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. У самій заяві Джанет Єллен про вторинні санкції як такі не йдеться - лише про "санкції проти третіх країн", зауважує Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії, членкиня Антикорупційної ради при МОУ. Враховуючи тенденцію останніх років, це, ймовірніше за все, означатиме точкове "засанкціонування" компаній в третіх країнах, - говорить вона. - Подібні санкційні пакети ми бачили і в минулому, вони вносяться доволі регулярно". Вторинні ж санкції як такі передбачають більше ніж просто внесення хоч би й сотні компаній в санкційні списки - в ідеалі має йтися про стратегічну санкційну політику, яка охоплюватиме не точкові кейси, а окремі сектори економіки чи інших важливих сфер економічної життєдіяльності в третіх країнах. Поки що важко визначити, чи мова саме про це. "Якщо буде нова ітерація (повтор - Ред) обмежень щодо точкових компаній, то сукупна ефективність прогнозується невисока, - пояснює пані Олена. - Якщо ж це заходи, які можуть і не бути вторинними санкціями за суттю, але концептуально все ж таки стосуватимуться стратегічного рівня, то це, звісно, матиме вищі шанси ефективності".
Одним із найбільш дієвих обмежень, запроваджених проти Росії, стало рішення президента Байдена, ухвалене в грудні 2023 року, яке забороняє фінансовим установам у всьому світі взаємодіяти з російським військово-промисловим комплексом. У випадку порушення цієї заборони, цим установам можуть заборонити використовувати американський долар, що, за словами Івана Уса, має значний вплив, оскільки від 43 до 70 відсотків світових транзакцій здійснюються саме в цій валюті. Це стало причиною того, що вже на початку року в Туреччині, а потім і в Китаї почали обговорювати зменшення обсягів фінансових переказів з Росією, що суттєво ускладнило її можливості для розрахунків. Ус також наголошує на ще одній важливій санкції — забороні використання валюти на Московській валютній біржі. "Це призвело до того, що курс рубля починає втрачати свою реальність," — зауважує експерт. Раніше курс валюти формувався на основі торгів на біржі під контролем Центрального банку Росії. "Зараз торгівлею доларом не займаються, а Китаю США дозволяли надавати свою валюту РФ без вторинних санкцій до 12 жовтня. Проте наразі немає новин щодо цього дозволу," — говорить Ус. — "Ми також знаємо, що тривають переговори з Китаєм про те, щоб вони також утрималися від надання своєї валюти."
Сполучені Штати заборонили використання долара, Європа відмовилася від євро, а Росія стала сильно залежною від юаня. Якщо перекрити цей канал фінансових транзакцій, це призведе до серйозного економічного шоку. "Тому Російська Федерація пропонує переходити на розрахунки в криптовалюті, але це дуже делікатне питання, оскільки державні органи не підтримують цю ідею", - зазначає пан Іван, коментуючи труднощі, які виникають для Росії.
Як дослідити тонкі зв'язки
У своїй інформаційній кампанії Росія поширює ідею, що Захід уже зазнав економічної поразки внаслідок санкцій, які нібито руйнують їхні економіки, тоді як РФ не відчуває ізоляції. Таку думку висловив Єгор Брайлян, аналітик з Детектора медіа та доцент кафедри міжнародних відносин і стратегічних студій Національного авіаційного університету. "Цей наратив став особливо активним під час саміту BRICS, що відбувся в Казані з 22 по 24 жовтня", - зазначив він. Водночас, як зазначає Іван Ус, на Заході усвідомлюють, що санкції в цілому не мали значного впливу. Наразі на порядку денному стоїть реалізація рішення фінансових міністрів країн Великої сімки, яке передбачає, що компанії-експортери, укладаючи контракти на продукцію, заборонену для РФ, повинні підтвердити, що ця продукція не потрапить до Росії. У сертифікаті кінцевого споживача має бути вказано, що Росія не може бути кінцевим користувачем цієї продукції. Важливим моментом стане формулювання відповідальності за порушення цієї заборони. У 14-му пакеті санкцій уже було передбачено, що компанії повинні включати вимогу про заборону реекспорту до Росії. "Вироблятимуть рішення щодо форм контролю, і, на мою думку, це може дати результати," - підкреслив Іван Ус. Він також висловив сподівання, що США активізують зусилля у цьому напрямку, зокрема, для узгодження з ІТ-компаніями щодо використання програмного забезпечення в Росії. Якщо їм заборонять оновлювати ПЗ для РФ через національне законодавство, це може призвести до серйозних проблем для Росії. "Ще є багато можливостей для санкційного тиску," - вважає експерт. "Я впевнений, що у США вже є накопичена інформація, і вони знають, на що варто тиснути."
Інше питання стосується політичного рішення щодо накладення санкцій на особу або країну, яка є важливою для США. Хоча існують санкції проти багатьох російських товарів, відсутність обмежень на російський титан викликає занепокоєння, підкреслює Ус. Адже цей метал необхідний для авіабудування не лише в США, а й у Канаді та Європейському Союзі. Не випадково в президентському мирному плані зазначено про важливість підтримки економіки України і розвитку видобутку стратегічних корисних копалин, зокрема, руди для виробництва титану. "Якщо в Україні будуть збудовані виробництва титану на основі місцевих сировин або поруч, Росія втратить свою актуальність у цій сфері", - наводить приклад Ус.
Іншою делікатною проблемою є "тіньовий флот" РФ, що його Москва використовує, щоб перевозити нафту, яка перебуває під санкціями Заходу. "Вони нічого не зробили, щоб ліквідувати ці юридичні вразливості. А санкції можуть працювати лише в сукупності з політичною волею Заходу, щоб Україна перемогла РФ, а Москва програла", - говорить Брайлян.
Не можна сказати, що ситуація зовсім без змін - у середині жовтня Велика Британія запровадила нові санкції проти 18 російських нафтових танкерів та чотирьох суден для транспортування зрідженого природного газу. Цей найбільший до сьогодні пакет санкцій, спрямований проти "тіньового флоту" Кремля, збільшить загальну кількість танкерів, що підпадають під обмеження, до 43, як зазначає прес-служба британського Міністерства закордонних справ. Міністр закордонних справ Девід Леммі прокоментував це: "Я взяв на себе місію стримувати Кремль, створюючи мережу обмежень навколо Путіна і його мафіозної системи, використовуючи всі доступні інструменти". Однак, незважаючи на санкції проти страхових і судноплавних компаній, Росія змогла збільшити потужність свого "тіньового флоту" нафтових танкерів майже на 70% у порівнянні з минулим роком, повідомляє Financial Times 14 жовтня.
"Тіньовий флот" являє собою медійну технологію, що має на меті замаскувати участь конкретних країн у транспортуванні російської нафти, а також, можливо, уникнення впровадження простих і зрозумілих заходів. Про це в своїй колонці на nv.ua повідомив Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень та головний редактор BlackSeaNews. За його оцінками, близько 30% цього тіньового флоту складають танкери з Греції — всього 29 суден, а також 11 китайських, 6 турецьких та 5 молдовських танкерів.
На кого вплине добре слово, якщо поруч є пістолет?
Згідно з Оленою Трегуб, традиційно санкційні пакети зазвичай охоплюють певний перелік країн, серед яких лідирують Китай, Туреччина та ОАЕ. Враховуючи важливість цих держав у фінансових та фізичних аспектах уникнення санкцій, можна очікувати їх присутності у новому пакеті. "Проте географія ухиляння від санкцій є надзвичайно широкою, і цілком ймовірно, що нові обмеження можуть поширюватися також на інші країни, зокрема азійські, де виготовляється значна кількість західної продукції вторинного використання", – зазначає експерт. Водночас, Єгор Брайлян вказує на зростаючу загрозу з боку КНДР, яка періодично проводить випробування своїх балістичних ракет, і вважає, що нові санкції, ймовірно, будуть спрямовані саме проти Північної Кореї.
На мою думку, Сполучені Штати мають значний вплив на численні країни, особливо в контексті фінансових аспектів. Фінансові санкції, які вони вводять, є серед найжорсткіших, - зазначає Іван Ус. - Найімовірніше, це відчують у першу чергу ті країни, які виступають великими реекспортерами товарів, як, наприклад, Об'єднані Арабські Емірати. ОАЕ займають друге місце у світі після США за обсягом реекспорту, і їхня роль є критично важливою для Росії, оскільки дозволяє їй обійти санкційні обмеження.
На думку фахівця, важливо активізувати співпрацю з країнами регіону Затоки. Як повідомляється, міністр нафтової промисловості Саудівської Аравії оголосив про намір збільшити видобуток нафти та прогнозує ціну на чорне золото на наступний рік на рівні 50 доларів за барель. "Бюджет Росії на майбутній рік сформовано з розрахунками на 69,5 доларів за барель, при цьому 73% доходів бюджету залежать від нафтогазового сектору. Отже, зниження світових цін на нафту може стати катастрофічним ударом для Росії," - зазначає Ус. "Усі ці фактори можуть призвести до очікуваного нами впливу."
Основна складність полягає в успішному проведенні переговорів, зокрема, неформальних. Яскравим прикладом може слугувати Туреччина, яка демонструє, як працює і наскільки різноманітною є неформальна комунікація, зазначає Олена Трегуб. Навіть своє рішення обмежити торгівлю компонентами, які, за оцінками західних союзників, можуть використовуватися для озброєння, Туреччина не оголосила публічно – через "політичну чутливість", як повідомило джерело Financial Times. Проте це не заважає Туреччині брати участь у саміті БРІКС у Казані, адже питання виходить за межі проблеми експортних поставок військових товарів до РФ або товарів з подвійним призначенням, які активно проходять через цю країну.
Іншими словами, США не може всеосяжно диктувати всім подібним до Туреччини країнам, як їм жити - це працює лише в окремих пріоритетних напрямках, торг щодо яких вигідний для обох сторін з тих чи інших причин", - пояснює вона. Безумовно, спроби переконання "неслухняних" країн ведуться, а якщо країна не дуже переконується, то санкції застосовують, говорить пан Іван. "Перед цим, гадаю, натякають - нам відомо, що ви отак допомагаєте Росії, - каже він. - Неофіційно неодноразово різними каналами доводять до відома: маємо таку інформацію, і дають зрозуміти, які можуть виникнути проблеми".
Неформальна комунікація в таких темах діє за умови сильних неформальних аргументів і більш формальних потенційних наслідків, пояснює виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії. "Враховуючи, що сьогодні ми й досі говоримо про істотну проблему зі сприянням третіх країн РФ, - жоден з вищезазначених підходів не був достатньо ефективний чи переконливий", - вважає вона.
