66 тисяч студентів, які претендують на бюджетні місця, та 110 тисяч — на контрактні. Міністерство освіти розкриває деталі вступної кампанії 17 вересня 2024 року.

Ілюстраційне зображення з публічних ресурсів.

66 тисяч осіб вступили на бюджетні місця, 110 тисяч -- на контракт

Які характеристики відрізняють цьогорічну вступну кампанію?

Робити остаточні висновки поки що передчасно. Набір на бакалаврат завершено, і ми маємо понад 66 тисяч абітурієнтів на бюджетні місця та 110 тисяч осіб, які вступили на контрактній основі. Цей рік приніс значні зміни – запроваджено державні ґранти для тих, хто вступив на контракт, але все ще отримує державну підтримку. Таким чином, ми відходимо від традиційного розподілу на бюджетні та контрактні місця, оскільки це часто виглядає надто спрощено і навіть несправедливо. Бюджетні місця виділяються для спеціальностей, що мають пріоритет, зокрема медицина, освіта, частково IT, будівництво, реабілітація та психологія. Абітурієнти можуть отримати державну ґрантову підтримку в розмірі 15, 25 або максимальних 32 тисяч гривень, які допоможуть частково покрити витрати на контрактне навчання.

Які професії були найбільш популярними серед абітурієнтів?

У попередні роки ми мали досить багато виділених бюджетних місць, але вони залишалися незаповненими. Цього року ми здійснили більш точне прогнозування, завдяки чому більшість бюджетних місць було використано. Існують також спеціальності з високим попитом серед абітурієнтів, але ринок праці для них перенасичений. Тобто там менше бюджетних місць, зате виділено багато ґрантів. Студенти частково покривають витрати, отримуючи певну підтримку від держави. Варто зазначити, що понад 6 тисяч місць було призначено для майбутніх педагогів, і наразі всі вони зайняті. Щодо комп'ютерних наук, таких як інженерія програмного забезпечення та кібербезпека, ситуація приблизно рівна: з 11 тисяч абітурієнтів, які вступили на ці програми, близько 5,5 тисяч отримали бюджетні місця, а решта навчається на контрактній основі.

"Зробити все можливе для повернення дітей до очного навчання."

Наскільки можна оцінити рівень підготовки вступників? Чи відчувається крок освітніх втрат у 2-3 роки?

Ми спостерігаємо значне розшарування в якості освіти. На жаль, дослідження свідчать про те, що малокомплектні школи в селах суттєво відрізняються від навчальних закладів у великих містах. Важливу роль у цьому процесі відіграє доступність репетиторів, яка в містах значно вища. Ми активно працюємо над вирівнюванням цих відмінностей, проте наші ініціативи не завжди користуються популярністю, оскільки дітям потрібно буде добиратися до опорних шкіл автобусами. Але такі рішення необхідні, адже якість освіти потерпає. Цього року багато людей скаржаться на результати НМТ, вважаючи, що тест став складнішим. Проте це, насправді, відображає освітні втрати, про які ви згадували. Вже четвертий рік значна частина країни навчається в онлайн-форматі, що, безумовно, негативно позначається на знаннях з математики, історії та інших предметів, а також на комунікаційних навичках, які у наших абітурієнтів не надто розвинені. Вони не мають досвіду публічних виступів, адже спілкуються переважно з екраном комп'ютера. Наразі на рівні міністерства ми намагаємося максимально повернути дітей до офлайн-навчання і рекомендуємо те ж саме вищим навчальним закладам. Звісно, це не стосується регіонів, що потрапили до червоної зони, таких як Харків, Запоріжжя, Миколаїв тощо, де навчання має проводитися в онлайн-форматі або в укриттях.

Михайло Винницький. Зображення: Фейсбук-сторінка Михайла Винницького.

Які рекомендації від МОН для Сумщини, де повітряні тривоги тривають по 8 годин, батьки вимагають, щоб уроки проводилися офлайн, що робити педагогам?

На першому місці — безпека. Міністерство освіти і науки наполегливо закликає переходити до офлайн-формату навчання, водночас забезпечуючи укриття для організації занять у безпечних умовах. Сумська область наразі під особливою увагою, оскільки вже були здійснені значні інвестиції в облаштування укриттів, зокрема в Харківській та Запорізькій областях.

6284 особи відмовилися від бюджетного місця

Ви зазначили, що цього року до університетів вступили 66 тисяч абітурієнтів. Чи є інформація про кількість тих, хто вирішив продовжити навчання за кордоном?

66 тисяч абітурієнтів вступили на бюджетні місця, а загальна цифра цьогорічних вступників -- 176 тисяч. Із тих, що вступили на бюджетні місця, 6284 особи відмовилися від бюджетного місця. Увага -- 1442 особи із тих бюджетників не вступили в український виш взагалі. Очевидно, вони вступили десь за кордон, це трохи більше 2%. Насправді це дуже маленька цифра, тобто ми не можемо говорити про масштабний виїзд до західних вишів. Як і минулого року, 20 тисяч вступників писали НМТ за кордоном. Вони повертаються або фізично, або вступають у наші заклади освіти, що перебувають на червоній лінії, приміром, у Харкові, а отже, пропонують дистанційне навчання. Тобто абітурієнти вступають в українські виші, але залишаються за кордоном. Отже, насправді це міф про те, що у нас відбувається масовий відтік абітурієнтів. Так, є виші, які не надто якісні, на жаль. Але у нас є виші, які конкурують на рівні із європейськими закладами вищої освіти. Вступники голосують власними ногами -- вступають у нас. Очевидно, є певні втрати -- 2%, це ті з наших найкращих вступників, котрі виїхали за кордон. Звісно, з цим треба боротися, але такий відсоток -- це не масове явище.